17 серпня 2023 року о 12 год. 35 хв.Справа № 280/3517/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернової Ж.М.,
за участю секретаря судового засідання Юхименка Г.В.,
представника позивача - Бобир В.В.,
представника відповідача - Шавло Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- №00007970703 від 14.01.2022, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 005 708,00грн та штрафні санкції у розмірі 251 427,00грн, всього на загальну суму 1 257 135,00грн;
- №0007730717 від 14.01.2022, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 14 013,00грн та штрафні санкції у розмірі 5 182,02грн і пені 7 412,88грн, а всього на загальну суму 26 607,90грн;
- №0007670717 від 14.01.2022, яким визначено штраф 1 020,00грн, за порушення правил заповнення та подання податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку;
- №0007780717 від 14.01.2022, яким збільшено зобов'язання зі сплати військового збору на суму 1 167,75 грн та штрафні санкції у розмірі 291,94грн і пеня 925,15грн, а всього на загальну суму 2 384,84грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Лідер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2017 по 30.09.2021 з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2021, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки. На підставі акту винесено податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що відповідачем в порушення пп.77.4 ст.77 ПК України, його завчасно не було повідомлено про проведення перевірки. Крім цього, відповідачем зроблено хибний висновок щодо порушень позивачем норм податкового законодавства за його співпраці з контрагентом - ПП «Ларт Хол». Також, позивач не згоден з висновками зробленими відповідачем відносно розрахунків з фізичними особами, у яких позивачем було придбано насіння соняшнику. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В якості аргументів своїх висновків відповідач посилається на той факт, що первинні документи, виписані ПП «Ларт Хол» (контрагент позивача) у вересні 2019 року на адресу ТОВ «Веракс Імпорт» суперечать вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з не підтвердженням фактичного постачання товарів та внесення в ці документи даних, які не відповідають дійсності. До того ж, документально оформлені операції ПП «Ларт Хол» з ТОВ «Веракс Імпорт» неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих актів, складських приміщень і транспортних засобів. Відносно здійсненя розрахунків при придбанні у фізичних осіб власної сільськогосподарської продукції при перевірці виявлені порушення в частині не виконання функції податкового агента. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою судді від 07.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 23.06.2022. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. В зв'язку з неявкою сторін, підготовче засідання було відкладено до 07.07.2022. Ухвалою від 07.07.2022 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 15.09.2022. В судовому засіданні 15.09.2022 оголошено перерву до 11.10.2022. За клопотанням представника відповідача та в зв'язку з неявкою представника позивача, судове засідання перенесено на 07.11.2022. В зв'язку з неявкою сторін, судове засідання перенесено до 22.11.2022. За клопотанням сторін, судове засідання відкладено на 22.02.2023. В зв'язку з неявкою сторін, судове засідання перенесено на 06.03.2023. За клопотанням сторін, ухвалою суду від 06.03.2023 судове засідання на 28.03.2023. Ухвалою суду від 28.03.2023 провадження у справі зупинено на час, необхідний сторонам для примирення. Наступне підготовче судове засідання призначено на 09.06.2023. В судовому засіданні оголошено перерву до 29.06.2023. За клопотанням сторін, ухвалою суду від 29.06.2023, для надання сторонам часу для примирення, провадження по справі зупинено, наступне підготовче засідання призначено на 17.08.2023. В підготовчому засіданні 17.08.2023 судом вирішено питання та закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
На підставі направлень від 19.10.2021 №№4929, 4931 виданих Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарюваня на 2021 рік, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Лідер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавстваа зп період з 01.10.2017 по 30.09.2021; з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2021 відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
Копію наказу контролюючого органу надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 08.10.2021 та вручено 13.10.2021.
В позовній заяві позивач звертає увагу на те, що зазначений наказ отримано за 7 днів до дати початку проведення перевірки, що є порушенням пп.77.4 ст.77 ПК України. Порушення цього пункту вказує на відсутність законних підстав для проведення документальної перевірки, а також на незаконність прийнятих рішень за результатами такої перевірки.
