Справа № 2-33 / 10
13 вересня 2010 року Василівський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого - судді : Сидоренко Ю.В.,
при секретарі Осінцевій Л.А.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
за участю представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_3 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 03.08.2008 року ОСОБА_4, керуючи мопедом DRAGON у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись в напрямку міста Дніпрорудного, не справився з керуванням і здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3, чим порушив Правила дорожнього руху та ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.127 КУпАП. В результаті даного дорожньо-транспортної пригоди їй причинені тілесні пошкодженні у вигляді закритої черепно-мозкової травми і струсу головного мозку. Внаслідок вчиненого ОСОБА_4 дорожньо-транспортної пригоди, вона зазнала значних збитків, завданих здоров'ю та збитків матеріального характеру, а саме: проходила курс стаціонарного лікування у Дніпрорудненській міській лікарні в період з 03.08.2008 року по 01.09.2008 року, де нею було витрачено на лікарські засоби 1044,09 грн., також нею понесені витрати на проходження судово-медичної експертизи в сумі 719,51 грн., крім того, у зв'язку з постійними головними болями та слабкістю вимушена була користуватися послугами таксі, на що було витрачено 467,00 грн.,за направленням лікаря проходила санаторно-курортне лікування, яке обійшлося їй на суму 634,40 грн., вартість пошкодженого велосипеду становить 970,00 грн., витрати експерта по визначенню вартості пошкодженого велосипеда становлять 200 грн., витрати по оформленню нотаріально посвідченої довіреності становлять 150,00 грн., також втративши працездатність, вона на могла працювати на городі та продавати овочі та фрукти, чим зазнала збитки від упущеної вигоди, які становлять не менше 2000 грн. Загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_4 внаслідок ДТП становить 6185,00 грн., яку просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 на її користь. Крім матеріальної, їй також була заподіяна моральна шкода, яка виразилася у фізичному болі та стражданнях, які вона зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров»я, що викликані струсом головного мозку і закритою черепно-мозковою травмою, яка тривалий час супроводжувала її відчуттям головного болю, також у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_4, який завдавши ушкоджень її здоров»ю, зробив все можливе, щоб уникнути відповідальності і не відшкодовувати завданої шкоди, також у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з пошкодженням її велосипеда і небажанням відповідача відшкодувати ці збитки. В якості компенсації моральної шкоди просить стягнути з відповідача 3630,00 грн., а також просить відшкодувати судові витрати у вигляді судового збору в сумі 98,15 грн. та послуги банку 5,00 грн., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250,00 грн. та витрати по оплаті послуг банку в сумі 5,00 грн., а всього судових витрат на загальну суму 358,15 грн.
В ході розгляду справи позивачка збільшила розмір заявлених позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди та просить стягнути з ОСОБА_4 додатково витрати на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 458,86 грн. у вигляді понесених витрат на придбання лікарських засобів на час її перебування у стаціонарному лікуванні у Балківській лікарській амбулаторії в період часу з 21.08.2009 року по 09.09.2009 року. Також просить стягнути з відповідача додатково сплачений судовий збір в сумі 4,59 грн.
В судовому засіданні позивач та її представник уточнені позовні вимоги з урахуванням доповнень підтримали у повному обсязі, наполягають на їх задоволенні за підставами, викладеними у позовній заяві.
Відповідач та його представник позовні вимоги визнали частково, не заперечують проти відшкодування матеріальної шкоди у вигляді понесених позивачем витрат на придбання лікарських засобів на загальну суму 300,88 грн. (додаток до позовної заяви №№5-8 включно), витрати на проходження судово-медичної експертизи в сумі 713,42 грн., витрати по пошкодженню велосипеда в сумі 970,00 грн., витрати по оплаті послуг експерта в сумі 200,00 грн., а також судові витрати у вигляді витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250,00 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 59,50 грн. Також просять суд врахувати часткове погашення відповідачем ОСОБА_4 заподіяної матеріальної шкоди в сумі 600,00 грн., сплачених ОСОБА_3 під час її перебування у Дніпрорудненській міській лікарні. В рахунок компенсації моральної шкоди просять задовольнити позовні вимоги частково, на суму 1000 грн., з урахуванням матеріального становища відповідача. В іншій частині заявлених позовних вимог заперечують, вважають, що позивачем не надано доказів на підтвердження обґрунтування заявлених ним позовних вимог та просять відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши надані суду докази, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до вимог ст. 61 обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно положень ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній, або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом встановлено, що 03 серпня 2008 року о 16-40 годині на 39 км автодороги Енергодар-Бердянськ водії ОСОБА_4, керуючи мопедом DRAGON у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись в напрямку міста Дніпрорудного, не справився з керуванням і здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3, яка рухалася у зустрічному напрямку по правому узбіччю, чим порушив п.6.8, п.2.9 (а), п.2.3. (б) Правил дорожнього руху.
Згідно постанови інспектора дізнання ВДАI по обслуговуванню Василівського району Зинович С.С. від 06.08.2008 року вбачається, що порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.6.8, п.2.9 (а), п.2.3. (б) Правил дорожнього руху знаходиться у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та за фактом ДТП у порушенні кримінальної справи відмовлено, постановлено ОСОБА_4 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.127 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.12).
Згідно постанови начальника ВДАІ Василівського району по справі про адміністративне правопорушення від 11.09.2008 року, ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.127 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу (а.с.49).
Вищевказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, матеріалами справи про адміністративне правопорушення та відповідачем не оспорюються.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.08.2008 року, ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоров»я, що підтверджується актом судово-медичного дослідження № 185 від 17.11.2008 року (а.с.35-36).
В період часу з 03.08.2008 року по 01.09.2008 року ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у Дніпрорудненській міській лікарні, про що свідчать листки непрацездатності та виписний епікриз травматологічного центру даного медичного закладу (а.с.15,16,29).
Також, за направленням лікаря, у період часу з 21.08.2009 року по 09.09.2009 року ОСОБА_3 перебувала на лікуванні на денному стаціонарі Балківської лікарської амбулаторії, що підтверджується листком непрацездатності (а.с.96,97).
У вищезазначені періоди проходження лікування у медичних закладах на придбання медикаментів позивачем ОСОБА_3 було витрачено грошових коштів на загальну суму 1502,95 грн.(1044,09 грн. + 456,86 грн.), що підтверджується наданими позивачем копіями товарних чеків (а.с.17-25, 99-101)
Разом з тим, суд вважає необхідним відрахувати з даної суми часткове погашення відповідачем ОСОБА_4 витрат, понесених позивачем ОСОБА_3 на період її лікування у Дніпрорудненській міській лікарні, в загальній сумі 600,00 грн., що підтверджується розписками ОСОБА_3 від 09.08.2008 року (а.с.45-47) та позивачем не оспорюється.
Таким чином, розмір матеріальної шкоди позивача ОСОБА_3 у вигляді витрат, понесених на придбання лікарських засобів складає 902,95 грн. (1502,95 грн. - 600,00 грн.)
Крім того, позивачем понесені витрати на проходження судово-медичної експертизи в сумі 67,33 грн. та 56,09 грн. та витрати по оплаті комп'ютерного томографічного дослідження на суму 590,00 грн, а всього на загальну суму 713,42 грн. (67,33 + 56,09 грн. + 590,00 грн.), що підтверджується чеками, копії яких знаходяться в матеріалах справи та відповідачем не оспорюються (а.с.27,28,34).
Згідно висновку незалежної оцінки по визначенню матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу, складеного експертом - оцінщиком Мартиненко О.О. від 30.06.2009 року, вартість матеріальної шкоди, заподіяної власник велосипеда спортивного «Formula» ОСОБА_3, внаслідок його пошкодження у ДТП, яке мало місце у серпні 2008 року, становить 970,00 грн. (а.с.54-68).
Позивачем понесені витрати по проведенню даної оцінки в сумі 200,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією № 35 від 24.06.2009 року (а.с.51).
Таким чином, виходячи з вимог ст.ст.1166,1187 ЦК України, суд вважає, що позовні вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в загальному розмірі 2786,37 грн . (902,95 грн. + 713,42 грн. + 970,00 грн. + 200,00 грн.), в межах заявлених позовних вимог, є законними, обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст.ст.1167,1168 ЦК України, згідно яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд вважає, що у зв'язку з винними діями ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді, позивачу, крім матеріальної, заподіяна також моральна шкода, яка викликана тим, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди зі значними пошкодженнями транспортного засобу уже спричинили підвищене психологічне навантаження. Окрім того, позивач був позбавлений можливості користуватися даним транспортним засобом, у нього порушилися звичні життєві зв'язки, спілкування з оточуючими, він змушений був тривалий час перебувати на лікування, відчуваючи фізичний біль, займатися питаннями ремонту, витрачати свій особистий час для участі у розгляді його позову. З урахуванням суті позовних
вимог й обсягу спричинених позивачу моральних страждань, суд вирішив, що вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими.
Оцінюючи вимоги про стягнення моральної шкоди, які позивач оцінив в сумі 3630 грн., суд виходить з характеру та обсягу страждань, понесених позивачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, які виразилися у морально-психологічних хвилюваннях, порушенні нормального ритму життя, хвилюваннях а також необхідністю витрачання особистого часу для звернення з позовом до суду та розглядом його справи, оскільки в добровільному порядку відповідач відмовився відшкодувати заподіяну шкоду, та відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 1500 грн.
Крім того, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на послуги таксі, якими позивач ОСОБА_3 скористалася у період часу з 12.08.2008 року по 20.08.2008 року за тими підставами, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 94/к від 22.07.2010 року, призначеної під час розгляду даної цивільної справи, вбачається, що стан здоров»я ОСОБА_3 на період з 12.08.2008 року по 21.08.2008 року дозволяв користуватися послугами громадського транспорту (п.12. вказаного висновку).
Також, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості санаторно-курортного лікування, оскільки за висновками судово-медичної експертизи № 94/к від 22.07.2010 року, вбачається, що струс головного мозку є найбільш легким проявом черепно-мозкової травми, за якою санаторно-курортне лікування не показано . Для попередження можливості наслідків струсу головного мозку рекомендовано диспансерний огляд у лікаря-невролога протягом одного року. (п.11 висновку).
Крім того, суд вважає безпідставним вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у вигляді збитків від упущеної вигоди, оскілки позивачем не надано жодних доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог в цій частині.
Позовні вимоги в частині стягнення понесених позивачем витрат, пов'язаних з оформленням нотаріальної довіреності на представництво в суді в сумі 150,00 грн. та витрат по оплаті послуг банку в сумі 5,00 грн. суд вважає необхідним залишити без задоволення, оскільки дані витрати не відносяться до судових витрат та їх стягнення чинним законодавством не передбачено.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.ст.79, 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 42,86 грн., відповідно до суми задоволених позовних вимог (2786,37 грн. + 1500 грн. = 4286,37 грн. х 0,01), а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 200,00 грн., які понесені позивачем та документально ним підтверджені (а.с.9,11,93).
Керуючись ст.ст. 16, 23, 1166, 1167, 1192, 1193 ЦК України, ст. ст.7, 10, 11, 60, 79, 88, ст..212-215, 218 ЦПК України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі - 2786,37 грн., моральну шкоду в розмірі - 1500 грн., судовий збір в сумі - 42,86 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 , 00 грн., а всього - 4579 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дев»ять гривень) 23 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Василівського районного суду
Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО