№2-1343\10
(заочне)
27.09.2010р. м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі М.С.Клантюк, за участю представника позивача по дорученню В.В.Мартиняк, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» про дострокове розірвання кредитного договору,
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.10.2007р. між позивачем- ПАТ КБ «УкрСибБанкк» та відповідачкою був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11244104000, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці грошові кошти на загальну суму 11.485,00 доларів США, а відповідачка в свою чергу прийняла дані кошти та зобов'язалася належно використати отримані кошти і повернути банку кредит в порядку та на умовах, зазначених у Кредитному договорі, в тому числі вчасно погашати кредит та відсотки за користування кредитом.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що він свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі- видав готівку, проте відповідачка ОСОБА_2, в порушення умов вище вказаного кредитного договору свої зобов'язання не виконала, в результаті чого виникла заборгованість по сплаті кредиту, відсотків. На неодноразове прохання погасити заборгованість по кредиту та відсотках, відповідачка не відреагувала та не виконала свої зобов'язання по Договору.
Заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 23.07.2010р. становить 85.621,75 грн., з яких: 82.091,61 грн. заборгованість за кредитом, 3.030,75 грн. пеня та штрафні санкції в розмірі 500,00 грн.
У зв"язку з наведеним та відповідно до вимог ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСибБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 85.621,75 грн. та суму понесених ним судових витрат: 120,00 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення та 856,22 грн. судового збору.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві та просив суд їх повністю задоволити. Одночасно представник позивача заперечував проти позовних вимог ОСОБА_2 по її зустрічному позову та просив відмовити в ньому в повному обсязі, про що подав до суду письмове заперечення за №30-41\1156 від 24.090.2010р., яке приєднується до матеріалів справи.
Відповідачка ОСОБА_2, скориставшись своїми процесуальними првами, передбаченими ст.ст.29,31 ЦПК України, відповідно до вимог ст.123 ЦПК України до розгляду справи по суті 15.09.2010р. \а.с.34\ подала до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ «УкрСибБанк» про дострокове розірвання кредитного договору.
Зокрема, обгрунтовуючи свої заперечення щодо первісного позову та свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 посилалась на те, що з моменту укладення кредитного договору 30.10.2010р. істотно змінились обставини, якими вони керувались під час укладення кредитного договору, зокрема, вони змінились настільки, що якби вона могла це передбачити, то не уклала би з банком цей договір, або уклала би на інших умовах- взяла би кредит у національній валюті.
Під час укладення договору вона не могла передбачити, що офіційний курс долара США по відношенню до гривні може зрости від 5,05 грн. до 8,05 грн., оскільки вона сподівалася на стабільну ситуацію на валютному ринку і на положення ст.6 ЗУ "Про Національний банк України", згідно якого основною його функцією є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
При отриманні кредиту вона працювала начальником відділення №136 ПАТ "УкрСиббанк" м.Виноградів, проте 12.11.2008р. була звільнена з роботи і до 15.11.2009р. перебувала на обліку у Виноградівському районному центрі зайнятості. З 16.11.2009р. по 10.09.2010р. працювала головним бухгалтером TOB «Ті - Ессе УА», де її середня зарплата складала 1525,00 грн. На даний час вона знову перебуває на обліку у Виноградівському районному центрі зайнятості.
Крім цього, під час укладення договору вона не змогла передбачити виникнення світової фінансової кризи, за всієї своєї обачності, котра є офіційно достовірним фактом, наявність котрого підтверджується існуванням: Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" № 1533-УІ від 23.06.2009р.
ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що виконання кредитного договору від 30.10.2010р. порушило б співвідношення її майнових інтересів, позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала під час укладення договору, зокрема, зміна обставин вносить істотний дисбаланс в договірні відносини між нею та банком, оскільки на даний момент, вартість такого ж нового транспортного засобу, який був наданий в забезпеченням кредиту, на 3.000,00 доларів США менше. Із суті укладеного між ними кредитного договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставини несе вона і в кредитному договорі відсутня така умова.
Оскільки банк сам ініціював звернення з первісним позовом до суду, чим фактично в односторонньому порядку змінив умови кредитного договору і стягує кошти, у зв»язку з чим ОСОБА_2 вважає, що кредитний договір від підлягає розірванню, а зобов'язання, що виникли згідно договору припиняються у відповідності до ст.653 ЦК України, а відтак вона просить суд розірвати договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 30.10.2007р. за №1124410400, укладеного між нею та ПАТ «УкрСибБанк» та припинити нарахування відсотків, пені та штрафних санкцій за користування кредитом з моменту розірвання договору.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, хоча про час і місце судового засідання повідомлялася судом належним чином- через кур»єра суду, проте, як вбачається з повідомлення на судовій повістці, відповідачка «відмовилась від отримання судової повістки», а відтак суд вважає, що вона належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи у суді, що дає суду законні підстави, проти чого не заперечував і представник позивача, розглянути справу в порядку вимог ст.ст.224-226 ЦПК України з винесення заочного рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд приходить до наступного.
Суд вважає, що між сторонами склались правовідносини, які випливають із договірних зобов»язань.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), і вимогами законодавства.
Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові коти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до приписів ст.1048 зазначеного Кодексу.
Аналіз зазначених норм дає суду підстав прийти до висновку, що у разі прострочення позичальником сплатити чергової суми у позикодавця виникає право вимагати сплатити всієї суми позики, яка залишилась несплаченою, тобто вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиці в цілому.
Суд встановив, що всупереч цьому, відповідачка ОСОБА_2 не виконала свої зобов'язання, передбачені Кредитним договором, зокрема, станом на 23.07.2010р. ОСОБА_2 прострочила графік погашення заборгованості за даний кредитним договором на 527 днів по основному боргу та 315 днів по нарахованих відсотках.
Так, як достовірно встановлено з матеріалів справи \а.с.7-12\ 30.10.2007р. між сторонами був укладений Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11244104000, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці грошові кошти на загальну суму 11.485,00 доларів США, а відповідачка в свою чергу прийняла дані кошти \а.с.18\ та зобов'язалася належно використати отримані кошти і повернути банку кредит в порядку та на умовах, зазначених у Кредитному договорі, в тому числі вчасно погашати кредит та відсотки за користування кредитом.
В суді встановлено також, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі- відповідно до Ордеру-розпорядження від 31.10.2007р. \а.с.18\ видав готівку, проте відповідачка, в порушення умов вище вказаного кредитного договору свої зобов'язання не виконала, на неодноразове прохання погасити заборгованість по кредиту та відсотках, відповідачка не відреагувала а.с.19-20\, у зв»язку з чим виникла заборгованість \а.с.5-6\: станом на 23.07.2010р. становить 85.621,75 грн., з яких: 82.091,61 грн. заборгованість за кредитом, 3.030,75 грн. пеня та штрафні санкції в розмірі 500,00 грн.
Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.
Крім цього, згідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Оскільки в суді на підставі належних та достовірних доказах встановлені обставини, на які позивач посилався в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема, те, що відповідачка ОСОБА_2 дійсно не виконала взяті на себе відповідно до кредитного договору №11244104000 від 30.10.2007р. обов»язки, а відтак суд вважає, що первісний позов підставний і такий підлягає до задоволення в повному обсягу.
Обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги та заперечуючи первісний позов ОСОБА_2 виходила з того, що стрімке падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту призвело до явного порушення співвідношення її майнових інтересів і позбавить її того, на що вона розраховувала при отриманні кредиту, а це є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору кредиту у іноземній валюті, що в свою чергу є підставою для розірвання договору кредиту від 30.10.2010р. у відповідності до вимог ст.652 ЦК України.
Проте суд з такими доводами погодитись не може з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Розірвання (зміна) договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.
При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій етапі 651 ЦК України.
З матеріалів справи встановлено, що 30.10.2007р. між ПАТ "УкрСиббанк" та С.Ю.Кіш укладено кредитний договір, предметом якого є кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 11.486,00 доларів США, строком до 26 березня 2026 року. Із вимогою про розірвання кредитного даного договору від 30.10.2010р. або його зміну ОСОБА_2 не зверталась до ПАТ "УкрСиббанк".
Звертаючись до суду із зустрічним позовом та обгрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_2 посилалася на те, що у 2008-2010р.р. відбулась істотна зміна обставин, якою вона керувалась, укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенні до курсу гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу та суттєве зменшення ціни об'єктів рухомого майна, зокрема заставленого автомобіля.
Однак, ч.2 ст.652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:
- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.
До того ж, вимагаючи розірвання договору на підставі ст.652 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до ст.ст.10,11,60 ЦПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Проте суд вважає, що ОСОБА_2 у своєму зустрічному позові не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Крім того, відповідно до ст.36 Закону України "Про Національний Банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.
Валютні курси, як зазначено у ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003р. № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони, в тому числі і ОСОБА_2, будучи працівником банку, приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь - яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Відповідачкою ОСОБА_2 не доведено, що сторони при укладені кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.
Виходячи із змісту ст.ст.1046,1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику, тобто ОСОБА_2, яка сама будучи відповідальним працівником банку- працювала начальником відділення №136 ПАТ "УкрСиббанк" м.Виноградів могла та зобов»язана була знати про можливість таких ризиків.
Відсутність у боржника необхідних коштів, на що також посилалась ОСОБА_2, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено ст.617 ЦК України.
Між тим, ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Отже, ОСОБА_2 зобов'язана виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства. Оскільки ОСОБА_2 не здійснено спроб досудового врегулювання спору, а також не доведено необхідні умови для розірвання кредитного договору на підставі ст.652 ЦК України у судовому порядку, то підстави для задоволення її зустрічних позовних вимог та розірвання кредитного договору відсутні.
Суд вважає, що при укладенні кредитного договору від 30.10.2007р. в іноземній валюті та беручи на себе певні зобов'язання, ОСОБА_2, яка працювала начальником відділення №136 ПАТ "УкрСиббанк" м.Виноградів, повинна була чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним та враховувати підвищений валютний ризик за таким кредитом. Ризик підвищення курсу долару США до гривні несе саме позичальник. Наявність усіх обов'язкових умов для розірвання договору кредиту, передбачених частиною другою ст.652 ЦК України, відсутня, а тому права ОСОБА_2 при укладені та виконанні кредитного договору від 30.10.2007р., укладеного між нею та ПАТ "УкрСиббанк", не порушені.
Суд також вважає, що судові витрати по справі, які поніс позивач, слід стягнути з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст.88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. В даному випадку відповідно до платіжних доручень від 02.08.2010р. \а.с.1-2\ позивач сплатив 120,00 грн. за інформаційно-технічний розгляд справи та 856,22 грн. судового збору.
На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.ст.23,33,525,526,530,610-612,1048-1054 ЦК України та керуючись ст.ст.1,3,10,11,60,84,88,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд-
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1 на користь ПАТ «УкрСибБанк» 85.621,75 грн. боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №1124104000 від 30.10.2007р., а також судові витрати по справі: 856,22 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічний розгляд справи.
В зустрічному позові ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» про дострокове розірвання кредитного договору - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Головуючий: А.А.Надопта