Номер провадження: 33/813/1684/23
Номер справи місцевого суду: 496/4792/23
Головуючий у першій інстанції Горяєв І. М.
Доповідач Лозко Ю. П.
11.09.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду судової палати у цивільних справах Лозко Ю.П. вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1
на постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 26 липня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
встановив:
Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 26 липня 2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись із вказаною постановою суду, 18 серпня 2023 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в разом із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що процесуальний строк для подання апеляційної скарги ним пропущено у зв'язку з отриманням повного тексту оскаржуваної постанови суду лише 07 серпня 2023 року.
Перевіривши матеріали справи, та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної вище постанови суду, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
Отже законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив перебіг строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її постановлення, а не з моменту отримання копії судового рішення, особою щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до наведеної вище норми, апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Законом передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обчислення строку на апеляційне оскарження.
Така позиція законодавця обґрунтована тим, щоб стимулювати особу сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов'язки, покладені на неї законом.
При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.
Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Обов'язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на апелянта.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова прийнята Біляївським районним судом Одеської області 26 липня 2023 року, відтак строк на апеляційне оскарження цієї постанови суду закінчився 07 серпня 2023 року.
З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду 18 серпня 2023 року, отже з пропуском встановленого статтею 294 КУпАП строку.
Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 приймав участь в судовому засіданні 26 липня 2023 року, тобто був обізнаний з результатами розгляду цієї справи, порядком та строком на апеляційне оскарження постанови суду.
Копію оскаржуваної постанови суду ОСОБА_1 отримав 07 серпня 2023 року, тобто у межах строку на апеляційне оскарження та цього ж дня ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується розпискою.
Вказані вище обставини, апеляційний суд вважає свідчать про наявність у апелянта ОСОБА_1 сукупності передумов, які вочевидь не створювали перешкод для останнього у реалізації права на подання апеляційної скарги в межах визначеного процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.
Водночас апеляційний суд зауважує, що будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 вживав заходів, спрямованих на отримання копії судового рішення до 07 серпня 2023 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, проте мав певні перешкоди в її отриманні, матеріали справи не містять, не додано таких доказів і до апеляційної скарги.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.
Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумний інтервал часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.
Наведена апелянтом у клопотанні причина пропуску ним строку на апеляційне оскарження, який згідно ст.294 КУпАП обчислюється з дня винесення постанови, не перебуває у площині поважних причин, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто такі, що не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у визначений законом строк, не встановлено таких і апеляційним судом, що у своїй сукупності засвідчує відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження.
Водночас апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Підсумовуючи наведе вище, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 26 липня 2023 року не встановлено, а тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд відмовляє та відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Біляївського районного суду Одеської області від 26 липня 2023 року
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.П. Лозко