Рішення від 11.09.2023 по справі 927/911/23

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/911/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "РВС БАНК",

код ЄДРПОУ 39849797, вул. Введенська, 29/58, м. Київ, 04071,

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1;

e-mail: office@rwsbank.com.ua;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно",

код ЄДРПОУ 39262403, вул. Івана Мазепи,66, м. Чернігів, 14014,

про стягнення 139 152,86 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання)

Обставини справи:

03.07.23, Акціонерне товариство "РВС БАНК" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно" про стягнення 139 152,86 грн, а саме: 44 680,61 грн 30% річних, 74 467,68 грн пені та 20 004,57 грн інфляційних, у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання на підставі Договору про надання гарантії №Д-3335-18Г від 30.05.18 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.12.22 по справі №927/930/22.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.07.23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Позивачем ухвалу суду від 10.07.23 отримано 17.07.23, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400057727910 від 10.07.23, відповідачем - 14.07.23, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400057727901 від 10.07.23.

Таким чином, сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі №927/911/23.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.

Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Суд встановив.

30 травня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "РВС БАНК" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно" (далі - Принципал) було укладено Договір про надання гарантії № Д-3335-18Г від 30.05.2018 (далі - Договір банківської гарантії), відповідно до п. 1.1. якого, за заявою Принципала Банк надає на користь Бенефіціара Гарантію, за якою зобов'язується сплатити Бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму у разі гарантійного випадку та дотримання умов Гарантії цього Договору.

Сума Гарантії складає 215 280,10 грн. Гарантія вступає в силу з моменту її надання та строк дії до 01.02.2019 включно (п. 1.2. та п. 1.4. Договору банківської гарантії).

Згідно з п. 3.1. Договору банківської гарантії, шляхом отримання оригіналу Гарантії у Банку Принципал підтверджує, що він ознайомлений та згоден з її змістом.

Якщо на вимогу Бенефіціара Банк виплачує кошти за Гарантією, Принципал зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання одержання повідомлення від Банку, але не пізніше дня закінчення строку Гарантії, повністю відшкодувати Банку такі виплати та усі пов'язані з цим витрати Банку, у валюті Гарантії. До повного такого відшкодовування Принципал сплачує Банку проценти від суми боргу в розмірі 30% (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365(366)) у валюті Гарантії, за період з моменту виконання Банком вимоги Бенефіціара до моменту зарахування суми боргу на належні рахунку Банку (п. 4.2. Договору банківської гарантії).

Принципал не може бути звільнений від виконання зобов'язань та/або відповідальності за цим Договором ні при яких обставинах, у тому числі навіть тих, що не залежить від Принципала (п. 5.3. Договору банківської гарантії).

Цей Договір є укладений з дня його підписання представниками Сторін та діє до повного виконання зобов'язань Сторонами по цьому Договору (п. 6.1. Договору банківської гарантії).

04 червня 2018 року ПАТ "РВС БАНК" (Гарант) було видано Банківську гарантію № 3335-18Г (далі - Гарантія), за якою Бенефіціар - це Міністерство оборони України, Принципал - це Товариство з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно", предмет забезпечувального зобов'язання - договір на закупівлю: індивідуальне обмундирування (35810000-5) (лот 1. (35811300-5) Військова уніформа (Джемпер): 1) Джемпер синього кольору; 2) Джемпер чорного кольору; 3) Джемпер захисного кольору.

Відповідно до умов Гарантії, Гарант безумовно та безвідклично зобов'язується виплатити Бенефіціару суму, що складає 215 280 грн, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання письмової вимоги Бенефіціара, підписаної уповноваженою особою та у якій Бенефіціар заявляє про те, що Принципал не виконав (неналежним чином виконав) свої зобов'язання за договором про закупівлю стосовно асортименту, кількості, якості та строків.

Гарант має право відмовити Бенефіціару в задоволенні його вимог, у випадку, якщо вимога по Гарантії надана Банку-Гаранту після закінчення строку дії Гарантії. Зобов'язання Гаранта за цією Гарантією припиняються у разі: 1) сплати Бенефіціару загальної суми цієї Гарантії; 2) закінчення строку, на який видана Гарантія; 3) відмови Бенефіціара від своїх прав за Гарантією. Ця гарантія діє з моменту її підписання по 01.02.2019 включно.

Як зазначає позивач у позовній заяві, за наслідком невиконання Принципалом зобов'язань за Договором № 286/3/18/209 Банком було отримано вимогу Бенефіціара про сплату за Гарантією.

У зв'язку з відмовою ПАТ "РВС БАНК" у сплаті за Гарантією Бенефіціар звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Банку, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно", про стягнення 215 280 грн за Гарантією.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.21 у справі № 910/899/21 за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до АТ "РВС БАНК", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно" у задоволенні позову про стягнення грошових коштів за банківською гарантією в розмірі 215 280 грн було відмовлено повністю.

Водночас, Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 задоволено апеляційну скаргу Керівника Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №910/899/21, рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №910/899/21 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги військового прокурора Київського гарнізону задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "РВС Банк" на користь Міністерства оборони України 215 280 грн основного боргу.

На виконання вказаного судового рішення, АТ "РВС БАНК" було сплачено суму за банківською гарантією в розмірі 215 280 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 17.07.2022 року (а.с. 17).

АТ "РВС БАНК" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно" з регресною вимогою вих. № 623/22-БТ від 20.07.22 про відшкодування АТ "РВС БАНК" всіх витрат за Гарантією та сплату Банку, зокрема, 215 280 грн грошових коштів за гарантією.

Вказана вимога була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно" 22.07.22, що підтверджується описом вкладення у цінне відправлення № 0100104570032, накладною № 0100104570032 від 22.07.22 та фіскальним чеком від 22.07.22.

Однак, регресна вимога позивача щодо сплати грошових коштів за гарантією була залишена відповідачем без відповіді та належного виконання, що і стало підставою для звернення позивача з позовною заявою до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно" 255 218,86 грн заборгованості, в тому числі: 215280,00 грн - основної заборгованості, 13978,45 грн - 30 % річних, 2368,08 грн інфляційних та 23592,33 грн - пені. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором про надання гарантії №Д-3335-18Г від 30.05.2018, на підставі ч.1 ст. 569 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.12.22 у справі № 927/930/22 за позовом АТ "РВС БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно" позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно" на користь Акціонерного товариства "РВС БАНК" 215 280 грн основної заборгованості, 13 978,45 грн 30% річних за період з 18.07.22 по 05.10.22, 23592,33 грн пені за період з 18.07.22 по 05.10.22, 2368,08 грн інфляційних за період з 18.07.22 по 05.10.22 та 2481,00 грн судового збору.

Рішення по справі №927/930/22 набрало законної сили 10.01.2023 року, на виконання рішення видано наказ 10.01.23.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до наявної в матеріалах справи постанови про відкриття провадження у справі, 06.03.23 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області відкрито виконавче провадження ВП №71206857 з виконання наказу від 10.01.23 на примусове виконання рішення №927/930/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно" на користь Акціонерного товариства "РВС БАНК" 215 280 грн основної заборгованості, 13 978,45 грн 30% річних, 23592,33 грн пені, 2368,08 грн інфляційних та 2481,00 грн судового збору.

Як свідчать матеріали справи, в межах виконавчого провадження ВП №71206857 приватним виконавцем стягнуто з боржника 113 226,52 грн, згідно зведеного меморіального ордеру від 19.05.23.

Як вказує позивач, станом на 19.05.23 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно" заборгованість у розмірі 144 473,34 грн за судовим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.12.22 у справі №927/930/22 на користь позивача Акціонерного товариства "РВС Банк" не сплатив.

У зв'язку з чим Позивачем заявлено до стягнення:

- 44 680,61 грн - 30% річних за період з 06.10.22 по 18.05.23 на суму боргу 215 280 грн; з 19.05.23 по 28.06.23 на суму боргу 144 473,34 грн;

- 74 467,68 грн пені за період з 06.10.22 по 18.05.23 на суму боргу 215 280 грн; з 19.05.23 по 28.06.23 на суму боргу 144 473,34 грн;

- 16 874,08 грн інфляційних за період з 06.10.22 по 18.05.23, нарахованих на суму боргу 215 280 грн, стягнуту за рішенням суду від 21.12.22 по справі №927/930/22 з урахуванням часткового виконання відповідачем свого грошового зобов'язання;

- інфляційних втрат у розмірі 3 130,49 грн за період з 06.10.22 по 18.05.23, нарахованих на 30% річних у розмірі 13978,45 грн, на пеню у розмірі 23592,33 грн та на інфляційні у розмірі 2368,08 грн згідно з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.12.22 у справі №927/930/22.

У зв'язку з тим, що відшкодування боржником коштів за Гарантією відбулось не у строки, встановлені Договором, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно" наявна перед AT "РВС БАНК" заборгованість зі сплати штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, передбачена умовами Договору, а саме:

п. 4.2. Якщо на вимогу Бенефіціара Банк виплачує кошти за Гарантією, Принципал зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання одержання повідомлення від Банку, але не пізніше дня закінчення строку Гарантії, повністю відшкодувати Банку такі виплати та усі пов'язані з цим витрати Банку, у валюті Гарантії. До повного такого відшкодування Принципал сплачує Банку проценти від суми боргу в розмірі 30% (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365(366)) у валюті Гарантії, за період з моменту виконання Банком вимоги Бенефіціара до моменту зарахування суми боргу на належні рахунку Банку.

п. 5.1. За порушення строків повернення Банку коштів, сплачених Банком за Гарантією/сплати процентів, комісій та/або інших платежів за цим Договором, Принципал сплачує Банку пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня.

п. 5.6. Керуючись ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що строк позовної давності, який застосовуватиметься до стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені, штрафу) за цим Договором, складатиме 3 (три) роки.

Сторони дійшли згоди, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються без обмеження шестимісячним строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та підлягають стягненню у межах строку, встановленого абз. 1 даного пункту цього Договору.

Нарахування інфляційних втрат здійснено позивачем на підставі ст. 625 ЦК України.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

В силу вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За загальним правилом господарського законодавства (пункт 6 статті 232 ГК України) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено матеріалами справи, Господарським судом Чернігівської області у справі № 927/930/22 доведено, що регресна вимога в сумі 215 280,00 грн у строки, обумовлені умовами Договору, відповідачем позивачу не сплачена.

У матеріалах справи наявні докази того, що оплата заборгованості в сумі 113 226,52 грн відповідачем здійснена 19.05.23 в межах виконавчого провадження.

Несвоєчасне виконання відповідачем (фактично - невиконання ними у добровільному порядку) своїх зобов'язань за договором, а також неповернення безпідставно отриманих грошових коштів, а у подальшому - ще й невиконання у добровільному порядку рішення суду порушило право позивача на володіння та розпорядження своїми власними коштами, і призвело до їх знецінення, матеріальних втрат.

А відтак, позивач скористався своїм правом на відшкодування своїх втрат шляхом пред'явлення позову до суду з вимогою про стягнення з відповідача 30% річних, пені відповідно до умов договору про надання гарантії №Д-3335-18Г від 30.05.2018 та інфляційних на підставі ст. 625 ЦК України.

У даному випадку, за порушення виконання грошового зобов'язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 549, 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку, нового додаткового обов'язку у вигляді сплати пені, процентів річних та інфляційних від простроченої суми.

Також чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення (чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання), а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання пені та передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум.

Таким чином, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін. Відтак, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Щодо вимоги про стягнення пені за період з 06.10.22 по 28.06.23 суд зазначає, що сторони у договорі дійшли згоди про нарахування штрафних санкцій без обмеження шестимісячним строком, встановленим ст. 232 ГК України.

Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем 74 467,68 грн пені, 44 680,61 грн 30% річних за період з 06.10.22 по 28.06.23 (поза межами строків, визначених у рішенні суду у справі № 927/930/22), та 16 874,08 грн інфляційних втрат за період з 06.10.22 по 18.05.23 встановив правильність їх нарахування.

Разом з цим, позивач просить суд відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування до моменту виконання на суму основного боргу за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/факгична кількість днів у році - 365(366)) подвійну облікову ставку Національного Банку України за кожен день прострочки, розрахувавши остаточну суму, що підлягає виплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «Італтекс Меріно» на користь Акціонерного товариства «РВС БАНК» за правилами обчислення простих точних процентів.

Тобто, позивач просить зазначити в рішенні про нарахування відповідачу пені до моменту виконання рішення.

Згідно з ч.10 ст.238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.6. Договору гарантії, керуючись частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України, Сторони погодились, що строк позовної давності, який застосовуватиметься до стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені, штрафу) за цим Договором, складає 3 роки. Сторони дійшли згоди, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються без обмеження шестимісячним строком встановленим частиною шостою ст.232 Господарського кодексу України та підлягають стягненню у межах строку, встановленого першим абзацом даного пункту цього Договору.

Враховуючи наявність боргу, умови п.5.6 Договору гарантії та заявлене позивачем клопотання, суд дійшов висновку про можливість зазначення в рішенні про нарахування пені згідно з ч.10 ст.238 ГПК України, до моменту остаточного виконання рішення суду та погашення боргу відповідачем.

Щодо нарахованих та пред'явлених позивачем 3 130,49 грн інфляційних за період з 06.10.22 по 18.05.23, суд зазначає наступне.

Виконання зобов'язання - це вчинення боржником або іншою особою на користь кредитора або третьої особи певної дії або утримання від дії, яка становить предмет виконання зобов'язання.

В силу норм ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому 28.12.21 (дата погашення заборгованості, стягнутої за судовим рішенням) і є датою, коли зобов'язання відповідача перед позивачем за договором припинилося.

Із розрахунку позивача вбачається, що нарахування інфляційних за період з 06.10.22 по 18.05.23 здійснено позивачем на суму 39 938,86 грн, що є сумою, нарахованою на 30% річних у розмірі 13978,45 грн, на пеню у розмірі 23592,33 грн та на інфляційні у розмірі 2368,08 грн згідно з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.12.22 у справі №927/930/22. (23 592,33 грн пені + 13978,45 грн 30% річних + 2 368,08 грн інфляційних).

За сталою судовою практикою, право на отримання компенсаційних сум, у тому числі, передбачених ст.625 ЦК України у кредитора виникає до моменту усунення порушення.

А тому, будь які нарахування, здійснені позивачем після припинення зобов'язання є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16 874,08 грн інфляційних втрат, 74 467,68 грн пені та 30 % річних у сумі 44 680,61 грн, нарахованих за період з 06.10.22 по 28.06.23.

В решті вимог по стягненню 3130,49 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.10.22 по 18.05.23 позов задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволені частково, судовий збір в сумі 2623,62 грн покладається на відповідача.

В решті 60,38 грн судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Італтекс Меріно", (вул. Івана Мазепи, 66, м. Чернігів, 14014, код 39262403) на користь Акціонерного товариства "РВС Банк", (вул. Введенська, буд.29/58, м. Київ, 04071, код 39849797) 16 874,08 грн інфляційних втрат, 74 467,68 грн пені, та 30 % річних у сумі 44 680,61 грн та 2623,62 грн судового збору.

3. В решті вимог по стягненню 3130,49 грн інфляційних втрат в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 11.09.23.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.

Попередній документ
113357331
Наступний документ
113357333
Інформація про рішення:
№ рішення: 113357332
№ справи: 927/911/23
Дата рішення: 11.09.2023
Дата публікації: 13.09.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.09.2023)
Дата надходження: 03.07.2023
Предмет позову: про стягнення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ФЕСЮРА М В
відповідач (боржник):
ТОВ "Італтекс Меріно"
позивач (заявник):
АТ "РВС Банк"