Номер провадження: 33/813/946/23
Номер справи місцевого суду: 496/1087/23
Головуючий у першій інстанції Пасечник М. Л. Доповідач Громік Р. Д.
05.09.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря: Триколіч І.Б.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 20 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнено на користь держави судовий збір в сумі 536,8 гривень,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №091531 від 15.01.2023р., 15.01.2023 року о 09:40 год. в Одеська область, автодорога Київ Одеса, 452 км+800 м., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Primera, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на прилад Драгер №0411, від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився в установленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 20 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнено з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок.
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді та провадження закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що:
1) зупинка автомобіля була неправомірною;
2) долучені до матеріалів справи відеозаписи мають переривистий та вибірковий характер;
3) працівниками поліції не було роз'яснено правила користування спеціальним технічним засобом DRAGER ALCOTEST 7510;
4) працівниками поліції не було роз'яснено право ОСОБА_1 пройти медичний огляд в медичному закладі;
5) огляд за допомогою технічного приладу DRAGER ALCOTEST 7510 проведений із порушенням, а саме за свідченнями ОСОБА_1 температури повітря у Біляївському районі становила від -1 до +2 градусів Цельсія, а на роздруківці результатів DRAGER ALCOTEST 7510 вказано +14 градусів Цельсія, тому вважає, що результати огляду є помилковими;
6) фіксація результату тесту відбувалась з третьої спроби без заміни у кожному випадку трубки для дуття, що не відповідає умовам та порядку використання спеціального технічного засобу DRAGER ALCOTEST 7510;
7) одразу після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 добровільно пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я ОМР», згідно з висновку якого в крові не виявлено алкоголю та стану алкогольного сп'яніння не встановлено;
8) факт незгоди ОСОБА_1 з результатом тесту зафіксовано на відеореєстраторі на 01:10:00 годині, де останній повідомляє поліцейському, що незгідний з результатом тесту та хоче пройти експертизу у закладі охорони здоров'я.
Про судове засідання, призначене на 05 вересня 2023 року, апелянт та його представники були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи шляхом направлення судової повістки на електронну пошту та ознайомлення у суді, що підтверджується розпискою у матеріалах справи.
05 вересня 2023 року до Одеського апеляційного суду надійшло клопотання про відкликання апеляційної скарги, в якій заявник просить залишити без розгляду апеляційну скаргу.
Однак апеляційний суд не може прийняти вказане клопотання та повертає його з огляду на таке.
За загальним правилом судочинства кожна заява чи скарга, що подаються до суду, в тому числі, апеляційна скарга, мають бути підписані особою, яка її подає.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заява про відкликання апеляційної скарги ОСОБА_1 не підписані особою, яка її подала.
Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не регламентовані вимоги щодо оформлення апеляційної скарги. Разом з тим, відповідно до вимог КПК України (ч.5 ст.396), який за своєю правовою природою є найбільш наближеним до провадження у справі про адміністративні правопорушення, чітко визначено, що апеляційна скарга має бути підписана особою, яка її подає.
У п.27 рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (за заявою № 24402/02) суд зазначив, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі «Делкурт проти Бельгії», від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А, № 11). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства», від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія А, № 93).
Таким чином, заява про відкликання апеляційної скарги підлягає поверненню.
Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №091531 від 15.01.2023, 15.01.2023 року о 09:40 год. в Одеська область, автодорога Київ Одеса, 452 км+800 м., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Primera, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на прилад Драгер №0411, від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився в установленому законом порядку, що зафіксовано на відео носій відповідно до ст.266 КУпАП, чим порушив п. 2.9а ПДР, за що встановлена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3);
- відеозаписом, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 6);
- роздрукованим чеком DRAGER ALCOTEST 7510, прилад № ARLM-0411 відповідно до якого результат тестування ОСОБА_1 склав 0,63 ‰ (а.с. 4-5);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який підтверджує тестування ОСОБА_1 , проведеного 15.01.2023 року з результатом проба позитивна 0,59 ‰ (а.с. 5)
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, обставини правопорушення й вина правопорушника підтверджуються також зібраними в порядку ст. 251 КпАП України доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу.
Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення правильно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
При накладенні стягнення суд першої інстанції правильно врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що зупинка автомобіля Nissan Primera, державний номерний знак НОМЕР_1 , водієм якого є ОСОБА_1 була здійснена протиправно через відсутність доказів порушення водієм ПДР, то апеляційний суд звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. (п. 2,3 ч. 1, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до п. 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. №1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Згідно з п. 5 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису (диск 1, назва файлу «ААД 091531 Гончарук В.О..mp4») вбачається, що працівники поліції здійснили зупинку на блокпосту (00:00:26 хв. відеозапису), тому суд апеляційної інстанції вважає, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про національну поліцію» та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги щодо незаконності зупинки транспортного засобу є безпідставними.
Твердження апелянта про недотримання працівниками поліції вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС від 18.12.2018 року №1026, щодо вибіркового та фрагментарного характеру відеозйомки вважаю безпідставними, оскільки наведені ним міркування з цього приводу носять суб'єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису.
Крім того досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було роз'яснено правила користування спеціальним технічним засобом DRAGER ALCOTEST 7510, то апеляційний суд зазначає таке.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції після зупинки автомобіля Nissan Primera, державний номерний знак НОМЕР_1 , підійшли до ОСОБА_1 , помітили ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд за допомогою спеціального технічного приладу DRAGER ALCOTEST 7510 - ОСОБА_1 заперечень не висловив. Після цього працівники поліції дістали прилад з автомобілю та роз'яснили правила користування, що зафіксовано на 00:04:45-00:05:00 хв. (диск 1, назва файлу «ААД 091531 Гончарук В.О..mp4»).
Доводи апелянта, про те що існують вагомі сумніви щодо справності газоаналізатора, адже згідно з роздруківкою температура повітря становила +14 градусів тепла та стороною захисту надавалися докази того, що температура повітря у цей день в момент вимірювання значно відрізнялась від показників алкотестеру, є безпідставними з огляду на те, що різниця у температурних показниках, вказаних при здійсненні огляду у роздруківці газоаналізатору «Drager Alcotest 7510» та фактичною температурою повітря 15 січня 2023 року, на переконання суду, не свідчить про несправність газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», оскільки вказаний прилад до проведення огляду перебував в транспортному засобі працівників поліції, температура повітря всередині якого могла відрізнятися від температури повітря ззовні.
Також згідно з Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», визначено умови навколишнього середовища при експлуатації даного приладу: робоча температура: від -10 до +40С°, до 90 % відносної вологості при +25С°, атмосферний тиск від 600-1100 гПа.
При вимірюванні приладом «Drager Alkotest 7510» він може показувати помилкове значення температури, якщо він зберігався у салоні автомобіля при іншій температурі та безпосередньо перед вимірюванням був перенесеним назовні.
При цьому апеляційний суд зауважує, що прилад «Drager» не є приладом по вимірюванню температури повітря. Відповідно, поточна робоча температура для приладу може відрізнятись від зовнішніх погодних умов. Тобто, температура навколишнього середовища не буде співпадати з показником температури приладу, що жодним чином не впливатиме на результати тестування і це не свідчить про несправність приладу.
Обстеження проведено в дозволеному інструкцією діапазоні температур і тому зазначений факт на правильність остаточного результату не впливає.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було роз'яснено право ОСОБА_1 пройти медичний огляд в медичному закладі апеляційний суд звертає увагу на таке.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису (диск 1, назва файлу «ААД 091531 Гончарук В.О..mp4») вбачається, що на 01:11:12-01:11:36 хв. відеозапису ОСОБА_1 відмовляється підписати акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, чіткої відповіді на питання працівників поліції про бажання пройти медичний огляд в закладі охорони здоров'я не вказав.
З протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №091531 від 15.01.2023 року, де зазначено, що відмовився від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 погодився та підписав. Будь-яких зауважень до нього правопорушником не вказано.
Відповідно до п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я, МВС від 09.11.2015 №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Доданий до матеріалів апеляційної скарги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції апеляційний суд не може прийняти цей доказ до уваги з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.01.2023 року №000073 встановлено, що медичний огляд ОСОБА_1 було розпочато 15.01.2023 року о 12:15 год., тобто більше ніж через дві годи з моменту зупинення ОСОБА_1 .
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення поліцейським правил експлуатації DRAGER ALCOTEST 7510 в частині незміни мундштуку, то суд зазначає таке.
З інструкції з експлуатації DRAGER ALCOTEST 7510, яка наявна у відкритому доступі у мережі інтернет, вбачається, що однією з умов проведення вимірювань є «використовуйте новий мундштук для кожної особи, яку перевіряєте». Жодних інших умов щодо використання мундштуку у інструкції не передбачено, тому такий довід апеляційної скарги є неспроможним.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно незгоди з тестом і повідомлення поліцейського про бажання пройти експертизу у закладі охорони здоров'я, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що такий діалог відбувся між жінкою і самим ОСОБА_1 , тобто був приватною розмовою. Будь-які заперечення або прохання до працівників патрульної поліції не адресовувались.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Біляївського районного суду Одеської області від 20 квітня 2023 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Заяву про відкликання апеляційної скарги ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 20 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік