Справа № 2- а-1345/10
06 серпня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірним та зобов'язання поставити на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у зв'язку з переселенням з радіоактивної території,
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії УПСЗН Олевської РДА Житомирської області про відмову у постановці позивачки на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно в смт. АДРЕСА_2 неправомірними та зобов'язати відповідача поставити позивачку на чергу для виплати грошової компенсації в сумі 14247 грн., за втрачене зазначене нерухоме майно у зв'язку з переселенням з радіоактивної території.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але від неї надійшла письмова заява з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник УПСЗН Олевської РДА в судове засідання не з'явився, але від нього надійшло заперечення згідно якого він просить розглянути справу без участі представника, заперечує стосовно задоволення позову в зв'язку з відсутністю протиправних дій з боку відповідача.
Представник третьої особи - Дружбівської селищної ради Олевського району в судове засідання не з'явився, від останнього також надійшла заява згідно якої представник просить розглянути справу без їхньої участі.
Встановлено, що позивачка проживала в АДРЕСА_2, який займала разом зі своєю сім'єю на підставі ордеру виданого ДКП «Олевський щебеневий завод» № 15 від 04 травня 1981 року. 05.01.2010 року позивачкою було здано на баланс Дружбівської селищної ради Олевського району Житомирської області господарські будівлі, розміщені по АДРЕСА_2 що належали позивачці на праві особистої власності, що стверджується актом прийому на баланс Дружбівської селищної ради Олевського району, копією паспорту позивачки, технічним паспортом на житловий будинок, довідкою-характеристикою Коростенського міжміського бюро технічної інвентаризації (МБТІ), списком сімей, які направляються на переселення.
Відповідно до довідки-характеристики Коростенського МБТІ загальна вартість зазначених господарських будівель по АДРЕСА_2 які належали позивачці, становить 14247 грн.
02.03.2006 року на підставі рішення виконкому Миронівської міської ради Київської області, за № 23 від 28.02.2006 року позивачці з сім'єю було надано ордер на зайняття квартири АДРЕСА_1, де вона проживає на даний час, що стверджується копією ордеру на жиле приміщення, довідкою з місця проживання про склад сім'ї та прописку.
01.02.2010 року позивачці було відмовлено відповідачем у постановці на чергу щодо виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи в зв'язку з порушенням вимог п.6 «Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території», затвердженого Постановою КМУ від 18.11.2009 року № 1243, що стверджується листом УПСЗН Олевської РДА.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються слідуючими нормативно-правовими актами:
відповідно до ст.4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ слідує, що п ідставами на відселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Етапи відселення визначаються Концепцією. Населення, яке проживає у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, підлягає обов'язковому відселенню. Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони гарантованого добровільного відселення, створюються умови для відселення. Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Відселення та самостійне переселення дозволяється лише у місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій (стаття 2), за винятком переселення до близьких родичів. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ з якої слідує, що к омпенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності. Порядок виплати компенсацій, передбачених пунктами 1 і 6 частини першої цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Компенсації, передбачені цією статтею, надаються один раз.
Відповідно до ст. 386 ЦК України слідує, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник , який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник , права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Позивачка у своєму позові посилається на п. 3 «Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 15.07.1997 року № 755, відповідно до якого слідує, що для отримання компенсації переселенець повинен подати до райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) за місцем відселення документи, що підтверджують забезпечення житлом за місцем переселення. Переселенець на підставі зазначених документів за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) отримує грошову компенсацію, яка перераховується відповідним відділенням Державного казначейства місця відселення на його особистий рахунок, відкритий ним у будь-якому банку України.
В даному випадку передача майна органу місцевого самоврядування, що є підставою для занесення до списків на виплату грошової компенсації здійснена 05.01.2010 року, тобто після набрання чинності «Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території», затвердженого Постановою КМУ від 18.11.2009 року № 1243, що стверджується матеріалами справи, тому в даному випадку слід керуватися саме зазначеним Порядком, а не «Положенням про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 15.07.1997 року № 755, яке втратило чинність на момент виникнення зазначених правовідносин, тобто на момент набуття позивачкою права на отримання компенсації.
Позивачка здала належні їй на праві приватної власності господарські будівлі на баланс Дружбівської селищної ради Олевського району Житомирської області, але компенсація за втрачене нерухоме майно у даному випадку мала визначатись незалежним суб'єктом оціночної діяльності, а не Коростенського МБТІ .
Крім того, безпідставними є посилання позивачки на «Положенням про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 15.07.1997 року № 755, яке втратило чинність, а тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити .
Керуючись Порядком виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого Постановою КМУ від 18.11.2009 року № 1243, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірним та зобов'язання поставити на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у зв'язку з переселенням з радіоактивної території - відмовити за безпідставністю.
ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя :