номер провадження справи 35/82/20-34/129/23
31.08.2023 Справа № 908/1447/20
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Концур Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/1447/20
за позовом: Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (69061, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17; адреса для листування: вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 53, м. Запоріжжя, 69089)
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -
позивача: Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Центральна, б. 1)
до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 50)
до відповідача-2: Фізичної особи - підприємця Зозуля Василя Анатолійовича ( АДРЕСА_1 )
про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку
За участю уповноважених представників сторін:
прокурор: Токмаков О.І. посвідчення № 075796 від 01.03.2023;
від позивача: Литвиненко Ж.М. посвідчення № ЗП001258 від 30.03.2017, виписка ЄДР №1000851070013000685 від 23.09.2020;
від відповідача-1: Гурильов А.С. довіреність від 08.06.2023;
від відповідача-2: не з'явився.
У червні 2020 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява виконувача обов'язків керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області (далі - прокурор), подана в інтересах держави в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру) та фізичної особи-підприємця Зозуля Василя Анатолійовича (далі - ФОП Зозуль В. А.), в якій заявник просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 09.12.2015 № 8-857/27-15-СГ "Про передачу в оренду земельної ділянки";
- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 10.12.2015, укладений між ГУ Держгеокадастру та Зозуль В. А., на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право № 12533520 щодо оренди земельної ділянки площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, розташованої на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту;
- зобов'язати ФОП Зозуля В. А. 22.11.1964 р.н. ( АДРЕСА_1 , ін. код НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, розташовану на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, на користь територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70413, Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Широке, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 26013402).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що:
- прокуратурою Запорізької області в ході вивчення стану законності надання у власність та користування, а також використання земель, виявлені факти порушення ГУ Держземагенства та громадянином ОСОБА_1 інтересів держави, що полягають у прийнятті незаконного наказу про передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, а також укладення договору оренди землі сільськогосподарського призначення;
- при подачі клопотання до ГУ Держгеокадастру Зозуль В. А. не обґрунтував розмір земельної ділянки та не зазначив перспективи діяльності фермерського господарства, тобто не довів, що новостворене фермерське господарство матиме змогу самостійно, силою та працею членів фермерського господарства обробляти отриману земельну ділянку, чи має він власну техніку для обробітку землі тощо;
- ГУ Держгеокадастру, приймаючи наказ щодо передачі ОСОБА_1 земельної ділянки державної форми власності в користування, належним чином не пересвідчилось в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та можливості самостійно обробляти земельну ділянку;
- ФОП Зозулем В. А. не створене фермерське господарство;
- право на пільгове отримання земельної ділянки державної форми власності для створення фермерського господарства громадянин може використати лише один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах. Натомість ОСОБА_1 на момент прийняття оскаржуваного наказу вже реалізував своє право на пільгове отримання земельної ділянки державної власності у користування для ведення фермерського господарства, отримавши у постійне користування 50 га на підставі рішення чотирнадцятої сесії Бердянської районної ради народних депутатів від 31.03.1994 № 4 (колгосп ім. Смирнова, ґрунтозахисної сівозміни, поле № 1). На підставі того ж рішення ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 36,02 га для ведення фермерського господарства, розташовану на території Долинської сільської ради, про що видано Державний акт на право постійного користування землею від 31.05.1994 серії ЗП 000001;
- наказ ГУ Держгеокадастру від 09.12.2015 № 8-857/27-15-СГ суперечить вимогам статей 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство”, статті 123 та частини 2 статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
У позовній заяві прокурор зазначає, що оскільки договір оренди землі від 10.12.2015 є похідним від незаконного наказу ГУ Держгеокадастру від 09.12.2015 № 8-857/27-15-СГ, останній підлягає визнанню судом недійсним з моменту його вчинення, оскільки його укладено з порушенням вимог статей 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство”, статей 123, 124, 134 ЗК України.
Позовна вимога про зобов'язання повернути земельну ділянку є похідною від позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу та визнання недійсним договору оренди землі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.10.2020 (суддя Топчій О. А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний наказ прийнято ГУ Держгеокадастру в чіткій відповідності до норм діючого законодавства, а договір оренди землі укладено з урахуванням статей 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", статей 123, 124, 134 ЗК України.
