Номер провадження: 11-сс/813/1347/23
Справа № 947/23175/23 1-кс/947/9446/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06.09.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
власника майна ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 27.07.2023 про накладення арешту на майно в межах к/п №12023160000000601 від 12.04.2023 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскарженою ухвалою слідчого судді в межах к/п №12023160000000601 від 12.04.2023 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України були задоволені об'єднані клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 та накладено арешт шляхом заборони розпорядження та користування на наступне майно:
1) мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» із чохлом прозоро-фіолетового кольору та сім-картою;
2) блокнот зеленого кольору із написом «2023», в якому містяться чорнові записи та три аркуші паперу із чорновими записами;
3) системний блок марки «Everest Home&Office1020», серійний номер SN728117;
4) пакети документів за результатами розгляду заяв осіб про обстеження та видалення дерев: Рішення про надання акту особі; акти обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню; наказ про затвердження комісії з питань визначення стану зелених насаджень; заява особи; резолюція на розгляд заяви; фотоматеріали, а саме за заявами осіб:
- ОСОБА_9 , Рішення б/н із зазначеними додатками на 19 арк.;
- ОСОБА_9 , Рішення №1872 із зазначеними додатками на 20 арк.;
- ОСОБА_9 , Рішення №1837 із зазначеними додатками на 12 арк.;
- ОСОБА_9 , Рішення б/н із зазначеними додатками на 8 арк.;
- ОСОБА_9 , Рішення №1823 із зазначеними додатками на 19 арк.;
- ОСОБА_10 , Рішення №1972 із зазначеними додатками на 9 арк.;
- ОСОБА_11 , Рішення №1902 із зазначеними додатками на 10 арк.;
- ОСОБА_12 , Рішення №1971 із зазначеними додатками на 13 арк.;
- ОСОБА_13 , Рішення №1899 із зазначеними додатками на 13 арк.;
- ОСОБА_14 , Рішення №1982 із зазначеними додатками на 17 арк.;
- ОСОБА_15 , Рішення №1989 із зазначеними додатками на 18 арк.;
- ОСОБА_16 , Рішення №1943 із зазначеними додатками на 14 арк.;
- ОСОБА_16 , Рішення №1957 із зазначеними додатками на 11 арк.;
- ОСОБА_16 , Рішення №1933 із зазначеними додатками на 17 арк.;
- ОСОБА_16 , Рішення №1900 із зазначеними додатками на 24 арк.;
- ОСОБА_17 , Рішення №1988 із зазначеними додатками на 7 арк.;
- ОСОБА_18 , Рішення №1986 із зазначеними додатками на 13 арк.;
- ОСОБА_19 , Рішення №1964 із зазначеними додатками на 10 арк.;
- ОСОБА_20 , Рішення №2006 із зазначеними додатками на 15 арк.;
- ОСОБА_21 , Рішення №1984 із зазначеними додатками на 12 арк.;
- ОСОБА_22 , Рішення №1938 із зазначеними додатками на 7 арк.;
- ОСОБА_23 , Рішення №1985 із зазначеними додатками на 14 арк.;
- ОСОБА_24 , Рішення №1993 із зазначеними додатками на 7 арк.;
- ОСОБА_24 , Рішення №1994 із зазначеними додатками на 7 арк.;
- ОСОБА_25 , Рішення №1990 із зазначеними додатками на 15 арк.;
- ОСОБА_26 , Рішення №1998 із зазначеними додатками на 25 арк.;
- ОСОБА_27 , Рішення №1977 із зазначеними додатками на 8 арк.;
- ОСОБА_28 , Рішення №2025 із зазначеними додатками на 16 арк.;
- ОСОБА_29 , Рішення №1992 із зазначеними додатками на 5 арк.;
- ОСОБА_30 , Рішення №2009 із зазначеними додатками на 11 арк.;
- ОСОБА_31 , Рішення №2008 із зазначеними додатками на 13 арк.;
- ОСОБА_32 , Лист із відмовою з додатками на 10 арк.;
- ОСОБА_33 , Рішення №2002 із зазначеними додатками на 10 арк.;
- ОСОБА_34 , Рішення №1997 із зазначеними додатками на 11 арк.;
- ОСОБА_35 , Рішення №2000 із зазначеними додатками на 13 арк.;
- ОСОБА_36 , Рішення №1994 із зазначеними додатками на 18 арк.;
- ОСОБА_37 , Рішення №1996 із зазначеними додатками на 9 арк.;
- ОСББ Філатова 92, Рішення №2003 із зазначеними додатками на 13 арк.;
- ОСОБА_38 , Рішення №2005 із зазначеними додатками на 17 арк.;
- Одеський ліцей «Фонтанський», Рішення №2010 із додатками на 17 арк.;
- ОСОБА_39 , Рішення №2004 із зазначеними додатками на 8 арк.;
- ОСОБА_40 , Рішення №2001 із зазначеними додатками на 11 арк.;
- ОСОБА_41 , Рішення №1995 із зазначеними додатками на 13 арк.;
- ОСОБА_42 , Рішення №1991 із зазначеними додатками на 18 арк.;
5) акти обстежень зелених насаджень, що підлягають видаленню за 2023 рік: №2020 - 4 примірники; №2020/1 - 3 примірники; №2022 - 4 примірники; №2023 - 4 примірники; №2019 - 4 примірники; №2019/1 - 3 примірника; №2018 - 4 примірника; №2018/1 - 3 примірника; №2017 - 3 примірника; №2016 - 4 примірника; №2015 - 1 примірник; №2014 - 4 примірника; №2013 - 4 примірника; №2011 - 4 примірника; №2011/1 - 3 примірника; №2021 - 4 примірника; №2024 - 4 примірника; №2021 - 4 примірника; №2021/1 - 1 примірник;
6) заяви від осіб із резолюціями щодо їх розгляду, а саме від: ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 - 2 заяви; ОСОБА_47 - 2 заяви; ОСОБА_9 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_29 , ОСОБА_45 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 ;
7) накази про затвердження складу комісії з питань визначення стану зелених насаджень за №№10, 14, 16, 18;
8) списки примірників актів обстежень за 2023, підписані інженером-технологом ОСОБА_55 на 20 арк.;
9) копію журналу реєстрації заяв на обстеження зелених насаджень у м. Одесі за 2021-2023 р.р. на 88 арк.;
10) робочий ноутбук директора Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради марки Apacer, серійний номер NXA1GEPOOM20112D993400.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України та за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, тобто не є свавільним та відповідає вимогам законності.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_7 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її постановленою із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з огляду на наступне:
- поза увагою слідчого судді залишилось те, що обшуки транспортного засобу марки «Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , та квартири за адресою: АДРЕСА_1 , які відбулись 18.07.2023, за результатами яких було вилучено арештоване в подальшому майно, проведені без отримання відповідної ухвали слідчого судді, при проникненні до транспортного засобу та квартири з метою проведення обшуку без наявності ухвали слідчого судді були відсутні передбачені ч. 3 ст. 233 КПК України невідкладні випадки; в матеріалах провадження відсутні відомості про звернення слідчого чи прокурора до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку після його фактичного проведення, внаслідок чого отримані під час проведення таких обшуків докази є недопустимими;
- слідчим суддею не було враховано того, що обшук транспортного засобу, всупереч вимог ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено неуповноваженими особами, оскільки проникнення до транспортного засобу «Range Rover» здійснили співробітники УСБУ в Одеській обл.;
- не відповідає дійсності інформація про те, що мобільний телефон марки Iphone 12 Pro Max було вилучено при проведенні обшуку транспортного засобу марки «Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , натомість, фактично зазначений мобільний телефон вилучено безпосередньо у ОСОБА_7 на вулиці, тобто при здійсненні обшуку особи; всупереч вимог п. 2 ч. 5 ст. 236 КПК України, обшук ОСОБА_7 , яка є особою жіночої статі, проведено особою чоловічої статі, без участі адвоката, до спливу трьох годин, відведених для його явки, без складення протоколу обшуку; мобільний телефон вилучено протиправно, оскільки обшук ОСОБА_7 , в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України, проведено без ухвали слідчого судді;
- слідчий суддя залишив поза увагою те, що в клопотаннях прокурора про накладення арешту на майно взагалі не зазначено про підстави для вилучення майна, а також не доведено відповідності вилучених в ході обшуків мобільного телефону, блокноту для нотаток та системного блоку комп'ютеру ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, натомість, ОСОБА_7 не є підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні, відсутні будь-які відомості про причетність останньої в будь-якій формі до вчинення злочину, який є предметом досудового розслідування.
Посилаючись на зазначені обставини, представник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині арешту мобільного телефону Iphone 12 Pro Max із чохлом прозоро-фіолетового кольору та сім-картою, блокноту зеленого кольору із написом «2023», в якому містяться чорнові записи та три аркуші паперу із чорновими записами та системного блоку марки «Everest Home&Office1020», серійний номер НОМЕР_2 , та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора від 19.07.2023 про арешт майна, тимчасово вилученого під час обшуку 18.07.2023 транспортного засобу «Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , а саме мобільного телефону Iphone 12 Pro Max та блокноту зеленого кольору із написом «2023», а також клопотання прокурора від 19.07.2023 про арешт майна, тимчасово вилученого під час обшуку 18.07.2023 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме системного блоку марки «Everest Home&Office1020», серійний номер SN728117; зобов'язати слідчого негайно повернути майно та документи, належні ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та її представника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, зазначених вимог закону дотримався не в повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Положення зазначеної вище норми основного закону узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті (задля збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
На підставі аналізу змісту клопотань прокурора від 19.07.2023 про накладення арешту на майно вбачається, що прокурор ОСОБА_6 , просив накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуків транспортного засобу «Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , та за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його збереження як речових доказів, оскільки є достатньо підстав вважати, що вони є знаряддям та об'єктом протиправних дій та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення (т. 1, а.с. 1-4; т. 3, а.с. 1-4).
При цьому, відповідно до змісту клопотань, витягу з ЄРДР в к/п №12023160000000601 (т. 3, а.с. 5-7) та інших матеріалів провадження, на теперішній час СУ ГУНП в Одеській обл. здійснюється досудове розслідування за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема, у зв'язку із вимаганням та отриманням неправомірної вигоди від суб'єктів господарської діяльності на території м. Одеси службовими особами із числа співробітників структурних підрозділів органів місцевої влади під час виконання покладених на них завдань.
Так, в ході досудового розслідування було встановлено, що депутат Одеської міської ради VII скликання ОСОБА_56 , будучи головою постійної комісії з питань екології, запобіганням надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, зв'язку та інформаційних технологій Одеської міської ради підозрюється у тому, що, реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, використовуючи наданий статус депутата та голови вищевказаної постійної комісії, 01.05.2023 та 05.07.2023 виказав прохання гр. ОСОБА_57 , який входить до складу комісії з питань обстеження та видалення зелених насаджень у м. Одеса, зустрітись з гр. ОСОБА_58 та ОСОБА_59 , які виявили бажання видалити по одному дереві, та висловити їм прохання передати особисто для нього неправомірну вигоду в розмірі 2000 та 5000 доларів США відповідно за прийняття позитивного рішення членами комісії та безперешкодне видалення зеленого насадження, що є аварійним, погрожуючи у разі відмови негативними наслідками у вигляді ненадання відповідного дозволу.
В подальшому, 09.05.2023 приблизно о 09:15 год. у визначений особисто ОСОБА_60 спосіб через водія останнього гр. ОСОБА_61 , який не був обізнаний в злочинній діяльності ОСОБА_62 , отримав за вказівкою останнього від ОСОБА_63 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США за безперешкодне отримання ОСОБА_58 акту №1866 від 20.04.2023 про обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню; 18.07.2023 о 15:59 год. у визначений особисто ОСОБА_60 спосіб отримав неправомірну вигоду шляхом перерахування грошових коштів на крипто-валютний рахунок «T9zEJhd…pG3NBaE» у сумі 4678 доларів США, самостійно зменшивши суму неправомірної вигоди із урахуванням комісії на перерахування грошових коштів, за безперешкодне отримання ОСОБА_59 акту про обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню.
18.07.2023 ОСОБА_62 в межах зазначеного к/п № НОМЕР_3 було затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (т. 3, а.с. 61-65).
Цього ж дня, 18.07.2023, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено обшук транспортного засобу «Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_7 , за результатами проведення якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» із чохлом прозоро-фіолетового кольору та сім-картою, а також блокнот зеленого кольору із написом «2023», в якому містяться чорнові записи та три аркуші паперу із чорновими записами (т. 1, а.с. 66-74).
Окрім того, в ході проведення 18.07.2023 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено системний блок марки «Everest Home&Office1020», серійний номер SN728117 (т. 3, а.с. 66-71).
В цьому контексті колегія суддів критично оцінює посилання представника власника майна на те, що обшуки транспортного засобу та житла ОСОБА_7 були проведені без відповідного судового рішення, натомість, в судовому засіданні апеляційного суду стороною обвинувачення були надані копії відповідних ухвал слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 25.07.2023, якими в порядку ч. 3 ст. 233, ст. 234 КПК України були надані дозволи на проведення обшуків транспортного засобу «Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , та місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом із тим, заслуговують на увагу твердження представника власника майна про залишення слідчим суддею поза увагою того, що в матеріалах провадження відсутні підтвердження об'єктивної наявності невідкладних випадків, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України для проникнення до вищезгаданих транспортного засобу та житла з метою проведення обшуку без ухвали слідчого судді.
Так, вимогами ч. 3 ст. 233 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Разом із тим, в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які б підтверджували необхідність невідкладного проникнення до транспортного засобу та житла ОСОБА_7 , як то врятування життя людей чи майна, або безпосереднє переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Водночас, ОСОБА_7 в зазначеному к/п №12023160000000601 не має жодного процесуального статусу, їй не повідомлено про підозру у вчиненні злочину, при цьому, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення затриману іншу особу, а саме ОСОБА_64 .
Надаючи оцінку твердженням представника ОСОБА_8 з приводу того, що мобільний телефон «Iphone 12 Pro Max» було вилучено не під час проведення обшуку транспортного засобу «Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , а безпосередньо у ОСОБА_7 , колегія суддів зауважує на тому, що оцінка доказів з точки зору їх допустимості, відповідно до вимог ст. 89, 94 КПК України, здійснюється судом за результатами судового розгляду кримінального провадження по суті, внаслідок чого апеляційний суд на даній стадії досудового розслідування не має правових підстав для надання детальної оцінки проведеній слідчій дії - обшуку від 18.07.2023 з точки зору її відповідності/невідповідності вимогам кримінального процесуального закону.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Диспозиція злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, досудове розслідування за ознаками якого наразі здійснюється в к/п №12023160000000601, передбачає кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Разом із тим, ні в наявних у розпорядженні апеляційного суду матеріалах провадження, ні в поясненнях прокурора в судовому засіданні не міститься доказів того, що вищезазначене вилучене майно - мобільний телефон, блокнот та системний блок, вилучені під час проведення обшуків транспортного засобу та житла ОСОБА_7 , має будь-яке відношення до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом якого на теперішній час здійснюється досудове розслідування в к/п №12023160000000601.
Окрім того, стороною обвинувачення не доведено, що виявлений та вилучений мобільний телефон «Iphone 12 Pro Max» використовувався з метою організації вчинення кримінального правопорушення, контактів та листування з особами, які входять до злочинної схеми, а факт призначення в зазначеному кримінальному провадженні комп'ютерно-технічної експертизи вказаного мобільного телефону (т. 3, а.с. 83-86) не може слугувати єдиною підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Сам по собі факт наявності в матеріалах к/п №12023160000000601 постанов слідчого від 19.07.2023 про визнання вилученого майна речовими доказами (т. 1, а.с. 75-77; т. 3, а.с. 75-77) не може автоматично свідчити про відповідність таких речей критеріям речових доказів, визначеним зазначеною вище ст. 98 КПК України.
Відтак, слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засідання не було доведено зв'язку власника такого майна - ОСОБА_7 із вчиненням злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, досудове розслідування за ознаками вчинення якого наразі здійснюється, натомість, як вже зазначалось раніше, остання в зазначеному к/п №12023160000000601 не має жодного процесуального статусу, їй не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить переконання, що органом досудового розслідування не було доведено того, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, зокрема, мобільний телефон, блокнот та системний блок відповідає встановленим законом критеріям речових доказів в зазначеному к/п, зокрема, використовувалось як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані для доведення будь-яких фактів чи обставин з приводу порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно з п. 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
В свою чергу, п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України встановлює, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Відтак, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам справи, не звернувши увагу на необґрунтованість клопотання слідчого в частині необхідності накладення арешту на майно, вилучене в транспортному засобі та житлі ОСОБА_7 , що є підставою для скасування ухвали слідчого судді, в частині накладення арешту на вищезгадане майно та постановлення в цій частині нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» із чохлом прозоро-фіолетового кольору та сім-картою; блокнот зеленого кольору із написом «2023», в якому містяться чорнові записи та три аркуші паперу із чорновими записами; системний блок марки «Everest Home&Office1020», серійний номер SN728117.
Водночас, зважаючи на те, що в прохальній частині апеляційної скарги представник ОСОБА_8 просить, скасувавши ухвалу, повернути вилучене майно власнику - ОСОБА_7 , колегія суддів вважає за необхідне такі вимоги задовольнити частково, оскільки чинний кримінальний процесуальний закон не передбачає обов'язку окремо зазначати в судовому рішенні щодо необхідності повернення майна його власнику, натомість, ч. 3 ст. 173 КПК України передбачає, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 27.07.2023, якою в межах к/п №12023160000000601 від 12.04.2023 накладено арешт на майно, перелік якого міститься в резолютивній частині ухвали, із забороною розпорядження та користування - скасувати, в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» із чохлом прозоро-фіолетового кольору та сім-картою, блокнот зеленого кольору із написом «2023», в якому містяться чорнові записи та три аркуші паперу із чорновими записами та системний блок марки «Everest Home&Office1020», серійний номер SN728117.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотань прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 про накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max» із чохлом прозоро-фіолетового кольору та сім-картою; блокнот зеленого кольору із написом «2023», в якому містяться чорнові записи та три аркуші паперу із чорновими записами; системний блок марки «Everest Home&Office1020», серійний номер НОМЕР_2 .
В іншій частині ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4