Суд вважає доводи позивача необґрунтованими, оскільки пп.77.4 ст.77 передбачає, що право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, та відповідачем надіслано повідомлення 08.10.2021 (про що не заперечує жодна із сторін) про перевірку, яка розпочалась 20.10.2021, тобто за 10 календарних днів, як і передбачено в ПК України.
У період з 20.10.2021 по 29.11.2021 співробітниками Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лідер» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ПП «ЛАРТ ХОЛ».
За результатами перевірки складений акт від 06.12.2021 за №11899/08-01-07-03/30710162. Відповідно до висновку відповідачем встановлено порушення:
п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 1 005 708,00грн, в тому числі по періодах: за січень 2020 на суму 973 730,00грн та за березень 2020 на суму 31 978,00грн;
п.п. «б» п.176.2 ст.176 ПК України, п.3.2,п.3.3, п.3.4, п.3.5, п.3.6 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 №111/26556, а саме подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, що призвело до зміни платника податку;
пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України встановлено несвоєчасну сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб при нарахуванні (виплаті) доходів у вигляді орендної плати за земельні ділянки (паї) у періоді з 01.10.2017 по 30.09.2021 у розмірі 40787,36грн, в тому числі у грудні 2017 - 6711,07грн, у березні 2020 - 2780,61грн, у серпні 2020 - 12729,29грн, у вересні 2020 - 12304,46грн, у травні 2021 - 316,23грн, у липні 2021 - 2755,50грн, у вересні 2021 - 3190,20грн;
пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, встановлено несвоєчасну сплату до бюджету військового збору з орендної плати за земельні ділянки (паї) у періоді з 01.10.2017 по 30.09.2021 у розмірі 4880,41грн, в тому числі у березні 2020 - 90,20грн, у червні 2020 - 883,69грн, у липні 2020 - 1391,91грн, у листопаді 2020 - 998,33грн, у лютому 2021 - 680,18грн, у березні 2021 - 836,10грн;
пп.165.1.24 п.165.1 ст.165, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України, не виконано функції податкового агента при придбанні у фізичних осіб власної сільськогосподарської продукції в червні 2019 у розмірі 77 858,00грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 14 013,00грн;
пп.165.1.24 п.165.1 ст.165, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не виконано функції податкового агента при придбані у фізичних осіб власної сільськогосподарської продукції в червні 2019 у розмірі 77 850,00грн, що призвело до заниження військового збору в розмірі 1167,75грн.
В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Лідер» мало господарські взаємовідносини з ПП «Ларт Хол» у вересні 2019 року. Так, між ТОВ «Лідер» (покупець) та ПП «Ларт Хол» (постачальник) укладено договір поставки №ЛХ-2009-Л від 19.09.2019 за умовами якого постачальник зобов'язується порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити (передати у власність) покупцеві: олію соняшникову сиру, нерафіновану (далі - товар). Товар, постачається окремими партіями, які визначаються у додатках до цього договору. Покупець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити кожну партію товару.
Відповідно до додатку №1 до вказаного договору визначено, що загальна кількість товару, що входить до партії складає 310 тон, вартість партії товару складає 5 966 800,00 грн, у тому числі ПДВ 994 480,00грн. Умови поставки товару склад: EXW - Україна, Харківська область, Нововодолазький район, с.Ватутіне, вул.Станична, 88, згідно з «Інкотермс» редакції 2010 року.
Постачання товару за даним договором, відбувалось на підставі видаткових накладних №39 від 24.09.2019, №40 від 24.09.2019, №41 від 24.09.2019, №42 від 24.09.2019, №43 від 24.09.2019, №44 від 24.09.2019, №45 від 24.09.2019, №46 від 24.09.2019. Всього, відповідно до вказаного договору, ТОВ «Лідер» отримано від ТОВ «Ларт Хол» 313,5 тон олії соняшникової, нерафінованої на загальну суму 6 034 248,00грн, у тому числі податок на додану вартість 1 005 708грн. Місце передачі товару, згідно з вказаними видатковими накладними: Україна, Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станційна, 88. Взаєморозрахунки ТОВ «Лідер» з ПП «Ларт Хол» за постачання товару на підставі договору поставки №ЛХ-1909-Л від 19.09.2019 здійснено у повному обсязі, на підставі рахунку №7 від 24.09.2019, на загальну суму 6034248,00грн, в тому числі ПДВ 1 005 708,00 гривен. За наслідками постачання товару, відповідно до правил першої події, передбачених п.187.1 п.п. «б» ст. 187 ПК України, а саме дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання товару платником податку, ТОВ «Ларт Хол» було сформовано та відправлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні: №49 від 24.09.2021, №50 від 24.09.2021, №51 від 24.09.2021, №52 від 24.09.2021, №53 від 24.09.2021, №54 від 24.09.2021, №55 від 24.09.2021, №56 від 24.09.2021 до Єдиного реєстру податкових накладних та зареєстровано у встановленому законом порядку. Вказана господарська операція з контрагентом ПП «Ларт Хол» повністю відображена у бухгалтерському обліку ТОВ «Лідер», у тому числі після отримання товару його відображено по рахунку 281 «Товари на складі».
Окрім цього, 07.08.2019 було укладено договір комісії №0708Л від 07.08.2019 між ТОВ «Лідер» (комітент) та ТОВ «Юніверсал Фірм» (комісіонер), за умовами якого комісіонер зобов'язується за дорученням ТОВ «Лідер» здійснювати від свого імені та рахунок комітента, за винагороду, реалізацію продукції, що належить комітенту на експорт. 24.09.2021, тобто у день отримання товару від ТОВ «Ларт Хол», ТОВ «Лідер» було здійснено передачу товару (олії соняшникової, нерафінованої) на комісію до ТОВ «Юніверсал Фірм» на підставці договору комісії №07081 від 07.08.2019, відповідно до акту №1 приймання-передачі товару до додатку №3 від 19.09.2019 у загальній кількості 310 т (+/10%) за ціною 16 910,00 грн за тону, на загальну суму 5 242 100,00 грн. Відповідно до вказаного акту, комітент передав, а комісіонер прийняв товар (олія соняшникова, нерафінована) у кількості 310 тон, місце передачі товару - Україна, Харківська область, с.Ватутіне, вул.Станційна, 88. Після передачі товару комісіонеру його відображено в бухгалтерському обліку товариства по рахунку 283 «Товари на комісії». ТОВ «Лідер» не здійснювало транспортування та зберігання вказаного товару у зв'язку з тим, що поставка товару (його отримання) здійснювалась у місці його подальшої передачі комісіонеру ТОВ «Юніверсал Фірм» з метою подальшої реалізації, відповідно до договору комісії. Згідно з умовами договору комісії №0708Л від 07.08.2019, після отримання товару комісіонером ТОВ «Юніверсал Фірм», на нього покладаються обов'язки щодо подальшого зберігання та транспортування товару. З метою виконання умов договору комісії №0708Л від 07.08.2019, комісіонером ТОВ «Юніверсал Фірм» здійснено транспортуванням товару за маршрутом: Україна, Харківська область, Нововодолазький район, с.Ватутіне, вул.Станційна, 88 Україна, м.Миколаїв, вул.Громадська, 117 (термінал ТОВ «Евері»). Перелік товарно-транспортних накладних та умови транспортування визначені у звіті комісіонера №2 від 29.10.2019 до додатку №2 від 04.09.2019 та додатку №3 від 19.09.2019 про виконання робіт згідно з договором комісії №0708Л від 07.08.2019. Також, відповідно до звіту комісіонера №2 від 29.10.2019 ТОВ «Юніверсал Фірм» здійснило експорт товару вказаного товару по міжнародному контракту №2509МР від 25.09.2019 на адресу нерезидента ALPEX PROJECT LTD, 11:0 підтверджено вантажно-митною декларацією UА504120/2019/109049 від 29.10.2019, дата перетину 26.10.2019 о 20:22:07 год. Також, у вказаному звіті зазначено, що перевезення вказаного товару з місця зберігання до місця подальшого експорту товару здійснювалась транспортом, відповідно до товарно-транспортних накладних: №23/1 від 30.09.2019, №2941 від 30.09.2019, №45 від 30.09.2019, №2135 від 01.10.2019, №521 від 01.10.2019, №011 від 01.10.2019, №102 від 01.10.2019, №945 від 01.10.2019, №114-06 від 01.10.2019, №777 від 01.10.2019, № 93 від 01.10.2019, №47 від 01.10.2019, №11 від 01.10.2019, №37 від 02.10.2019. №38 від 02.10.2019. Оплата послуг комісіонера здійснена у повному обсязі, відповідно до рахунку №39 від 29.10.2019 на підставі акту приймання-передачі №39 від 29.10.2019, що підтверджено відповідними банківськими виписками. Податковим органом, не зважаючи на те, що ТОВ «Лідер» вчинено вказані господарські операції відповідно до чинного податкового законодавства в акті перевірки від 06.12.2021 від №11899/08-01-07-03/30710162, здійснюючи посилання на свої припущення, помилково зазначається, що первинні документи, виписані ТОВ «Ларт Хол» у вересні 2019 року на адресу ТОВ «Лідер» суперечать вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з не підтвердженням фактичного постачання товарів та внесення в ці документи даних, які не відповідають дійсності. До того ж, зазначено, що документально оформлені операції ПП «Ларт Хол» з ТОВ «Лідер», начебто неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих актів, складських приміщень і транспортних засобів.
Слід зазначити, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Лідер» та ПП «Ларт Хол» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не спростовується податковим органом у акті перевірки. Відповідно до бази даних Міністерства Юстиції України ПП «Ларт Хол» й до теперішнього часу перебуває на обліку https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result, його державна реєстрація не скасована, будь-яких судових рішень щодо визнання вчинених вказаним суб'єктом господарювання правочинів нечинними відсутні.
ТОВ «Лідер» у відповідності із приписами податкового законодавства на підставі отриманої податкових накладних №49 від 24.09.2021, №50 від 24.09.2021, №51 від 24.09.2021, №52 від 24.09.2021, №53 від 24.09.2021, №54 від 24.09.2021, №55 від 24.09.2021, №56 від 24.09.2021, які належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, відображено податковий кредит по взаємовідносинам із ПП «Ларт Хол» у вересні 2019 року, що підтверджується додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та не заперечується податковим органом у акті перевірки. Уточнень та коригувань податкового кредиту по взаємовідносинам із ПП «Ларт Хол» в інші періоди не відбувалось. Всі порушення податкового законодавства, які зазначено у вказаному акті та начебто мали місце по ланцюгу постачання товару іншими контрагентами не мають жодного відношення до господарської діяльності ТОВ «Лідер», який мав реальні витрати у зв'язку з придбанням зазначеного товару, що підтверджено банківськими виписками та іншими документами. Зазначений товар, у подальшому, використано у господарській діяльності, шляхом здійснення його експорту на адресу підприємства-нерезидента ALPEX PROJEKT LTD на підставі міжнародного контракту №2509МР від 25.09.2019, укладеного комісіонером, що підтверджено ВМД UAS04120/2019/109049 від 29.10.2019, що не заперечується податковим органом.
