11 вересня 2023 року Справа № 160/15689/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
05.07.2023 року представник ОСОБА_1 - Райзман Олександр Якович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 11.05.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу, починаючи з 30.03.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати позивачу на загальних підставах пенсію за віком, починаючи з 30.03.2022 року, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV, як непрацюючому пенсіонеру, не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію, компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії, починаючи з 30.03.2022 року, на день фактичної виплати затриманої пенсії.
Також позивач просить суд встановити спосіб виконання судового рішення, шляхом зобов'язання відповідача виплачувати пенсію на визначений позивачем банківський рахунок, відповідно до поданої представником позивача за довіреністю заяви від 18.02.2022 року про виплату пенсії на банківський рахунок.
Також позивач просить суд відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення усієї суми боргу за пенсіями, починаючи з 30.03.2022 року у день фактичної виплати.
Відповідно до ч. 6 ст. 245, ч. 1 ст. 382 КАС України , зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, платник податків, не працює, з 15.10.1993 року постійно мешкає в Ізраїлі. Страховий стаж для призначення пенсії за віком, згідно з трудовою книжкою та дипломом про закінчення Одеського державного університету, становить 29 років 1 місяць 15 днів. Позивач 30.03.2022 року звернулася через представника за довіреністю до відповідача з особисто підписаною заявою про призначення пенсії за віком, з підвищенням до пенсії у розмірі 25% за пізніший вихід на пенсію, виплатою пенсії на вказаний заявником банківський рахунок. До заяви додано для огляду та засвідчення копій оригінали необхідних документів, що підтверджують право позивача на призначення пенсії за віком, у тому числі документи, що підтверджують належність до громадянства України, місце постійного проживання, про стаж та заробітну плату. Однак позивачеві відмовлено у розгляді заяви про призначення пенсії, з посиланням на обов'язок особистого звернення до органу ПФУ або через веб-портал ПФУ, за місцем постійного проживання позивача в Україні. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду із позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року у справі № 160/7170/22, що набрало законної сили, Головне управління ПФУ у Дніпропетровській області зобов'язано розглянути заяву позивача від 30.03.2022 року про призначення пенсії. Рішенням відповідача від 01.09.2022 року № 160/7170/22 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, з посиланням на недотримання позивачем вимог порядку звернення за призначенням пенсії, а саме неподання заяви особисто позивачем, ненадання паспорта з позначкою про проживання позивача. Рішення відповідача від 01.09.2022 року №160/7170/22 про відмову у призначенні пенсії було оскаржено позивачем у суді у справі №160/162/23. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 року у справі № 160/162/23, вдруге підтверджено, що позивач має право на призначення пенсії за віком при постійному проживанні за кордоном, належним чином звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії від 30.03.2022 року та відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії, з посиланням на обов'язок особистого звернення позивача до органу ПФУ. Також рішення відповідача від 01.09.2022 року № 160/7170/22 судом скасовано, відповідач зобов'язаний розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 30.03.2022 року по суті. Новим рішенням відповідача від 11.05.2023 року позивачу знову відмовлено у призначенні пенсії за віком, з посиланням на відсутність підстав для призначення пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає, що рішенням відповідача від 11.05.2023 року позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком, і порушене право позивача потребує судового захисту. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
11.07.2023 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення ухвали суду від 12.07.2023 року про відкриття провадження у справі відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 року визнано заяву представника позивача про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіної О.В. - необґрунтованою, у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Серьогіної О.В. по цій справі відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року виправлено описку в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у цій справі.
18.08.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти даного адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.10.1993 року постійно проживає в державі Ізраїль. До виїзду за кордон позивач проживала в АДРЕСА_1 . 20.04.2022 року листом Головного управління № 118598744/К-01/8-0400/22 позивача повідомлено, що згідно пунктів 1.1 та 1.3 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 року № 22-1, заява, зокрема, про призначення пенсії подається заявником або представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр) або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України. Також даним листом запропоновано позивачу або його представнику звернутися з відповідною заявою до органу, що призначає пенсію або ж скористатися веб-порталом електронних послуг Пенсійного фонду України. Позивач не погодившись з вказаним рішенням звернувся до суду з позовною заявою. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року у справі № 160/7170/22, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 , подану її представником від 30.03.2022 року про призначення пенсії. На виконання рішення суду Головним управлінням розглянуто заяву позивача та рішенням від 01.09.2022 року про відмову в призначенні пенсії відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), оскільки не передбачено чинним законодавством подання заяви про призначення пенсії представником позивача. Не погодившись з рішенням відповідача позивач звернувся з адміністративний позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 року у справі №160/162/23 в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю. Дане рішення позивачем було оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 01.09.2022 року № 160/7170/22 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, починаючи з 30.03.2022 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.03.2022 року по суті. На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 року у справі № 160/162/23 Головним управління розглянуто заяву позивача від 30.03.2022 року по суті та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, оскільки у заявниці відсутній необхідний страховий стаж. При розгляді, наданих позивачем документів, було встановлено розбіжності в прізвищі, імені та по - батькові, а саме: в паспорті НОМЕР_1 зазначено “ ОСОБА_1 ”, в дипломі про навчання НОМЕР_2 “ ОСОБА_2 ”, в трудовій книжці від 24.12.1964 року “ ОСОБА_2 ” (російською), а отже вказані документи не можуть бути враховані для обчислення страхового стажу. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими, та такими, що суперечать положенням чинного пенсійного законодавства, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом Євгенії Овчаренко від 05.09.2023 року №152 суддя Серьогіна Олена Василівна перебувала: з 07.08.2023 року по 11.08.2023 року; з 14.08.2023 року по 18.08.2023 року; з 21.08.2023 року по 25.08.2023 року; з 28.08.2023 року по 01.09.2023 року та з 04.09.2023 року по 08.09.2023 року - у щорічній відпустці.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1993 року виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю.
Постійне місце проживання ОСОБА_1 в Ізраїлі підтверджується штампом в особливих відмітках паспорту громадянина України для виїзду за кордон типу НОМЕР_3 , виданого 30 грудня 2021 року органом 2ІSR.
Відповідно до листа департаменту адміністративних послух та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб Дніпровської міської ради №10/5-247 від 07 лютого 2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована з 27.03.1984 року по 07.09.1993 року за адресою АДРЕСА_1 .
30 березня 2022 року ОСОБА_1 звернулася через свого представника за довіреністю до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення їй пенсії за віком, починаючи з 30 березня 2022 року.
05 квітня 2022 року представником позивача було направлено до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області заяву щодо призначення пенсії за віком, починаючи з 30.03.2022 року.
20 квітня 2022 року листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №118598744/К-01/8-0400/22 позивача повідомлено, що згідно пунктів 1.1 та 1.3 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 року № 22-1, заява, зокрема, про призначення пенсії подається заявником або представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Також даним листом запропоновано позивачу або його представнику звернутися з відповідною заявою до органу, що призначає пенсію або ж скористатися вебпорталом електронних послуг Пенсійного фонду України.
19 травня 2022 року, не погоджуючись з наданою відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, представник ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року по справі №160/7170/22 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо повернення заяви ОСОБА_1 , поданої її представником, від 30.03.2022 року про призначення пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 , подану її представником, від 30.03.2022 року про призначення пенсії;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
01 вересня 2022 року на виконання вищевказаного рішення суду, відділом перерахунків пенсій №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком № 160/7170/22, у зв'язку з недотриманням вимог порядку звернення за призначенням пенсії, а саме неподання заяви особисто позивачем, ненадання паспорта з позначкою про проживання позивача.
Не погодившись з рішенням відповідача позивач звернувся з адміністративний позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року по справі №160/162/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач звернулася до суду із апеляційною скаргою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 01.09.2022 року № 160/7170/22 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, починаючи з 30.03.2022 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.03.2022 року по суті.
На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 року у справі № 160/162/23 Головним управління розглянуто заяву позивача від 30.03.2022 року по суті та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, оскільки у заявниці відсутній необхідний страховий стаж. При розгляді, наданих позивачем документів, було встановлено розбіжності в прізвищі, імені та по - батькові, а саме: в паспорті НОМЕР_1 зазначено “ ОСОБА_1 ”, в дипломі про навчання НОМЕР_2 “ ОСОБА_2 ”, в трудовій книжці від 24.12.1964 року “ ОСОБА_2 ” (російською), тому вказані документи не враховані для обчислення страхового стажу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно п. 1 та п. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 Закону №1058-ІV).
Періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу при обчисленні пенсії за періоди до 01.01.2004 року згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”, а після 01.01.2004 року Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з вимогами ст. 24 Закону №1058-ІV період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок зараховується до страхового стажу для пенсійного забезпечення.
Згідно положень статей 4, 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ платниками єдиного соціального внеску, зокрема, є установи - районні (міські) управління соціального захисту населення, які виплачують державну допомогу для осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини. До страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 року на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 24 Закону).
Страховий стаж, набутий до 01.01.2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”.
Відповідно пункту 1 Постанови №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 (із змінами) передбачено, зокрема, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, зміст і належне оформлення наданих документів; копії відповідних документів, фіксує и засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Так, на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 року у справі № 160/162/23 Головним управління розглянуто заяву позивача від 30.03.2022 року по суті. При розгляді, наданих позивачем документів, було встановлено розбіжності в прізвищі, імені та по - батькові, а саме: в паспорті НОМЕР_1 зазначено “ ОСОБА_1 ”, в дипломі про навчання НОМЕР_2 “ ОСОБА_2 ”, в трудовій книжці від 24.12.1964 року “ ОСОБА_2 ” (російською), тому вказані документи не враховані для обчислення страхового стажу. За результатами розгляду заяви позивача від 30.03.2022 року по суті відповідачем прийнято рішення від 11.05.2023 року про відмову в призначенні пенсії, оскільки у заявниці відсутній необхідний страховий стаж.
Позивач оскаржує в даній справі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.05.2023 року про відмову в призначенні пенсії.
Слід зазначити, що підставою для винесення оскаржуваного рішення від 11.05.2023 року про відмову в призначенні пенсії була встановлена розбіжність в прізвищі, імені та по - батькові, а саме: в паспорті НОМЕР_1 зазначено “ ОСОБА_1 ”, в дипломі про навчання НОМЕР_2 “ ОСОБА_2 ”, в трудовій книжці від 24.12.1964 року “ ОСОБА_2 ” (російською), тому вказані документи не враховані для обчислення страхового стажу.
Фактично для вирішення питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за віком є встановлення факту, зокрема, належності позивачу диплому про навчання НОМЕР_2 та трудової книжки від 24.12.1964 року.
При цьому, встановлення юридичних фактів не належить до юрисдикції адміністративних судів, а відноситься до юрисдикції загальних судів.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Законодавством встановлено порядок подання до органів Пенсійного фонду документів про призначення та/або перерахунок пенсії та вимоги до таких документів, які не допускають зазначення у них даних, які не збігаються із даними паспорту особи, яка звернулася щодо її прізвища, ім'я та по батькові.
Підтвердження факту приналежності документів, що містять суперечності певній особі здійснюється в рамках окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку цивільного судочинства.
Отже, для встановлення факту, що має юридичне значення, позивач має право звернутися безпосередньо до суду загальної юрисдикції.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач в спірних правовідносинах діяв з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням наведеного, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна