11 вересня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/594/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. розглянувши Заяву (б/н від 28.08.2023 (вх№641 від 31.08.23) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
31.08.2023 представник боржника звернувся до Господарського суду Тернопільської області із Заявою (б/н від 28.08.2023 (вх№641 від 31.08.23) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Аргументи заявника, викладені у заяві.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, боржник - ОСОБА_1 припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців перед Кредиторами, що призвело до наявності кредиторської заборгованості.
Висновок суду із зазначенням мотивів,
з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд постановляючи ухвалу.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Розглянувши подану представником боржника заяву, суд дійшов до висновку про наявність підстав для самовідводу судді Гевко В.Л., з огляду на таке.
Згідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 38 ГПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Одночасно, Європейський суд з прав людини зазначає, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
За змістом абзацу 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, тобто, наявність приватного інтересу, що може за настанні певних обставин у майбутньому вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. При цьому приватний інтерес може мати своїм наслідком як позитивний вплив (особа має прагнення віддячити тощо) на ситуацію, так і негативний (завдати клопоту тощо). Законом не встановлюється заборон чи обмежень на наявність приватного інтересу, як такого. Йдеться про дотримання правил етичної поведінки службовця та відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об'єктивність прийняття рішень.
Пунктом 6 частини 8 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів покладається на Раду суддів. Вона ж приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у їх діяльності (якщо такий не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом). Отже, питання вирішення конфлікту інтересів у процесуальний спосіб визначається відповідним процесуальним законом і не потребує вирішення Радою суддів України.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики.
В цьому Коментарі зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.
В Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
У справі Європейського суду з прав людини "Газета "Україна - Центр" проти України" вказано, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998).
Заявниця ОСОБА_1 є працівницею Господарського суду Тернопільської області.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023 головуючим суддею для розгляду справи №921/594/23 визначено суддю Гевко В.Л.
Суддя Гевко Володимир Львович займає адміністративну посаду, є головою Господарського суду Тернопільської області, а заявник перебуває у підпорядкуванні голови суду при здійсненні ним відповідних адміністративних функцій суду.
Відтак, суд враховує, що з суб'єктивної точки зору учасника справи діючий склад суду при розгляді даної заяви не може вважатися цілком безстороннім, оскільки суддя Гевко В.Л. займає адміністративну посаду та є головою Господарського суду Тернопільської області.
Одночасно, на думку суду, уже той факт, що суддя Гевко В.Л працює суддею цього суду, у якому заявниця ОСОБА_1 працює завідувачем архіву, і в силу своїх повноважень має відношення до передачі в архів та з архіву усіх справ, усіх суддів, Господарського суду Тернопільської області, діючий склад суду при розгляді даної заяви також не може вважатися цілком безстороннім.
Наведене свідчить про наявність підстав для самовідводу судді Гевко В.Л.
Відповідно до частини 1 статті 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням №25 від 02.04.2015 р. Ради суддів України, у разі задоволення відводу або самовідводу судді (судді-доповідача або всього складу суду, якщо судова справа розглядається колегією суддів), якому розподілено судову справу для розгляду, судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу без урахування цього судді (суддів).
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який серед іншого, полягає в усуненні всіх розумних сумнівів сторін та сторонніх осіб щодо безсторонності такого суду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
Тобто, суд повинен бути, по-перше, суб'єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи, по-друге, він також має бути безсторонній з об'єктивної точки зору, тобто має запропонувати досить гарантій для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
За вказаних обставин, враховуючи вказані норми права та з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на розгляд її справи неупередженим судом та з метою унеможливлення сумнівів в упередженості та законності результатів розгляду даної справи, суд вбачає підстави для задоволення самовідводу судді Гевко В.Л.
З огляду на вищенаведене, справу №921/594/23 належить направити на автоматичний перерозподіл у порядку, встановленому частиною третьою статті 32 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись положеннями статей 35-36, 38 - 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Задовольнити самовідвід судді Господарського суду Тернопільської області Гевко В.Л. у розгляді справи № 921/594/23.
2. Ухвалу виготовлено та підписано протягом двох робочих днів - 11.09.2023.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Інформацію по справі, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/sud5022/.
Суддя В.Л. Гевко