Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05.09.2023м. ХарківСправа № 922/2593/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "КІНТО" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного 25 Б)
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Кологойда О.В. ордер серія АІ №1124586 від 22.07.2021;
відповідача - не з'явився;
Приватне акціонерне товариство “КІНТО” звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", в якому просить:
1. Стягнути з Акціонерного товариства “Українські енергетичні машини” (ідентифікаційний код 05762269, місцезнаходження проспект Героїв Харкова, 199, м. Харків, 61037, Україна) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання щодо виплати дивідендів за 2018 рік на підставі Рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ", оформленого протоколом №24 від 17.04.2019 р. та статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства", строк виплати яких настав 17 жовтня 2019 року:
- 163,41 (сто шістдесят три) гривні 41 копійка - пені, 1 306,00 грн. (одна тисяча триста шість) гривень 00 копійок - інфляційних втрат, 278,09 грн. (двісті сімдесят вісім) гривень 09 копійок 3% річних на рахунок НОМЕР_1 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658 Публічного акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “КІНТО Капітал” (ідентифікаційний код в ЄДРЮОФОПГФ 32980900);
- 5 639,57 грн. (п'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) гривень 57 копійок - пені, 45 072,31 грн. (сорок п'ять тисяч сімдесят дві) гривні 31 копійка - інфляційних втрат, 9 597,47 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) гривень 47 копійок - 3% річних на рахунок НОМЕР_2 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658 Публічного акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “Синергія Клаб” (ідентифікаційний код в ЄДРЮОФОПГФ - 33151991);
- 3 052,28 грн. (три тисячі п'ятдесят дві) гривні 28 копійок - пені, 24 394,17 грн. (двадцять чотири тисячі триста дев'яносто чотири) гривні 17 копійок - інфляційних втрат, 5 194,37 грн. (п'ять тисяч сто дев'яності чотири) гривні 37 копійок - 3% річних на рахунок НОМЕР_3 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду “КІНТО-Класичний”;
- 180,91 грн. (сто вісімдесят) гривень 91 копійка - пені, 1 445,92 грн. (одна тисяча чотириста сорок п'ять) гривень 92 копійки - інфляційних втрат, 307,89 грн. (триста сім) гривень 89 копійок - 3% річних на рахунок НОМЕР_4 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду “КІНТОКазначейський”;
- 1 062,17 грн. (одна тисяча шістдесят дві) гривні 17 копійок - пені, 8 488,99 грн. (вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 99 копійок - інфляційних втрат, 1 807,60 грн. (одна тисяча вісімсот сім) гривень 60 копійок - 3% річних на рахунок НОМЕР_5 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій “КІНТО-Еквіті”;
- 4 382,90 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят дві) гривні 90 копійок - пені, 35 028,72 грн. (тридцять п'ять тисяч двадцять вісім) гривень сімдесят дві копійки - інфляційних втрат, 7 458,84 грн. (сім тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 84 копійки - 3% річних на рахунок НОМЕР_6 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду “Індекс Української Біржі”.
2. Судові витрати покласти на Відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2593/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 20 липня 2023 року о 11:30 год..
27.06.2023 через систему “Електронний суд” позивачем до суду подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. 16483, в якій представник позивача просить судове засідання, призначене на 20 липня 2023 року о 11:30 та наступні судові засідання по справі №922/2593/23 проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "EASYCON" з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису представника позивача ПрАТ “КІНТО” адвоката Кологойди О.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.06.2023 в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства “КІНТО” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 16483 від 27.06.2023) - відмовлено.
03.07.2023 позивачем через систему “Електронний суд” подано клопотання за вх. № 17008 про розгляд справи в підготовчому засіданні 20.07.2023 без участі представника позивача.
Клопотання долучено судом до матеріалів справи.
12.07.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов за вх. № 18226, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд: перевірити правильність нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат; відмовити позивачу у стягненні з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та індексу інфляції або у разі прийняття рішення про задоволення позову задовольнити клопотання відповідача про їх зменшення на 99 %; відмовити у стягненні пені, оскільки стягнення процентів за користування грошовими коштами повинно бути передбачено виключно Договором, що випливає із ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України, згідно якої розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства; у разі неврахування доводів відповідача про відмову у позові в частині стягнення пені та вирішенні питання про її стягнення, застосувати до неї спеціальні (скорочені) строки позовної давності (їх сплив), передбачені ч. 2 ст. 258 ЦК України; при ухваленні рішення врахувати судову практику Господарського суду Харківської області щодо зменшення/відмови у стягненні пені, 3 % річних та інфляційних втрат за аналогічними справами; судові витрати покласти на Позивача.
Відзив долучено судом до матеріалів справи.
18.07.2023 позивачем через систему “Електронний суд” подано відповідь на відзив за вх. № 18789, яку долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 відкладено підготовче засідання на "15" серпня 2023 р. о 11:30 год.
24.07.2023 через систему “Електронний суд” позивачем до суду подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. 19256, в якій представник позивача просить судове засідання, призначене на 15 серпня 2023 року о 11:30 та наступні судові засідання по справі №922/2593/23 проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "EASYCON" з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису представника позивача ПрАТ “КІНТО” адвоката Кологойди О.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.07.2023 заяву Приватного акціонерного товариства “КІНТО” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 19256 від 24.07.2023) - задоволено.
В судовому засіданні 15.08.2023 на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.08.2023 о 10:30 год.
16.08.2023 через систему “Електронний суд” позивачем до суду подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 21789, в якій представник позивача просить судове засідання, призначене на 22 серпня 2023 року о 10:30 год. по справі №922/2593/23 проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "EASYCON" з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису представника позивача ПрАТ “КІНТО” адвоката Жили Я.Е.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2023 заяву Приватного акціонерного товариства “КІНТО” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 21789 від 16.08.2023) - задоволено.
В судовому засіданні 22.08.2023 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на стадії вступного слова до 05.09.2023 об 11:15 год.
22.08.2023 (після судового засідання) через систему “Електронний суд” представником позивача до суду подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. 22463.
23.08.2023 через систему “Електронний суд” позивачем до суду подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 22585, в якій представник позивача просить судове засідання, призначене на 05 вересня 2023 року об 11:15 по справі №922/2593/23 проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "EASYCON" з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису представника позивача ПрАТ “КІНТО” адвоката Кологойди О.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2023 заяву Приватного акціонерного товариства “КІНТО” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 22585 від 23.08.2023) - задоволено.
05.09.2023 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву (клопотання) про надання доказів понесених судових витрат та їх розподіл за вх. № 23736, яке долучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 05.09.2023 присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Відповідач - Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» є правонаступником акціонерного товариства «ТУРБОАТОМ» (https://ukrenergymachines.com/company).
Позивач (ПрАТ «КІНТО») є компанією з управління активами та на підставі ч. 1 ст. 41, ч. 6 статті 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування», розділу 11 Статуту діє від власного імені в інтересах учасників пайових інвестиційних фондів, які не є юридичними особами: Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Класичний», Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «КІНТО-Казначейський», Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій «КІНТО-Еквіті», Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Індекс Української Біржі», Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «КІНТО Капітал», Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія Клаб», як акціонерів Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (попереднє найменування - АТ «ТУРБОАТОМ»).
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).
Відповідно до частини 1 ст. 41 Закону України "Про інститути спільного інвестування", пайовий фонд - сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності.
Пайовий інвестиційний фонд створюється компанією з управління активами і діє на підставі регламенту (ст. 42 Закону "Про інститути спільного інвестування").
Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб (ч. 3 ст. 41 Закону "Про інститути спільного інвестування").
Відповідно до ч. З ст. 43 Закону "Про інститути спільного інвестування", активи пайового фонду, в тому числі нерухоме майно, цінні папери і депозити, реєструються в установленому порядку на ім'я компанії з управління активами з обов'язковим зазначенням реквізитів такого фонду.
Учасники пайового фонду не мають права впливати на діяльність компанії з управління активами (ч. 2 ст. 45 Закону "Про інститути спільного інвестування").
Корпоративний інвестиційний фонд - це юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про інститути спільного інвестування"). Органами корпоративного фонду є загальні збори та наглядова рада. Утворення органів корпоративного фонду, не передбачених цим Законом, забороняється (ст. 15 Закону України "Про інститути спільного тестування").
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону "Про інститути спільного інвестування" управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами.
У відносинах з третіми особами компанія з управління активами корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами (ч. 6 ст. 63 Закону "Про інститути спільного інвестування").
Таким чином, ПрАТ "КІНТО" на підставі ст. 14, 41, 63 Закону України "Про інститути спільного інвестування" та п. 5.4.7, 5.4.27, 11.1 - 11.3 Статуту як компанія з управління активами здійснює представництво корпоративних і пайових інвестиційних фондів та діє від імені та в інтересах корпоративного фонду на підставі договору про управління активами, а в інтересах учасників пайового фонду діє від власного імені, в інтересах та за рахунок пайового фонду.
17.04.2019 у Відповідача на підставі рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «ТУРБОАТОМ», оформленого протоколом №24 від 17.04.2019 р. виникло зобов'язання щодо виплати акціонерам дивідендів за 2018 рік.
24.05.2019 року Наглядовою радою Відповідача (Протокол №12-НР) визначено строк виплати дивідендів - з 14.06.2019 по 17.10.2019 р., розмір 0,904475 грн. на 1 (одну) просту акцію та порядок виплати дивідендів акціонерам (повідомлення, розміщене на офіційному власному веб-сайті Відповідача https://www.turboatom.com.ua/investors/273/6834).
Зобов'язання з виплати дивідендів не було виконано Відповідачем в порядку та строки, визначені Законом «Про акціонерні товариства» та рішенням Наглядової ради Відповідача від 24.05.2019 року (Протокол №12-НР), що зумовило звернення Позивача до суду в серпні 2021 року (спір у справі № 922/3255/21).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, місто Харків, проспект Московський, будинок 199, код ЄДРПОУ 05762269) як невиплачені в строк дивіденди за результатами господарської діяльності Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ" у 2018 році на підставі Рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ", оформленого протоколом №24 від 17.04.2019 р. та статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства", строк виплати яких настав 17 жовтня 2019 року, з яких:
- 2532,53 грн. на рахунок Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал" (ідентифікаційний код - 32980900);
- 87402,13 грн. на рахунок Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" (ідентифікаційний код - 33151991);
- 47304,04 грн. на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Класичний";
- 2803,87 грн. на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Казначейський";
- 16461,45 грн. на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "КІНТО-Еквіті";
- 67926,07 грн. на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі".
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "КІНТО" (04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 25-Б, код ЄДРПОУ 16461855) судовий збір в сумі 3366,45 грн., витрати на правову допомогу в сумі 13000,00 грн.
На виконання рішення суду видано судові накази від 17.02.2022.
Проте, як вказує Позивач, Відповідач вказане судове рішення добровільно не виконав, у зв'язку з чим 06.09.2022 р. ПрАТ «КІНТО» звернулось до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження вих. №237 від 06.09.2022 р. Постановою Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 2.03.2022 р. було відкрито виконавче провадження №71146392 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Харківської області від 17.02.2022 р. № 922/3255/21. Постановою Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 2.03.2022 р. було зупинено вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №71146392 на підставі п. 12 частини першої статті 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» (включення розпорядженням КМУ № 36-р від 16.01.2019 р. пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів великої приватизації).
Позивач вказує, що станом на дату подання позовної заяви у цій справі, рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 та накази від 17.02.2022 у справі №922/3255/21 не виконані, дивіденди позивачу не виплачені, хоча Відповідач отримав у 2022 році прибуток і прийняв рішення 25.04.2023 про розподіл чистого прибутку за 2022 рік і виплату дивідендів. Разом з цим, тривале невиконання судового рішення зумовлює збитки Позивача.
