ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2023Справа № 910/4344/23
За заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України про ухвалення додаткового рішення в справі №910/4344/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 11 681, 40 грн,
Суддя Карабань Я.А.
Без виклику представників учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 11 681, 40 грн за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/4058962, з яких: 2 833,70 грн 3% річних, 7 485,71 грн інфляційні втрати та 1 361, 99 грн пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 відкрито провадження в справі №910/4344/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
10.04.2023 відповідача надійшов відзив на позов та заява про зупинення провадження в справі до закінчення касаційного перегляду справи №910/16820/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023, задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження в справі, зупинено провадження в справі №910/4344/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №910/16820/21.
02.08.2023 від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд поновити провадження в справі, залишити позовну заяву без розгляду та вирішити питання про повернення з державного бюджету 50% судового збору. Вказане клопотання, в зв'язку з перебуванням у період з 31.07.2023 по 18.08.2023 у відпустці, отримане суддею Карабань Я.А. - 21.08.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 поновлено провадження в справі №910/4344/23, задоволено клопотання позивача про залишення позову без розгляду, позов ТОВ «Маркс.Капітал» залишено без розгляду та відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Маркс.Капітал» про повернення 50% судового збору.
28.08.2023 відповідачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/4344/23. У поданій заяві відповідач просить суд покласти на позивача 2 000, 00 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 прийнято до розгляду заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4344/23, встановлено позивачу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно клопотання про ухвалення додаткового рішення про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в даній справі в строк до 06.09.2023 (включно).
Розглянувши заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України від, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та у тому самому порядку, що й судове рішення.
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
В силу приписів частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, у разі залишення позову без розгляду.
Так, відповідно до частин 5 та 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 в справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 в справі № 922/592/17.
У разі залишення позову в справі без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача, що і зумовили відповідні витрати відповідача під час розгляду справи та пов'язані з цим розглядом.
Водночас Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача. Разом із тим, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 в справі № 905/121/19, від 13.05.2021 в справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 в справі № 902/136/21, від 18.01.2022 в справі № 922/2017/17, від 14.03.2023 в справі № 911/1201/22, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, частина п'ята статті 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Так, обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до приписів частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 в справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 в справі № 922/592/17, від 24.03.2021 в справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 в справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 в справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 в справі № 924/804/20.
При цьому, суд зазначає, що не можна виходити лише з буквального розуміння терміну "необґрунтовані", тобто такі, для яких не має достатньо фактів чи доказів. Необґрунтованими можуть бути визнані такі дії, які свідомо спрямовані на перешкоджання нормальному перебігу судового провадження та явно свідчать про зловживання правами.
За результатами дослідження змісту заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України суд встановив, що заявником не було належним чином доведено необґрунтованості дій позивача, у той час як саме лише подання позову (у даній справі чи в інших справах), у тому числі після отримання від МТСБУ відмови у виплаті спірної суми грошових коштів у добровільному порядку, не може бути розцінене судом як таке, що свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки останній має право на звернення до суду та реалізував таке право на свій розсуд. Водночас право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду (до початку розгляду справи по суті) є абсолютним, тобто не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.
При цьому, суд наголошує, що в силу положень статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги недоведеність заявником обставин необґрунтованості дій позивача в ході розгляду справи № 910/4344/23, суд у даному випадку не вбачає підстав для висновку про необґрунтованість дій позивача та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, в зв'язку із залишення позову без розгляду.
За таких обставин, у задоволенні заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКС.КАПІТАЛ" витрат на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129, 130, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У задоволенні заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Я.А.Карабань