ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2023Справа № 910/6908/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ ФРУТ ПЕКТИН"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромастила"
про стягнення 211 141,20 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБ ФРУТ ПЕКТИН" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромастила" про стягнення заборгованості у сумі 211 141, 20 грн. за договором поставки № 0609-19/ФП від 06 вересня 2019 року.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.05.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 04.05.2023 отримано ним 17.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0105494240277.
22.06.2023 позивач подав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
06.09.2019 між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено договір поставки № 0609-19/ФП, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1. договору ціна за одиницю та загальна вартість товару зазначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до умов п. 2.3 покупець здійснює 100% предоплату за товару на підставі виставленого рахунку.
Згідно п. 3.1 поставка здійснюється постачальником на підставі замовлення, наданого покупцем, у якому зазначається асортимент, кількість та дата поставки товару.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору за два тижні до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим ще на 1 рік на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Доказів припинення договору в установленому порядку суду не подано.
Матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі платіжних доручень №№ 87, 88 від 15.04.2022, 365 від 11.05.2022, 381 від 18.05.2022, 589, 590, 591 від 22.07.2022 здійснив перерахування коштів на рахунок відповідача на суму 211 141,20 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару, у т.ч. у визначений строк не виконав, отримані кошти не повернув, у зв'язку із чим позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 211 141,20 грн. попередньої оплати.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки та підставою виникнення взаємних прав і обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Матеріалами справи встановлено та відповідачем не оспорюється факт перерахування позивачем відповідно до умов договору грошових коштів у сумі 211 141,20 грн. в якості попередньої оплати за поставку товару.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Доказів вчинення відповідачем дій щодо поставки товару на суму 211 141,20 грн. попередньої оплати суду не надано.
27.02.2023 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою поставити товар на суму одержаної попередньої оплати або повернути одержану попередню оплату.
Доказів повернення відповідачем одержаної попередньої оплати у розмірі 211 141,20 грн. також не надано.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За відсутності доказів повернення відповідачем авансового платежу у спірній сумі, у повному обсязі у добровільному порядку, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми 211 141,20 грн. попередньої оплати.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 211 141,20 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромастила" (02121, місто Київ, вулиця Горлівська, будинок 200, код 33054189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ ФРУТ ПЕКТИН" (81500, Львівська обл., місто Городок, вулиця Артищівська, будинок 9, корпус 4, код 42891896) 211 141 (двісті одинадцять тисяч сто сорок одну) грн. 20 коп. попередньої оплати, 3 167 (три тисячі сто шістдесят сім) грн. 12 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак