Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2023 року Справа №200/4943/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Арестова Л. В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради, Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради про оскарження рішення, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень,
08.09.2023 ОСОБА_1 , позивач, звернулась з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради, Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради:
- визнати протиправними дії Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради та Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради;
- скасувати рішення Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради від 27.07.2023 та визнати дане рішення таким, що прийнято в супереч вимогам чинного законодавства України на підставі документів, оформлених з порушенням;
- зобов'язати Комісію з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради та Службу у справах дітей Великоновосілківської селищної ради переглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2023 щодо надання ОСОБА_1 опіки над онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 КАС України.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суддя констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Щодо форми і змісту позовної заяви, суддя зазначає наступне.
Частинами першою-другою статті 2 КАС України гарантовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Виходячи з положень частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем, є визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень відповідача протиправними.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідачів, не зазначаючи при цьому, якими саме діями відповідачів були порушені її охоронювані законом права та інтереси. Тобто, позовні вимоги викладено без врахування положень статті 5 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини першої статті 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Як вбачається з позовних вимог, позивач фактично просить суд визнати протиправним протокольне рішення Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради від 27.07.2023, яким вирішено: «Службі у справах дітей Великоновосілківської селищної ради підготувати наказ про тимчасове влаштування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до родини знайомих подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ». Водночас, позивач не зазначає, чи було прийнято Службою у справах дітей Великоновосілківської селищної ради зазначений наказ, що не узгоджується з положеннями КАС України.
Суд звертає увагу позивача, що у позовній заяві, у відповідності до вимог пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, позивачу необхідно викласти позовні вимоги у відповідності до вимог КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з врахуванням статті 5 КАС України.
Щодо питання сплати судового збору, суддя зазначає наступне.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Після вивчення матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється статтею 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Викладена норма Закону №3674-VI кореспондується з приписами частини першої статті 133 КАС України: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений частиною першою статті 5 Закону №3674-VI.
При цьому, з наданих позивачем на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору документів не вбачається можливості застосування до ОСОБА_1 будь-якої з підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 5 Закону №3674-VI, зокрема, пункту 7 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, оскільки позивач звертається до суду від власного імені, та щодо захисту особистих прав та інтересів.
Проте, з наведеного вбачається, що якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, суд на свій розсуд за клопотанням особи може прийняти одне з таких рішень: зменшити розмір належних до оплати судових витрат; звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково; відстрочити оплату судових витрат на визначений строк; розстрочити оплату судових витрат на визначений строк.
Отже, підставою для вчинення процесуальних дій щодо звільнення, розстрочки або відстрочки від сплати судового збору є рівень майнового стану сторони.
При цьому, в порядку статті 133 КАС України відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При вирішені питання про відстрочення сплати судового збору слід зважати на рішення Великої Пала Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, де вказано, що звільнення від сплати судового збору, разом як і відстрочення сплати судового збору, є правом суду а не обов'язком, навіть при наявності у особи умов.
Дослідивши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що позивачем не додано до позовної заяви необхідних доказів, що підтверджують його майновий стан, а саме: довідки із органів Державної податкової служби України про отримані доходи, тощо..
Суддя наголошує, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку позивачем не надані.
Таким чином, для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Оскільки позивачем не надано жодного підтвердження його скрутного майнового стану, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Як встановлено суддею вище позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Водночас докази на підтвердження майнового стану позивачем до суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2684,00 грн.
Позивачем заявлені вимоги немайнового характеру, а саме: визнання протиправними дії та скасування рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, даний адміністративний позов поданий до суду засобами поштового зв'язку.
Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за адміністративний позов немайнового характеру 1073 грн. 60 коп.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп. за наступними реквізитами: Р/р UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Комісії з питань захисту прав дитини Великоновосілківської селищної ради, Служби у справах дітей Великоновосілківської селищної ради про оскарження рішення, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- виправленої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до КАС України;
- доказів сплати судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
5. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
6. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
7. Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі Електронний суд для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
8. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Л.В. Арестова