ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
11.09.2023Справа № 910/14164/23
Суддя Господарського суду міста Києва Борисенко І. І., розглянувши
заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури
про вжиття заходів забезпечення позову
у справі за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури
в інтересах держави в особі
Київської міської ради
до Приватного підприємства "Валентина-92"
про скасування рішень державного реєстратора, розірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київрада, позивач) до Приватного підприємства "Валентина-92" (далі - ПП "Валентина-92", відповідач), у якому просить суд:
1) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 25.11.2016, індексний номер 32562673 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ПП «Валентина-92» на нежитлову будівлю загальною площею 121 кв.м. по вул. Таберній (Лагерній), 46/48-В у місті Києві;
2) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.12.2021, індексний номер 62591519 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за ПП «Валентина-92» на нежитлову будівлю загальною площею 551,2 кв.м. по вул. Таберній (Лагерній), 46/48-В у місті Києві;
3) розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0186 га, яка розташована на вул. Лагерній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києві (кадастровий номер 8000000000:88:056:0001), укладений між Київрадою та ПП «Валентина-92», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майоровою А.В. та зареєстрований в реєстрі 28.12.2021 за № 2845;
4) зобов'язати ПП «Валентина-92» повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:056:0001 площею 0,0186 га по вул. Лагерній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києві;
5) зобов'язати ПП «Валентина-92» повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:056:0019 площею 0,0279 га по вул. Лагерній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києві;
6) зобов'язати ПП «Валентина-92» привести земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:056:0001 площею 0,0186 га та земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:056:0019 площею 0,0279 га по вул. Лагерній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києві у придатний для використання стан шляхом їх звільнення від нежитлової будівлі загальною площею 551,2 кв.м.
07.09.2023 від прокурора надійшла заява, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову до набрання законної сили, а саме:
- накласти арешт на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю, загальною площею 551,2 кв.м по вул. Табірній (Лагерній), 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1096216480000, номер відомостей про речове право 17644885);
- заборонити ПП «Валентина-92» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 551,2 кв.м по вул. Табірній (Лагерній), 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва, в тому числі укладати договори купівлі-продажу або іншим особам відчужувати права на вказаний об'єкт нерухомості, передавати його у користування третім особам, здійснювати заходи щодо поділу, об'єднання, виділення частини вказаного нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1096216480000, номер відомостей про речове право 17644885);
- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 551,2 кв.м по вул. Табірній (Лагерній), 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва, в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1096216480000, номер відомостей про речове право 17644885);
- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0279 га (кадастровий номер 8000000000:88:056:0019) по вул. Табірній, 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що ПП "Валентина-92" є власником нежитлової будівлі загальною площею 551,2 кв.м. на вул. Табірній (Лагерній), буд. 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва, тому, як вважає прокурор, у відповідача існує реальна можливість вчинити будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості, зокрема, поділ, об'єднання, виділення частини вказаного нерухомого майна або його відчуження третім особам, у зв'язку з чим виконання прийнятого судом рішення у даній справі буде утрудненим або неможливим. Також, як вказує прокурор, частина зазначеного нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці площею 0,0279 га (кадастровий номер 8000000000:88:056:0019), що була передана відповідачу рішенням Київради від 13.07.2023 № 7041/7082, тому, наявні підстави для накладення арешту на вказану земельну ділянку з метою запобігання укладенню Київрадою договору оренди з ПП "Валентина-92".
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, перевіривши викладені прокурором доводи та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що подана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (ст. 136, 137 ГПК України).
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна (коштів), на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суду належить в кожному конкретному випадку встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Так, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову, прокурор вказує, що ПП "Валентина-92" є власником набутої у незаконний спосіб нежитлової будівлі загальною площею 551,2 кв.м. на вул. Табірній (Лагерній), буд. 46/48-В у Шевченківському районі міста Києва, що знаходиться, у тому числі на земельній площею 0,0279 га (кадастровий номер 8000000000:88:056:0019), що передана відповідачу в оренду рішенням Київради від 13.07.2023 № 7041/7082. Тому у відповідача наявна реальна можливість вчинити дії із зазначеним нерухомим майном стосовно його поділу, об'єднання, виділу його частини, або відчуження третім особам, а з Київрадою буде укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки.
Звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, прокурор мав би довести належними та достатніми доказами, що відповідач вчиняє дії направлені на поділ, об'єднання, виділення частини зазначеного нерухомого майна (нежитлової будівлі) або його відчуження третім особам у будь-який спосіб визначений законом. Так само прокурор мав би довести суду, що відповідачем та Київрадою вчиняються дії з укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,0279 га (кадастровий номер 8000000000:88:056:0019).
Проте, прокурор не надає суду будь-яких доказів того, що відповідачем вчиняються наведені вище дії.
При цьому, прокурор у своєму позові наголошує, що на даний час рішення Київради від 13.07.2023 № 7041/7082 про надання відповідачу в оренду земельної ділянки площею 0,0279 га (кадастровий номер 8000000000:88:056:0019) не реалізоване та договір оренди стосовно цієї земельної ділянки із Київрадою не укладено.
Отже, прокурор не наводить фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення даного позову.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 вказаної постанови).
Разом з тим, доводи прокурора про можливе ускладнення виконання або невиконання рішення за позовом ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені будь-якими належними та достатніми доказами.
За таких обставин, розглянувши заяву заступника керівника Київської міської прокуратури та перевіривши надані ним докази, суд вважає доводи прокурора необґрунтованими та такими, що свідчать про відсутність підстав для застосування обраних ним заходів забезпечення позову.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на заявника (прокурора).
Керуючись ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.
Суддя Борисенко І. І.