З метою з'ясування фактичних обставин здійснення господарської операції та дослідження руху товару, відповідачем було направлено запит на адресу суб'єкта господарювання ТОВ «Агроком Нова Водолага» - поставщик ПП «Ларт Хол», відповідно до отриманої відповіді, останій повідомив, що ніколи не мало жодних фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Ларт Хол». Враховуючи вказане, відповідач вважає, що це підтверджує відсутність фактичного руху товару від ПП «Ларт Хол» на ТОВ «Лідер».
В основу порушення вказаних норм податкового законодавства покладено висновки щодо нереальності придбання у вересні 2019 року ТОВ «Лідер» у ТОВ «Ларт Хол» - олії соняшникової - сирої, нерафінованої за договором поставки №ЛХ-2009-Л від 19.09.2019 та у зв'язку з цим прийнято податкове повідомлення-рішення за №00007970703, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 005 708грн та застосовано щтрафні санкції у розмірі 251 427,00грн, всього на суму 1 257 135,00грн.
Позивач не погодившись з прийнятим 14.01.2022 податковим повідомленням - рішенням за №00007970703, звернувся до суду із вказаним позовом.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в цій частині, з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Пунктом 44.2 статті 44 Податкового Кодексу України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку за: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України. Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту - дата оформления митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями іншими документами передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Відповідно до статті 1 Закону Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. У відповідності до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Аналіз цих норм дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документиякі фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування, оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції. Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Судом встановлено, що наведені вище документи, які були додані до матеріалів справи та проаналізовані судом під час прийняття рішення по справі, свідчать про реальність здійснених операцій між позивачем та його контрагентами.
Щодо транспортування придбаного у ПП «Ларт Хол» товару, суд дійшов висновку, що за умовами договору поставки та додатку №1 до нього здійснювалось за рахунок постачальника, за адресою: Україна, Харківська область, Нововодолазький район, с.Ватутіне, вул. Станична, 88, де останній було отримано позивачем, саме у місці наступної поставки такого товару, визначеному у договорі комісії, за яким комісіонер ТОВ «Юніверсал Фірм» за дорученням комітента ТОВ «Лідер», повинен здійснити від свого імені реалізацію такої продукції. Отже, аргументи податкового органу про відсутність факту перевезень та відсутності в розпорядженні позивача об'єктів промислової нерухомості на зазначеній вище адресі безпідставні, адже поставка товару здійснювалась в місці його послідуючої передачі з метою подальшої реалізації. Транспортні документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.
Стосовно ненадання на перевірку документів з якості на товар, судом встановлено, що відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. Сертифікати якості на товари та інші такого виду документи, не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не містять в собі відомості про господарську операцію, не пов'язані з нарахуванням та сплатою податків та не можуть підтверджувати чи навпаки, в разі їх відсутності, спростовувати факт проведення господарських операцій. Такі документи, як сертифікати якості на товари, згідно до ст.83 ПК України, не входять до кола матеріалів, які є підставами для висновків під час перевірки, та у відповідності до ст.85 ПК України не обов'язкові для надання платником податків під час перевірки.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 01.08.2018 по справі №806/1437/14, податкове законодавство не ставить право платника на формування податкової вигоди у залежність від наявності у нього таких документів, як сертифікати якості на товари.
Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених статті 228 Цивільного кодексу України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м.Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно посилань на фігурування постачальника ПП «Ларт Хол» - ТОВ «Веракс Імпорт» є фігурантом кримінального провадження №32019080000000056 від 10.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2051 Кримінального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частина перша статті 72 вказаного Кодексу визначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до частини першої статті 18 Кримінального кодексу України суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Тобто, згідно норм Кримінального кодексу саме фізична, а не юридична особа є суб?єктом злочину.
Обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду кримінальної справи відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.
Відповідачем не наведено жодного доказу з матеріалів справи, або рішення слідчого, які б доводили відсутність постачання товарів на адресу позивача чи інші порушення з його боку. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постанові по справі №822/2198/17 від 12.06.2018. Відповідно до якого наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів підприємства не є підставою для визнання операцій нереальними. Якщо контролюючий орган посилається на відкрите кримінальне провадження як на доказ, то він повинен надати підтвердження причетності підприємства до злочинів, щодо яких здійснюються кримінальні провадження. Окрім цього необхідно зауважити, що відповідно до чинного законодавства та судової практики, лише вирок суду у кримінальній справі, який набув законної сили, та матеріали кримінального провадження, якими встановлено діяння, що впливають на визначення грошових зобов'язань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарським операціям платників податків.
Обставини, встановлені у вироку, мають значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи і повинні бути оціненими судом в силу дії принципу з'ясування обставин справи.
Правова оцінка доказам зібраним під час досудового слідства у кримінальному провадженні надається виключно судом під час судового розгляду кримінальної справи.
Суд, на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт отримання позивачем товарів, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.
В контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не надав.
Висновки про те, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, транспортні засоби, складські приміщення не підтверджені відповідачем та не приймаються судом, з огляду на той факт, що чинним законодавством для контрагентів не передбачено необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів, тощо, що була би достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов укладених з позивачем договорів, що, в свою чергу, виключає залежність реальності виконання договірних зобов'язань від даних умов.
Щодо доводів відповідача про неможливості встановлення походження товару, який в подальшому реалізований позивачу, суд зазначає про те, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України.
Враховуючи наявність господарської мети при укладанні договорів, надання первинних документів, які свідчать про виконання правочинів та використання їх результатів у господарській діяльності позивачем, суд дійшов висновку щодо реальності вчинених правочинів з контрагентом.
Щодо вимог позивача про: №0007730717 від 14.01.2022, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 14 013,00грн та штрафні санкції у розмірі 5 182,02грн і пені 7 412,88грн, а всього на загальну суму 26 607,90грн; №0007670717 від 14.01.2022, яким визначено штраф 1 020,00грн, за порушення правил заповнення та подання податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку; №0007780717 від 14.01.2022, яким збільшено зобов'язання зі сплати військового збору на суму 1 167,75 грн та штрафні санкції у розмірі 291,94грн і пеня 925,15грн, а всього на загальну суму 2 384,84грн, суд повністю підтримує позицію відповідача та вважає доведеним в акті перевірки фактичних порушень з боку позивача.
Так, в ході перерівки встановлено, що ТОВ «Лідер» у червні 2019 року здійснено придбання сільськогосподарської продукції (соняццінку) з кількості 9,3т на суму 77850,00грн (8650,00грн за 1т) у громадян, власників земельних ділянок, наданих їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2га. При продажу сільськогосподарської продукції власниками надано податковому агенту, а саме ТОВ «Лідер» копії довідок про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ, що видана громадянам сільською радою за місцем їх проживання. Також були складені закупівельні акти за №1 та №2 від 06.06.2019, №3 та №4 від 07.06.2019. Розрахунки за сільськогосподарською продукцію здійснені готівковими коштами: 06.06.2019 ОСОБА_1 у розмірі 19895,00грн, ОСОБА_2 у розмірі 19030,00грн, 07.06.2019 ОСОБА_3 у розмірі 22490,00грн, ОСОБА_4 у розмірі 16435,00грн.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. ІV ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї)виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв)які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Згідно даних підприємства, з вищевказаними громадянами укладені договори оренди тих самих земельних ділянок, а саме: договір оренди землі від 26.12.2017 з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного с/г виробництва кадастровий номер 2323680800:06:001:0006, яка знаходиться та території Веселогаївської сільради Новомиколаївського району Запорізької області площею 2 га нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 71501,00 грн. Договір укладено строком на 10 років, орендна плата склада 2145,10грн; - договір оренди землі від 24.06.2018 з ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2 ) в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного с/г виробництва, кадастровий номер 2323680800:06:001:0004, яка знаходиться та території Веселогаївської сільради Новомиколаївського району Запорізької області площею 2га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 71501,00грн. Договор укладено строком на 10 років, орендна плата складає 2145,10грн; договір оренди землі від 27.06.2018 з ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_3 ) в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного с/г виробництва, кадастровий номер 2323660800:06:001:0005, яка знаходиться та території Веселогаївської сільради Новомиколаївського району Запорізької області площею 2га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 71501,00грн. Договір укладено строком на 10 років, орендна плата складае 2145,10грн; договір оренди землі від 27.06.2018 з ОСОБА_4 (рнокоп НОМЕР_4 ) в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного с/г виробництва, кадастровий номер 2323680800:06:001:0007, яка знаходиться та території Веселогаївської сільради Новомиколаївського району Запорізької області площею 1 га, нормата на грошова оцінка земельної ділянки становить 35750,00грн. Договір укладено строком на 10 років, орендна плата складе 1072,60грн. Перевіркою встановленощо ТОВ «Лідер» протягом 2018-2021 років нараховувалась та виплачувалась орендна плата згідно укладених договорів оренди землі готівковими коштами з каси підприємства, а саме: ОСОБА_3 в розмірі 7155,29грн, ОСОБА_1 в розмірі 9540,38грн, ОСОБА_4 в розмірі 4770,20грн, ОСОБА_2 в розміри 7155,29грн. Всього нараховано та виплачено орендної плати протягом 2018-2021 років у розмірі 28621,17грн.
ТОВ «Лідер» в запереченнях до акту перевірки та в позовній заяві зазначено, що під час перевірки не враховано той факт, що ТОВ «Лідер» здійснено придбання насіння соняшнику, який вирощено вказаними фізичними особами, не на земельних ділянках, що орендуються. ТОВ «Лідер» пояснило, що вказаний товар вирощено на земельних ділянках, які не орендуються ТОВ «Лідер» і належать іншим фізичним особам, в тому числі членам сімей вказаних осіб у межах населеного пунктута їх кількість є достатньою для вирощування зернових у вказаній кількості, під час перевірки не ідентифіковано товар та не доведено факт придбання ТОВ «Лідер» насіння соняшнику саме з орендованих Товариством земель. Але перевіркою встановлено, що ТОВ «Лідер» скористалося пільгова відповідно до п.п165.1.24 п. 165.1 ст165 ПК України, згідно якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарств та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2га, також власниками земельних ділянок були надані податковому агенту, а саме ТОВ «Лідер» довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 5 ДФ, що видано громадянам сільською радою за місцем їх проживання саме на ті земельні ділянки з тими ж кадастровими номерами, що орендуються ТОВ «Лідер». Таким чином, не виконані вимоги п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПК України в частині того, що земельні ділянки (паї) не використовуються громадянами самостійно, здаються в оренду ТОВ «Лідер», що свідчить про відсутність у таких громадян права на застосування пільги, встановленої пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПК України, тому підприємство-покупець повинно утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську продукцію. Відповідно цього, ТОВ «Лідер» не виконано функції податкового агента при придбанні у фізичних осіб власної с/г продукції в червні 2019 року у розмірі 77850,00грн, чим порушено вимоги п.п. 165.1.24 п.165.1 ст.165, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження у червні 2019 року податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14013,00грн та військового збору в розмірі 1167,75грн.
Враховуючи вказане, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241, 243-246, 250, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» (70120, Запорізька область, Новомиколаївський район, с.Веселий Гай, вул.Набережна, буд.54, код ЄДРПОУ 30710162) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 14.01.2022 №00007970703, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Лідер» збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1005708,00 грн та штрафні санкції у розмірі 251427,00 грн, всього на загальну суму 1257135,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер» судовий збір в розмірі 19307,22 грн (дев'ятнадцять тисяч триста сім гривень 22 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.09.2023.
Суддя Ж.М. Чернова