ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.09.2023Справа № 910/12606/22
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА"
про розстрочення виконання рішення суду
у справі № 910/12606/22
за позовом Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА"
про стягнення заборгованості
Суддя Удалова О.Г.
Секретар судового засідання Бенчук О.О.
Представники учасників справи:
від позивача (стягувача) Камінський А.Ф., Сократова А.О.
від відповідача (заявника) Півак О.А.
Іноземне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості у розмірі 1 360 580,72 грн та 226 530,84 грн пені за договором поставки від 17.05.2021 № 17/052021 [далі - Договір] (з протоколом узгодження розбіжностей). За прострочення грошового зобов'язання пред'явлено до стягнення 102 92,80 грн 3% річних та 54 655,62 грн інфляційних втрат. Крім того, позивач просив визнати недійсною Додаткову угоду від 17.05.2021 про внесення змін до п. 3.5 Договору № 17/05/2021 від 17.05.2021.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 закрито провадження у справі в частині стягнення 20 000,00 грн основного боргу, позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 302 387,50 грн боргу, 16 328,30 грн 3% річних, 98 432,30 грн інфляційних втрат та 21 257,22 грн судового збору.
Матеріали справи № 910/12606/22 скеровано 12.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням апеляційної скарги відповідача на рішення суду від 21.03.2023.
29.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, в якій останній просить суд розстрочити виконання рішення суду від 21.03.2023 у даній справі строком на один рік до 21.03.2024 шляхом сплати боргу за рішенням суду рівними платежами, починаючи з дати розгляду заяви.
Ухвалою суду від 03.07.2023 судом відкладено вирішення питання про призначення судового засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/12606/22 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Також вказаною ухвалою суду постановлено про призначення судового засідання з розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/12606/22 повідомити учасників справи додатково шляхом винесення ухвали з зазначенням дня, часу та місця розгляду вказаної заяви, запропоновано Іноземному підприємству "Євроголд Індестріз ЛТД" надати письмові пояснення по суті заяви відповідача.
27.07.2023 від Іноземного підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, в якій стягувач просить суд відмовити в задоволенні заяви, а також клопотання про долучення доказів.
Ухвалою суду від 24.08.2023 (у період з 03.08.2023 до 21.08.2023 суддя перебувала у відпустці) призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/12606/22 до розгляду в судовому засіданні на 04.09.2023.
31.08.2023 відповідачем подано клопотання про зупинення виконання рішення.
04.09.2023 позивачем подано клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 04.09.2023 представник позивача проти задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення заперечував, відповідач вимоги заяви підтримав та просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі рівними частина з дати розгляду заяви до 21.03.2024.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.
Розглянувши матеріали заяви, Господарський суд міста Києва зазначає про наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини та громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Аналогічна правова позиція була висловлена Конституційним Судом України у рішеннях від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012, від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 та від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009.
За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Водночас, відповідачем під час розгляду даної справи не надано доказів відсутності його вини у виникненні даного спору.
Крім того, як вбачається з платіжної інструкції № 3269 від 01.09.2023, у межах виконавчого провадження № 72650327, яке відкрито приватним виконавцем Павлюком Н.В. щодо виконання рішення у даній справі, з боржника стягнуто грошові кошти в розмірі 1 294 363,66 грн, таким чином, залишок заборгованості відповідача з виконання рішення суду у даній справі становить 144 041,66 грн. (1 438 405,32 грн - 1 294 363,66 грн).
За вказаних обставин суд вважає клопотання відповідача про зупинення виконання рішення суду у даній справі таким, що не підлягає задоволенню, зважаючи на те, що більша частина присуджених до стягнення з відповідача коштів на даним момент вже стягнута в межах виконавчого провадження.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем не доведено шляхом подання суду належних та допустимих доказів збитковості його діяльності.
Крім того, судом враховано те, що при ухваленні рішення суду у даній справі позивачу було відмовлено в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 226 530,84 грн пені у зв'язку зі звільненням останнього від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором № 17/05/2021 від 17.05.2021.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім'ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вищенаведеними нормами встановлено, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду, заявник вказує, що відповідач перебуває у складному фінансовому стані, зокрема, останньому у зв'язку з військовими діями на території України завдано збитків на суму 890 мільйонів гривень.
Проте належних доказів на підтвердження вказаної обставини відповідачем не надано.
При цьому суд вказує, що звернення до відповідача з претензіями інших його контрагентів щодо сплати заборгованості та відкриття проваджень у справах про стягнення з відповідача коштів не є тією обставиною, яка може ускладнити або виключити виконання рішення суду у даній справі.
Суд відзначає, що між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища певних суб'єктів господарювання у питаннях виконання рішення суду.
Крім того, статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
Суд звертає увагу заявника на те, що розстрочення виконання рішення суду спрямоване саме на забезпечення виконання такого рішення, проте заявником не надано доказів того, що до 21.03.2024 відповідач виконає рішення суду у даній справі за рахунок певних надходжень, не наводить даних щодо джерела походження таких коштів.
Крім того, при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суд має врахувати матеріальні інтереси обох сторін.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої відповідачем заяви про розстрочення виконання рішення в даній справі.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення суду від 21.03.2023 у справі № 910/12606/22 до моменту розгляду заяви про розстрочення відмовити.
2. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/12606/22 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвалу може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст ухвали складено та підписано 11.09.2023.
Суддя О.Г. Удалова