"13" вересня 2010 р. Справа № 7/96.
За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2
про примусове стягнення суми боргу -29204,34 грн.
Суддя О.С. Тинок
Секретар судового засідання А.В. Кошман
Представники:
від позивача -Бацей Т.М. -представник (довіреність № 967-О від 01.03.2010р.)
від відповідача -ОСОБА_2
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” звернулося з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про примусове стягнення суми боргу у розмірі 29204,34 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору суборенди приміщення від 13 червня 2008 року передав відповідачу в тимчасове користування частину приміщення площею 55,4 кв.м., яка знаходиться у місті Чернівці, вулиця Руська, 252, а відповідач прийняв означену частину приміщення та зобов'язувався сплачувати орендну плату щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, із розрахунку 111,10 грн. за 1 кв.м., а всього 6154,94 грн. Далі позивач зазначає, що 29 травня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору суборенди від 13 червня 2008 року де сторони домовились про дострокове розірвання договору суборенди та взаємно визначили суму заборгованості та період її сплати, а саме проплата заборгованості повинна була відбуватись щомісячно до 25 числа з червня по грудень 2009 року. Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати у повній мірі не виконав, в результаті чого у останнього існує заборгованість у сумі 29204,34 грн., яку позивач просить стягнути на його користь.
13 вересня 2010 року у судовому засіданні відповідач звернувся до суду з письмовою заявою, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги про стягнення суми богу у розмірі 29204,34 грн. у повному обсязі.
Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 13 червня 2008 року між сторонами укладено договір суборенди приміщення, згідно умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування (суборенду) приміщення площею 55,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Чернівці, вулиця Руська, 252.
29 травня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору суборенди від 13 червня 2008 року, згідно умов якої сторони розірвали договір суборенди від 13 червня 2008 року, а також відповідач зобов'язувався провести оплату суми заборгованості у розмірі 43804,34 грн. (акт звірки взаємних розрахунків згідно договору суборенди приміщення від 13.06.2008 року станом на 01.06.2009 року) рівними платежами по 7300,73 грн. щомісячно до 25 числа з червня по листопад 2009 року включно.
Так, згідно акту здачі-приймання приміщення від 31 травня 2009 року відповідач повернув, а позивач прийняв приміщення площею 55,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Чернівці, вулиця Руська, 252 у належному стані.
При цьому, відповідач заборгованість у сумі 43804,34 грн. в повному обсязі не сплатив, в результаті чого у нього перед позивачем існує зобов'язання щодо сплати заборгованості у сумі 29204,34 грн.
Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пункт 1.2. додаткової угоди від 29 травня 2009 року до договору суборенди приміщення від 13 червня 2008 року передбачає, що суборендар до 01 грудня 2009 року зобов'язується провести оплату суми заборгованості згідно акту звірки за період користування приміщенням згідно договору від 13.06.2008 року шляхом безготівкового банківського переказу коштів в сумі 43804,34 грн. на розрахунковий рахунок орендаря. Вказана сума повинна бути сплачена рівними платежами по 7300,73 грн. щомісячно до 25 числа з червня по листопад 2009 року включно.
Отже, як вбачається з вищевикладеного, а також з матеріалів справи, відповідач зобов'язання зі сплати заборгованості з орендної плати у відповідності до договору суборенди приміщення від 13 червня 2008 року та додаткової угоди від 29 травня 2009 року до договору суборенди від 13 червня 2008 року належним чином не виконував, а тому зобов'язаний сплатити на користь позивача борг у сумі 29204,34 грн.
Судові витрати зі сплати державного мита у сумі 292,04 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покласти на відповідача.
Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 -АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” -вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, код 14360570 борг у сумі 29204,34 грн., державне мито у сумі 292,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 13 вересня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17 вересня 2010 року.
Суддя О.С. Тинок.