29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" вересня 2023 р. Справа № 924/423/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Летичів-Агро” від 25.08.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Твій Газзбут”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Летичів-Агро”, с. Снітівка, Летичівського району Хмельницької області
про стягнення 6066144,47 грн., з яких: 3646993,22 грн. - штраф за невикористаний обсяг природного газу; 39882,82 грн. - штраф за недотримання щодобового споживання планового обсягу газу; 2368163,11 грн. - штраф за відхилення добового обсягу природного газу; 10476,72 грн. - пеня; 628,60 грн. - 3% річних
Представники сторін:
Позивач: не з'явився
Відповідачі: не з'явився
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.08.2023 у справі №924/423/23 позов задовольнити частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Летичів-Агро” (31543, Хмельницька область, Летичівський район, с. Снітівка, код ЄДРПОУ 34978673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Твій Газзбут” (01010, м. Київ, вул. Князів Островський, 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) 10476,72 грн. (десять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 72 коп.) пені, 628,60 грн. (шістсот двадцять вісім гривень 60 коп.) 3% річних, 166,58 (сто шістдесят шість гривень 58 коп.) витрат по оплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
28.08.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Летичів-Агро” від 25.08.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 60000,00 грн.
Ухвалою суду від 30.08.2023 дану заяву призначено до розгляду на 11:00 год. 11.09.2023.
ТОВ „Твій Газзбут” у запереченнях від 29.08.2023 просить відмовити ТОВ „Летичів-Агро” у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Звертає увагу, що відповідачем не надано розрахунку витрат на правничу допомогу із зазначенням погодинно скільки часу витрачено адвокатами при наданні послуг ТОВ „Летичів-Агро”. Наголошує, що за своєю категорією (стягнення заборгованості за договором постачання природного газу) дана справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується аналізом доказів, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції сторони впродовж розгляду справи. Вказує, що розмір ціни позову не впливає на складність справи, оскільки такий розмір залежить лише від суми заборгованості та від періоду розрахунку нарахувань згідно ст. 625 ЦК України. Зазначає, що акт виконаних робіт, підписаний клієнтом та адвокатом не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Позивач вважає, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн. не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи.
Під час розгляду заяви ТОВ „Летичів-Агро” про стягнення витрат на правничу допомогу судом враховується наступне.
Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України). Зазначений висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 19.08.2020р. у справі №910/7520/19.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У відзиві на позов ТОВ „Летичів-Агро” від 06.07.2023 (перша заява по суті) відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі №911/174/22.
Враховуючи, що після подання відповідачем заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/423/23, позивач скористався своїм правом на подання заперечень на відповідну заяву, відсутність у відзиві попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат ТОВ „Летичів-Агро”.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, додаткова постанова Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №910/6310/21).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, а також у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21, від 24.01.2023 у справі №910/6310/21.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.12.2021 року у справі №904/3550/21.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Летичів-Агро” та Адвокатським об'єднанням „Бератер” 03.07.2023 року було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги.
У п. 5.1. договору сторони дійшли взаємної згоди про встановлення гонорару у фіксованому розмірі за надання правової (правничої) допомоги Клієнту в суді першої інстанції в розмірі 60000,00 грн.
У п. 5.2. Договору сторони погодили, що детальний опис робіт (наданих послуг), що мають бути виконані Адвокатським об'єднанням та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги в суді першої інстанції, в межах зазначеного гонорару, в розумінні ч. 3 ст. 126 ГПК України включає в себе: попередню правову консультацію щодо спірних правовідносин; аналіз нормативно-правових актів та судової практики в подібних правовідносинах; підготовку, складання, оформлення та подання до Господарського суду Хмельницької області відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь па відзив по справі №924/423/23; участь в судових засіданнях в Господарському суді Хмельницької області (в приміщенні суду з урахуванням часу та витрат на дорогу до суду з м. Вінниці до м. Хмельницького) під час розгляду справи №924/423/23 двох адвокатів Адвокатського об'єднання.
Згідно п. 5.3. договору сторони дійшли взаємної згоди, що з метою звернення до суду із заявою (клопотанням) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів протягом ухвалення рішення у справі сторони підписують акт наданих послуг, у якому зазначають детальний опис робіт (наданих Клієнту послуг), а також фіксований розмір гонорару згідно п. п. 5.1., 5.2. договору.
22.08.2023 сторонами підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правової (правничої допомоги) від 03.07.2023, згідно якого Адвокатським об'єднанням було надану наступну правову (правничу) допомогу Клієнту:
- попередня правова консультація щодо спірних правовідносин за договором № 41АР200-92654-22 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 22.06.2022 року, укладеним між ТОВ „Твій Газзбут” та ТОВ „Летичів Агро”;
- аналіз нормативно-правових актів та судової практики в подібних правовідносинах;
- підготовка, складання, оформлення та подання до Господарського суду Хмельницької області відзиву на позовну заяву по справі № 924/423/23;
- підготовка, складання, оформлення та подання до Господарського суду Хмельницької області заперечень на відповідь на відзив по справі № 924/423/23:
- участі, в судових засіданнях в Господарському суді Хмельницької області (в приміщенні суду з урахуванням часу та витрат на дорогу до суду з м. Вінниці до м. Хмельницького) під час розгляду справи № 924/423/23, а саме: 12 липня 2023 року, 24 липня 2023 року, 01 серпня 2023 року. 21 серпня 2023 року, двох адвокатів Адвокатського об'єднання: Дудчика Олега Михайловича та Сніцаренка Анатолія Анатолійовича.
У п. 2. зазначено, що підписанням цього Акту Клієнт підтверджує, що йому було надано правову (професійну правничу) допомогу належним чином та у передбаченому договором обсязі, у зв'язку з чим у нього відсутні будь-які претензії до Адвокатського об'єднання.
У матеріалах справи наявні свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №619 від 27.10.2008, видане Дудчик О.М. та №701 від 27.11.2010, видане Сніцаренко А.А., а також ордера на надання правничої правової допомоги від 06.07.2023 та 12.07.2023, видані адвокатським об'єднанням „Бератер”, згідно яких адвокатами Дудчик О.М. та Сніцаренко А.А. надається правова допомога ТОВ „Летичів-Агро”.
Позивач у запереченнях звертає увагу, що відповідачем не надано розрахунку витрат на правничу допомогу із зазначенням погодинно скільки часу витрачено адвокатами при наданні послуг ТОВ „Летичів-Агро”.
З приводу зазначеного, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, який у постанові від 02.02.2023р. № 915/606/21 зазначив про те, що у разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічний правовий висновок міститься у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №910/6310/21.
Позивач вважає, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи.
Як слідує з Акту виконаних робіт (наданих послуг) у вартість послуг правової (правничої) допомоги включено участі, в судових засіданнях в Господарському суді Хмельницької області двох адвокатів Адвокатського об'єднання: Дудчика Олега Михайловича та Сніцаренка Анатолія Анатолійовича з урахуванням часу та витрат на дорогу до суду з м. Вінниці до м. Хмельницького.
Однак витрати на дорогу з м. Вінниці до м. Хмельницького не є правовою (правничою) допомогою. При цьому, відповідачем не обґрунтовано необхідності участі двох адвокатів в судових засіданнях під час розгляду справи №924/423/23.
Також судом враховується, що за своєю категорією (стягнення заборгованості за договором постачання природного газу) дана справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується аналізом доказів, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції сторони впродовж розгляду справи. При цьому, розмір ціни позову не впливає на складність справи, оскільки такий розмір залежить від суми заборгованості та періоду розрахунку штрафних санкцій та 3% річних.
Зважаючи на вище зазначене, з огляду на заперечення позивача, суд вважає, що розмір заявлених ТОВ „Летичів Агро” витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 60000,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою під час розгляду справи в суді, отже їх розмір є необґрунтованим.
Враховуючи, що у разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару співмірність витрат оцінюється через співвідношення суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування судових витрат у зв'язку із розглядом справи №924/423/23 підлягає частковому задоволенню у сумі 30000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Летичів-Агро” від 25.08.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/423/23 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Твій Газзбут” (01010, м. Київ, вул. Князів Островський, 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Летичів-Агро” (31543, Хмельницька область, Летичівський район, с. Снітівка, код ЄДРПОУ 34978673) 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст додаткового рішення складено 11.09.2023.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 3 прим. :1 - до справи, 2 -ТОВ „Твій Газзбут” - tg@gaszbut.com ; адвокат Мoсьондз С.А. (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23) рек. листом з пов. про вручення; mosiondzsergiy@gmail.com ; адвокат Бобко Т.Є. - електронна пошта: Tatyanabobko@ukr.net ; 3 - ТОВ „Летичів-Агро” (вул. Садова, 2, с. Снітівка, Летичівського району Хмельницької області, 31543) рек. листом з пов. про вручення; електронна пошта: o.oleksyk@letychiv-agro.com.ua ; a.snitsarenko@ukr.net