Враховуючи викладене, суд не знайшов правових підстав для зобов'язання ФОП Зозуля В. А. повернути земельну ділянку площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, розташовану на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, на користь територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Оскільки станом на 09.12.2015 процес створення та реєстрації фермерського господарства позивачем не був завершений, а тому заявник мав повне право одержати відповідну земельну ділянку під створення фермерського господарства на умовах оренди, що фактично відповідає вимогам Закону України "Про фермерське господарство” та ЗК України у редакціях як на час видання відповідачем-1 наказу, так і на час винесення судового рішення.
Крім того, суд дійшов висновку, що прокурором безпідставно позивачем визначено Широківську сільську раду, оскільки Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області не видавала наказ від 09.12.2015 № 8-857/27-15-СГ та не є стороною договору оренди землі від 10.12.2015.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2021 рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2020 скасоване; прийнято у справі нове рішення, яким позов задоволено.
Постанову мотивовано тим, що відповідно до положень земельного законодавства (ЗК України, Закону України "Про фермерське господарство"), які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства громадянин міг використати один раз. Додатково земельні ділянки громадяни або фермерські господарства могли отримувати лише на конкурентних засадах шляхом участі у торгах.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна давність на момент звернення до суду не сплила, тому що лише з 08.05.2020 прокурору стало відомо про первинне отримання в 1994 році Зозулем В. А. у постійне користування земельної ділянки державної власності для ведення фермерського господарства.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 908/1447/20 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі № 908/1447/20 скасовано.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2020 у справі № 908/1447/20 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:
- визнання недійсним договору оренди землі б/н від 10.12.2015, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_1 , на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право № 12533520 щодо оренди земельної ділянки площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, що розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту;
- зобов'язання фізичної особи-підприємця Зозуля Василя Анатолійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ін. код НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, що розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, на користь територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70413, Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Широке, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 26013402).
У частині зазначених позовних вимог справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті рішення Господарського суду Запорізької області від 07.10.2020 у справі №908/1447/20 залишено без змін.
У постанові касаційна інстанція зазначила, що висновки господарського суду першої інстанції у цій справі про те, що право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності одного виду громадянин може використати один раз за умови завершення процесу створення та реєстрації фермерського господарства не відповідають наведеним нормам законів та правовій позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Разом з тим Верховний Суд позбавлений можливості в силу визначених законом меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України) з'ясувати всі істотні обставини справи щодо визначення початку перебігу позовної давності, оцінки доводів позивача і відповідача-2 та заперечень прокурора щодо доводів, викладених в їх заявах про застосування наслідків спливу строку позовної давності, дослідити докази, якими підтверджується та обставина, що прокурор у відповідну дату довідався або міг довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила, дати їм належну правову оцінку, тому під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно розглянути цю справу по суті позовних вимог з урахуванням правових висновків, на які посилається скаржник та які взяті до уваги Верховним Судом, під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у цій справі.
Зважаючи на викладене, оскільки допущені попередніми судовими інстанціями порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом, касаційну скаргу ФОП Зозуля В. А. належить задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати повністю, рішення суду першої інстанції у цій справі щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадаструт слід залишити без змін, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди земель та зобов'язання ФОП Зозуля В. А. повернути земельну ділянку на користь територіальної громади в особі Широківської сільської ради необхідно скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, перевірити доводи учасників справи, повно дослідити наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких встановити істотні для справи обставини, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 справу № 908/1447/20 у вищевказаній частині передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.05.2023 у справі № 908/1447/20 судом призначене підготовче судове засідання на 12.06.2023 2023 о 10 год. 20 хв.
В судовому засіданні 12.06.2023 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.
Відповідач-1 в судове засідання не з'явився. 08.06.2023 відповідач-1 надіслав на адресу суду відзив на позовну заява, в якому містилось клопотання про розгляду справи без його присутності.
23.05.2023 відповідач - 2 надіслав відзив.
23.05.2023 прокурор надіслав клопотання про правонаступництво. Дане клопотання буде розглянуто в наступному судовому засіданні. Перелічені документи приймаються до розгляду. В судовому засіданні відповідач - 2 заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача заявила усне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Дане клопотання судом задоволено.
Згідно з ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.
За наслідками судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 28.06.2023 о 12 год. 20 хв.
26.06.2023 до суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення.
27.06.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
28.06.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення. Судом прийнято документи до розгляду.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене раніше клопотання про правонаступництво та заміну найменування. Позивач - не заперечувала. Відповідач-1 - на розсуд суду. Відповідач-2 - на розсуд суду. Дане клопотання судом задоволене.
