11 вересня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3777/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Казанчук Г.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Злинської сільської ради Новоукраїнського району про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Усатенка В'ячеслава Юрійовича, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним і скасувати у повному обсязі рішення Злинської (сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 07.04.2023 №1170 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі (земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 ".
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що на виконання рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 у справі №392/575/21, про зобов'язання Злинську сільську раду Маловисківського району Кіровоградської області виділити у натурі (на місцевості) земельну ділянку на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області у розмірах 4,10 умовних кадастрових гектарів, прийнято рішення Злинською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області від 07.04.2023 №1169 ''Про виділення в натурі (на (місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_2 ''. На виконання судового рішення Злинська сільська рада була зобов'язана виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку у розмірах 4,10 умовних кадастрових гектарів, яка є паєм, проте була виділена земельна ділянка не зі складу сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища), а земельна ділянка території колишньої ферми з залишками бетонного фундаменту та будівельних матеріалів від ферми, яка не відноситься до складу сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). Представник позивача вважає, що земельну частку (пай) позивачу в натурі (на місцевості) з числа сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища) не виділено, а рішення Злинської сільської ради від 07.04.2023 №1170 не стосується виділення земельної ділянки з числа сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).
Злинська сільська рада Новоукраїнського району (далі відповідач) не погоджуючись із позовними вимогами подала відзив у якому вказано, що на виконання рішення суду від 23.12.2021 р. у справі №392/575/21 Злинською сільською радою прийнято рішення від 07.04.2023 року "Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 ". З огляду на те, що в даних правовідносинах позивачу належить виділити в натурі ще не сформовану земельну ділянку (4,10 умовних кадастрових гектарів), її формування, в силу змісту ч.5 ст.79-1 ЗК України, повинне бути здійснене за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Сама ж процедура виділення земельної ділянки передбачена Земельним кодексом України, передбачає формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, а лише потім виділення її в натурі, що позивачем враховано не було. Посилання позивача, що Злинська сільська рада виділила земельну ділянку не зі складу сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища), а земельну ділянку території колишньої ферми з залишками бетонного фундаменту та будівельних матеріалів від ферми, які не відносяться до сільськогосподарських угідь, є помилковим. Відповідач вказує, що слід звернути увагу, що рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі №392/575/21 не містить вказівки про те, що Злинська сільська рада повинна виділити позивачу земельну ділянку яка відноситься саме до сільськогосподарських угідь. Посилаючись на те, що на земельній ділянці перебувають бетонні фрагменти та будівельні матеріали від колишньої ферми, позивач стверджує про те, що така земельна ділянка не є земельною ділянкою, яка повинна була бути виділена йому за рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі № 392/575/21. Рішенням Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 07.04.2023 року №1170, яке оскаржується позивачем, земельна ділянка, яка виділена у натурі (на місцевості) на території Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області має цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З цих підстав просив суд відмовити в задоволенні позову.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій наголошено, що земельну частку (пай) позивачу в натурі з числа сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища) не виділено, оскільки рішенням Злинської сільської ради від 07.04.2023 року №1170 не стосується виділення земельної ділянки з числа сільськогосподарських угідь (а.с.73-74).
Рух справи:
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи.
Дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд,
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2017 року у справ 392/1368/17 визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), площею 4,10 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташовану на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, у землі, яка перебувала у колективній власності ПКГ "Перше Травня" (а.с.87-88).
Як вказує представник позивача, вказане рішення суду виконано не було.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі №392/575/21 зобов'язано Злинську сільську раду Маловисківського району Кіровоградської області виділити у натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області у розмірах 4,10 умовних кадастрових гектарів (а.с.14-17).
Принагідно суд зауважує про відсутність у зобов'язальній частині рішення суду від 23.12.2021 року вказівки про зобов'язання виділити 4,10 умовних кадастрових гектарів саме сільськогосподарських угідь (ріллі, пасовищ, тощо).
Рішенням Злинської сільської ради від 21.01.2022 №980 ''Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 '' на виконання рішення суду від 23.12.2021 року у справі №392/575/21 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року у справі №340/3134/22 визнано протиправним та скасовано рішення Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 21.01.2022 року №980 ''Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 '' (а.с.20-23).
Вказаним рішенням встановлено порушення Злинською сільською радою порядку отримання земельної ділянки, з огляду на те, що всупереч вимогам статті 118 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 не подавалась до Злинської сільської ради Новоукраїнського району заява про бажання одержати безоплатно у власність земельну ділянку, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для винесення рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
Рішенням Злинської сільської ради від 07.04.2023 року №1170 ''Про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частин (паю) гр. ОСОБА_1 '' виділено у натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області у розмірах 4,10 умовних кадастрових гектарів. Визначено (уточнено) місце розташування земельної ділянки із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно графічних матеріалів з публічної кадастрової карти України. Запропоновано звернутись до проектної організації щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі для замовлення та виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (далі - спірне рішення, а.с.24).
Вказане формулювання Злинської сільської ради має тотожний зміст резолютивної частини рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року у справі №392/575/21.
Отже правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Так, частинами 1, 2 пункту "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України (далі ЗК України) визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Тобто землі під господарськими будівлями та дворами є землями сільськогосподарського призначення.
Судом встановлено, що позивач має право на земельну частку (пай) колективного господарства "Перше Травня", яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району розміром 4,10 умовних кадастрових гектари, що встановлено рішенням суду, але яка саме це земельна ділянка рішенням суду не визначено (а.с.17).
У відповідності до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється:
- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
- шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
- шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
- за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Маловисківський районний суд Кіровоградської області своїм рішенням від 23.12.2021 року зобов'язав Злинську сілську раду саме виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку для позивача, що сторонами не заперечувалось.
Згідно частини 7 статті 79-1 ЗК України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
З огляду на те, що в даній ситуації позивачу належить виділити в натурі ще не сформовану земельну ділянку (4,10 умовних кадастрових гектарів), її (такої земельної ділянки) формування, в силу змісту ч.5 ст.79-1 ЗК України, повинне бути здійснене за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У відповідності до частини 9 та 10 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється, зокрема, на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
З огляду на те, що владна компетенція щодо виділення земельної ділянки для позивача належить Злинській сільській раді, що встановлено рішенням суду, яким зобов'язано її це зробити, суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем в межах повноважень в розумінні ч.2 ст.2 КАС України.
При цьому, не заперечуючи права позивача на пай, суд звертає увагу, що норми ЗК України містить повноваження відповідача, які він має здійснювати у правовідносинах з приводу виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Сама ж процедура виділення такої земельної ділянки передбачена Земельним кодексом України і передбачає формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, а лише потім виділення її в натурі, що позивачем враховано не було.
Згідно статті 2 Закону України ''Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)'' документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є, зокрема: рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Водночас, суд акцентує увагу на тому, що підставою для винесення оскаржуваного рішення Злинської сільської ради було не рішення Маловисківського районного суду від 02.11.2017 року у справі №392/1368/17 (яким було визнано право позивача на пай), а інше рішення Маловисківського районного суду від 23.12.2021 року у справі №392/575/21 про зобов'язання виділити в натурі земельну ділянку у розмірі 4,10 умовних гектарів (без вказівки на цільове призначення земельної ділянки).
Таким чином, приймаючи рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної ділянки на підставі рішення Маловисківського районного суду від 23.12.2021 року у справі №392/575/21, відповідач діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством, розпочавши процес щодо її формування як об'єкта цивільного права, за процедурою та етапами, вказаними вище.
Більш того, на етапі розроблення проектної документації може бути встановлені істотні обставини, які будуть перешкоджати передачі у власність такої ділянки.
Позивач посилається на те, що рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року не виконане, оскільки запропонована до виділення земельна ділянка не відноситься до сільськогосподарських угідь та з огляду на те, що Злинська сільська рада виділила земельну ділянку, на якій залишки бетонних конструкцій.
Суд, іще раз акцентує увагу, що рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року не містить зобов'язання Злинську сільську раду виділити позивачу земельну ділянку яка відноситься саме до сільськогосподарських угідь.
Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначає що виділятися у натурі власникам земельних часток (паїв) повинні землі сільськогосподарського призначення, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані, зокрема, землі під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна.
Посилаючись на те, що на земельній ділянки перебувають бетонні фрагменти та будівельні матеріали від колишньої ферми, ОСОБА_2 стверджує про те, що така земельна ділянка не є земельної ділянкою, яка повинна була бути виділена йому в натурі на місцевості за рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року. При цьому посилається на те, що відповідно до листів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.07.2022 року та 25.04.2023, дана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності з визначенням складу угідь - під господарськими будівлями і дворами (а.с.27-28).
Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331, частина четверта статті 334 Цивільного кодексу України, частина третя статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Згідно зі статтею 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Аналогічне визначення "нерухоме майно" міститься у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Слід зазначити, що низка інших нормативно-правових актів також містять визначення "нерухоме майно" та встановлюють його правовий статус. Однак, наведене у Цивільному кодексі України визначення є узагальненим та характеризує нерухоме майно за трьома основними ознаками, які повинні бути притаманні тому чи іншому об'єкту при визначенні його належності до нерухомого майна, а саме:
• розташування на земельній ділянці;
• переміщення неможливе без його знецінення;
• переміщення неможливе без зміни його призначення.
Отже інформація про знаходження на земельній ділянці бетонних фрагментів не свідчить про те, що така земельна ділянка не може використовуватись для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно оскаржуваного рішення від 07.04.2023 року №1170 земельна ділянка, яка виділена у натурі є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної власності з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Документальних доказів, що на ній розташоване нерухому майно в розумінні ст.181 Цивільного кодексу суду не надано.
Згідно статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об'єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Таким чином, у розмінні наведеної норми ЗК України, навіть землі під господарськими будівлями і дворами належать до земель сільськогосподарського призначення.
Виключний перелік земельних ділянок, які не підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), визначений ч.4 ст.7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". При цьому, суд підкреслює на недоведеність (станом на день прийняття спірного рішення) факту, що на земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна.
Крім того, законодавство не містить заборони виділяти в натурі власникам паїв землі сільськогосподарського призначення під господарськими дворами, які не є об'єктами нерухомого майна.
Представник позивача надав суду висновок експерта Петрової О.В. за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 19.07.2023 року №7/07/23 за висновком якого склад угідь земельної ділянки, яка запропонована Злинською сільською радою Новоукраїнського районного суду до виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) не відноситься до сільськогосподарських угідь (а.с.80-85).
Суд вкотре наголошує на тому, що у рішенні Маловисківського районного суду від 23.12.2021 року, на виконання якого прийнято спірне рішення Злинською сільською радою, не йдеться про зобов'язання виділити пай чи то землю сільськогосподарських угідь, оскільки в резолютивній частині судового рішення йдеться про зобов'язання виділити в натурі земельну ділянку у розмірах 4,10 умовних кадастрових гектарів. З огляду на вказане, висновок експерта не містить необхідної інформації стосовно даної справи.
Принагідно суд зауважує, що спірне рішення не було прийнято за наслідком заяви позивача про виділення паю, так як підставою для його винесення слугувало рішення Маловисківського районного суду від 23.12.2021 року у справі 392/575/21.
Якщо позивач вважає рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року не виконаним, він не позбавлений права вчиняти дії щодо примусового виконання рішення суду.
Таким чином, з огляду на описане вище, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Злинської сільської ради Новоукраїнського району (26232, с. Злинка, Новоукраїнський р-н, Кіровоградська обл., вул. Центральна, 76, ЄДРПОУ 04364851) про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК