Справа № 2-562/10
23 липня 2010 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області
в складі : головуючого-судді Волощука В.В.
з участю секретаря Корнєйчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недосплаченої грошової допомоги та доплати до заробітної плати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення у відповідності із ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“,
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 6412,50 грн. недосплаченої грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства , як особі , яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ та 34884,19 грн. доплати до заробітної плати , як особі , яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, у зв'язку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.
Крім того, позивачка просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації 120 грн. понесених витрат за сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням розглядати справу без їх участі.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії та проживає в АДРЕСА_1 територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року - відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.
Позивачка з 26 серпня 1991 року по даний час працює на посаді вчителя початкових класів в Олевській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 3 та отримує щомісячно по місцю роботи, яке обслуговується стосовно зазначених виплат управлінням праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації допомогу в розмірі 1,60 грн. та доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 квітня 2007 року по даний час становить:
? з 01.04.2007 р. -420.00 грн.
? з 01.07.2007 р.-440.00 грн.
? з 01.10.2007 р. - 460.00 грн.
? з 01.01.2008 р.-515.00 грн.
? з 01.04.2008 р.-525.00 грн.
? з 01.10.2008 р. -545.00 грн.
? з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.
? з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.
? з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.
? з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.
? з 01.11.2009 р. - 744.00 грн.
? з 01.01.2010 р. - 869.00 грн.
Також ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що для звернення до суду з вимогою про захист прав та інтересів особи встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки, перебіг якого відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України , починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу , яка його порушила.
Позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 07 липня 2010 року , тобто в межах трьохрічного терміну з дня звернення до суду, а тому строк позовної давності щодо стягненння заборгованості по ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, нею не пропущений.
Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах трирічного терміну з 01 січня 2009 року по 01 січня 2010 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця ( 12 міс. х 1,60 грн. = 19,20 грн.) , тобто 3627,90 грн. - 19,20 грн. отриманих коштів = 3608,70 грн., оскільки позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 07 липня 2010 року (тобто в межах трирічного терміну з дня звернення до суду) та згідно довідки з місця роботи позивачка отримувала зазначену допомогу з 01 січня 2009 року по 01 січня 2010 року.
Крім того, позивачка згідно довідки з місця роботи отримувала зазначену доплату до заробітної плати за період з 01 січня 2001 року по 01 січня 2010 року, тому вважаю, що в межах трирічного строку з дня звернення до суду до стягнення на користь позивачки підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів в розмірі 150,48 грн., а саме за період з 01 серпня 2007 року по 01 червня 2010 року, тобто 17972,21 грн. - 150,48 грн. отриманих коштів = 17821,73 грн., а не 34884,19 грн. як зазначено в позовній заяві.
Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Також ч. 1 ст. 88 ЦПК України передбачає , що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи зазначене , слід стягнути з відповідача на користь позивачки 120 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які сплатила позивачка при зверненні до суду, що стверджується квитанцією про сплату даних витрат, яка наявна в матеріалах справи.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 257 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 60, 81, 88, 212-215, 217 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недосплаченої грошової допомоги та доплати до заробітної плати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення у відповідності із ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ - задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1 доплати і допомоги не у відповідності із ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ - протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 3608,70 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01 січня 2009 року по 01 січня 2010 року.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 17821,73 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01 серпня 2007 року по 01 червня 2010 року.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 120 грн. понесених витрат за сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 178, 22 грн. на користь держави.
ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
В решті позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання письмової заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду.
Суддя: