30.08.2023м. СумиСправа № 920/615/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., за участі секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №920/615/23 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Фізичної особи - підприємця Данильченка Олександра Григоровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до відповідача: Державного підприємства “Дослідне господарство “Іскра” Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії агаграрних наук України (42074, Сумська область, Роменський район, с.Кашпури, вул. Нова, 6, код ЄДРПОУ 04312009)
про стягнення 322 409,05 грн,
за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Ухвалою суду від 13.06.2023 провадження у справі № 920/615/23 відкрито за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.07.2023, 12:00.
Ухвалою суду від 17.07.2023 у справі № 920/615/23 задоволено заяву представника позивача про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх.№2601, 1402/23); відкладено підготовче засідання на 07.08.2023, 11:00.
Ухвалою суду від 07.08.2023 підготовче провадження у справі № 920/615/23 закрито; призначено розгляд справи по суті на 30.08.2023, 11:00.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди транспортного засобу з екіпажем №9 від 24.05.2021 у розмірі 45 387,42 грн, з яких: 22 400,00 грн - основного боргу, 15 042,98 грн - пені, 7 944,44 грн - інфляційне збільшення; заборгованість за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем № 10 від 26.05.2021 року у розмірі 277 021,63 грн, з яких: 137 040,00 грн - основного боргу, 91 749,22 грн - пені, 48 232,41 грн - інфляційне збільшення; а також просить стягнути судові витрати.
26.06.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 23.06.2023, в якому просить в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що наразі існують форс-мажорні обставини (карантинні обмеження та воєнний стан), а тому позивач не має права нараховувати штрафні санкції згідно укладених договорів.
04.07.2023 представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву від 28.06.2023, в якій заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав заяву від 30.08.2023, в якій просить судове засідання повести без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач або його представник в судове засідання не з'явився. Відповідно до трекінгу сайта укрпошта, поштове відправлення надіслане на адресу відповідача (ухвала суду від 07.08.2023 у справі №920/615/23) значиться як - відправлення вручено особисто, 19.08.2023.
Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
24.05.2021 між Фізичною особою - підприємцем Данильченком Олександром Григоровичем (орендодавець) та Державним підприємством “Дослідне господарство “Іскра” Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії агаграрних наук України (орендар) укладений договір оренди транспортного засобу з екіпажем № 9, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оплатне тимчасове володіння та користування об'єкт оренди, вказаний в п.2.1. договору. Об'єкт оренди передається разом з екіпажем, який його обслуговує.
24 травня 2021 року до договору сторонами було підписано додаток №1.
Пунктом 2.1. Договору визначено об'єктом оренди відповідно до умов даного договору є: трактор колісний FENDT 936 VARIO POWER, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 4.1. Договору передача об'єкта оренди орендареві здійснюється представниками сторін за Актом приймання-передачі. Місце передачі техніки с.Перехрестівка Роменського району Сумської області.
Пунктом 5.1 договору визначено, що строк оренди починається з моменту передачі об'єкта оренди по 26 травня 2021 року.
Відповідно до п. 5.2 договору об'єкт оренди вважається прийнятим Орендарем з моменту підписання сторонами акту приймання передачі в оренду.
Відповідно до п. 6.1 договору розмір орендної плати за договором становить 22 400,00 гривень без ПДВ. Розрахунок за договором здійснюється Орендарем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця в наступному порядку: протягом 12 робочих днів з моменту підписання акту повернення.
Після закінчення терміну оренди Орендар зобов'язаний протягом 1 календарного дня повернути об'єкт оренди Орендодавцеві за актом приймання - передачі з оренди (п. 9.1 договору).
На виконання умов договору 24.05.2021 між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання - передачі до договору оренди транспортного засобу з екіпажем № 9.
Після завершення строку оренди, 26.05.2021 між сторонами було складено та підписано акт передачі - прийняття (повернення) до договору оренди.
Також 26.05.2021 сторонами підписано акт наданих послуг № 9, за яким орендар визнав що не має до Орендодавця жодних претензій щодо договору оренди із зазначенням ціни за оренду техніки з екіпажем на суму 22400,00 грн.
Позивач виконав свої договірні зобов'язання належним чином за вказаним договором, однак відповідач не здійснив оплату.
Крім того, 26.05.2023 між Фізичною особою - підприємцем Данильченком Олександром Григоровичем (суборендодавець) та Державним підприємством “Дослідне господарство “Іскра” Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії агаграрних наук України (суборендар) укладений договір суборенди транспортного засобу з екіпажем № 10, за умовами якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в оплатне тимчасове володіння та користування об'єкт суборенди, вказаний в п.2.1. договору. Об'єкт суборенди передається разом з екіпажем, який його обслуговує.
26 травня 2021 року до договору сторонами було підписано додаток № 1.
Пунктом 2.1. Договору визначено об'єктом суборенди відповідно до умов даного договору є: трактор колісний МТЗ 80, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2014 року випуску.
Відповідно до п. 4.1. Договору передача об'єкта суборенди суборендареві здійснюється представниками сторін за Актом приймання-передачі. Місце передачі техніки с. Кашпури Роменського району Сумської області.
Пунктом 5.1 договору визначено, що строк суборенди починається з моменту передачі об'єкта суборенди суборендареві згідно акту приймання-передачі по 31 травня 2021 року.
Відповідно до п. 6.1 договору розмір суборендної плати за договором становить 137 040,00 гривень без ПДВ за весь період перебування техніки в суборенді. Розрахунок за договором здійснюється суборендарем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок суборендодавця в наступному порядку: протягом 12 робочих днів з моменту підписання акту повернення.
Після закінчення терміну суборенди суборендар зобов'язаний протягом 1 календарного дня повернути об'єкт суборенди суборендодавцеві за актом приймання - передачі техніки з суборенди (п. 9.1 договору).
На виконання умов договору 26.05.2021 між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання - передачі до договору суборенди транспортного засобу з екіпажем № 10.
31.05.2021 між сторонами було складено та підписано акт передачі - прийняття (повернення) до договору суборенди.
Також 31.05.2021 сторонами підписано акт наданих послуг № 10, за яким орендар визнав, що не має до Орендодавця жодних претензій щодо договору оренди із зазначенням ціни за оренду техніки з екіпажем на суму 137 040,00 грн.
Проте, у встановлені Договором строки відповідач розрахунку не здійснив.
Крім того, з метою досудового врегулювання спору, 31.03.2023 позивачем було направлено відповідачу претензію, в якій просив протягом 14 днів погасити заборгованість за договорами. 07.04.2023 вказана претензія була отримана відповідачем, проте кошти останнім не перераховано.
Станом на 08.06.2023 року за відповідачем існує заборгованість перед позивачем за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 9 від 24 травня 2021 року у сумі 22 400, 00 грн та за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем № 10 від 26 травня 2021 року у сумі 137 040,00 грн.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони уклали Договір оренди транспортного засобу з екіпажем № 9 від 24 травня 2021 року, відповідно до якого позивач надає в оренду відповідачу техніку з екіпажем, а відповідач повинен оплатити за оренду техніки. Позивач у визначені строки виконав взяті на себе обов'язки згідно договору, проте відповідачем зобов'язання з оплати оренди техніки з екіпажем не виконано, чим порушено п. 6.2 Договору.
Крім того, сторони уклали Договір суборенди транспортного засобу з екіпажем №10 від 26 травня 2021 року, відповідно до якого позивач надає в суборенду відповідачу техніку з екіпажем, а відповідач повинен оплатити за суборенду техніки. Позивач у визначені строки виконав взяті на себе обов'язки згідно договору, проте відповідачем зобов'язання з оплати суборенди техніки з екіпажем не виконано, чим порушено п. 6.2 Договору.
Письмовими матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу в оренду та в суборенду техніки з екіпажем, а саме актами приймання - передачі, актами передачі - прийняття (повернення) та актами наданих послуг, які підписані обома сторонами, тому враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 22 400,00 грн боргу за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 9 від 24.05.2021, та 137 040,00 грн за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем № 10 від 26.05.2021 є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
За прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати оренди та суборенди позивач нарахував відповідачу 15 042,98 грн - пені, 7 944,44 грн - інфляційне збільшення за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 9 від 24.05.2021, та 91 749,22 грн - пені, 48 232,41 грн - інфляційне збільшення за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем №10 від 26.05.2021.
У свою чергу відповідач заперечує проти нарахування позивачем штрафних санкцій, посилається на форс-мажорні обставини, зокрема, вказує на те, що згідно постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом «SARS - СoV-2», Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» а також Листа Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0 - 7, існують форс - мажорні обставини, які унеможливлювали та унеможливлюють виконання зобов'язань згідно зазначених вище договорів та нарахування штрафних санкцій з 11.03.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» - торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Верховний Суд у відповідних правових позиціях виокремив наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників господарських відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності (постанова ВС від 25.01.2022 року по справі №904/3886/21).
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тобто, наявність форс - мажорних обставин звільняє лише від штрафних санкцій, однак обов'язок належного виконання взятих на себе зобов'язань зберігається.
Також, у постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21 Верховний Суд встановив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно настання форс - мажорних обставин, останнім не підтверджено та не надано відповідних доказів.
Відповідно до п. 10.1.1 договору оренди № 9 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.
Пунктом 10.1.2 договору оренди № 9 визначено, що у випадку несплати або прострочення сплати платежів нараховується пеня на користь Орендодавця у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.
Пунктом 10. 2 договору суборенди № 10 передбачено, що у випадку несплати або прострочення спати платежів нараховується пеня на користь Суборендодавця в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Згідно зі ст. ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно з поданим розрахунком, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 15 042,98 грн за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 9 від 24.05.2021 грн за період з 12.06.2021 по 31.05.2023, та 91 749,22 грн пені за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем № 10 від 26.05.2021, за період з 17.06.2021 по 31.05.2023.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
За цих обставин суд вважає правомірним нарахування пені за несвоєчасну оплату наданих послуг протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати оренди та судоренди, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за договором оренди транспортного засобу з екіпажем №9 від 24.05.2021 грн пені в сумі 1830,05 грн, нарахованої за період з 12.06.2021 по 11.12.2021, та за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем №10 від 26.05.2021 в сумі 11252,35 грн, за період з 17.06.2021 по 16.12.2021, тобто в межах визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України строку.
У задоволенні позову в іншій частині, щодо стягнення з відповідача пені, суд відмовляє за їх необґрунтованістю.
Також, судом перевірено розрахунки позивача, в частині стягнення інфляційних, встановлено, що нарахування здійснено арифметично вірно, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7 944,44 грн інфляційного збільшення за договором оренди транспортного засобу з екіпажем №9 від 24.05.2021, та 48 232,41 грн - інфляційного збільшення за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем №10 від 26.05.2021.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України “Про судовий збір” та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 6854,00 грн згідно платіжної інструкції № 200 від 31.05.2023.
Відповідно до норм Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у даному випадку позивач повинен був сплатити 4 836,14 грн судового збору.
Отже, враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” Фізичній особі - підприємцю Данильченку Олександру Григоровичу підлягає поверненню 2017,86 грн судового збору як надмірно сплачені за відповідною заявою.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено частково, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3402,48 грн покладаються на відповідача (пропорційно задоволеним позовним вимогам).
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “Іскра” Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії агаграрних наук України (42074, Сумська область, Роменський район, с.Кашпури, вул. Нова, 6, код ЄДРПОУ 04312009) на користь Фізичної особи - підприємця Данильченка Олександра Григоровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) заборгованість за договором оренди транспортного засобу з екіпажем № 9 від 24.05.2021 у розмірі 32 174,49 грн (тридцять дві тисячі сто сімдесят чотири гривні 49 коп.), з яких: 22 400,00 грн (двадцять дві тисячі чотириста гривень 00 коп.) основного боргу, 1830,05 грн (одна тисяча вісімсот тридцять гривень 05 коп.) пені, 7944,44 грн (сім тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 44 коп.) інфляційне збільшення; заборгованість за договором суборенди транспортного засобу з екіпажем № 10 від 26.05.2021 у розмірі 196 524,76 грн (сто дев'яносто шість тисяч п'ятсот двадцять чотири гривні 76 коп.), з яких: 137 040,00 грн (сто тридцять сім тисяч сорок гривень 00 коп.) основного боргу, 11 252,35 грн (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 35 коп.) пені, 48 232,41 грн (сорок вісім тисяч двісті тридцять дві гривні 41 коп.) інфляційне збільшення; 3433,66 грн (три тисячі чотириста тридцять три гривні 66 коп.) витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 11.09.2023.
Суддя О.Ю. Соп'яненко