11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 743/1369/16-к
провадження № 51-3719ск22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року стосовно нього,
встановив:
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 року засудженому ОСОБА_4 було поновлено строк на касаційне оскарження та залишено без руху його касаційну скаргу на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року стосовно нього у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і надано строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали. Також скаржнику роз'яснено, що в разі невиконання цих вимог у встановлений строк, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
На виконання вимог вищевказаної ухвали Верховного Суду засуджений
ОСОБА_4 направив нову касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК повернуто касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23 грудня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року стосовно нього, оскільки у новій касаційній скарзі, направленій на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 лютого
2023 року, засуджений не дотримався приписів ст. 427 КПК та недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунув.
30 серпня 2023 року ОСОБА_4 втретє звернувся з касаційною скаргою на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23 грудня
2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року стосовно нього.
Також, засуджений у своїй касаційній скарзі просить поновити йому строк на касаційне оскарження. На обґрунтування поважності пропуску зазначеного строку засуджений вказав про те, що він не дотримався п'ятнадцятиденного строку для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 20 лютого 2023 року через його раптове переведення з Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» до Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4», а також через тривалу адаптацію в нових умовах, втрату контактів з адвокатом, який представляв його інтереси на стадії касаційного оскарження судових рішень стосовно нього. Крім того, стверджує, що після переведення його до Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» він намагався самостійно написати касаційну скаргу, однак, не будучи фахівцем у галузі права, не зміг належним чином обґрунтувати свої доводи, а тому 11 липня 2023 року звернувся за безоплатною вторинною правовою допомогою після чого 04 серпня 2023 року йому було призначено захисника за рахунок держави.
Суд, перевіривши доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку задоволенню не підлягає, а касаційну скаргу слід повернути з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
За приписами ч. 2 ст. 113 цього Кодексу процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити розгляд кримінальних проваджень упродовж розумного строку, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. До того ж це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Однак, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження мотиви засудженого, що перешкодили йому подати касаційну скаргу у встановлений ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 рокустрок є неспроможними, оскільки як убачається з матеріалів касаційного провадження (№ 51-3719ск22) та Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_4 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 лютого 2023 року уже звертався з новою касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року на підставі п. 1 ч. 3
ст. 429 КПК йому повернуто касаційну скаргу через те, що ним не було усунуто недоліків. Тому засуджений, звертаючись втретє до Верховного Суду з касаційною скаргою від 30 серпня 2023 року, необґрунтовано посилається на те, що ним було пропущено п'ятнадцятиденний строк на усунення недоліків.
У цьому аспекті неспроможними є доводи засудженого щодо пропуску строку через його раптове переведення з Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» до Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4», а також через тривалу адаптацію в нових умовах, втрату контактів з адвокатом, який представляв його інтереси на стадії касаційного оскарження судових рішень стосовно нього.
Як видно з матеріалів касаційного провадження (№ 51-3719ск22) та Єдиного державного реєстру судових рішень на стадії касаційного оскарження інтереси засудженого ОСОБА_4 представляла захисник ОСОБА_5 .
При цьому захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 брала активну участь на стадії касаційного оскарження судових рішень стосовно підзахисного. Зверталася до Верховного Суду з касаційною скаргою на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23 грудня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року, однак ухвалою цього Суду від 01 грудня 2022 року її касаційну скаргу залишено без руху, а надалі ухвалою від 24 січня 2023 року цю скаргу повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, оскільки на виконання ухвали касаційного суду захисник направила уточнену касаційну скаргу проте приписів ст. 427 КПК не дотрималася та недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунула. Також з ухвали Верховного Суду від 21 березня
2023 року видно, що захисник ОСОБА_5 брала участь в інтересах засудженого
ОСОБА_4 у судовому засіданні за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_6 , провадження за якою було закрито через відмову прокурора від касаційної скарги.
У зв'язку з цим також неспроможними є доводи засудженого щодо неможливості написання ним касаційної скарги, оскільки він не фахівець у галузі права.
Так, з вищевказаного видно, що інтереси засудженого представляла захисник
ОСОБА_5 . Крім цього, ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі сам зазначає, що звернувся для надання йому безоплатної вторинної правової допомоги лише 11 липня 2023 року. Хоча як убачається з касаційного провадження (№ 51-3719ск22) засуджений 13 квітня 2023 року вже отримав копію ухвали Верховного Суду від 30 березня 2023 року про повернення йому касаційної скарги у зв'язку з тим, що у новій касаційній скарзі він не усунув недоліків. Тобто, уже в квітні 2023 року засуджений був обізнаний про результати розгляду поданої ним касаційної скарги, однак за правовою допомогою звернувся лише 11 липня 2023 року.
Врахувавши викладене, а також те, що ухвалу Чернігівського апеляційного суду, якою залишено без змін вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2021 року, постановлено 21 вересня 2022 року і засуджений ще у лютому 2023 року звертався з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення, а в квітні цього ж року був обізнаний з результатами її розгляду, колегія суддів дійшла висновку, що, звертаючись втретє з касаційною скаргою через значний проміжок часу після закінчення строку на касаційне оскарження, ОСОБА_4 не наводить поважних причин пропуску строку касаційного оскарження, які б виправдовували втручання у принцип юридичної визначеності, а тому підстави для поновлення такого строку відсутні.
За таких обставин Суд вважає, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 слід повернути у зв'язку з поданням її після закінчення строку касаційного оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2021 року та ухвали Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року стосовно ньогоі повернути йому касаційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3