просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
04 вересня 2023 року м.Харків Справа № 913/373/21
Провадження №34/913/373/21
Господарський суд Луганської області у складі:
суддя Іванов А.В.
при секретарі судового засідання Терещенко Л.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані», м. Сєвєродонецьк Луганської області,
до Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області,
про визнання недійним дострокового одностороннього розірвання договору, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Служби автомобільних доріг у Луганській області, в якій просило визнати недійсним дострокове одностороннє розірвання Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021 на підставі рішення відповідача від 08.06.2021, яким Договір вважається розірваним, скасувати рішення Служби автомобільних доріг Луганської області про одностороннє розірвання Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021 та зобов'язати Службу автомобільних доріг у Луганській області виконати умови Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.05.2021 між сторонами було укладено Договір підряду №16-2021 від 26.05.2021 за результатами проведення Закупівлі за процедурою відкритих торгів. Вказаний Договір було оприлюднений відповідачем в системі PROZZORO 31.05.2021.
Однак, як вказує позивач, 10.06.2021 відповідач надіслав йому лист №1-978 від 08.06.2021, в якому повідомив останнього про прийняття рішення про розірвання в односторонньому порядку з 16.06.2021 Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021 і, як наслідок, його фактичним одностороннім достроковим розірванням, вважає зазначені дії відповідача такими, що грубо порушують норми діючого законодавства та права Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані».
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021 справу №913/373/21 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.06.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду заяви про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.07.2021 о 15 год. 45 хв.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.07.2021 продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву до 13.08.2021 (включно). Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву з доказами направлення іншій стороні. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву. Відповідь на відзив подати з доказами направлення з усіма додатками іншій стороні. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Заперечення подати з доказами направлення з усіма додатками іншій стороні. Продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 14.09.2021 о 15 год. 00 хв.
16.08.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив в якому вказує, що дійсно між ним та позивачем було укладено Договір підряду №16-2021 від 26.05.2021, однак 27.05.2021 ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до САД у Луганській області, в якому просив визнати недійсними та скасувати результати відкритих торгів та Договір підряду №16-2021 від 26.05.2021.
Також відповідач зазначає, що 02.06.2021 Господарський суд Луганської області ухвалою у справі №913/849/14(913/316/21) заборонив САД у Луганській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021.
Відповідач зауважує, що відсутність підрядного підприємства, яке спроможне виконувати роботи з експлуатаційного утримання доріг призводить до численних скарг, а на дорожньому покритті утворюється значний обсяг руйнувань, що призводить до аварійних ситуацій. В свою чергу, виконання комплексу робіт з експлуатаційного утримання є передумовами не тільки надання користувачам автомобільних доріг безпечного проїзду, але й підготовки для належного утримання доріг в зимовий період.
Тому відповідач, враховуючи всі ці обставини та керуючись п. 11.3. Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021, який передбачає випадки розірвання договору в односторонньому порядку, прийняв рішення щодо розірвання вказаного Договору. Повідомлення про розірвання Договору було надіслано позивачу з дотриманням п'ятиденного строку, а саме 08.06.2021 та отримано ним 10.06.2021, тому датою його розірвання є 16.06.2021.
Крім того, рішенням Господарського суду Луганської області від 09.08.2021 у справі №913/849/14(913/316/21) задоволено позовні вимоги ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та визнано недійсним рішення тендерного комітету САД у Луганській області, оформлене протоколом від 13.05.2021, про визнання переможцем у закупівлі та визнано недійсним Договір підряду №16-2021 від 26.05.2021. Проте, на час підготовки відзиву вказане рішення не набрало законної сили.
Відповідач вважає, що якщо у законі або договорі встановлена підстава для односторонньої зміни чи розірвання договору, сторона, наділена відповідним правом, може скористатися нею без звернення до суду.
В зв'язку з наведеним, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вказаний відзив долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.09.2021 зупинено провадження у справі №913/373/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №913/849/14(913/316/21). Зобов'язано учасників справи повідомити Господарський суд Луганської області про набрання законної сили судовим рішенням у справі №913/849/14(913/316/21) та надати відповідні докази.
Станом на 18.07.2023 будь-яких повідомлень від сторін щодо набрання законної сили судовим рішенням у справі №913/849/14(913/316/21), як і відповідних доказів, до суду не надходило.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.07.2023 поновлено провадження у справі №913/373/21. Підготовче засідання призначено на 03.08.2020 о 15 год. 00 хв. Запропоновано позивачу надати письмові пояснення за наявності та прийняти участь у судовому засіданні. Запропоновано відповідачу надати письмові пояснення за наявності та прийняти участь у судовому засіданні. Розміщено повідомлення для сторін про дату, час та місце судового засідання на сторінці суду офіційного вебпорталу «Судова влада України» в мережі Інтернет (http://lg.arbitr.gov.ua).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.08.2023 відкладено підготовче засідання на іншу дату та час. Про дату та час наступного судового засідання учасників справи вирішено повідомити додатково.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.08.2023 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання у справі №913/373/21 на 04.09.2023 о 15 год. 10 хв.
Представники сторін у судове засідання 04.09.2023 не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Натомість для сторін неодноразово на офіційному веб-сайті судової влади України розміщувалися оголошення про дату, час та місце розгляду справи, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням сторін є м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Судом враховано, що Сєвєродонецька міська територіальна громада була включена до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022, а в подальшому до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З огляду на викладене, сторони про дату, час та місце судових засідань, в тому числі судового засідання 04.09.2023, були повідомлені належним чином.
Крім мого, суд зауважує, що ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.07.2023 про поновлення провадження у справі №913/373/21 та призначення підготовчого засідання, а також ухвали від 03.08.2023 та 16.08.2023, якими відкладався розгляд справи та призначалося судове засідання, направлялися на адресу електронної пошти позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була надана ним самим.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі №759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Отже, повідомивши суду, як один із своїх засобів зв'язку електронну пошту, позивач мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження та долю його позовної заяви, та мав усвідомлювати, що суд може комунікувати з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації.
Крім цього в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.
Такі висновки викладені в постанові Верховного суду від 23.04.2023 у справі №904/272/22.
Відтак, позивач був належним чином повідомлений про поновлення провадження у справі, відкладення розгляду справи та призначення судових засідань на певну дату та час.
Суд також виходить з того, що з 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, а тому відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Позивач зареєстрував свою офіційну електронну адресу в ЄСІТС, тому всі ухвали у справі були доставлені в його "Електронний кабінет", що підтверджується відповідними довідками та безумовно вказує на належне повідомлення останнього про поновлення провадження у справі, відкладення розгляду справи та призначення судових засідань на певну дату та час
Враховуючи, що позовна заява була подана позивачем, останній був безумовно обізнаний про свою ініціативу звернення до суду, а відтак мав проявити зацікавленість у розгляді своєї позовної заяви.
Натомість позивач не брав участі в жодному з судових засідань, які відбулися після поновлення провадження у справі, а саме 03.08.2023 та 04.09.2023.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 41 зазначеного Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч.1 ст. 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Водночас ч.1 ст. 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Положеннями ст. 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Частинами 1-2 ст.120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Ухвалою суду від 16.08.2023 явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а тому їх було повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч.ч. 1-2 ст. 177 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 196 ГПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексу строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомленого про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Зважаючи на вищезазначене, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти в ньому участь, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Суд наголошує, що на момент розгляду справи позивач не повідомив суд належним чином про причини неявки його представника як у судове засідання 04.09.2023, так і у попереднє підготовче засідання.
Разом з тим, ч. 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.01.2021 у справі №910/4372/20, оскільки об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вказаних постановах виклала правовий висновок щодо застосування ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України (неявка позивача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання за відсутності клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду) і такий висновок є чітким, зрозумілим й сприяє однозначному застосуванню вказаних норм процесуального права, то суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відступу від правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постановах від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 та від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Суд бере до уваги, що ухвалою суду від 16.08.2023 явка позивача в судове засідання 04.09.2023 не визнавалась обов'язковою, а отже і його нез'явлення в даному випадку не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19).
Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Суд наголошує, що ухвалою суду від 16.08.2023 явка позивача не визнавалась обов'язковою.
Відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 29.12.2020 у справі №916/3616/15, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.11.2017 у справі Sukhanov and Others v. Russia (заяви №56251/12, №2302/13, №53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12.07.2007).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Суд зауважує, що норми ст. 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.
Навпаки, п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання
Така правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18, від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі №925/337/19, від 13.01.2021 у справі №910/4372/20, від 10.02.2021 у справі №916/365/17).
Більш того, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21, проаналізувавши положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у ч. 4 ст. 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Відтак, у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду
За таких обставин, з огляду на належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, неповідомлення ним про причини неявки і відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову ТОВ «Євро-Буд Компані» без розгляду.
Клопотання про залучення третьої особи від 06.09.2021 та від 21.02.2022 залишити без розгляду.
Частиною 2 ст. 226 ГПК України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Положеннями ч. 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд звертає увагу позивача, що за приписами п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З урахуванням вказаних положень, сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума судового збору може бути повернена у разі його звернення до суду із відповідним клопотанням.
Окремо суд звертає увагу позивача, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).
Як вказав Верховний Суд, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом (постанова від 18.11.2022 у справі №905/458/21).
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 123, 176, 226, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Буд Компані» до Служби автомобільних доріг у Луганській області про визнання недійсним дострокового одностороннього розірвання Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021 на підставі рішення відповідача від 08.06.2021, скасування рішення Служби автомобільних доріг Луганської області про одностороннє розірвання Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021 та зобов'язання Служби автомобільних доріг у Луганській області виконати умови Договору підряду №16-2021 від 26.05.2021 залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.09.2023.
Суддя А.В. Іванов