Ухвала
11 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 464/4176/20
провадження № 61-12930ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Швець Дмитро Юрійович, на рішення Сихівського районного суду м. Львова
від 04 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 07 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
30 серпня 2023 року через систему «Електронний Суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Швець Д. Ю. подав касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у цивільній справі № 464/4176/20.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
I. Щодо строку на касаційне оскарження
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року складено 16 лютого 2023 року.
Касаційна скарга подана 30 серпня 2023 року із пропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся за отриманням правової допомоги 02 серпня 2023 року.
Надаючи оцінку доводам заявника щодо наявності підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження Верховний Суд виходить з наступного.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» рішення від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» рішення
від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
З матеріалів касаційного провадження № 61-3811ск23 вбачається, що
15 березня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Дунас Т. М., вже звертався з касаційною скаргою на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у справі № 464/4176/20.
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2023 року касаційну скаргу було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року касаційну скаргу повернуто через невиконання вимог ухвали від 21 березня 2023 року.
За загальним правилом, повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до Верховного Суду. Однак, очевидно, що таке повторне звернення має бути здійснене без надмірного зволікання.
На необхідність повторного подання скарги упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань звертав увагу і Верховний Суд
у постанові від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними (постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року в справі № 640/9792/20).
Наявні в розпорядженні Верховного Суду відомості свідчать про те, що після повернення касаційної скарги ухвалою від 12 квітня 2023 року, заявник повторно подав касаційну скаргу лише 30 серпня 2023 року.
При цьому згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0306309610700 копія ухвали Верховного Суду від 12 квітня 2023 року вручена представнику ОСОБА_1 - адвокату Дунас Т. М. 25 квітня 2023 року. Вказана ухвала також була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13 квітня 2023 року.
Відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Отже, за обставинами розглядуваної справи обґрунтовуючи необхідність поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження заявник мав навести причини пропуску як строку, що минув із 25 квітня по 30 серпня
2023 року (після отримання ухвали Верховного Суду про повернення скарги до повторного подання касаційної скарги).
Натомість такі відомості у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарженні не зазначені.
За таких обставин, на даний час, наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
ІІ. Щодо надання доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Касаційна скарга сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення відповідачу - ПрАТ «Львівобленерго», заявником не надано, як і відсутні відомості про отримання відповідачем касаційної скарги через систему «Електронний суд».
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
1) зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів на підтвердження таких підстав та врахуванням роз'яснень викладених в цій ухвалі.
2) надання доказів надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги відповідачу.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Швець Дмитро Юрійович, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 07 лютого 2023 року у цивільній справі № 464/4176/20 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, а у разі, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович