Справа № 2- а-1501/10
28 липня 2010 року м. Олевськ
Олевський районний суду Житомирської області в складі :
головуючого-судді Волощука В.В.
з участю секретаря Корнєйчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірним та зобов'язання поставити на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у зв'язку з переселенням з радіоактивної території,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії УПСЗН Олевської РДА Житомирської області про відмову у постановці позивача на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно в АДРЕСА_1 неправомірними та зобов'язати відповідача поставити позивача на чергу для виплати грошової компенсації в сумі 94321 грн. за втрачене зазначене нерухоме майно у зв'язку з переселенням з радіоактивної території.
Позивач в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла письмова заява з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник УПСЗН Олевської РДА в судове засідання не з'явився , але від нього надійшло заперечення згідно якого він просить розглянути справу без участі представника, заперечує стосовно задоволення позову в зв'язку з відсутністю протиправних дій з боку відповідача.
Представник третьої особи - Радовельської сільської ради Олевського району в судове засідання не з'явився , про дату , час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку , тому суд розглядає справу без його участі.
В судовому засіданні встановлено, що позивач проживав в АДРЕСА_1 та мав на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1 разом з господарськими будівлями, який було здано ним на баланс Радовельської сільської ради Олевського району, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, довідкою-характеристикою Коростенського міжміського бюро технічної інвентаризації (МБТІ), актом прийому на баланс Радовельської сільської ради Олевського району, копією паспорту позивача.
Відповідно до висновку про вартість майна загальна вартість житлового будинку № 35 з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 який належав позивачу, становить 94321 грн.
16.09.2008 року у місці переселення на підставі договору купівлі-продажу позивачем було придбано житловий АДРЕСА_2 , де він разом з дружиною ОСОБА_2 проживають на даний час, що стверджується договором купівлі-продажу, витягом з державного реєстру правочинів, довідкою про склад сім'ї.
09.06.2010 року позивачу було відмовлено відповідачем у постановці на чергу щодо виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи в зв'язку з тим, що втрачене нерухоме майно передається переселенцем відповідному органові місцевого самоврядування місця відселення у разі придбання житла у місці переселення на умовах договору купівлі-продажу у місячній строк з моменту укладання договору, що стверджується листом УПСЗН Олевської РДА.
Дослідивши та оцінивши докази по справі , суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються слідуючими нормативно-правовими актами:
Відповідно до ст.4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ слідує, що п ідставами на відселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Етапи відселення визначаються Концепцією. Населення, яке проживає у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, підлягає обов'язковому відселенню. Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони гарантованого добровільного відселення, створюються умови для відселення. Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Відселення та самостійне переселення дозволяється лише у місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій (стаття 2), за винятком переселення до близьких родичів. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ з якої слідує, що к омпенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності. Порядок виплати компенсацій, передбачених пунктами 1 і 6 частини першої цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Компенсації, передбачені цією статтею, надаються один раз.
Відповідно до ст. 386 ЦК України слідує, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник , який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник , права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до п. 4 «Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території», затвердженого Постановою КМУ від 18.11.2009 року № 1243 слідує , що для отримання компенсації переселенець подає до райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення) за місцем знаходження втраченого нерухомого майна, зазначені у даному пункті документи.
Відповідно до п. 5 зазначеному Порядку сума компенсації перераховується за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення), що прийнято на підставі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку , відділенням Державного казначейства місця відселення на особистий рахунок переселенця або спадкоємця, відкритий ним у будь-якому банку України, у порядку черговості, встановленої райдержадміністрацією (виконавчим органом ради міста обласного значення), з урахуванням дати реєстрації заяви щодо компенсації в обліковому журналі. Контроль та відповідальність за дотриманням черговості покладається на райдержадміністрацію (виконавчий орган ради міста обласного значення).
В даному випадку ст. ст .4 , 35 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ передбачають право позивача на виплату грошової компенсації за втрачене нерухоме майно під час переселення та п. 4 зазначеного Порядку передбачає виплату компенсації.
Позивач здав належний йому на праві приватної власності будинок на баланс Радовельської сільської ради Олевського району , але компенсації за втрачене нерухоме майно не отримав, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити і поставити позивача на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно.
На думку суду, є безпідставним посилання відповідача на п. 6 «Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території», затвердженого Постановою КМУ від 18.11.2009 року № 1243 , як на підставу відмови позивачу у постановці на чергу , оскільки даним пунктом визначаються лише строки здачі нерухомого майна переселенцем , а не підстави та порядок отримання грошової компенсації.
Таким чином відповідач неправомірно позбавив позивача його права на отримання грошової компенсації , зазначеної в п. 4 зазначеного Порядку , чим порушив його право на соціальний захист як потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, суд вважає, що позивачем зазначений річний строк для звернення до суду не пропущений, оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 06 липня 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).
Керуючись ст. ст. 4, 35 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( із змінами і доповненнями) , п.п. 4,5 «Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території», затвердженого Постановою КМУ від 18.11.2009 року № 1243, ст. 386 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірним та зобов'язання поставити на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у зв'язку з переселенням з радіоактивної території - задовольнити повністю.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області відносно відмови ОСОБА_1 у постановці на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно - неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської поставити ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації в сумі 94321 грн. за втрачене нерухоме майно у зв'язку з переселенням з радіоактивно забрудненої території , тобто за житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області 3,40 грн. державного мита з розрахункового рахунку № 35212007000584 , код 03192610, МФО 811039, УДК в Житомирській області.
ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :