08 вересня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/11783/23
Провадження № 33/4820/338/23
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Селезньової М.Д., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Панькової О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Панькової О.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2023 року,
Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,-
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
За постановою місцевого суду, 31 березня 2023 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 , в м. Тернопіль, поблизу перехрестя вулиць 15 квітня - просп. Злуки, керуючи транспортним засобом MAN TGX д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом GOLDHOFER ST2- VL3 д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись з боку Гаївського перехрестя, в напрямку м. Кремінець, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на припаркований праворуч транспортний засіб SCANIA д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом KRONE д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 , чим порушив п. п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб SCANIA д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом KRONE д.н.з. НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Окрім того, 31 березня 2023 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 в м. Тернопіль, поблизу перехрестя вулиць 15 квітня - просп. Злуки, керуючи транспортним засобом MAN TGX д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом GOLDHOFER ST2- VL3 д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись з боку Гаївського перехрестя, в напрямку м. Кремінець, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на припаркований праворуч транспортний засіб SCANIA д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом KRONE д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 , та з місця пригоди з'їхав, чим порушив п. 2.10 а Правил дорожнього руху України.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою місцевого суду захисник ОСОБА_2 - адвокат Панькова О.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити. Апелянт вважає, що судом, при прийнятті оскаржуваної постанови, порушено норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395. Сторона захисту вказує, що із змісту схеми місця ДТП вбачається, що на останній відсутній підпис та дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 . Також відсутній підпис особи, яку вказано у протоколах про адміністративне правопорушення серії ААД № 406867 від 05.05.2023 року та серії ААД №406866 від 05.05.2023 року, потерпілої внаслідок адміністративного правопорушення, громадянки ОСОБА_4 . Крім того, із схеми неможливо визначити, додатком до якого протоколу (серія та номер) така є. Схема не відповідає п.1 ч.1 Розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженою Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395. Захист уважає, що судом, не в повній мірі, досліджено докази, а саме схему місця дорожньо-транспортної пригоди, яка не відповідає положенням Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395.
Окрім того, у матеріалах провадження про адміністративне правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, наявні відомості про дату складання протоколів про адміністративне правопорушення - 05 травня 2023 року. Проте відсутні відомості, які дають можливість дати точку відліку - 24 години, які передбачені ч.2 ст. 254 КУпАП, а саме момент виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Також, в обох протоколах, потерпілим вказано громадянку ОСОБА_4 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , якій належить, відповідно до схеми місця ДТП, напівпричіп KRONE д.н.з. НОМЕР_4 . У змісті протоколів про адміністративне правопорушення відсутній у графі потерпілий чи свідок - водій ОСОБА_3 . Також у протоколах про адміністративні правопорушення відсутні відомості про громадянина ОСОБА_5 , який давав пояснення, та про його відповідний правовий статус. Протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не містить даних про осіб, які давали пояснення, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . На відеозаписі не виявлено будь-яких ознак вчинення дорожньо-транспортної пригоди, лише зафіксовано рух транспортного засобу.
Тому на думку апелянта суд помилково дійшов висновку, що дані, які містяться у провадженні про адміністративне правопорушення, є доказами по справі, оскільки такі докази, їх зміст, форма, не відповідають чинному законодавству, суперечать одне іншому та не вказують на вчинення ОСОБА_6 вищевказаних адміністративних правопорушень. Відтак, не можуть слугувати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
В суді апеляційної інстанції захисник Панькова О.Ю. та Бей І.Р. просили змінити постанову суду та накласти на останнього, за вчиненні правопорушення, більш м'яке стягнення, у виді штрафу. Просять врахувати, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 визнав вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Щодо з'їзду з місця події вказав, що після повідомлення свідком про причетність його автомобіля до ДТП, повернутися на місце пригоди не мав можливості через великі габарити вантажу, який перевозив - культиватора, ширина якого 6 м., простояв на місці зупинки близько години, до нього ніхто не під'їхав, тому продовжив рух, оскільки терміново мав доставити вантаж і наближалась комендантська година.
Заслухавши учасників, перевіривши матеріали справи та доводи сторони захисту, апеляційний суд дійшов висновку, що вказана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Оскільки ОСОБА_1 вину визнає, не оспорює фактичні обставини, вчинених ним адміністративних правопорушень, тому апеляційний суд, в цій частині, постанову не перевіряє.
Разом з тим, доводи сторони захисту про необхідність призначення ОСОБА_8 більш м'якого стягнення є обґрунтованими.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вину визнав та просив пом'якшити, накладене на нього стягнення. Зазначив, що раніше до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП не притягувався, одружений, на його утриманні перебуває дружина, двоє дітей - неповнолітній син, донька-студентка та матір-пенсіонерка, працює водієм ТОВ «ЕЛІТ МЕГА ТРАНС БУД», за місцем роботи характеризується позитивно, керування транспортним засобом для нього є єдиним засобом заробляти кошти на прожиття, а тому таке стягнення як позбавлення права керування транспортним засобом позбавить його належного виконання трудових обов'язків та утримання членів сім'ї.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Оскільки наведений у ст. 34 КУпАП перелік обставин, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не є вичерпним, суддя при накладенні адміністративного стягнення може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не передбачені цією статтею.
Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_9 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, суд виходив з того, що він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, не працевлаштований, тому застосував саме таке стягнення.
Однак, при накладенні на ОСОБА_9 стягнення, суд першої інстанції, не в повній мірі, врахував вимоги ст. 33 КУпАП.
У відповідності до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено, що залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Отже, санкції інкримінованих ОСОБА_10 правопорушень, передбачають альтернативні види стягнень. За наявності альтернативного виду стягнення у виді штрафу, суд, належним чином, в постанові не обґрунтував підстав для обрання йому найсуворішого виду стягнення, у виді позбавлення права керування транспортним засобом, на максимальний строк.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 працює на посаді водія ТОВ «ЕЛІТ МЕГА ТРАНС БУД», згідно з наданою характеристикою з місця роботи, він, за час виконання службових обов'язків на робочій машині, аварій та порушень правил дорожнього руху не вчиняв, завжди тактовий, ввічливий, уважний, користується повагою всіх співробітників підприємства, у порушеннях трудової дисципліни помічений не був, доган та стягнень немає. Керування транспортним засобом для ОСОБА_9 є єдиним засобом заробітку для належного утримання дружини, двох дітей та матері-пенсіонерки. Крім того, ОСОБА_7 раніше до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП не притягувався.
Позбавивши ОСОБА_9 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість.
Так, згідно із ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.
При накладенні на ОСОБА_9 стягнення, апеляційний суд враховує особу правопорушника, те, що такого виду правопорушення ним вчинено вперше, він вину визнає та щиро кається у вчиненому.
Окрім того, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_7 має на утриманні дружину, двоє дітей неповнолітнього сина і доньку-студентку та матір-пенсіонерку, основний його вид діяльності, пов'язаний із керування автомобілем, ДТП є незначною, а тому таке стягнення як позбавлення права керуванням транспортним засобом строком на 2 роки позбавить його та сім'ю джерел для існування.
Наявність фактів порушення правил дорожнього руху - перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів, за що він притягався до адміністративної відповідальності, не є безумовною підставою для застосування відносно ОСОБА_9 найсуворішого виду стягнення.
Твердження ОСОБА_9 про неможливість повернення на місце ДТП, не може виключати в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Ухвалюючи своє рішення апеляційний суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Санкція 122-4 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Апеляційний суд уважає, що на ОСОБА_9 слід накласти стягнення відповідно до санкції ст. 122-4 КУпАП, за більш серйозне правопорушення, у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним адміністративних правопорушень.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відносно ОСОБА_9 підлягає зміні, в частині накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу захисника Панькової О.Ю. задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, в частині накладення адміністративного стягнення, змінити.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, в дохід держави.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Кулеша Л.М.