м.Чернівці
11 вересня 2023 року Справа № 926/3834/23
Суддя Господарського суду Чернівецької області С.М. Гушилик, розглянувши заяву стягувача Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" (58020, м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А)
до боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за надання кредиту в сумі 15879,46 грн.
Комунального підприємства "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором №3907/1тс від 22.02.2019 року про надання в користування торговельного місця №47 М к/с, що знаходиться в торговому секторі №1 для зберігання товарів строком до 31.12.2021 року у сумі 15879,46 грн.
Вимоги заявника обґрунтовуються тим, що між сторонами укладено договір №3907/1тс від 22.02.2019 року про надання в користування місця №47 М к/с, площею 27,08 м.кв. на території ринку , торговий сектор № НОМЕР_1 , для здійснення зберігання товарів (п.1.1 договору).
Плата за послуги по зберіганню товарів в додатково облаштованих місцях проводиться щомісячно єдиним платежем, але не пізніше числа поточного місяця, в готівковій формі в касу ринку або через установу банку згідно із затвердженим прейскурантом вартості ринку (п.2.1. договору
В порушення умов договору боржник своєчасно не оплатив послуги ринку, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 15879,46 грн, яка на день складання заяви не погашена.
07.09.2023 року відділом документального та інформаційного забезпечення зареєстровано заяву про видачу судового наказу за вх.№3834.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2023 року заяву про видачу судового наказу вх. №3834 передано на розгляд судді С.М. Гушилик.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.
Положеннями ч.ч. 1-2 ст. 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.150ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно п.п.1, 8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
В заяві про видачу судового наказу, а саме в звіті про надання та оплату за період з 01.01.2022 року ро 31.07.2023 року зазначено, що заборгованість боржника за вказаний період становить 15879,46 грн, яку КП МТК "Калинівський ринок" просить стягнути з боржника.
У матеріалах заяви КП МТК "Калинівський ринок" зазначив, що договір не було розірвано чи визнано недійсним у судовому порядку, не існує інших доказів щодо відкладення, пролонгації чи відмови від виконання зобов'язання за вказаним договором.
Однак, у п.6.1 договору зазначено, що цей договір набирає чинності з 22.02.2019 року і діє до 31.12.2021 року.
Втрачає свою силу договір по завершенні строку його дії та продовжується виключно за письмовою згодою сторін, що засвідчується підписами сторін на цьому договорі із зазначенням поновленого строку дії договору (п.6.2. договору).
Так, оглянувши копію договіру №3907/1тс від 22.02.2019 року про надання в користування місця для зберігання товарів на території ринку, судом встановлено, що сторонами даний договір не продовжено та не підписано належним чином, графа "договір продовжений до" залишилася пустою.
Так, заявником до заяви долучено лише звіт про нарахування та оплату за січень 2022 по липень 2023 року. При цьому, заявник не надає суду платіжних доручень якими боржник здійснював часткові погашення суми боргу.
З огляду на вище зазначене, заявником не доведено безспірність вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що заявником порушено п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, зокрема не подано до суду документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу,
Таким чином, як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, заявником не надано доказів пролонгації між ним та боржником зазначеного договору, до вказаної заяви не додано усіх достатніх, належних, допустимих доказів, що б підтверджували обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу за умови безспірності вимог, відповідно, заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 ГПК України).
Відповідно до п.1 та п.8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
У відповідності до ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Згідно з приписів ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Частиною 2 ст.151 ГПК України встановлено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, п.8 ч.1 ст. 152, 153, 234 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України, -
Відмовити Комунальному підприємству "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором №3907/1тс від 22.02.2019 року про надання в користування торговельного місця №47 М к/с, що знаходиться в торговому секторі №1 для зберігання товарів строком до 31.12.2021 року у сумі 15879,46 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Гушилик