11 вересня 2023 року Справа № 160/15950/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
06 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 047150019843 від 02.02.2023 про відмову в перерахунку пенсії, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до загального страхового стажу період роботи з 09.01.1995 р. по 31.03.2000 р. в колгоспі «Прогрес» Софіївського району Дніпропетровської області з урахуванням заробітної плати, а також врахувати заробітну ПАО «Михайловский ГОК» у період роботи з 13.03.1989 р. по 31.10.1994 р. та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV на підставі заяви від 09.12.2022 року, виплатити недоотриману пенсію, починаючи з 09.12.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 09.12.2022 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком, згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 047150019843 від 02.02.2023 року у перерахунку пенсії за віком відмовлено та не зараховано до страхового стажу період роботи за трудовою книжкою в колгоспі з 1995 по 2000 рік, а також не прийнято до уваги довідку про заробітну плату за період роботи з 13.03.1989 по 31.10.1994 роки в ПАО «Михайловский ГОК». Вказане рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідний стаж роботи позивача підтверджено даними трудової книжки. Також зазначає, що позивач не може відповідати за правильність записів у трудовій книжці, оскільки записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем. Крім того, доводи позивача про необхідність легалізації (проставлення апостиля відповідним органом) довідки про заробітну плату № 12-2/756 від 20.11.2019 року повністю спростовується положеннями Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем-1 01.09.2023 року подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 19968/23), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначено, що 02.02.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення № 047150019843 про відмову в призначенні пенсії за віком. Означеним рішенням встановлено, що за результатом розгляду документів доданих до заяви про призначення пенсії, до страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою в колгоспі з 1995 по 2000 рік, оскільки відсутні довідки про членство в колгоспі із зазначенням інформації про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві та довідки про реорганізацію колгоспу; не прийнято до уваги довідку про заробітну плату за період роботи з 13.03.1989 по 31.10.1994 роки в ПАО «Михайловский ГОК», оскільки документи, необхідні для призначення (перерахунку пенсії, зокрема, про стаж робота до 31 грудня 1991 року, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, про навчання, про цивільний стан особи та Інші документи враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій був складений. Для зарахування періоду роботи в колгоспі з 1995 по 2000 рік необхідно надати уточнюючу довідку про перейменування (реорганізацію) підприємства, на якому працював заявник.
Відповідачу-2 було направлено копію ухвали суду від 11.07.2023 року про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 12.07.2023 року; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує з 10.09.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
09.12.2022 року позивач звернулась до Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком, згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
До заяви позивачем було додано документи, а саме:
- паспорт гр. України серії НОМЕР_2 ;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 ;
- трудова книжка НОМЕР_3 ;
- довідка № 09-24/287 від 20.11.2019 року уточнююча особливий характер роботи або умови праці, які надають право на пільгове призначення пенсії за час роботи на (мовою оригіналу) - (ПАО «Михайловский ГОК» Курской области, ОСОБА_2 ) в період з 13.03.1989 року по 31.10.1994 року;
- довідка 12-2/756 від 20.11.2019 року про розмір заробітної плати за час роботи на (мовою оригіналу) - (ПАО «Михайловский ГОК» Курской области, Российской Федерации) в період з 13.03.1989 року по 31.10.1994 року;
- Документи про проведення атестації робочих місць на (мовою оригіналу) - (ПАО «Михайловский ГОК» Курской области, Российской Федерации);
- Акт зустрічної перевірки управління пенсійного фонду Російської Федерації в м. Желєзногорську Курської області № 64 від 20.11.2019 року та супровідний лист від 10.12.2019 року № 11-24/417;
Також позивач 30.01.2023 року звернулась до Відповідача-1 з заявою за № 403 про долучення додаткових документів до матеріалів пенсійної справи, а саме:
- атестат № 7761 про закінчення СПТУ -54 м. Дніпропетровська;
- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 047150019843 від 02.02.2023 року у перерахунку пенсії за віком позивачу відмовлено та зазначено, що не зарахований період роботи в колгоспі, згідно трудової книжки НОМЕР_3 з 1995-2000 р.р., оскільки відсутня інформація про перейменування (реорганізацію) колгоспу та дані про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі у колгоспі зазначені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок (не зазначено номер та дата документа на підставі чого були внесені відповідні записи). До заяви долучена довідка про заробітну плату №12-2/756 від 20.11.2019 видану ПАО “Михайлівський ГОК” Курської області, та акт зустрічної перевірки №64 від 20.11.2019 року за період з 01.03.1989 поЗІ.10.1994 року. Довідку про заробітну плату неможливо зарахувати, оскільки документи, необхідні для: призначення (перерахунку) пенсії, зокрема, про стаж роботи до 31 грудня 1991 року, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи, про навчання, про цивільний стан особи та інші документи враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій був складений. Для зарахування періоду роботи в колгоспі необхідно надати уточнюючу довідку про перейменування (реорганізацію).
Також за даними пенсійного фонду, вік ОСОБА_1 53 роки. Страховий стаж особи становить 18 років 9 місяців 18 днів, в тому числі за Списком №1 - 5 років 3 місяці 17 днів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини 2 статті 24 Закону №1058-ІУ).
Абзацом другим частини 4 статті 26 Закону №1058-ІУ передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою позивача серія НОМЕР_3 підтверджено, що остання в період з 09.01.1995 року по 31.03.2000 року була членом колгоспу «Прогрес» Софіївського району, Дніпропетровської області. На ст.ст. 18-19 даної трудової книжки маються записи про відпрацювання встановленого мінімуму трудової участі у колгоспі та розмір заробітної плати.
Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).
Також пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".
Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників і службовців".
Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вказує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.
Також Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці, а тому твердження відповідача-2 про відсутність підстав для зарахування періодів роботи позивача в колгоспі «Прогрес» Софіївського району, Дніпропетровської області до страхового стажу є безпідставними.
Щодо необхідність легалізації (проставлення апостиля відповідним органом) довідки про заробітну плату № 12-2/756 від 20.11.2019 року суд зазначає наступне.
Згідно даних трудової книжки позивача серія НОМЕР_3 та довідок: № 09-24/287 від 20.11.2019 року уточнююча особливий характер роботи або умови праці, які надають право на пільгове призначення пенсії за час роботи на (мовою оригіналу) - (ПАО «Михайловский ГОК» Курской области, ОСОБА_2 ) в період з 13.03.1989 року по 31.10.1994 року; № 12-2/756 від 20.11.2019 року про розмір заробітної плати за час роботи на (мовою оригіналу) - (ПАО «Михайловский ГОК» Курской области, Российской Федерации) - підтверджено, що остання в період з 13.03.1989 по 31.10.1994 роки працювала та отримувала заробітну плату на підприємстві по виконанню робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України № 1058-ІУ законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
13 березня 1992 року Урядом України підписана багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, яка вступила в силу з дня підписання.
14 січня 1993 року між Урядом України і урядом Російської Федерації підписано Угоду про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та росії, які працюють за межами кордонів своїх країн.
Статтею 6 Угоди між Урядом України і урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн встановлено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
При цьому згідно зі статтею 7 цієї Угоди питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі також Угода від 13 березня 1992 року), яка була чинною на момент звернення позивача за призначенням пенсії, поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5).
Згідно з частиною 2 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав- учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
При цьому необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР до 01 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угоди від 13 березня 1992 року.)
Угодою від 13 березня 1992 року встановлено правила обчислення розміру пенсій.
Згідно із частиною 3 статті 6 цієї Угоди обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах- учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Зазначеною Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав № 01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди.
Таким чином доводи позивача про необхідність легалізації (проставлення апостиля відповідним органом) довідки про заробітну плату № 12-2/756 від 20.11.2019 року є безпідставними у зв'язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 047150019843 від 02.02.2023 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до загального страхового стажу період роботи з 09.01.1995р. по 31.03.2000р. в колгоспі «Прогрес» Софіївського району Дніпропетровської області з урахуванням заробітної плати, а також врахувати довідку про заробітну плату № 12-2/756 від 20.11.2019 року ПАО «Михайловский ГОК» у період роботи з 13.03.1989р. по 31.10.1994р. та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV на підставі заяви від 09.12.2022 року та виплатити недоотриману пенсію починаючи з 09.12.2022 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1 073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією № 35528798800007243749 від 02.07.2023 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1 073,60 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100; ІК в ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 047150019843 від 02.02.2023 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до загального страхового стажу період роботи з 09.01.1995р. по 31.03.2000р. в колгоспі «Прогрес» Софіївського району Дніпропетровської області з урахуванням заробітної плати, а також врахувати довідку про заробітну плату № 12-2/756 від 20.11.2019 року ПАО «Михайловский ГОК» у період роботи з 13.03.1989р. по 31.10.1994р. та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV на підставі заяви від 09.12.2022 року та виплатити недоотриману пенсію починаючи з 09.12.2022 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100; ІК в ЄДРПОУ 13322403) за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати з оплати судового збору в сумі 1 073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 11 вересня 2023 року.
Суддя Е.О. Юрков