Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2023 року Справа №200/4891/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Мозговая Н.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
06.09.2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 05.09.2023 року, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №243 від 26.04.2021 року про відмову в призначенні пенсії Маріупольського ОУПФУ Донецької області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за призначенням пенсії, тобто з 16.04.2021 року.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Як встановлено судом вище, позивач оскаржує рішення Маріупольського ОУПФУ Донецької області №243 від 26.04.2021 року.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом тим, що після отримання спірного рішення він звернувся до адвоката Булавіна О.П. за правовою допомогою. 02.08.2021 року у м. Маріуполі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір доручення №1-2-8/2021 з надання правової допомоги. Предметом договору було надання правової допомоги щодо оскарження дій (рішень) УПФУ по призначенню пенсії в судовому порядку судах першої інстанції, а також виконання інших дій, пов'язаних з дорученням. З настанням воєнних подій наприкінці лютого 2022 року в м. Маріуполі у ОСОБА_1 зник інтернет, телефонний зв'язок та інші засоби комунікації. Єдиним завданням було вижити за обставин постійних ракетних обстрілів. Місто Маріуполь було піддане постійним бомбардуванням з боку військ російської федерації та до сьогодні залишається під окупацією. Лише наприкінці червня 2023 року у позивача ОСОБА_1 з'явилась можливість доступу до інтернет зв'язку. Відтак, позивач звернувся за правничою допомогою до адвоката Звонарьова В.В. 17 липня 2023 року між адвокатом Звонарьовим В.В. та Сухорученко С.І. в електронному вигляді укладено договір про надання правової (правничої) допомоги. 18 липня 2023 року адвокатом Звонарьовим В.В. на адресу Донецького окружного адміністративного суду направлено адвокатський запит №51 з проханням надати інформацію (підтвердити або спростувати) щодо реєстрації, перебування провадженні, ухвалення судового рішення Донецьким окружним адміністративним судом у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та/або Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 травня 2021 року по 18 липня 2023 року. 19 липня 2023 року у відповідь на адвокатський запит адвокатом Звонарьовим В.В. отримано лист від 19 липня 2023 року №09-13, яким повідомлено, що за автоматизованими даними у КП «Діловодство спеціалізованого суду», у період з 01.05.2021 до 18.07.2023, позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за наведеними у запиті ознаками не зареєстрована.
Вважає, що пропуск строку для звернення до суду з позовом про оскарження рішення №243 від 26.04.2021 року про відмову в призначенні пенсії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відбувся через поважні причини через дії та бездіяльність інших осіб, а також введенням воєнного стану в Україні.
Разом із цим, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач отримав спірне рішення №243 від 26.04.2021 року - 30.07.2021 року. Тобто шестимісячний строк для звернення до суду закінчився 30.01.2022 року
З даним позовом позивач звернувся до суду засобами поштового зв'язку 06.09.2023.
Отже, позивач пропустив строк звернення до суду.
Суд відхиляє аргументи позивача щодо поважних причин пропуску звернення до суду запровадженняь військового стану враховуючи наступне. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Тобто воєнний стан в Україні введено, після закінчення шестимісячного строку звернення до суду.
Також, суд відхиляє доводи позивача, що адвокат Булавін О.П. не звернувся до суду в інтересах позивача, оскільки ОСОБА_1 повинен брати активну участь у виконанні договору доручення №1-2-8/2021 від 02.08.2021 року.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Отже, позивачу необхідно подати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з вимогами частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання суду шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України у разі не усунення у визначений судом строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху або яку підписано особою, яка не має права її підписувати, позовна заява буде повернута заявникові.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску звернення до суду та поновлення строку для звернення з адміністративним позовом - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.А. Мозговая