Отже, вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних за час прострочки виконання грошового зобов'язання з виплати дивідендів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Пунктом 8 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
Відповідно до абз. 1 ст. 4 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.
Відповідно до ч. 1 статті 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Відповідно до пп. 2 п. 8.2 Статуту АТ «Турбоатом» (https://ukrenergymachines.com/content/documents/36/3519/files/2018.pdf) акціонери Товариства мають право брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди) у разі оголошення їх виплати в порядку, строки та способом, передбаченим законодавством та Статутом.
Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (2 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність (ч. 1 ст. 174 ГК України).
До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, прийняття рішення про розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом та затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства»). Таке рішення про розподіл прибутку і збитків товариства та затвердження розміру річних дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності 2018 року було прийнято річними загальними зборами АТ «ТУРБОАТОМ» (протокол №24 від 17 квітня 2019 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 10.9 Статуту Відповідача, для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за акціями, визначається рішенням Наглядової ради, але не раніше ніж через 10 (десять) робочих днів після дня прийняття такого рішення Наглядовою радою.
24.05.2019 року Наглядовою радою Відповідача (Протокол №12-НР) затверджена дата складання переліку акціонерів для виплати дивідендів (10.06.2019 р.), строки виплати дивідендів (з 14.06.2019 по 17.10.2019 р.), розмір - 0,904475 грн. на 1 (одну) просту акцію та порядок та строк виплати дивідендів акціонерам.
Відповідно до абз. 3 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 10.7. Статуту Відповідача, дивіденди виплачуються виключно грошовими коштами.
Із змісту ст. 524 ЦК України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів. Грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами Відповідача рішення про виплату дивідендів.
У силу положень ГК України, ЦК України, Закону України «Про акціонерні товариства» та прийнятого Відповідачем рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «ТУРБОАТОМ» про виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності 2018 року, оформленого протоколом №24 від 17.04.2019 р., у Відповідача виникло зобов'язання зі сплати грошових коштів - виплати дивідендів.
Зобов'язання з виплати дивідендів є грошовим зобов'язанням. Ця правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17 січня 2018 року у справі № 910/11316/17 про стягнення заборгованості за дивідендами.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 ГК України Відповідач як суб'єкт господарювання повинен виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Такий строк був встановлений для нарахування та виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році з 14.06.2019р. по 17.10.2019р. та сплив 17.10.2019р.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17 січня 2018 року у справі № 910/11316/17 про стягнення заборгованості за дивідендами вказав, що з прийняттям товариством рішення про виплату дивідендів та встановленням у такому рішенні строків проведення розрахунків з учасником (акціонером) у товариства виникає обов'язок виплати дивідендів без будь-яких додаткових умов у встановлений у рішенні загальних зборів строк. У разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов'язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, відповідач, починаючи з 18.10.2019 р., прострочив виконання грошового зобов'язання щодо виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році акціонерам в силу прямого обов'язку, що випливає із рішення річних загальних зборів (Протокол №24 від 17.04.2019р.).
Вказана обставина встановлена рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 у справі №922/3255/21, внаслідок чого сума заборгованості з виплати дивідендів була стягнута з відповідача.
Згідно ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, виходячи з вищевикладеного, обставини встановлені судовим рішенням у справі № 922/3255/21, повторного доведення не потребують.
Разом з цим, слід звернути увагу, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем вищевказаного рішення суду та погашення заборгованості з виплати дивідендів.
Отже, починаючи з 18.10.2019 р., Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання щодо виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку потрібно сплатити в разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, враховуючи вищенаведене, на суму невиконаного Відповідачем грошового зобов'язання з виплати дивідендів Позивачем нараховано пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України за час користування чужими грошовими коштами.
Так, за підрахунками позивача, стягненню з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 14 4781,24 грн. за період з 18.10.2019 по 17.04.2020.
Судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано інфляційні втрати у загальному розмірі 115 736,11 грн. за період з 01.11.2019 по 15.06.2023, а також 3% річних у загальному розмірі 24 644,26 грн. за період з 18.10.2019 по 15.06.2023.
Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно доводів відповідача про застосування спливу строку позовної давності, слід звернути увагу на наступне.
До вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних застосовується загальних строк позовної давності в 3 роки (ст. 257 ЦК України). До вимог про стягнення неустойки (пені) - спеціальний строк позовної давності в 1 рік (ст. 258 ЦК України).
Водночас, відповідно до Закону України від 30 березня 2020 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” Цивільний кодекс України доповнено п. 12 Прикінцевих та перехідних положень відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин, впроваджений в Україні з 12.03.2020 р. безперервно продовжувався на день подання позову - до 30 червня 2023 року (постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, №239 від 25.03.2020, №291 від 22.04.2020, №343 від 04.05.2020, №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020 №1236 від 09.12.2020 р., №104 від 17.02.2021 р., №405 від 21.04.2021 р., №611 від 16.06.2021 року, №855 від 11.08.2021 р., №981 від 22.09.2021 р., №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022 , №630 від 27.05.2022 р., №928 від 19.08.2022 р., №1423 від 23.12.2022 р., №383 від 25.04.2023 р.).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії (п. 19 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, враховуючи зміни, внесені Законом України 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»).
Таким чином, строк позовної давності Позивачем дотримано, а посилання Відповідача на застосування строку позовної давності є безпідставним.
Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язання у зв'язку з форс-мажорними обставинами, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Листом від 28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України, на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Разом з тим, суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21.
Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для невиконання боржником зобов'язання та звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив форс-мажорних обставин на можливість виконання ним зобов'язання, тобто наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами форс-мажорними обставинами та неможливістю належного виконання зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
В той же час, Сертифікат Харківської ТПП №6300-22-1122, на який посилається відповідач, стосується податку на прибуток за 1 квартал та 1 півріччя 2022 року, а не зобов'язання перед позивачем.
А отже, відповідачем не надано відповідних документів Торгово-промислової палати України щодо виникнення обставин непереборної сили та унеможливлення виконання зобов'язання з виплати дивідендів в наслідок непереборної сили, а тому суд відхиляє посилання відповідача на дію форс-мажорних обставин.
Розглядаючи клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, інших обставин, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідністю розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов'язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.
Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 902/417/18.
Однак, в даній справі відповідачем не було доведено, що належні до сплати штрафні санкції, відсотки річні та інфляційні надмірно великі, що відповідач знаходиться в тяжкому майновому стані або що існують будь-які інші обґрунтовані обставини, які обумовлюють необхідність втручання суду щодо розміру встановленої відповідальності за порушення відповідачем зобов'язання, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних втрат.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак позов задоволенню підлягає в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннями ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В позовній заяві було зазначено Попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 11 500,00 грн..
05.09.2023 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву за вх. № 23736 про надання доказів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500,00 грн.
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 500,00 грн. позивач надав: Договір про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019; Додаткову угоду від 14.06.2021 р. до Договору про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019; ордер серія АІ №1124586; розрахунок витрат на надання правничої допомоги, що є актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 04.09.2023.
З поданих до суду доказів вбачається, що 14.06.2021 між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Інтеракціо" підписано Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №153/АО/2019 від 29.07.2019 року відповідно до якої дана Додаткова угода визначає порядок оплати правової допомоги щодо захисту прав та законних інтересів Замовника, пов'язаних з розглядом у господарських судах спорів щодо стягнення невиплачені у строк дивіденди за результатами господарської діяльності Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ" у 2018 році на підставі Рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ", оформленого протоколом №24 від 17.04.2019 р. та статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства", строк виплати яких настав 17 жовтня 2019 року.
Також, на підтвердження понесених позивачем адвокатських послуг, позивачем та Адвокатським об'єднанням 04.09.2023 підписано Розрахунок розміру витрат на правову допомогу, що є Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), та відповідно до якого вартість наданих послуг склала 11 500,00 грн. При цьому, розрахунок здійснено з детальним описом робіт.
А отже, з вищевказаного вбачається, що вартість фактично наданих виконавцем послуг з правничої допомоги становить 11 500,00 грн.
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не надав. Доказів неспівмірності заявлених витрат до суду також надано не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також враховуючи повне задоволення позову, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача по стягненню з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500,00 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, у відповідності до вимог ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2147,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства “Українські енергетичні машини” (ідентифікаційний код 05762269, місцезнаходження: проспект Героїв Харкова, 199, м. Харків, 61037, Україна) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання щодо виплати дивідендів за 2018 рік на підставі Рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "ТУРБОАТОМ", оформленого протоколом №24 від 17.04.2019 р. та статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства", строк виплати яких настав 17 жовтня 2019 року:
- 163,41 (сто шістдесят три) гривні 41 копійка - пені, 1 306,00 грн. (одна тисяча триста шість) гривень 00 копійок - інфляційних втрат, 278,09 грн. (двісті сімдесят вісім) гривень 09 копійок 3% річних на рахунок НОМЕР_1 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658 Публічного акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “КІНТО Капітал” (ідентифікаційний код в ЄДРЮОФОПГФ 32980900);
- 5 639,57 грн. (п'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) гривень 57 копійок - пені, 45 072,31 грн. (сорок п'ять тисяч сімдесят дві) гривні 31 копійка - інфляційних втрат, 9 597,47 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) гривень 47 копійок - 3% річних на рахунок НОМЕР_2 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658 Публічного акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “Синергія Клаб” (ідентифікаційний код в ЄДРЮОФОПГФ - 33151991);
- 3 052,28 грн. (три тисячі п'ятдесят дві) гривні 28 копійок - пені, 24 394,17 грн. (двадцять чотири тисячі триста дев'яносто чотири) гривні 17 копійок - інфляційних втрат, 5 194,37 грн. (п'ять тисяч сто дев'яності чотири) гривні 37 копійок - 3% річних на рахунок НОМЕР_3 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду “КІНТО-Класичний”;
- 180,91 грн. (сто вісімдесят) гривень 91 копійка - пені, 1 445,92 грн. (одна тисяча чотириста сорок п'ять) гривень 92 копійки - інфляційних втрат, 307,89 грн. (триста сім) гривень 89 копійок - 3% річних на рахунок НОМЕР_4 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду “КІНТОКазначейський”;
- 1 062,17 грн. (одна тисяча шістдесят дві) гривні 17 копійок - пені, 8 488,99 грн. (вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 99 копійок - інфляційних втрат, 1 807,60 грн. (одна тисяча вісімсот сім) гривень 60 копійок - 3% річних на рахунок НОМЕР_5 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій “КІНТО-Еквіті”;
- 4 382,90 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят дві) гривні 90 копійок - пені, 35 028,72 грн. (тридцять п'ять тисяч двадцять вісім) гривень сімдесят дві копійки - інфляційних втрат, 7 458,84 грн. (сім тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 84 копійки - 3% річних на рахунок НОМЕР_6 в АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ”, МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду “Індекс Української Біржі”.
Стягнути з Акціонерного товариства “Українські енергетичні машини” (ідентифікаційний код 05762269; місцезнаходження: проспект Героїв Харкова, 199, м. Харків, 61037, Україна) на користь Приватного акціонерного товариства "КІНТО" (код ЄДРПОУ 16461855; місцезнаходження: вул. Петра Сагайдачного, буд. 25 Б, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 500,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "КІНТО" (код ЄДРПОУ 16461855; місцезнаходження: вул. Петра Сагайдачного, буд. 25 Б, м. Київ, 04070).
Відповідач: Акціонерне товариство “Українські енергетичні машини” (ідентифікаційний код 05762269; місцезнаходження: проспект Героїв Харкова, 199, м. Харків, 61037, Україна).
Повне рішення складено "11" вересня 2023 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/2593/23