07 вересня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/17529/20
Провадження № 11-сс/4820/369/23
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому спільну апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 та його представника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 серпня 2023 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову дізнавача відділення поліції №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 від 22 червня 2023 про закриття кримінального провадження №12018240010000587, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань25.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
29 червня 2023 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_5 на постанову дізнавача відділення поліції №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 від 22 червня 2023 про закриття кримінального провадження № 12018240010000587 на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.
Потерпілий стверджує, що постанова дізнавача є передчасною, необґрунтованою та незаконною, висновки є помилковими та безпідставними, дізнавачем не вжито всіх можливих заходів для встановлення обставин справи, а досудове слідство проведено поверхнево, неповно, однобічно, без усебічного дослідження обставин справи, що свідчить про упередженість проведення досудового розслідування.
За твердженням ОСОБА_5 при виготовленні у 2014 році технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_8 , земельна ділянка якої межує із ділянкою ОСОБА_5 , невідома особа замість нього підписала акт погодження меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки ОСОБА_8 із суміжними землекористувачами, вказавши власником мати ОСОБА_9 - ОСОБА_10 .
Під час розгляду цивільної справи № 686/1 4236/18 ОСОБА_5 дізнався, що замість нього у якості суміжного землекористувача ОСОБА_8 поставив свій підпис ОСОБА_11 , який на той час був головою садівничого товариства «Мир» (натепер «Лезнево-1»).
На переконання ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , знаючи, що ОСОБА_5 є законним володільцем суміжної земельної ділянки, право власності на яку оформлювала ОСОБА_8 , не маючи будь-яких повноважень та довіреності від ОСОБА_5 , погодив межі земельної ділянки та підписав акт погодження меж, що призвело до порушення меж земельної ділянки, якою користується ОСОБА_5 , а її площа значно зменшилася.
Внаслідок цього у ОСОБА_5 із теперішнім власником земельної ділянки ОСОБА_12 виник цивільний спір, а тому необхідно встановити обставини відсутності у ОСОБА_11 , як голови садівничого товариства, повноважень на погодження меж земельної ділянки та підписання акту погодження меж.
Потерпілий стверджує, що акт погодження меж земельної ділянки є частиною землевпорядної документації, а тому впливає на формування земельної ділянки, її меж, конфігурації, визначення координат поворотних точок та є підтвердженням їх суміжними землекористувачами.
У зв'язку з цим ОСОБА_5 вважає, що висновок дізнавача як підстава для закриття кримінального провадження про те, що акт погодження меж земельної ділянки не є офіційним документом, є передчасним та помилковим, а тому у дізнавача не було підстав для закриття кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 серпня 2023 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову дізнавача відділення поліції №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 від 22 червня 2023 про закриття кримінального провадження № 12018240010000587 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій спільній апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_5 та його представник - адвокат ОСОБА_6 просять поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки повний текст рішення представник потерпілого отримав лише о 15:28 год. 28 серпня 2023 року, що є поважною причиною пропуску строку оскарження.
Разом із тим, просять скасувати ухвалу слідчого судді з огляду на те, що вона винесена передчасно, є необґрунтованою та невмотивованою. Провадження у судовому засіданні проведено без своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, висновки суду, викладені в ухвалі не відповідають дійсності.
Апелянт зазначає, що під час здійснення досудового розслідування дізнавач мав з'ясувати, чи є підписаний ОСОБА_11 акт погодження меж земельної ділянки, який ОСОБА_5 вважає підробкою, офіційним документом у розумінні кримінального закону, чи підписував його ОСОБА_11 , чи є він у такому разі підробленим та чи є ознаки використання ОСОБА_8 завідомо підробленого офіційного документу.
Вважає, що акт погодження меж земельної ділянки від 22.01.2014, який підписав ОСОБА_11 , є офіційним документом у розумінні кримінального закону, та є підробленим документом, а також наявні всі ознаки використання цього завідомо підробленого офіційного документа ОСОБА_8 .
Потерпілий вказує, що неповнота досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні полягає в тому, що дізнавач та процесуальний прокурор упродовж п?яти років і шести місяців не здійснили всі передбачені законодавством заходи та не провели всі необхідні слідчі (розшукові) дії.
Зокрема, щодо знаходження в державних архівах «Статуту садівничого товариства «Мир» (натепер «Лезнево-1») у редакції до 2014 року або в Державному фонді документації із землеустрою;
щодо приєднання до матеріалів кримінального провадження та надання юридичної оцінки рішенню загальних зборів, у якому, за твердженням ОСОБА_11 , була зазначена можливість, погодження ним меж земельних ділянок за наявності у осіб, які здійснюють приватизацію підтверджуючих право власності документів та тривалої відсутності суміжних землекористувачів;
щодо витребування та приєднання до матеріалів провадження службових обов?язків та повноважень ОСОБА_11 , який перебував на посаді голови садівничого товариства «Мир» (Лезнево-1») із 02.04.2008 по 2014 рік, а також виконати інші слідчі (розшукові) дії, спрямовані на проведення своєчасного, всебічного, повного та об?єктивного досудового розслідування у провадженні, з?ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Крім того, апелянт зазначає, що на сьогодні наявний спір у ОСОБА_5 із ОСОБА_12 , який розглядається в суді у порядку цивільного судочинства, щодо розміру їхніх земельних ділянок, законності проведення приватизації та державної реєстрації ОСОБА_8 своєї земельної ділянки у відповідних межах із наявним підписом ОСОБА_11 , у тому числі чи вплинуло це на законність проведення приватизації земельної ділянки ОСОБА_8 .
Крім того, посилається, що внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 було завдано моральної шкоди, яка полягає у незаконному користуванні частиною його земельної ділянки. Стан здоров'я ОСОБА_5 внаслідок вчинених незаконних та умисних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 значно погіршився у зв'язку з емоційним стресом, постійним переживанням у зв'язку з необхідністю вчиняти різні дії щодо відновлення його порушених конституційних прав.
Позиції учасників судового провадження
Потерпілий ОСОБА_5 та його представник - адвокат ОСОБА_6 просили задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі з наведених в апеляційній скарзі підстав. Вважали, що ухвала слідчого судді винесена передчасно, є необґрунтованою та невмотивованою.
Прокурора окружної прокуратури міста Хмельницького та начальника СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області було вчасно повідомлено про місце, день та час розгляду апеляційної скарги, прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, про поважні причини не повідомили, що не перешкоджає проведенню розгляду, відповідно до вимог частини 3 статті 306 та частини 4 статті 405 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, потерпілого і його представника, перевіривши судові матеріали та матеріали кримінального провадження № 12018240010000587, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог пункту 3 частини 2, частини 3 статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду було ухвалено 24 серпня 2023 року за участю потерпілого та його представника, слідчий суддя оголосив резолютивну частину ухвали, повний текст ухвали було проголошено 28 серпня 2023 року, у цей же день представник потерпілого отримав копію ухвали, про що міститься підтвердження у матеріалах справи.
ОСОБА_5 та його захисник звернулися зі скаргою до апеляційного суду 04 вересня 2023 року, пояснюючи це тим, що повний текст ухвали його представник отримав лише 28 серпня 2023 року о 15:28 год. Таким чином, до тих пір він не міг ознайомитися з повним текстом ухвали та подати обґрунтовану апеляційну скаргу у передбачений законом строк, тому просять поновити його для можливості апеляційного оскарження.
Відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, сформованого у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на частину 2 статті 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У разі, якщо повний текст було складено пізніше, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК.
Згідно положень частини 1 статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що строк апеляційного оскарження пропущений із поважних причин, тому можливо поновити апелянтам строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 серпня 2023 року.
Згідно зі статтею 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 оскаржує відмову слідчого судді у задоволенні його скарги на постанову дізнавача відділення поліції №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 від 22.06.2023 про закриття кримінального провадження №12018240010000587. Обґрунтовує свою скаргу тим, що досудове розслідування проведене неефективно, дізнавач дійшов помилкового висновку про відсутність у діях ОСОБА_11 чи ОСОБА_8 ознак кримінального правопорушення та необхідність закрити кримінальне провадження.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проведено об'єктивно, проведених слідчих дій достатньо для твердження про відсутність ознак підробки офіційного документа та його використання будь-якою особою. Зазначив, що дізнавач на підставі проаналізованих матеріалів кримінального провадження дійшла правильного висновку про те, що зазначений акт погодження меж земельної ділянки не є офіційним документом, тому ухвалила обґрунтоване рішення про необхідність закриття кримінального провадження.
