ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.08.2023Справа № 912/1640/22 (910/14742/22)
За позовом Фермерського господарства "Віра Вікторія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Експосервіс"
про стягнення 2 975 279,80 грн
в межах справи
в межах справи №912/1640/22
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ідентифікаційний номер відсутній)
до Фермерського господарства "Віра Вікторія" (01601, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 8, ідентифікаційний номер 37153835 )
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники учасників:
від позивача- Галич А.С.
від відповідача-не з'явився
В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №912/1640/22 про банкрутство Фермерського господарства "Віра Вікторія".
У грудні 2022 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фермерського господарства "Віра Вікторія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Експосервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 2 975 279,80 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 (суддя Шкурдова Л.М.), після усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2023, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14742/22 за правилами загального позовного провадження.
10.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача.
17.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.
20.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про роз'єднання позовних вимог.
20.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про витребування.
21.02.2023 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про роз'єднання позовних вимог, задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів, витребував у позивача оригінал видаткової накладної №11 від 01.10.2021 на суму 698 240,00 грн до Договору поставки №011021/21 від 01.10.2021 та видаткової накладної №12 від 12.10.2021 на суму 777 184,24 грн до Договору поставки №071021/21 від 07.10.2021, встановив позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив - 15 днів з моменту проголошення ухвали, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14.03.2023 року
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 11.04.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 відкладено судове засідання на 09.05.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2023 призначено судове засідання на 30.05.2023.
29.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про вступ у справі як третьої особи.
У судовому засідання 30.05.2023 оголошено перерву до 06.06.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вступ у справу.
01.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 матеріали справи №910/14742/22 за позовом Фермерського господарства "Віра Вікторія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Експосервіс" про стягнення 2 975 279,80 грн передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №912/1640/22 про банкрутство Фермерського господарства "Віра Вікторія".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 прийнято справу №910/14742/22 за позовом Фермерського господарства "Віра Вікторія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Експосервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 2 975 279,80 грн. до розгляду в межах справи №912/1640/22, призначено судове засідання на 02.08.2023.
У судовому засіданні 02.08.2023 оголошено перерву до 30.08.2023.
Під час судового засідання 30.08.2023 представник позивача наголосив на намірі сторін укласти мирову угоду, що подана на затвердження судом.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підписана ним розписка від 02.08.2023 про оголошення перерви в судовому засіданні.
Розглянувши спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди, суд дійшов висновку про наступне.
Приписами частин 1-4 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
У частині 5 статті 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Віра Вікторія" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Частиною 1 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Частиною 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Згідно з ч. 4 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли внаслідок відмови боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об'єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов'язкового звернення стягнення на об'єкт довірчої власності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку, небанківському надавачу платіжних послуг або з електронного гаманця боржника в емітенті електронних грошей. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів шляхом звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - сторони генеральної угоди відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Отже, із моменту винесення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство все належне боржнику майно, включаючи грошові кошти, підлягають включенню до ліквідаційної маси, у зв'язку з чим задоволення вимог кредиторів поза межами справи про банкрутство є порушенням закону та свідчить про надання переваги кредитору в задоволенні його вимог порівняно з іншими кредиторами боржника.
Як слідує з поданої на затвердження суду мирової угоди, остання датована 31.05.2023, тобто укладення сторонами відповідної угоди здійснено під час введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Віра Вікторія".
За наведених обставин, укладення ФГ "Віра Вікторія" та ТОВ "Ресурс Експосервіс" під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів мирової угоди здійснено усупереч наведеним нормам статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, що є підставою для відмови в затвердженні мирової угоди.
Також суд звертає увагу, що в заяві про затвердження мирової угоди сторонами наголошено на укладенні Акту зарахування однорідних зустрічних вимог 31.05.2023 та Угоді про зарахування однорідних зустрічних вимог № 1 від 31.05.2023.
За змістом пункту 1 поданої на затвердження судом мирової угоди, відповідач визнає заборгованість перед позивачем в сумі 3 035 309,11 грн., з якої: договором поставки № 0307/21 від 03.08.2021р. борг в сумі 374 830,00 грн.; за договором поставки № 011509/21 від 15.09.2021 борг в сумі 87 720,00 грн.; за договором поставки № 011021/21 від 01.10.2021 борг в сумі 698 240,00 грн.; за договором поставки № 071021/21 від 07.10.2021 борг в сумі 777 184,24 грн.; за договором поставки № 22112021 від 22.11.2021 борг в сумі 173 800,00 грн.; 77 690,00 грн. 3% річних, інфляційні втрати 605 283,80 грн., подвійна ставка НБУ 157 059,18 грн., штраф 5 % 23 501,89 грн., витрати на правничу допомогу 60 000,00 грн.
У свою чергу, відповідно до пункту 2 мирової угоди позивач визнає заборгованість перед ТОВ "Ресурс Експосервіс" загалом в розмірі 3 524 733,10 грн. станом на дату підписання Акту за наступними зобов'язаннями: згідно Наказу господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2022 № 912/3545/21, виконавче провадження № 70382038, борг в розмірі 1 073 199,01 грн.; за договором про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 1 від 08.02.2021 борг в розмірі 791 037,26 грн., з яких 3% річних 81 575,34 грн., 709 461,92 грн. інфляційних втрат; за договором про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 1 від 08.02.2021 борг в розмірі 474 622,37 грн., з яких 3% річних 48 945,21 грн., 425 677,16 грн. інфляційних втрат; за договором про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 3 від 28.04.2021р. борг в розмірі 1 074 641,23 грн., з яких неустойка 707 760,00 грн., штраф 294 900,00 грн., 30% річних 58 172,05 грн., 13 809,18 грн. інфляційні втрати; за договором поставки № 06022 від 22.06.2021р. борг в розмірі 91 163,14 грн., з яких штраф 79 202,19 грн., 48% річних 10 415,63 грн., 1 545,32 грн. інфляційні втрати; за договором поставки № 050421 від 05.04.2021 борг в сумі 17 589,09 грн., за яких 3 % річних 5 213,35 грн., 12 375,73 грн. інфляційні втрати; згідно Наказу господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2023 № 912/3544/21 борг в сумі 2 481,00 грн.
Пункт 3 мирової угоди містить підтвердження сторін про той факт, що ними здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3 035 309,11 грн. щодо зобов'язань, зазначених у пунктах 1, 2 мирової угоди відповідно до Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимоги № 1 від 31.05.2023.
У пункті 4 мирової угоди вказано, що відповідно до пункту 4 Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимоги № 1 від 31.05.2023, керуючись ст. 601 ЦК України, сторони дійшли згоди, що зобов'язання ТОВ "Ресурс Експосервіс" на суму 3 035 309,11 грн. перед ФГ "Віра Вікторія" є припиненими в повному обсязі, а зобов'язання ФГ "Віра Вікторія" перед ТОВ "Ресурс Експосервіс" припинено частково в розмірі 3 035 309,11 грн., заборгованість позивача перед позивачем залишається в розмірі 489 423,99 грн.
Відповідно до пункту 5 мирової угоди судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 46 129,20 грн., поділяється між сторонами порівну та вираховується із залишку заборгованості позивача - 489 423,99 грн., отже заборгованість позивача перед відповідачем становить 466 359,39 грн.
Таким чином, до мирової угоди включені зобов'язання сторін, що не входили до предмету даної справи № 912/1640/22 (910/14742/22), а саме: за договором про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 1 від 08.02.2021, за договором про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 3 від 28.04.2021, за договором поставки № 06022 від 22.06.2021, за договором поставки № 050421 від 05.04.2021, а також за змістом заяви за договором про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 2 від 19.02.2021, який у мировій угоді не вказаний.
Також суд зауважує, що в пунктах 4, 5 мирової угоди сторонами зазначено про припинення зобов'язань один перед одним на суму 3 035 309,11 грн. та про зарахування судового збору, у зв'язку з чим залишок заборгованості позивача перед відповідачем становить 466 359,39 грн.
Утім, сторонами не визначено, за яким саме договірним зобов'язанням продовжує обліковуватися заборгованість у сумі 466 359,39 грн.
Так, до складу визначених сторонами в мировій угоді зобов'язань включені зобов'язання обох сторін за дванадцятьма правочинами та виконавчими документами суду, відтак суд позбавлений можливості встановити, які саме боргові зобов'язання сторін у розмірі 466 359,39 грн. залишилися непогашеними.
Ураховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в затвердженні мирової угоди від 31.05.2023, укладеної між ТОВ "Ресурс Експосервіс" та ФГ "Віра Вікторія".
Керуючись ч.5 ст. 192, ст.ст. 232,234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. У затвердженні мирової угоди від 31.05.2023, укладеної між Фермерським господарством "Віра Вікторія" та Товариством з обмеженою відповідлаьністю "Ресурс Експосервіс", відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено 11.09.2023
Суддя Мандичев Д.В.