08 вересня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3726/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 Рішення Новопразької селищної ради №726 від 08 грудня 2022 року “Про розгляд заяв щодо затвердження проектів землеустрою та передачу безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства” в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, з кадастровим номером земельної ділянки: 3520355400:02:004:0634, яка розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області;
- зобов'язати Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2 га, з кадастровим номером земельної ділянки: 3520355400:02:004:0634, що перебуває на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та передати у власність вказану земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки було надано ще в 2021 року, при цьому клопотання про затвердження подано тоді, коли ще не діяв воєнний стан, а тому вважає, що розпочатий процес приватизації повинен бути завершений за нормами чинного законодавства на момент подачі такого клопотання. Вказує, що зазначена в рішенні № 726 від 08.12.2022 року інформація не містить законодавчо визначених підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою, передбачених саме ст.118 ЗК України, а відтак такі дії є протиправними. Окрім цього, на думку представника позивача, у разі задоволення судом даної вимоги, відповідач може виконати судове рішення після припинення чи скасування воєнного стану.
Ухвалою судді від 13.06.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.24).
Копію ухвали направлено на офіційну електронну адресу відповідача та його електронний кабінет і отримано останнім 13.06.2023, крім того отримано поштою (а.с.25, 31) Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Ухвалою судді від 03.08.2023 у відповідача витребувано докази. (а.с.32-33).
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у позовній заяві, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Новопразької селищної ради від 06.10.2021 №400 "Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність гр. ОСОБА_1 ", позивачці надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520355400:02:000:9301, на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, за межами населених пунктів (а.с.38).
За замовленням позивачки, ДП "Центр Державного земельного кадастру" було розроблено проект землеустрою (а.с.46-55).
На виконання вимог Закону України "Про державний земельний кадастр" державним кадастровим реєстратором земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 3520355400:02:004:0634 (а.с.41-45).
04.02.2022 позивачка звернулася до відповідача із заявою від 02.02.2022 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3520355400:02:004:0634, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га. (а.с.39)
Пунктом 2 рішення тридцять восьмої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 08.12.2022 №726 ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, посилаючись на норму Закону України від 24.03.2022 №2145-ХІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану” яким доповнено Розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу пунктом 27, що містить заборону надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації під час дії воєнного стану на території України. (а.с.16-17).
Не погодившись із таким рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.“б” ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом “в” ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин 9, 10 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Приписами статті 50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції статті на час виникнення правовідносин) визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки.
При цьому, частинами 7, 8 статті 186 Земельного кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Відповідно до ч.ч.9, 10 ст.186 Земельного кодексу України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Таким чином, ст.186 Земельного кодексу України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути відповідним органом за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Таким чином, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбачених ст.118, 123 ЗК України.
Судом раніше встановлено, що 04.02.2022 позивачка звернулася із заявою від 02.02.2022 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки 3520355400:02:004:0634, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га. Пунктом 2 рішення тридцять восьмої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 08.12.202 № 726 ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з посиланням на заборону, встановлену Законом України від 24.03.2022 № 2145-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022.
Спірне рішення від 08.12.2022 року №726 не містить підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою, які передбачені приписами ч.8 ст. 86 Земельного кодексу України. До того ж, щодо доданих до заяви позивачки документів, відповідач у рішенні зауважень не зазначив.
При цьому суд зазначає, що запроваджені Законом України від 24.03.2022 № 2145-ІХ тимчасові обмеження на реалізацію відповідачем відповідних повноважень у сфері земельних відносин слугували лише підставою для відкладення розгляду заяви позивачки до припинення чи закінчення правового режиму воєнного стану на території України чи окремій території, однак такі обмеження не могли бути правовою підставою для прийняття рішення про відмову позивачці у затвердженні проекту землеустрою.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення від 08.12.2022 № 726, в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою прийняте в порушення Земельного кодексу України та не відповідає критеріям відповідності, наведеним у ч.2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню, як протиправне.
Водночас, спірне рішення від 08.12.2022 року №726 є правомірним в частині відмови щодо передачі позивачці у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3520355400:02:004:0634, оскільки така передача заборонена у відповідності до підпункту 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України.
Стосовно позовної вимоги позивачки про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2 га, з кадастровим номером земельної ділянки: 3520355400:02:004:0634, що перебуває на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та передати у власність вказану земельну ділянку, то суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, обов'язок відповідача приймати законні рішення визначений Основним Законом України та додатковому спонуканню з боку суду не підлягає.
Частиною четвертою статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Законодавчо поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень не унормовано. Однак, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли йдеться лише про один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі суб'єкта діяти чи не діяти, а якщо діяти - то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, прямо або опосередковано закріплених у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У спірних правовідносинах повноваження селищної ради щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки чи надання вмотивованої відмови у його затвердженні чітко регламентовано положеннями ЗК України.
Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою, визначені законом. Якщо такі умови відсутні - орган повинен затвердити проект землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або не затвердити (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Додатково суд зазначає, у зв'язку з розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
Однак, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває і досі.
Отже, на дату прийняття рішення у цій справі в Україні діє правовий режим воєнного стану, який регулюється Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з частиною другою статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.
В той же час, право на землю передбачене ст. 14 Конституції України. Відповідно, таке право може бути обмежене в умовах воєнного стану.
Законом України від 24.03.2022 №2145-ІX"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.
Цим Законом розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено підпунктом 5 пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Водночас, суд зазначає, що приписи підпункту 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України не встановлюють заборони відповідачу на затвердження проекту землеустрою, а передбачають лише заборону щодо безоплатної передачі земель у приватну власність.
З огляду на викладене, в задоволенні позовної вимоги позивачки про зобов'язання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області передати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2 га, з кадастровим номером земельної ділянки: 3520355400:02:004:0634, що перебуває на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, необхідно відмовити. Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, суд стягує на користь позивачки здійснені документально підтверджені судові витрати у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Нова Прага, вул. Центральна, буд. 14, ЄДРПОУ 04366086) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення тридцять восьмої сесії восьмого скликання Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 08 грудня 2022 року №726 "Про розгляд заяв щодо затвердження проектів землеустрою та передачу безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства", в частині відмови ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, кадастровий номер: 3520355400:02:004:0634, яка розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.
Зобов'язати Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.02.2022 та затвердити проект землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ - А.01.03) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки: 3520355400:02:004:0634, загальною площею 2,00 га.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04366086).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА