11 вересня 2023 року Справа №160/19796/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без руху після відкриття у справі №160/19796/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом,
07.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якій позивач просить:
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом (депозитом) за договором банківського вкладу №77497 від 11.02.2015 у розмірі 165000,00 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/19796/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
04.09.2023 відповідач звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду з даною позовною заявою.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом (депозитом) за договором банківського вкладу №77497 від 11.02.2015 у розмірі 165000 (сто шістдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
На обґрунтування позовних вимог в позові зазначено наступне.
26.09.2019 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача на його запит від 23.08.2019 про неможливість відшкодування їй гарантованої суми за вкладом, оскільки 16.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис до про державну реєстрацію припинення ПАТ «КБ «Стандарт» як юридичної особи.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/15945/19 від 09.04.2020 відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи ПАТ «КБ «Стандарт».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 15.07.2021 №732 «Про деякі питання ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт», відповідно до якого визначені Законом повноваження під час завершення ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» здійснюються Фондом безпосередньо до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «КБ «Стандарт» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Враховуючи, що ПАТ «КБ «Стандарт» перебуває в стані припинення, ліквідація вказаного банку Фондом не завершена, тому позивач вважає, що має право на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом.
Отже, своє право на отримання гарантованої суми вкладу позивач пов'язує з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/15945/19 від 09.04.2020 та рішенням Виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.07.2021 №732 «Про деякі питання ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт», відповідно до якого визначені Законом повноваження під час завершення ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» здійснюються Фондом безпосередньо до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «КБ «Стандарт» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас, із запитом щодо виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом позивач звернувся до відповідача лише 05.07.2023.
Отримання ж позивачем листа від відповідача у відповідь на запит від 05.07.2023 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Таким чином, із заявленими позовними вимогами позивач звернувся до суду із пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Разом з тим, позивачем в порушення ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України не подано заяви про поновлення пропущеного строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а).
При цьому, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли саме вона повинна була дізнатись про це, і обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Водночас, вжиття конструкції «повинен був дізнатись» в розумінні положень ч. 2 та 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
Заявнику недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
За приписами ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене та оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом після закінчення строку, встановленого законом, та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чим не дотримано приписи ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому на підставі ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення такого строку разом з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський