Справа №591/4447/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1167/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
24 серпня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 09.05.2023, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України,-
До Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в якій він просив вирок Зарічного районного суду м. Суми від 09.05.2023, змінити у зв'язку з суворістю покарання і просив його пом'якшити обвинуваченому ОСОБА_8 призначивши йому покарання за ч. 3 ст. 307 КК України в мінімальних межах.
Даним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 та ч.3 ст. 307 КК України та призначено йому покарання:
- за ч.2 ст. 307 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч.3 ст. 307 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю покарань шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_8 призначено у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з 09.05.2023, зарахувавши відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі, у строк покарання періоди попереднього ув'язнення з 30.06.2022 року до 04.07.2022 включно та з 26.12.2022 до 08.05.2023 року включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою продовжено до набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 06.07.2023 включно, без визначення розміру застави.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 14724,84 грн процесуальних витрат.
Скасовано арешт майна, а долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначав, що фактичні обставини справи, доведеність вини ОСОБА_8 та правильність правової кваліфікації дій не оскаржує, однак призначене йому покарання вважав надто суворим.
Просив врахувати те, що ОСОБА_8 свою вину визнав та щиро розкаявся, оскільки неодноразово наголошував на тому, що жалкує про свої протиправні дії, хотів би вступити до лав ЗСУ на захист держави і довести, що він вже зробив висновки для себе зі своїх помилок.
Також сторона захисту зауважувала на тому, що суд призначаючи обвинуваченому покарання належним чином не оцінив того, що ОСОБА_8 є наркозалежною особою і не розумів, що протиправні злочини носять особливо тяжкий характер. Будучи в СІЗО стан здоров'я ОСОБА_8 покращився, оскільки він перестав вживати наркотики. Обвинувачений має молодий вік і від його протиправних дій не настало ні моральної ні матеральної шкоди.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Як встановлено судом першої інстанції у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці ОСОБА_8 , діючи умисно, посягаючи, на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, з метою збуту, для отримання прибутку незаконно придбав та почав незаконно зберігати психотропну речовину «PVP».
28.06.2022 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_8 , знаходячись біля одного із дерев навпроти будинку 8 по вул. Римського Корсакова в м. Суми, діючи умисно, незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний протиправний характер своїх дій, з метою збуту, в землю біля дерева поклав згорток синього кольору у вигляді так званої «закладки» всередині якого знаходився один зіп-пакет з психотропною речовиною «PVP» масою 0,3071 г, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-22/8728-НЗПРАП від 25.08.2022. Дану «закладку» з психотропною речовиною ОСОБА_8 приховав від огляду в шкарпетку чорного кольору присипавши її ґрунтом, в місці з координатами: широта 50.890606, довгота 34.839297, після чого сфотографував схованку з «закладкою» з детальними координатами її місцезнаходження з метою подальшого направлення фотозображення кінцевому споживачу.
Згідно Таблиці № 1 Списку № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України № 770 від 06.05.2000 відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» «PVP» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», масою 0,3071 г, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини кваліфікуючою ознакою якого є «особливо небезпечна психотропна речовина».
Крім того, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці ОСОБА_8 , діючи умисно, посягаючи, на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, з метою збуту, для отримання прибутку незаконно придбав та почав незаконно зберігати психотропну речовину «PVP».
30.06.2022 близько 16 год. 57 хв. ОСОБА_8 , знаходячись на узбіччі дороги з щебеню та піску поблизу вул. Східної за дачним кооперативом в м. Суми, діючи умисно, незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний протиправний характер своїх дій, з метою збуту, на узбіччі дороги в пісок поклав згорток білого кольору у вигляді так званої «закладки» всередині якого знаходився один зіп-пакет з психотропною речовиною «PVP» масою 0,3369 г, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-22/8730-НЗПРАП від 25.08.2022. Дану «закладку» з психотропною речовиною ОСОБА_8 приховав від огляду присипавши її піском та накривши предметом з картону, в місці з координатами: широта 50.880627, довгота 34.830315, після чого сфотографував схованку з «закладкою» з детальними координатами її місцезнаходження з метою подальшого направлення фотозображення кінцевому споживачу.
Згідно Таблиці № 1 Списку № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України № 770 від 06.05.2000 відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» «PVP» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», масою 0,3369 г, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини кваліфікуючими ознаками якого є «особливо небезпечна психотропна речовина» та «вчинення злочину повторно».
Крім того, у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці ОСОБА_8 , діючи умисно, посягаючи, на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, з метою збуту, для отримання прибутку незаконно придбав та почав незаконно зберігати психотропну речовину «PVP».
30.06.2022 близько 17 год. 01 хв. ОСОБА_8 , знаходячись в лісосмузі біля одного з дерев, поблизу вул. Прокоф'єва, біля дачного кооперативу «Комунальник», в м. Суми, діючи умисно, незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний протиправний характер своїх дій, з метою збуту, біля дерева в землю поклав згорток синього кольору у вигляді так званої «закладки» всередині якого знаходився один зіп-пакет з психотропною речовиною «PVP» масою 0,3390 г, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-22/8729-НЗПРАП від 25.08.2022. Дану «закладку» з психотропною речовиною ОСОБА_8 приховав від огляду присипавши її піском та накривши предметом з картону, в місці з координатами: широта 50.890989, довгота 34.791326, після чого сфотографував схованку з «закладкою» з детальними координатами її місцезнаходження з метою подальшого направлення фотозображення кінцевому споживачу.
Згідно Таблиці № 1 Списку № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України № 770 від 06.05.2000 відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» «PVP» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», масою 0,3390 г, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини кваліфікуючими ознаками якого є «особливо небезпечна психотропна речовина» та «вчинення злочину повторно».
Не зупинившись на вчиненому, ОСОБА_8 у невстановленому в ході досудового розслідування час та місці, діючи умисно, посягаючи, на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, посягаючи на здоров'я необмеженої кількості людей, з метою збуту для отримання прибутку незаконно придбав та почав незаконно зберігати психотропну речовину «PVP».
Близько 23 год. 37 хв. 30.06.2022 поблизу вул. Прокоф'єва, на території дачного кооперативу «Комунальник», в м. Суми, під час затримання ОСОБА_8 у порядку ст. 208 КПК України було проведено особистий обшук останнього під час якого в сумці було виявлено пластикову пляшку, у ході огляду якої виявлено та вилучено, 6 згортків (закладок) із поліетиленовими зіп-пакетами, заповненими особливо небезпечною психотропною речовиною «PVP» загальною вагою 18,2597 г відповідно до висновків експертів № СЕ -19/119-22/7017-НЗПРАП від 12.07.2022, № СЕ -19/119-22/7018-НЗПРАП від 19.07.2022, № СЕ -19/119-22/7020-НЗПРАП від 13.07.2022, № СЕ -19/119-22/7022-НЗПРАП від 14.07.2022, № СЕ -19/119-22/7021-НЗПРАП від 18.07.2022, № СЕ -19/119-22/7024-НЗПРАП від 15.07.2022 яку ОСОБА_8 , діючи умисно, незаконно зберігав з метою збуту для отримання прибутку.
Згідно Таблиці № 1 Списку № 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України № 770 від 06.05.2000 відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» «PVP» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України від 01.08.2000 р. № 188 особливо великим розміром психотропної речовини «PVP» є її вага більша за 15,0 г.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину, інші обставини. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.
Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», загальною вагою 18,2597 г, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини кваліфікуючими ознаками якого є «особливо небезпечна психотропна речовина», «вчинення злочину повторно» та «особливо великий розмір психотропної речовини».
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 і обвинуваченого ОСОБА_8 , які апеляційну скаргу підтримали, просили вирок суду змінити в частині призначеного обвинуваченому покарання, в сторону пом'якшення, думку прокурора ОСОБА_6 , яка підстав для задоволення скарги захисника не вбачала, просила вирок суду залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги захисника колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги. У зв'язку з цим, апеляційний суд не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оскаржено в апеляційній скарзі.
Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_8 та правової кваліфікації його дій за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 та ч.3 ст. 307 КК України, учасниками справи не оспорюється.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у скоєнні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 та ч.3 ст. 307 КК України за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами в їх сукупності, які досліджувались судом під час судового розгляду.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про суворість призначеного обвинуваченому покарання, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обирати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Судова дискреція (судовий розсуд) є інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Поняття судового розсуду у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною.
Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити менш суворий вид покарання або більш суворий в межах санкції статті. А у випадках, коли санкція статті передбачає тільки один вид покарання, суд наділений функцією обирати розмір цього покарання. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість призначення передбаченого законом покарання, яке б сприяло його меті та було достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, вказаних вимог суд першої інстанції в цілому дотримався.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за вчинення кримінальних правопорушень суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який раніше не судимий, має молодий вік, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліках не перебуває, під час судового розгляду оголошувався у розшук, його поведінку, обставину, що пом'якшує покарання - повне визнання своєї вини, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Із врахуванням всіх обставин справи, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, його молодий вік та наявність позитивних планів на майбутнє, пом'якшуючу та відсутність обтяжуючих покарання обставин, кількість епізодів вчинених злочинів, поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, суспільну небезпечність вчинених злочинів, суд першої інстанції дійшов висновку, що за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкцій частин статті 307 КК України у виді позбавлення волі, остаточно призначивши покарання згідно ч.1 ст. 70 КК України, зарахувавши у строк покарання попереднє ув'язнення.
Також, з урахування вищевикладених обставин, суд не вбачав підстав для застосування ст.69 КК України як не вбачав підстав і для визнання пом'якшуючою покарання обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_8 .
Обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду першої інстанції, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Вивчивши матеріали кримінального провадження в сукупності із доводами апеляційної скарги захисника, колегія сддів з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав при призначенні обвинуваченому покарання застосовувати ст. 69 КК України, погоджується.
Разом з тим, зважаючи на ряд встановлених судом обставин, як тих що з негативного боку вливають на міру призначеного обвинуваченому покарання так і тих, що можуть слугувати для призначення менш суворого покарання, а саме: повне визнання вини, відсутність судимостей, молодий вік, те, що в лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліках ОСОБА_8 не перебуває, з урахуванням поведінки обвинуваченого в ході апеляційного перегляду справи, який правильності встановлення фактичних обставин справи, доведеності вини і правової кваліфікації його дій не оскаржував, засуджував свої вчинки, висловлював жаль, і який за словами сторони захисту, втратив на війні батька, колегія суддів, керуючись п.2 ч. 1 ст. 407 та п.1 ч.1 ст. 408 КПК України, вирок суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченому покарання, вважає за можливе змінти та призначити його хоч і в межах санкцій частин статтей інкримінованих йому злочинів, однак за за ч.3 ст. 307 КК України в мінімальних межах у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
При цьому колегія суддів враховує практику рішень Європейського суду з прав людини. Так в справі Скополла проти Італії від 17.09.2009, Європейський суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
На думку колегії суддів, саме такий вид та розмір покарання, є необхідним, справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 09.05.2023, відносно ОСОБА_8 , змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим:
- за ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч.3 ст. 307 КК України до покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю покарань шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_8 визначити у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а ОСОБА_8 , який тримається під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому її копії.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4