З огляду на наведене, слідчий суддя погодився з висновком дізнавача про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, оскільки відсутній предмет кримінального посягання, що свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, підстави для відновлення досудового розслідування та проведення додаткових слідчих дій за вказаною подією відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та перевіривши доводи спільної апеляційної скарги ОСОБА_5 та його представника, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає подану скаргу необґрунтованою з наступних підстав.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до частини 2 статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
У відповідності з положеннями статті 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Статтею 283 КПК України визначені форми закінчення досудового розслідування: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з обвинувальним актом, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
В той же час КПК України визначає можливість прийняття такого рішення лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності та при умові, що жодній особі не повідомлялося про підозру.
Слідчим суддею було встановлено, що за результатом проведеного досудового розслідування дізнавач відділення поліції №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 ухвалила постанову від 22.06.2023 про закриття кримінального провадження №12018240010000587 на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.
Колегія суддів звертає увагу, що 30.01.2018 постановою слідчого СВ ЗВнП Хмельницького ВП ГУНП у Хмельницькій області кримінальне провадження 12018240010000587 від 25.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення за частиною 4 статті 358 КК України було закрито, далі 08.06.2018 постановою прокурора зазначена вище постанова слідчого була скасована, а матеріали досудового розслідування направлені до СВ Хмельницького ВП ГУНП у Хмельницькій області для подальшого проведення досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в ході досудового розслідування дізнавачем були проведені усі необхідні слідчі та процесуальні дії, зокрема: неодноразово допитувався свідок ОСОБА_11 , який зазначив, що він керуючись повноваження голови садівничого товариства своїм підписом та печаткою садівничого товариства затвердив межі земельної ділянки ОСОБА_8 із суміжними землекористувачами, оскільки з ОСОБА_5 контакт був відсутній та контактних даних не було, зазначене право надавалося йому рішенням загальних зборів;
проводився допит свідка ОСОБА_13 , онук ОСОБА_8 (власниця земельної ділянки), який зазначив, що остання приблизно в 1993 році отримала державний акт на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,062 га. В 2014 році вона вирішила приватизувати вказану земельну ділянку, ОСОБА_12 допомагав їй у цьому. Дійшовши до стадії погодження меж було з'ясовано, що їх земельна ділянка межує, зокрема з землею Садівничого товариства «Мир», яка не була приватизована, була не доглянутою та нею ніхто не користувався. Після цього ОСОБА_12 звернувся до голови товариства ОСОБА_11 для того, щоб встановити власника чи користувача цієї земельної ділянки, на що отримав відповідь про те, що ділянка не приватизована, а зв'язку з користувачем на той час не було. Після цього в акті меж погодження земельної ділянки підписались сусіди ОСОБА_14 ОСОБА_15 та голова садівничого товариства - ОСОБА_11 ;
з аналізу матеріалів справи було встановлено, що ОСОБА_5 під час приватизації земельної ділянки ОСОБА_8 не мав права власності на суміжну з нею земельну ділянку, однак виявив розбіжності під час виготовлення технічної документації з землеустрою;
допитувалися також як свідки власники земельних ділянок, що межують із земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_5 , а саме: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , а також голова садівничого товариства «Лезнево-1» ОСОБА_19 , секретар садівничого товариства «Лезнево-1» ОСОБА_20 ;
надсилався запит в управління земельних ресурсів та земельної реформи та до управління адміністративних послуг, за результатом розгляду якого було встановлено, що ОСОБА_5 не звертався з заявою про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в мікрорайоні «Лезневе-1»;
подавався запит до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання документації з землеустрою на земельну ділянку, яка розташована на землях СТ «Мир», відповідно до якого встановлено, що така документація на ім'я громадянина ОСОБА_5 відсутня (т. 2 а/с 21);
проводилася судова експертиза з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 12018240010000587, в рамках якої також залучався спеціаліст ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області для виконання обстеження та геодезичної зйомки земельної ділянки. Згідно з відповідним висновком експерта від 09.11.2022, надана на дослідження копія технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_12 для ведення садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема протокол погодження (встановлення) зовнішніх меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, який погоджений власником земельної ділянки, виконавцем робіт, власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок, вважається затвердженим та відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою станом на 26.03.2019 (т. 2 а/с 152-161).
Частина 4 статті 358 КК України (у редакції, чинній на час обставин, з якими пов'язується вчинення кримінального правопорушення) передбачає кримінальну відповідальність за використання завідомо підробленого документа.
Згідно із приміткою до цієї статті у зазначеній редакції, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Пунктом 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 (чинної на час виникнення обставин, з якими пов'язується вчинення кримінального правопорушення) передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється землевпорядною організацією у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноважених ними особою.
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належно повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті приймання-передачі межових знаків на відповідне зберігання.
Непогодження сусідами меж земельної ділянки не є підставою для прийняття рішення органами місцевого самоврядування про відмову у затвердженні технічної документації на земельну ділянку та відмови у передачі такої земельної ділянки у власність заявника.
Відтак, за результатом проведених слідчих (розшукових) дій, за висновком проведеної експертизи та на підставі аналізу зібраних документів (технічної документації) у сукупності з чинним земельним законодавством, дізнавач відділення поліції №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 дійшла висновку про те, що акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), який був підписаний ОСОБА_11 , не є офіційним документом, тому є підстави для закриття кримінального провадження №12018240010000587 на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, тобто у зв'язку із відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.
Колегія суддів, з урахуванням наведених в ухвалі слідчого судді норм права, погоджується з позицією, що акт погодження меж земельної ділянки від 22.01.2014 не є офіційним документом у розумінні Кримінального кодексу України. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має та воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 за результатом розгляду справи № 711/530/18, провадження № 51-1848км19, згідно яких технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме технічне завдання на розробку технічної документації, а також акт прийому-передачі на зберігання межових знаків не є офіційними документами, акт прийому-передачі на зберігання межових знаків не є офіційним документом, оскільки він лише підтверджує фактичну передачу на зберігання межових знаків.
Фактично ОСОБА_21 підписав акт погодження меж не замість ОСОБА_5 , а від свого імені, перебуваючи на посаді голови садівничого товариства у графі, що стосуються земель від А до Г, яким на той час без оформлення права власності користувався ОСОБА_5 , тож сам по собі підпис ОСОБА_11 серед інших осіб у документі, який не вважається офіційним документом, не може слугувати підставою для висновку про його підробку.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги щодо необ'єктивного та неповного досудового розслідування, а також щодо нездійснення органами досудового слідства всіх передбачених законодавством слідчих (розшукових) дій, є неспроможними.
У колегії суддів не виникає підстав ставити під сумнів обґрунтованість висновків дізнавача, зазначених в постанові про закриття кримінального провадження, оскільки за результатами проведеного досудового розслідування дізнавачем, з дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження та за наявності підстав для його закриття, було ухвалено обґрунтовану та вмотивовану постанову від 22.06.2023 про закриття кримінального провадження №12018240010000587 на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.
Більше того, згідно з частиною 4 статті 40-1 КПК України, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Так, дізнавач ОСОБА_7 проводила всі необхідні на її думку слідчі (розшукові) дії, які знаходяться в межах її повноважень, тому посилання в апеляційній скарзі потерпілого та його представника на непроведення всіх необхідних дій та вказівки, які саме дії варто було провести органам досудового розслідування, є недоречними.
Окрім того, не може бути підставою для скасування постанови дізнавача той факт, що на сьогодні наявний спір у ОСОБА_5 з ОСОБА_13 , який розглядається в суді у порядку цивільного судочинства щодо розміру їхніх земельних ділянок, законності проведення приватизації та державної реєстрації ОСОБА_8 своєї земельної ділянки у відповідних межах із наявним підписом ОСОБА_11 .
Щодо доводів про погіршення стану здоров'я ОСОБА_5 та завдання йому моральної шкоди, то зазначені питання можуть також вирішуватися у порядку цивільного судочинства, у рамках того ж процесу, який вже триває між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 .
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя при розглядіскарги ОСОБА_5 на вказану постанову дізнавача про закриття кримінального провадження дійшов вмотивованого висновку, що така постанова є законною та обґрунтованою, відповідає вимогам норм КПК України, дізнавач на підставі проаналізованих матеріалів кримінального провадження дійшла правильного висновку про те, що зазначений акт погодження меж земельної ділянки не є офіційним документом, та прийняла обґрунтоване рішення про необхідність закриття кримінального провадження, підстав для кримінального переслідування будь-якої особи у зв'язку з зазначеними обставинами підписання акта погодження меж земельної ділянки немає.
Таким чином, аналізуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя ухвалив законне, вмотивоване і обґрунтоване рішення за скаргою ОСОБА_5 , ухвала слідчого судді відповідає вимогам чинного кримінального законодавства, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для його скасування, колегією суддів не встановлено, тому апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні спільної апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_5 та його представника - адвоката ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити потерпілому ОСОБА_5 та його представнику - адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 серпня 2023 року.
Спільну апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 та його представника - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 серпня 2023 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову дізнавача відділення поліції №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області від 22 червня 2023 про закриття кримінального провадження №12018240010000587, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань25.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2