14 серпня 2023 року Справа № 160/13252/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді
Врони О.В., розглянувши у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у справі №160/13252/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ по стройовій частині, виданий військової частиною НОМЕР_1 за № 98 від 08 листопада 2022 року в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 - відповідно до повного тексту витягу з наказу № 98 від 08.11.2022.
Зі змісту позовної заяви у даній справі випливає, що оспорюваному наказу Військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2022 №98 передував наказ Військової частини НОМЕР_2 №243 від 06.11.2022 і наказ Міністерства оборони України № 465-РС від 05.10.2022 в частині увільнення ОСОБА_1 від займаної посади у Військовій частині НОМЕР_2 і призначення на посаду у Військовій частині НОМЕР_1 , які оскаржуються у справі №160/7304/23.
Від вирішення питання щодо правомірності наказу №243 від 06.11.2022 і наказу №465-РС від 05.10.2022 залежить результат розгляду справи №160/13252/23.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Крім того, станом на час прийняття цієї ухвали від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило.
У зв'язку з чим суд виходить також з наступного.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Довіра сторін до суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: ("К. С. проти Фінляндії", § 22, "Нідерьост-Хубер проти Швейцарії", §29; "Пеллеґріні проти Італії", § 45).Принцип "рівності сторін" є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова "рівності сторін" у розумінні "справедливого балансу" між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях ("Фелдбрюгге проти Нідерландів", § 44).
Зміст забезпечення "справедливого балансу" між сторонами: рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента: ("Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів", § 33).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. (Рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", п. 63).
Згідно ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням наведеного, з метою недопущення порушення строків розгляду адміністративної справи та з метою забезпечення процесуальних гарантій повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №160/13252/23.
Керуючись статями: 74, 76, 77, 119, 236, 248, 258 КАС України, суд,-
Зупинити провадження в адміністративній справі №160/13252/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №160/7304/23 і надання відповідачем відзиву на позовну заяву з доказами в його обґрунтування.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона