Іменем України
06 вересня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/735/23
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м'ясний двір",
вул. Івана Франка, 1А, м. Чернігів, 14021; e-mail: nm376873@mail.gov.ua;
до відповідача 1: Державного підприємства "Сетам",
вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001; e-mail: cn.torgi@setam.net.ua;
до відповідача 2: приватного виконавця Приходька Юрія Михайловича,
проспект Перемоги, 139, офіс 420, м. Чернігів, 14037; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: фізичної особи ОСОБА_1 ,
адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ;
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія";
юридична адреса: вул. Садова, буд. 6, с. Шибиринівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15515; поштова адреса: вул. Елеваторна, буд. 1, м. Чернігів, 14026;
за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахін";
вул. Набережна ім. В. Стефаника, буд. 22, кв. 29, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018;
за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Смачненько";
вул. Олексія Панченка, 13/2, м. Черкаси, 18034;
за участю третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк";
вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01024; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2;
предмет спору: про визнання недійсними електронних торгів
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Борода А.В. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ № 1053680, виданий 22.05.2023;
від відповідача 1: не прибув;
від відповідача 2: Прокоф'єв Б.І. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ № 1037291, виданий 26.06.2023;
від третьої особи 1: не прибув;
від третьої особи 2: не прибув;
від третьої особи 3: не прибув;
від третьої особи 4: не прибув;
від третьої особи 5: не прибув.
У судовому засіданні 06.09.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
24.05.2023, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м'ясний двір" (далі - ТОВ "Чернігівський м'ясний двір") до відповідачів 1 та 2 - Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам", організатор торгів) та приватного виконавця Приходька Юрія Михайловича (продавця) з проханням визнати недійсними електронні торги, проведені ДП "Сетам" з реалізації 01.05.2023 лоту № 526000, об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення - забійного цеху, за адресою: с. Рудка, вул. Перемоги, 2а, Чернігівська область (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2126268174255).
09.06.2023, після усунення недоліків, суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 12.07.2023; за власною ініціативою залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 (переможця електронних торгів, покупця); установив учасникам справи процесуальні строки для подачі заяв по суті спору.
Відповідач 1 не скористався правом на подання мотивованого відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідач 2, у належний строк подав відзив на позов, у порядку статей 165, 178, ГПК України, яким проти позову заперечив у повному обсязі. За його поясненнями, АТ "Креді Агріколь Банк" (іпотекодержатель), листом від 17.03.2023 б/н, повідомив приватного виконавця про те, що боржник повністю погасив заборгованість в рамках виконавчих проваджень, а тому Банком прийняте рішення про зняття заборон з відчуження заставного майна боржника. Банк надав дозвіл на реалізацію майна боржника, в тому числі предмету іпотеки: нежитлового приміщення - забійного цеху, за адресою: с. Рудка, вул. Перемоги, 2а, Чернігівська область (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2126268174255). Грошові кошти, що надійшли від реалізації заставного майна, розподілені приватним виконавцем між стягувачами в межах зведеного виконавчого провадження НОМЕР_4: Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія", Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахін", Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Смачненько".
З урахуванням наведеного, відповідач 2, у прохальній частині відзиву, заявив клопотання про залучення до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Чернігівська індустріальна молочна компанія" (код ЄДРПОУ 34832050), ТОВ "Шахін" (код ЄДРПОУ 32872746), ТОВ "Торговий дім Смачненько" (код ЄДРПОУ 41792970) та АТ "Креді Агріколь Банк" (код ЄДРПОУ 14361575).
12.07.2023, у підготовче засідання прибув повноважний представник відповідача 2; позивач, відповідач 1, третя особа до суду не прибули, повноважних представників не направили. Натомість позивач письмово клопотав відкласти підготовче засідання на іншу дату, в зв'язку з участю його представника в іншій судовій справі, розгляд якої по суті призначено на цю дату.
Суд задовольнив клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та відклав розгляд клопотання відповідача 2 про залучення третіх осіб до наступного судового засідання (протокол судового засідання від 12.07.2023).
Керуючись п. 1 частини 2 статті 183 ГПК України суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.07.2023, про що позивач, відповідач 1 та третя особа повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.
18.07.2023, від позивача, засобами електронного зв'язку, надійшли додаткові пояснення, в яких звертав увагу суду на те, що лист АТ «Креді Агриколь Банк» про згоду на реалізацію майна підписаний представником Сімоновою Є.О. (діє на підставі довіреності), яка неповноважна на прийняття рішення про припинення кредитних правовідносин та/або про надання згоди на реалізацію будь-якого заставного майна Банку; даний лист є інформаційним. Також зауважував, що станом на 01.04.2023 кредитні відносини між ним та Банком не припинені, та за ним обліковується борг у сумі 29454,94 грн.
Зі змісту додаткових пояснень позивача в справі, суд установив, що останній скористався правом на подання письмової відповіді на відзив, у порядку статей 166, 184 ГПК України, проте цей документ надійшов до суду з порушенням строку встановленого ухвалу від 09.06.2023.
19.07.2023, у підготовче засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача 2; відповідач 1 та третя особа до суду не прибули, повноважних представників не направили.
У підготовчому засіданні представник позивача клопотав продовжити строк на подання відповіді на відзив.
За відсутності мотивованих заперечень від інших учасників справи, відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України, суд продовжив строк для подання відповіді на відзив та залучив її до матеріалів справи (протокол судового засідання від 19.07.2023).
Ухвалою від 19.07.2023 суд задовольнив клопотання відповідача 2 та залучив до участі в справі в якості третіх осіб 2, 3, 4, 5, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ТОВ "Чернігівська індустріальна молочна компанія", ТОВ "Шахін", ТОВ "ТД Смачненько"; АТ "Креді Агріколь Банк", які є стягувачами в межах зведеного виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4.
Керуючись п. 2 частини 2 статті 183 ГПК України суд постановив відкласти підготовче засідання на 02.08.2023.
01.08.2023, від третьої особи 5 - АТ «Креді Агріколь Банк» засобами електронного зв'язку, надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких Банк (іпотекодержатель) повідомив, що 28.02.2023 направив до приватного виконавця заяву про закінчення виконавчого провадження, в зв'язку з повним та фактичним виконанням боржником судового рішення. Боржник - ТОВ «Чернігівський м'ясний двір», у свою чергу, звертався до Банку з запитами від 06.02.2023 та від 02.03.2023 про зняття заборони відчуження з заставного майна, в зв'язку з повним виконанням зобов'язань за договором про надання банківських послуг № 17/2020 від 07.08.2020. Банком погоджене питання про зняття заборон відчуження з заставного майна ТОВ «Чернігівський м'ясний двір», у зв'язку з чим, 17.03.2023, приватному виконавцю надана письмова згода на реалізацію заставного майна для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
02.08.2023, у підготовче засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача 2; відповідач 1 та треті особи 1, 2, 3, 4, 5 до суду не прибули, повноважних представників не направили.
Суд, за власною ініціативою, керуючись частиною 3 статті 177 ГПК України, продовжив строк проведення підготовчого провадження.
02.08.2023, за результатами підготовчого засідання, керуючись п. 3 частини 2 статті 185 ГПК України, суд постановив закрити підготовче провадження та призначив дану справу до розгляду по суті на 09.08.2023, про що відповідач 1, треті особи 1, 2, 3, 4, 5 повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.
07.08.2023, від третьої особи 2 - ТОВ «Індустріальна молочна компанія» надійшли письмові пояснення, в яких повідомлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. вчинені дії відповідно до норм чинного законодавства щодо примусового виконання наказу № 927/694/20 від 18.02.2021. Вважає, що вимоги про визнання недійсними торгів (аукціонів) не є належним та ефективним способами захисту, отже підлягають відхиленню; обрання неналежного та неефективного способу захисту порушених прав є самостійною підставою для відмови в позові.
09.08.2023, судове засідання не відбулось, в зв'язку з перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці.
Ухвалою від 15.08.2023 судове засідання по розгляду справи по суті призначене на 06.09.2023.
06.09.2023, у судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача 2; відповідач 1 та треті особи до суду не прибули, натомість неодноразово належним чином повідомлені про хід судового розгляду наявного спору, в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами електронного та поштового зв'язку, про що свідчать наявні матеріали справи. Враховуючи зазначене, неприбуття їх повноважних представників у судові засідання 02.08.2023 та 06.09.2023 не є перешкодою для вирішення спору по суті за наявними матеріалами справи, з урахуванням змісту частини 2 статті 178, частини 1 та п. 2 частини 3 статті 202 ГПК України.
Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав повноважних представників позивача та відповідача 2.
Позивач позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач 2 проти задоволення позову заперечив.
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, заслухав повноважних представників позивача та відповідача 2, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, спрямованих на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, в тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (частина 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частинами 6, 7 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонене законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, в рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
13.08.2021, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., на підставі заяви стягувача ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія», виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання наказу № 927/694/20 від 18.02.2021 про стягнення з ТОВ «Чернігівський м'ясний двір» на користь ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія» 158720,20 грн основного боргу, 10493,54 грн інфляційних втрат, 9130,85 грн трьох відсотків та 2675,12 грн судового збору.
У межах виконавчого провадження № НОМЕР_3, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. виніс: постанову від 13.08.2021 про розшук майна боржника; постанову від 16.08.2021 про арешт коштів боржника; постанову від 28.11.2022 про арешт коштів боржника; постанову від 05.12.2022 про арешт коштів боржника; постанову від 30.01.2023 про арешт коштів боржника; постанову від 09.02.2023 про арешт коштів боржника.
Також у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3, 19.08.2021, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., накладений арешт на все нерухоме майно боржника в межах суми боргу 199521,68 грн.
02.12.2022, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., на підставі заяви стягувача АТ «Креді Агріколь Банк», виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання наказу № 927/5/22 від 19.08.2022 про стягнення солідарно з ТОВ «Чернігівський м'ясний двір», ОСОБА_2 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» 1197300,00 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 2389,35 грн відсотків за період 01.12.2021 по 06.12.2021, 1946,76 грн прострочених відсотків, 11814,87 грн 3 % річних та 22748,70 грн інфляційних нарахувань.
У межах виконавчого провадження № НОМЕР_5, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., виніс постанову від 02.12.2022 про арешт коштів боржника; постанову від 05.01.2023 про арешт коштів боржника; постанову про арешт коштів боржника від 30.01.2023.
02.12.2022, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., керуючись статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене, за якою об'єднані виконавчі провадження №№ НОМЕР_5 та 70458700 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4.
Також 02.12.2022, згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2021 у справі № 927/694/20, приєднане до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4.
08.12.2022, у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., винесена постанова, якою описане та накладений арешт на наступне майно:
1) нежитлове приміщення, забійний цех, загальною площею 628,9 кв.м., опис - забійний цех «А-1», вбиральня «Б-1», реєстраційний номер: 2126268174255, за адресою Чернігівська область, Чернігівський район, с. Рудка, вул. Перемоги, 2а;
2) холодильна камера, інвентарний номер № 045 (технічні характеристики: V= 9.6м х 5.5м х 4м), у тому числі: комплект холодильного обладнання (компресор BITZER-4JE-15Y випарник GUNTER BSF050.2H/27-ENW50, холодопродуктивність 27 кВт, 2016 р.в. та випарник GUNTER GHF050.2H/310-EN, 2017 р.в.; місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Рудка, вул. Перемоги, 2а;
3) шокфростер ALFA LAVAL ABES 503 CD4V, 2010 р.в., інвентарний № 004; місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Рудка, вул. Перемоги, 2а;
4) холодильна камера, інвентарний № 056 (технічні характеристики: V=11м х 5,5м х 4м), у тому числі: комплект холодильного обладнання на базі компресора (FRASCOLD Q5-25.1Y) та випарника (LU-VES3HC 143E80), 2018 р.в., місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Рудка, вул. Перемоги, 2а.
19.12.2022, у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ФОП Івашньова О.В., який має сертифікат № 221/2022, виданий 27.05.2022 ФДМ України (строк дії: 27.05.2025).
04.01.2023, суб'єктом оціночної діяльності ФОП Івашньова О.В. складені звіти про оцінку майна боржника - ТОВ «Чернігівський м'ясний двір», зокрема:
- нерухоме майно, нежитлове приміщення - забійний цех, загальною площею 628,9 кв.м., оцінено в 848760,00 грн (без ПДВ); мета оцінки: визначення початкової вартості для продажу в процедурі виконавчого провадження в системі електронних торгів;
- холодильне обладнання у кількості 4-х одиниць: компресор BITZER-4JE-15Y (2016 р.в), випарник GUNTER BSF050.2H/27-ENW50 (2016 р.в.), випарник GUNTER GHF050.2H/310-EN (2017 р.в.), Шокфростер ALFA LAVAL ABES 503 CD4V (2010 р.в.), оцінено в 488165,00 грн (без ПДВ); мета оцінки: визначення початкової вартості для продажу в процедурі виконавчого провадження в системі електронних торгів.
11.01.2023, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., за заявою стягувача ТОВ «Шахін», виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 70724934 з примусового виконання наказу № 927/767/22 від 20.12.2022 про стягнення з ТОВ «Чернігівський м'ясний двір» на користь ТОВ «Шахін» 85208,00 грн основного боргу, 26844,47 грн інфляційних втрат, 4314,09 грн трьох відсотків річних та 2481,00 грн судового збору.
У межах виконавчого провадження № 70724934, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. виніс постанову від 11.01.2023 про арешт коштів боржника.
Також 11.01.2023 згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., виконавче провадження № 70724934 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі № 927/767/22 приєднане до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4.
У межах виконавчого провадження № НОМЕР_5, стягувач АТ "Креді Агріколь Банк", письмовою заявою від 28.02.2023 № 16211/53, повідомив приватного виконавця Приходька Ю.М., про фактичне виконання боржником наказу Господарського суду Чернігівської області від 19.08.2022 у справі № 927/5/22, у зв'язку з чим просив закінчити виконавче провадження № НОМЕР_5.
01.03.2023, у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5, приватний виконавець Приходько Ю.М., на підставі п. 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 927/5/22 від 19.08.2022, у зв'язку з його фактичним виконанням в повному обсязі.
Також, 01.03.2023, приватним виконавцем Приходько Ю.М., направлений запит № 6476 до АТ «Креді Агріколь Банк» (іпотекодержателя за договором іпотеки № 17/2020-І від 07.08.2020 / заставодержателя за договором застави № 17/2020 від 07.08.2020), в якому, рахуючи, що в Банку відсутній борг, просив відповідно до частини 5 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» надати письмову згоду на реалізацію предмета іпотеки: нежитлового приміщення - забійного цеху, загальною площею 628,9 кв.м., за адресою Чернігівська область, Чернігівський район, с. Рудка, вул. Перемоги, 2а, та заставного майна: холодильної камери інвентарний номер № 045, зокрема, комплекту холодильного обладнання (компресора BITZER-4JE-15Y; випарника GUNTER BSF050.2H/27-ENW50; 2016 р.в.); випарника GUNTER GHF050.2H/310-EN, 2017 р.в. (1); шокфростера ALFA LAVAL ABES 503 CD4V, 2010 р.в., інвентарний № 004 (2); холодильної камери, інвентарний № 056; комплекту холодильного обладнання на базі компресора (FRASCOLD Q5-25/1Y) та випарника (LU-VES3HC 143E80) (3).
АТ «Креді Агріколь Банк» листом від 17.03.2023, у відповідь на запит приватного виконавця повідомило, що ТОВ «Чернігівський м'ясний двір» повністю погасило заборгованість в рамках виконавчого провадження, та Банком прийняте рішення про зняття заборон відчуження з заставного майна Товариства (рухомого та нерухомого) та припинення кредитних правовідносин, в зв'язку з чим Банк не заперечує проти реалізації предмета іпотеки та заставного рухомого майна (ідентифікованого вище) для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Лист від 17.03.2023 АТ «Креді Агріколь Банк» складений за підписом його представника Симонової Є.О. (діючої на підставі довіреності від 02.03.2020 № 16200/32), яка повноважна представляти інтереси Банку, в тому числі на стадії виконавчого провадження.
20.03.2023, відповідно до протоколів №№ 584744, 584745, 584739, 584737 відбулись електронні аукціони (торги), лоти: № 524340 (компресор BITZER-4JE-15Y, 2016 р.в., б/у, ціна продажу 38942,50 грн), № 524344 (шокфростер ALFA LAVAL ABES 503 CD4V, 2010 р.в., б/у, ціна продажу 138032,50 грн), № 524321 (випарник GUNTNER BSF 050.2H/27-ENW50, 2016 р.в., б/у, ціна продажу 28160,00 грн), № 524270 (випарник GUNТNER GHF 050.2H/310-EN, 2017 р.в., б/у, ціна продажу 38947,50 грн), організатор ДП «Сетам» (відповідач 1), за результатами яких переможцем визначена фізична особа ОСОБА_1 (третя особа 1 у справі). Переможець електронних аукціонів (торгів) ОСОБА_1 повністю розрахувався за придбані лоти згідно з актами про проведення електронних аукціонів від 06.04.2023, складених приватним виконавцем Приходько Ю.М. у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4.
04.04.2023, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М., за заявою стягувача ТОВ «Торговий дім Смачненько», виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 71463075 з примусового виконання наказу № 927/956/22 від 20.01.2023 про стягнення з ТОВ «Чернігівський м'ясний двір» на користь ТОВ «Торговий дім Смачненько» 150000,00 грн безпідставно отриманих коштів та 2481,00 грн судового збору.
Також 04.04.2023, за постановою приватного виконавця Приходько Ю.М., виконавче провадження № 71463075 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2023 у справі № 927/956/22 приєднане до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4.
01.05.2023, відповідно до протоколу № 587213, відбувся електронний аукціон (торги), лот № 526000 - іпотека, нежитлове приміщення - забійний цех, загальною площею 628,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , ціна продажу 631200,00грн, організатор ДП «Сетам» (відповідач 1), за результатами яких переможцем визначена фізична особа ОСОБА_1 .
Предметом позову в даній справі є визнання недійсними електронних торгів щодо реалізації об'єкту нерухомого майна (ідентифікованого вище) в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4.
За змістом частини 1 статті 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.
Згідно із частиною 4 статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуте стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.
Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов'язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернене стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини 1 статті 650, частини 1 статті 655 та частини 4 статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.
Водночас з аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку реалізації арештованого майна (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, далі - Порядок) вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю, а покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 915/533/21.
Оскільки сторонами такого правочину є продавець (державна виконавча служба, організатор електронних торгів) та покупець (переможець електронних торгів), то вирішення спору про недійсність такого правочину повинне відбуватися за участі цих осіб, так як позовні вимоги у спорі стосуються недійсності правочину, то вони повинні бути спрямованими до усіх його учасників, тобто продавця та покупця.
Отже, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою невірно визначений склад учасників судового процесу, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні цього позову.
Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За частиною 1 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі в ній співвідповідача.
Натомість, позивач, у межах установленого законом строку, не звертався до суду з клопотанням про залучення до участі в справі співвідповідача ОСОБА_1 (третьої особи 1, покупця спірного нерухомого майна).
Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх добровільно, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх добровільно.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, в разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна (затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, далі Порядок).
Згідно з Порядком, електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до пунктів 2 - 4 розділу II Порядку, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами 3 - 16 п. 2 цього розділу. До заявки на реалізацію арештованого майна, в тому числі додаються копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень.
Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому п. 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами 4 - 8 п. 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної в заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
Організатор торгів (ДП «Сетам») розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом виконавчої служби. Обов'язок організатора торгів перевіряти законність дій державного (приватного) виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної в заявці на реалізацію арештованого майна, чинним законодавством не передбачений.
Державний (приватний) виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації майна організовує і проводить організатор електронних торгів.
Організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (пункти 5 - 10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже, до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.
Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через вебсайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (п. 2 розділу V, п. 1 розділу VIII Порядку).
За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина 2 статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором (п. 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною в протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.
Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню в порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до п. 1 розділу X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац 9 п. 1 розділу VIII Порядку). Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.
Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов'язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги в начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (п. 4 розділу X Порядку). У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги (п. 8 розділу X Порядку).
Такі висновки сформульовані у пунктах 42 - 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17.
У постанові Верховного Суду від 22.06.2023 в справі № 915/533/21 (пункти 53 - 55) зроблений висновок, що до предмета доказування в цій категорії справ входять установлення обставин дотримання вимог, які визначаються Порядком реалізації арештованого майна, посадовими особами відділу державної виконавчої служби (приватним виконавцем), організатором торгів, зокрема, перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства, достовірність інформації, зазначена в такій заявці, а також дотримання вимог організатором торгів, зокрема порядок проведення торгів, оформлення кінцевих результатів; вплив порушень на результати електронних торгів; факти порушення прав і законних інтересів позивача, який оскаржує результати торгів.
Тобто, для застосування наслідків недотримання вказаних вимог при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 чи інших норм законодавства при проведенні електронних торгів, чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача.
Верховний Суд зазначає, що головною умовою, яка підлягає встановленню судами при вирішенні позовів про визнання недійсними електронних торгів, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тому крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Мотивуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4 шляхом проведення 01.05.2023 електронних торгів реалізоване нерухоме майно, нежитлове приміщення - забійний цех, за адресою АДРЕСА_3, що перебувало в іпотеці за договором іпотеки № 17/2020-І, серія та номер: 841, виданий 07.08.2020, іпотекодержатель АТ «Креді Агріколь Банк» (третя особа 5); обтяження зареєстроване 07.08.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (витяг сформований 11.04.2023 за № 328804009).
У позовній заяві ТОВ «Чернігівський м'ясний двір» зазначає, що оскільки ним фактично виконане зобов'язання перед стягувачем - АТ «Креді Агріколь Банк», про що свідчить винесення приватним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.03.2023 ВП № НОМЕР_5, були відсутні підстави для подальшої реалізації спірного майна з прилюдних торгів.
Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається в володінні заставодавця або третьої особи, тобто, іпотека є різновидом застави.
Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частини 2, 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
За частиною 6 та 7 статті 3 Закону України «Про іпотеку» в разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише в разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих в установленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що обтяження спірного майна іпотекою зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.08.2020 на підставі договору іпотеки № 17/2020-І, серія та номер 841, іпотекодержатель: АТ «Креді Агріколь Банк».
У подальшому, до Державного реєстру речових прав, внесені записи про обтяження шляхом накладення арешту на все нерухоме майно ТОВ «Чернігівський м'ясний двір»: 18.08.2021, за постановою від 18.08.2021 ВП № НОМЕР_6, приватного виконавця виконавчого округу Веремій І.М. (у межах суми стягнення); 19.08.2021, за постановою від 13.08.2021 ВП № НОМЕР_3, приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. (у межах суми боргу); 03.12.2022, за постановою від 02.12.2022 ВП № НОМЕР_5, приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. (у межах суми боргу); 09.04.2023, за рішенням приватного виконавця Приходька Ю.М., ВП № НОМЕР_7 (у межах суми стягнення).
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника в національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У разі відсутності в боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладене стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
За частинами 1, 5 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернене в разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів (1); вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю (2); наявна письмова згода заставодержателя (3).
У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (частина 7 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження»).
Матеріалами справи підтверджується, що боржник - ТОВ «Чернігівський м'ясний двір» виконав свої зобов'язання перед стягувачем - АТ «Креді Агріколь Банк» у межах ВП № НОМЕР_5, що стало підставою для винесення приватним виконавцем Приходько Ю.М. постанови від 01.03.2023 про закінчення виконавчого провадження, в зв'язку з фактичним виконанням. Наведені обставини визнаються як стягувачем так і боржником, та не потребують доказування.
З урахуванням зазначеного, 01.03.2023, приватний виконавець Приходько Ю.М., звернувся до АТ «Креді Агріколь Банк» із запитом № 6476 про надання письмової згоди на реалізацію предмета іпотеки для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідь на звернення приватного виконавця АТ «Креді Агріколь Банк» листом від 17.03.2023 б/н повідомило, що ТОВ «Чернігівський м'ясний двір» повністю погасило заборгованість у рамках виконавчого провадження, в зв'язку з чим Банком прийняте рішення про зняття заборон відчуження з заставного майна ТОВ «Чернігівський м'ясний двір» (рухомого та нерухомого) та припинення кредитних правовідносин. Банк не заперечує проти реалізації предмета іпотеки: нежитлового приміщення - забійного цеху загальною площею 628,9 кв.м., що розташоване за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Рудка, вул. Перемоги, 2А, для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому законом України «Про виконавче провадження».
Вказаний лист-повідомлення складений за підписом представника Банку Сімонової Є.О., діючої на підставі довіреності від 02.03.2020 № 16200/32, яка уповноважена на вчинення дій від імені Банку в тому числі на стадії виконання судового рішення.
АТ «Креді Агріколь Банк» у ході вирішення спору по суті, в письмових поясненнях від 31.07.2023 б/н, підтвердило погодження, за зверненням приватного виконавця, питання про зняття заборони відчуження з заставного майна ТОВ «Чернігівський м'ясний двір» (рухомого та нерухомого) для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Суд зауважує, що боржник не скористався своїм правом та не пропонував виконавцю звернути стягнення на будь-яке інше майно, за відсутності коштів на його рахунках.
З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна № 2831/5 чи інших норм законодавства при проведенні електронних торгів, що могли б вплинути на результат цих торгів, та недоведеність ним факту порушення прав і законних інтересів позивача, що підлягали б захисту в судовому порядку.
Позивач у ході судового розгляду спору не надав до суду належних доказів на підтвердження того, що ним у добровільному порядку були виконані вимоги стягувачів у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5 до 01.05.2023, також не доведено відсутність будь-якого боргу в межах цього провадження та повідомлення про це виконавця, до того моменту як були розпочаті електронні торги (про проведення яких позивач був обізнаний заздалегідь, що підтверджено його представником у судовому засіданні 06.09.2023).
Враховуючи, що процедура примусового виконання судових рішень у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5 тривала, кошти, отримані внаслідок такої реалізації спірного майна правомірно розподілені виконавцем між усіма стягувачами зведеного провадження, в порядку та черговості, установлених статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, суд вважає за доцільне зауважити, що вимоги про визнання недійсними електронних торгів (аукціону) не є належним та ефективним способом захисту, оскільки не забезпечує поновлення речових прав заявника та повернення спірного майна в його власність.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Зі змісту статей 13, 74 ГПК України вбачається, що кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Таким чином, виходячи з установлених обставин, проаналізувавши доводи та заперечення сторін, дослідивши та перевіривши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, та відповідно про відсутність правових підстав для задоволення цього позову.
Відповідно до частини 9 статті 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.05.2023 у справі № 927/682/23 задоволена заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський м'ясний двір» про забезпечення позову; накладений арешт та заборонено Державному підприємству "Сетам" (код ЄДРПОУ 39958500; вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001), Приватному виконавцю Приходько Юрію Михайловичу (пр-т Перемоги, 139, офіс № 420, м. Чернігів, 14037; РНОКПП НОМЕР_1 ) та іншим особам вчиняти дії, зокрема, щодо нежитлового приміщення - забійного цеху, за адресою с.Рудка, вулиця Перемоги 2а, Чернігівської області (реєстраційний номер 2126268174255).
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про визнання недійсними електронних торгів, проведених ДП «Сетам», 01.05.2023, щодо реалізації лоту № 526000, об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення, забійного цеху, за адресою с. Рудка, вулиця Перемоги 2а, Чернігівської області (реєстраційний номер 2126268174255), відтак, вжиті в межах справи № 927/682/23 заходи забезпечення позову щодо цього об'єкту підлягають скасуванню.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
За статтею 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати, зокрема по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн покладені на позивача.
За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору № 01/09/22 про надання правничої допомоги від 01.09.2022, укладеного між ФОП Прокоф'євим Богданом Івановичем (далі - адвокат) та приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем (далі - клієнт) (п. 1.2.), клієнт доручив, а адвокат взяв на себе зобов'язання надати клієнту правові послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а клієнт, у свою чергу, зобов'язався сплатити адвокату винагороду за надання правової допомоги.
У пункті 1.3. Договору сторони погодили, що до правових послуг, що надаються адвокатом клієнту по даному Договору належать, зокрема, підготовка позовів, апеляційних, касаційних скарг, адвокатських запитів, письмових пояснень, заяв, скарг, заперечень, клопотань, інших процесуальних та інших документів, необхідних для захисту інтересів клієнта; участь у судових процесах по веденню будь-яких справ, стосовно яких є клієнт.
За умовами пункту 3.1. Договору сторони визначили, що клієнт проводить оплату адвокату за надані ним послуги, виходячи з тарифу 1000 грн за одну годину часу, витраченого на виконання адвокатом роботи на користь клієнта.
У відзиві на позов відповідач 2 повідомляв, що розмір витрат на правничу допомогу в межах даної справи складає 20000,00 грн.
26.06.2023, між адвокатом Прокофєвим Б.І. та приватним виконавцем Приходько Ю.М., складений та підписаний детальний опис робіт (наданих послуг) під час розгляду справи в Господарському суді Чернігівської області № 927/735/23, за яким загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) складає 20000,00 грн (витрачений адвокатом час - 20 годин), зокрема:
- аналіз позовної заяви з додатками, узгодження правової позиції з клієнтом в обсязі 3 години;
- вивчення судової практики, підготовка і оформлення відзиву на позовну заяву, який містить в тому числі, клопотання про залучення третіх осіб, виготовлення копій документів та їх завірення, а також організація його подання до суду в обсязі 14 годин;
- підготовка та участь в судових засіданнях Господарського суду Чернігівської області в обсязі не більше 3 годин.
В описі також зазначено, що участь адвоката в судових засіданнях понад 3 години клієнтом оплачується додатково.
На підтвердження факту проведення між сторонами розрахунку за надані послуги за Договором до відзиву додана квитанція № 091319 від 26.06.2023 на суму 20000,00 грн.
За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 ГПК України). Вказана правова позиція наведена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
У разі недотримання вимог частини 4 вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, установлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження в справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.
Разом із тим, у частині 5 цієї статті визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, п. 6.1.).
Зокрема, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує:
- чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, з урахуванням ціни позову, значенням справи для сторін, у тому числі чи міг її результат вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалене рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Тобто, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку, суд, керуючись зазначеними нормами, відмовляє стороні, на користь якої ухвалене рішення, в відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалене рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду даної справи адвокатом відповідача 2 фактично надана наступна правова допомога, вартість якої підлягає розподілу між сторонами з урахуванням принципу пропорційності (частина 4 статті 129 ГПК України), розумності та обґрунтованості: 1) ознайомлення з матеріалами позовної заяви, з'ясування фактичних обставин справи та дослідження матеріалів зведеного виконавчого провадження, підготовка відзиву на позов; 2) представництво інтересів відповідача 2 в судових засіданнях: 12.07.2023, 19.07.2023, 02.08.2023, 06.09.2023.
Суд зауважує, що з-поміж іншого, детальний опис робіт (наданих послуг) адвоката включає також послуги на виготовлення копій документів та їх завірення, організація подання до суду відзиву на позов, однак перелічені роботи (послуги) не можуть включатись саме до витрат на професійну правничу допомогу як самостійний (окремий) вид робіт (послуг), оскільки перелічені адвокатом дії мають суто технічний характер та є складовою належної підготовки відзиву, що подається до суду.
З огляду на ступінь складності справи (спірні правовідносини потребували значних затрат часу на формування правової позиції сторони та підготовки відзиву на позов, охоплювали лише один епізод на стадії виконання судового рішення), беручи до уваги, що в провадженні Господарського суду Чернігівської області наявний аналогічний спір за участю відповідних сторін (справа № 927/736/23), керуючись принципами справедливості та розумності, виходячи з правил частини 4 та 5 статті 129 ГПК України, суд вирішив покласти на позивача відшкодування судових витрат, понесених відповідачем 2 на професійну правничу допомогу в ході вирішення цього спору, в сумі 10000,00 грн, що за висновком суду, є співмірним до обсягу фактично наданих адвокатом послуг та реально затраченого часу.
Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 50, 73 - 80, 86, 129, 165 - 167, 178, 184, 202, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м'ясний двір" (вул. Івана Франка, 1А, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 37330774) до Державного підприємства "Сетам" (вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 39958500) до приватного виконавця Приходька Юрія Михайловича (проспект Перемоги, 139, офіс 420, м. Чернігів, 14037; РНОКПП НОМЕР_1 ) за участю третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія" (юридична адреса: вул. Садова, буд. 6, с. Шибиринівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15515; код ЄДРПОУ 34832050), Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахін" (вул. Набережна ім. В. Стефаника, буд. 22, кв. 29, м. Івано-Франківськ, 76018; код ЄДРПОУ 32872746), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Смачненько" (вул. Олексія Панченка, 13/2, м. Черкаси, 18034; код ЄДРПОУ 41792970), Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (вул. Пушкінська, 42/4, м. Київ, 01024; код ЄДРПОУ 14361575) про визнання недійсними електронних торгів, відмовити в повному обсязі.
2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті до подачі позову до суду ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.05.2023 у справі № 927/682/23 в частині накладеного арешту та заборони Державному підприємству "Сетам" (код ЄДРПОУ 39958500), приватному виконавцю Приходько Юрію Михайловичу (РНОКПП НОМЕР_1 ) та іншим особам вчиняти дії щодо нежитлового приміщення - забійного цеху, за адресою: с. Рудка, вулиця Перемоги 2а, Чернігівська область (реєстраційний номер 2126268174255).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м'ясний двір" (вул. Івана Франка, 1А, м. Чернігів, 14021; код ЄДРПОУ 37330774) на користь приватного виконавця Приходька Юрія Михайловича (проспект Перемоги, 139, офіс 420, м. Чернігів, 14037; РНОКПП НОМЕР_1 ) 10000,00 грн витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.
Повне судове рішення складене та підписане 11.09.2023.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко