Ухвала
05 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 638/16540/20
провадження № 61-6761сво22
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) Поліщук Олена Валентинівна,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Полтавського апеляційного суду
від 14 червня 2022 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю.,
Гальонкіна С. А., Хіль Л. М.,
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) Поліщук Олена Валентинівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Стислий виклад позиції позивача
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з частки квартири
АДРЕСА_1 та автомобіля марки та моделі
УАЗ 469 (1974 року випуску).
Понад десять років позивач постійно проживала у Федеративній Республіці Німеччина, з батьком не перебувала у тісних стосунках, про його смерть дізналася лише у вересні 2020 року у телефонній розмові із дідусем.
16 вересня 2020 року на підставі довіреності позивач уповноважила
ОСОБА_5 на оформлення від свого імені спадщини, на яку вона мала право після смерті батька, але отримала відмову у вчиненні нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Поліщук О. В. (далі - нотаріус Поліщук О. В.) нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку майна спадкодавця. Підставою такої відмови зазначено пропуск ОСОБА_1 встановленого законом строку (шість місяців із дати відкриття спадщини) для звернення з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця.
Посилаючись на порушення своїх прав як спадкоємиці, ОСОБА_1 вказувала на те, що пропустила відповідний строк, оскільки запізно дізналася про смерть батька. Також про поважність причин пропуску строку для подання відповідної заяви свідчить поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 та пов'язані з цим обмеження, що включали заборону залізничних, авіа- та автобусних міжміських та міжобласних перевезень.
У зв'язку з зазначеним, а також враховуючи територіальну віддаленість від місця відкриття спадщини, позивач просила суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня
2021 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк
у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що правовідносини, які виникли щодо спадкування у цій справі, мали місце у період пандемії, пов'язаної із розповсюдженням гострої респіраторної хвороби COVID-19, позивач у справі тривалий час проживала у Федеративній Республіці Німеччина та дізналася про смерть батька після спливу шести місяців після дати смерті ОСОБА_4 . Указані обставини є поважними причинами пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, а тому наявні правові підстав для задоволення позову.
При цьому суд посилався на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17,
від 25 квітня 2019 року у справі № 761/794/15-ц, від 15 лютого 2021 року
у справі № 569/12599/18, від 11 лютого 2019 року у справі № 460/2967/15-ц.
Розпорядженням Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2022 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову
ОСОБА_6 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, вказані позивачем, не пов'язані із об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємиці у вчиненні нею зазначеної дії.
У цьому випадку необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини не може бути визнано поважними причинами пропуску строку, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній
у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі
№ 565/1145/17, від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21,
від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 13 грудня 2018 року
у справі № 459/295/16-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц,
від 01 червня 2022 року у справі № 148/1805/20, від 12 квітня 2021 року
у справі № 589/1863/13-ц, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18.
Крім того, для подання заяви про прийняття спадщини не обов'язково їхати до нотаріальної контори, оскільки законодавство не позбавляє спадкоємця права направити таку заяву за допомогою засобів поштового зв'язку.
Доводи позивача щодо дії на території України та Федеративної Республіки Німеччина карантинних обмежень, пов'язаних із розповсюдженням гострої респіраторної хвороби COVID-19, у контексті поважності причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини апеляційний суд
не взяв до уваги, оскільки як на підставу пропуску строку позивач посилалася на те, що не знала про смерть батька, у зв'язку з чим не вчиняла дій щодо прийняття спадщини. Отже, пропуск відповідного строку не може залежати від наявності зазначених карантинних обмежень.
На думку апеляційного суду, пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає захисту у судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2022 року адвокатом Крициною Ю. О. в інтересах ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2022 року, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі Крицина Ю. О. в інтересах ОСОБА_1 посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, заявник вказує на те, що вона та її представник не отримували ухвалу про відкриття провадження у цій справі, а також апеляційну скаргу.
З матеріалами справи представник ознайомилася лише 25 травня 2022 року, а 10 червня 2022 року через систему «Електронний суд» представником був направлений відзив на апеляційну скаргу. У зв'язку з чим безпідставним
є твердження в оскаржуваній постанові апеляційного суду про те, що відзив позивачем не надавався.
Апеляційний суд повно та всебічно не дослідив докази у справі, зокрема нормативні документи та скрін-копії електронних повідомлень із сайтів Міністерства охорони здоров'я України та посольства України
у Федеративній Республіці Німеччина щодо обмежень, які вводяться
у зв'язку із розповсюдженням гострої респіраторної хвороби COVID-19, що
й вплинуло на те, що позивач із поважної причини пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, судом не досліджено обставини справи, зокрема факт ненадання відомостей нотаріусу про наявність іншого спадкоємця. Указане свідчить про порушення апеляційним судом пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Висновки апеляційного суду по суті спору суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 щодо визнання поважними причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини; у постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі
№ 953/8112/20 про те, що обмеження, пов'язані із розповсюдженням гострої респіраторної хвороби COVID-19, можуть бути підставами для визнання поважними причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У грудні 2022 року ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку подала
до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписаний адвокатом Старостіним Я. І., у якому просить залишити касаційну скаргу
без задоволення через її необґрунтованість, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2022 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У листопаді 2022 року справу № 638/16540/20 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року справу передано
на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
У частині другій статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Тлумачення наведеної норми процесуального права свідчить про те, що на розгляд об'єднаної палати може бути передана справа, якщо в аналогічній (подібній) справі викладено інший висновок щодо застосування норми права. Подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за їхніми елементами: суб'єктами, об'єктами та змістом (правами й обов'язками суб'єктів правовідносин).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об'єкт) для розгляду справи об'єднаною палатою, а справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Передаючи справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що у спірних правовідносинах, вирішуючи питання поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, Верховний Суд у складі колегій суддів різних судових палат Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що судом, зокрема, не може бути визнана поважною така причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як необізнаність особи про відкриття спадщини. Тобто, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Не погоджуючись із зазначеним висновком, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вказує на те, що сама по собі обізнаність спадкоємця про факт смерті спадкодавця не визначена законом як умова виникнення його права на прийняття ним спадщини.
У ситуації, коли спадкоємець не знає про факт смерті спадкодавця та виникнення у нього певних обов'язків у разі свідомого прийняття або відмови від прийняття спадщини, дії будь-якого іншого спадкоємця, який вживає заходів для того, щоб зазначений спадкоємець і не міг дізнатися про відповідний факт із метою усунення його від спадкування, мають ретельно вивчатися судами, а узагальнений висновок про те, що необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, перетворюється на підставу зняття з суду обов'язку відповідного дослідження обставин справи та інструментом потурання судом такій недобросовісній особі у порушенні вимоги правових норм, зокрема статті 13 ЦК України.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суд має виходити з того, що відсутність обізнаності про законні підстави виникнення відповідного права та, як наслідок, початку строку його реалізації, передбаченого законом, за своєю суттю є умовою, яка виключає можливість реалізації цього права, а тому дійсно відсутні підстави стверджувати, що це є обставина, яка створює об'єктивні, непереборні або істотні труднощі у поданні заяви про прийняття спадщини. Об'єктивні, непереборні або істотні труднощі можуть виникати у спадкоємця, який знає про факт смерті спадкодавця, у зв'язку з чим знає (має знати) про наявність у нього певного строку для прийняття його спадщини, але зіштовхується з певними обставинами, які йому заважають це зробити. У цьому випадку суд оцінює характер цих обставин. Незнання ж про смерть спадкодавця - це не факт, який підтверджує відповідні труднощі, а факт, який за своєю суттю вказує на неможливість подання заяви про прийняття спадщини до моменту, коли особа дізнається про смерть спадкодавця.
Не можна застосовувати відповідальність у вигляді позбавлення права отримати спадщину за невиконання умови закону (подання заяви про прийняття спадщини у встановлений строк) до особи, яка не знала про виникнення обставини, яка передбачає виникнення у неї такого права на отримання спадщини та обов'язку вчинити певні дії для цього.
Таким чином, безпідставним та таким, що не виконує завдання Конституції України, ЦК України та судочинства, є підхід, що незнання про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини та ототожнення цього факту із об'єктивними, непереборними або істотними труднощами у поданні цієї заяви.
Незнання спадкоємцем про факт смерті спадкодавця, у тому числі через приховування цього факту від спадкоємця іншими спадкоємцями, може бути поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, якщо цей необізнаний спадкоємець діє добросовісно та
з моменту отримання інформації про смерть спадкодавця у розумні строки (які не повинні перевищувати шести місяців) звертається до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З огляду на зазначене, в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2023 року підставою передачі справи на розгляд об'єднаної палати зазначено необхідність відступу від висновку Верховного Суду, викладеного
у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 148/1805/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 12 квітня 2021 року у справі
№ 589/1863/13-ц, від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17,
від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 25 квітня 2019 року
у справі № 761/794/15-ц, від 13 грудня 2018 року у справі № 459/295/16-ц, щодо застосування частини третьої статті 1272 ЦК України у контексті добросовісної необізнаності спадкоємця про смерть спадкодавця.
Перевіривши підстави та мотиви, зазначені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
від 16 серпня 2023 року про передачу справи на розгляд об'єднаної палати, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об'єкт) для розгляду справи об'єднаною палатою, а справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
За конкретних фактичних обставин кожної справи на підставі повного та всебічного вивчення її доказової бази, пропуск строку для прийняття спадщини має оцінюватися з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, таких як розумність, добросовісність та справедливість.
Верховний Суд України у постанові від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 зробив висновок про те, що «причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку».
Отже, під час розгляду цієї справи може виникнути питання щодо відступу від висновку Верховного Суду України, що належить до повноважень Великої Палати Верховного Суду.
З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об'єкт) для розгляду справи об'єднаною палатою, оскільки розгляд справи, в якій відсутній функціонал (компетенційні повноваження) для об'єднаної палати, є судом, який не встановлений законом.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв'язку відсутністю предмета (об'єкта) для перегляду.
Керуючись статтями 403, 404, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Повернути справу № 638/16540/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) Поліщук Олена Валентинівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2022 року на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню
не підлягає.
Головуючий А. І. Грушицький
Судді:Б. І. Гулько
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
І. М. Фаловська