Статтею 52 ГПК України передбачено, що в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Згідно із Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, відповідно до якого юрисдикція Запорізької окружної прокуратури Запорізької області поширюється на Запорізький район Запорізької області у межах, зокрема, Широківської сільської територіальної громади.
Згідно з Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур», днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021.
З урахуванням викладеного, суд визнав за необхідне здійснити заміну найменування позивача зі Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області на Запорізьку окружну прокуратуру Запорізької області, у зв'язку з чим заява позивача судом задовольняється.
У судовому засіданні представник відповідача-1 усно просив наступне судове засідання також провести в режимі відеоконференції поза межами приміщенні суду з використанням власних технічних засобів. Зазначене клопотання судом задоволено.
Згідно з ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.
За наслідками судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 26.07.2023 о 12 год. 00 хв.
В судовому засіданні 26.07.2023 здійснювалось відеоконференція.
10.07.2023 через систему електронний суд від відповідача - 2 надійшли додаткові пояснення по справі.
24.07.2023 від прокурора надійшли пояснення.
25.07.2023 від відповідача -1 надійшла заява про застосування строків позовної давності.
Документи прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача -1 усно просив наступне судове засідання також провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Зазначене клопотання судом задоволено
Враховуючи вищевикладене, за наслідками судового засідання, строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів згідно з ч. 3 ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання на 02.08.2023 о 11 год. 20 хв., про що представники сторін повідомлені в судовому засіданні під розписку.
В судовому засіданні 02.08.2023 здійснювалось відеоконференція.
В судовому засіданні представник позивача повідомила суду, що перед початком судового засідання через канцелярію суду подала додаткові пояснення.
Сторони зазначили, що на час судового засідання не отримали додаткові пояснення позивача.
У судовому засіданні представник відповідача-1 усно просив наступне судове засідання також провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Зазначене клопотання судом задоволено.
Враховуючи закінчення перебігу строку підготовчого провадження, суд вважає за необхідним постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 31.08.2023 о 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 31.08.2023 відбувлась відеконференція за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.
Прокурор підтримав обставини, викладені ним у позові та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити в частині оспорюваного правочину, що зобов'язання повернути земельну ділянку просив провадження закрити за відсутності предмета спору з причини фактичного повернення позивачеві спірної земельної ділянки відповідачем 2. Представник позивача позицію прокурора підтримала.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні уточнив усно позицію з приводу позовної давності, просив її застосувати і до вимог про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 10.12.2015.
Судом наведено позицію відповідача 2 з приводу позову, відповідач 2 просить у позові відмовити.
В судовому засіданні 31.08.23 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників, суд
Прокуратурою Запорізької області в ході вивчення стану законності надання у власність та користування, а також використання земель, виявлені факти порушення інтересів держави Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області та громадянином ОСОБА_1 , що полягають у прийнятті незаконного наказу про передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, а також укладення договору оренди землі сільськогосподарського призначення з огляду на наступне.
08.12.2015 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру Запорізької області з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки площею 33,0900 га для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за кадастровим №2322184600:03:001:2025 строком на 49 років (т. 1 а.с. 33).
До клопотання ОСОБА_1 надано письмове обґрунтування з питання досвіду роботи у сфері фермерського господарства, плани щодо подальшого використання земельної ділянки, та зобов'язання використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням (т. 1 а.с. 34).
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 09.12.2015 №8-857/27-15-СГ ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 33,0900 га (кадастровий номер 2322184600:03:001:2025) строком на 49 років для ведення фермерського господарства, розташованої на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (т. 1 а.с. 31-32).
На підставі зазначеного наказу між Головним управлінням Держгеокадастру в Запорізькій області та ОСОБА_1 10.12.2015 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2322184600:03:001:2025 для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15.12.2015 за №12533520 (т. 1 а.с. 41-44).
Сторони погодили, що договір оренди землі укладається строком на 49 років, для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (п “а” ст. 19 Земельного кодексу України).
Договір оренди землі від 10.12.2015 підписаний уповноваженими представниками Орендаря і Орендодавця, та скріплений печаткою управління.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власником земельної ділянки кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, площа 33,09 га є Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області (код ЄДРПОУ 26013402), на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 22.12.2018, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області / Широківська сільська об'єднана територіальна громада Запорізького району Запорізької області, наказ про передачу у власність земельних ділянок державної власності у комунальну власність, серія та номер: 8-2315/15-18-СГ, виданий 22.12.2018, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46495164 від 16.04.2019 (т. 1 а.с. 57-59).
21.04.2020 до Запорізької місцевої прокуратури №2 з Державного архіву Запорізької області надійшло рішення чотирнадцятої сесії Бердянської районної ради народних депутатів № 4 від 31.03.1994, оформлене протоколом № 15, яким ОСОБА_1 надано в постійне користування для ведення фермерського господарства землю (колгосп ім. Смирнова, поле № 1, ґрунтозахисна сівозміна) (т. 1 а.с. 75-83).
При цьому, у супровідному листі зазначено, що додатки до рішення відсутні, зокрема Державний акт на право постійного користування землею серії ЗП 000001 № 59 від 31.05.1994 (т. 1 а.с. 75).
08.05.2020 до Запорізької місцевої прокуратури №2 на її запит № 34-3029 від 30.04.2020 з боку Міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшла завірена копія Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП 000001 № 59, реєстр № 176 від 31.05.1994, виданого на підставі рішення сесії Бердянської районної ради від 31.03.1994 № 4 на ім'я ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 62).
Отже, на підставі рішення чотирнадцятої сесії Бердянської районної ради народних депутатів № 4 від 31.03.1994 ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 36,02 га для ведення фермерського господарства, що розташована на території Долинської сільської ради, про що видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЗП 000001 № 59 від 31.05.1994 (т. 1 а.с. 63-64).
Відповідно до положень Закону України “Про добровільне об'єднання територіальних громад” Лукашівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, на території якої розташована спірна земельна ділянка, та ще п'ять сільських рад Запорізького району об'єдналися в Широківську об'єднану територіальну громаду Запорізького району Запорізької області.
Так, рішенням Широківської сільської ради від 29.05.2017 № 1 “Про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію депутатів Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області” визнано повноваження депутатів Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, обраних на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 30.04.2017.
За матеріалами справи на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 22.12.2018 та наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2315/15-18-СГ від тієї ж дати земельну ділянку з кадастровим номером 2322184600:04:002:0815 площею 22 га передано в комунальну власність Широківської сільської об'єднаної територіальної громади в масиві земель загальною площею 2037,0838 га.
За рішенням Широківської сільської ради від 11.02.2019 на підставі вказаних документів прийнято у комунальну власність Широківської сільської ради ( об'єднаної територіальної громади ) вказані земельні ділянки та за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.05.2019 проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою сіл і селищ в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області з кодом ЄДРПОУ 26013402.
Предметом розгляду у даній справі при новому розгляді є вимоги про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 10.12.2015, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_1 , на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право № 12533520 щодо оренди земельної ділянки площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, що розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту; та зобов'язання фізичної особи-підприємця Зозуля Василя Анатолійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ін. код НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, що розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, на користь територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70413, Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Широке, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 26013402).
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором оренди державного майна.
Позовні вимоги в частині недійсності оспорюваного договору оренди мотивовані положеннями статей 203 та 215 ЦК України.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
відповідно до частини 1 статті 22 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Статтею 31 ЗК України встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Частинами 1, 2 статті 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Частинами 1, 3 статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
За змістом частини 2 статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
Відповідно до частин 2, 3 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.
Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України "Про фермерське господарство", який є спеціальним нормативно-правовим актом.
Частинами 1, 2, 4 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.
Таким чином, спеціальний Закон України "Про фермерське господарство" визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.
Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.
Отже, при вирішенні спору про правомірність надання та використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок, визначений статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" як спеціальною щодо статті 123 ЗК України. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.
За змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною 1 статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів. Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-2902цс15, від 11.05.2016 у справі № 6-2903цс15, від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16 та постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 924/863/17, від 14.11.2018 у справі № 314/3881/15-ц.
Прокурор, звертаючись із позовом у цій справі, наголошує на тому, що право на пільгове отримання земельної ділянки державної форми власності для створення фермерського господарства громадянин може використати лише один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах. Натомість ОСОБА_1 на момент прийняття оскаржуваного наказу вже реалізував своє право на пільгове отримання земельної ділянки державної власності у користування для ведення фермерського господарства, отримавши у тимчасове користування 50 га в постійне користування на підставі рішення чотирнадцятої сесії Бердянської районної ради народних депутатів від 31.03.1994 №4. На підставі того ж рішення ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 36,02 га для ведення фермерського господарства, що розташована на території Долинської сільської ради, про що видано Державний акт на право постійного користування землею від 31.05.1994 серії ЗП 000001.
Отже земельна ділянка передана ОСОБА_1 із порушенням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство".
Під час розгляду справи відповідач 1 та відповідач 2 заявили про застосування позовної давності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19 викладено правові висновки:
"Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
На віндикаційні позови держави та територіальних громад (в особі органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно) поширюється загальна позовна давність.
Зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або мали би стати остаточними, якби позовна давність була застосована без дискримінації на користь держави, є несумісною з принципом правової визначеності.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об'єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів".
При скасуванні судових рішення в частині визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції наведених висновків Верховного Суду не врахував, зазначив, що з огляду на те, що прокурор дізнався про порушене право Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області при передачі в оренду земельної ділянки з 08.05.2020, то саме з цієї дати для нього строк позовної давності почав перебіг, тому дійшов передчасного висновку, що трирічний строк на звернення прокурора в інтересах держави в особі Широківської сільської ради за захистом свої порушених прав та інтересів до суду на момент звернення не сплив.
З урахуванням того, що перебіг позовної давності починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а не прокурор, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції не проаналізував належним чином усіх доводів прокурора щодо дотримання ним положень законодавства щодо позовної давності, у тому числі не з'ясував моменту початку перебігу строку позовної давності, його переривання/зупинення у спірних правовідносинах.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
За матеріалами справи факт незаконного набуття ОСОБА_1 права оренди спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної або комунальної власності поза конкурсом, що і було підставою для пред'явлення даного позову прокурором, встановлено саме після отримання 08.05.2020 копії Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП000001 № 59 від 31.05.1994.
21.04.2020 до Запорізької місцевої прокуратури № 2 з Державного архіву Запорізької області надійшло рішення чотирнадцятої сесії Бердянської районної ради народних депутатів № 4 від 31.03.1994, оформлене протоколом № 15, яким ОСОБА_1 надано в постійне користування для ведення фермерського господарства землю (колгосп ім. Смирнова, поле № 1, ґрунтозахисна сівозміна).
При цьому, у супровідному листі зазначено, що додатки до рішення відсутні, зокрема Державний акт на право постійного користування землею серії ЗП 000001 № 59 від 31.05.1994.
У подальшому до Запорізької місцевої прокуратури № 2 саме 08.05.2020 на її запит від 30.04.2020 № 34-3029 з боку Міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надійшла завірена копія Державного акту на право постійного користування землею площею 36,02 га серії ЗП 000001 № 59 від 31.05.1994, виданого на підставі рішення сесії Бердянської районної ради від 31.03.1994 № 4 на ім'я ОСОБА_1 та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 176.
Ні Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області, ні Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не було обізнано з існуванням та змістом вказаного акта постійного користування землею, публічна інформація, яка міститься у вказаному державному акті на право постійного користування землею, відсутня в відкритому доступі, у тому числі на електронних сервісах, державних реєстрах, зокрема Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Публічній кадастровій карті України, Національній кадастровій системі, тощо.
Земельну ділянку площею 36,02 га виділено відповідачу 2 іншим органом, а саме Бердянською районною радою народних депутатів, у 1994 році на території іншого, Бердянського району області. Остання не мала кадастрового номеру за діючим на той час законодавством.
Також будь-якої інформації щодо отримання ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки останній при зверненні 08.12.2015 до ГУ Держгекокадастру у Запорізькій області щодо виділення йому додатково спірної земельної ділянки площею 33,09 га відповідач 2 не надав.
З урахуванням наведеного, прокурор та орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, на час прийняття рішення у грудні 2015 року щодо виділення додаткової земельної ділянки для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 2322184600:03:001:2025 площею 33,09 га не знало не могло довідатись про вказаний факт порушення прав держави.
Також Європейський суд з прав людини у справі «Богдель проти Литви» вказав, що якщо справа стосується держави, то позовна давність починається із дня, коли відповідний орган «здобув достатні докази для того, щоб довести, що публічний інтерес було порушено».
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що позовна давність не пропущена і відраховуються з 08.05.2020.
Позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 10.12.2015, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно вимог про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, що розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, слід зазначити, що в цій частині провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору, оскільки боржником відповідачем 2 вже повернуто спірну земельну ділянку, і повернення іі вдруге не є можливим.
20.04.21 згідно акту державним виконавцем Запорізького районного відділу державної виконавчої служб Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) під час примусового виконання виконавчого провадження № 64999033 земельну ділянку площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, що розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області передано Широківській сільській раді.
22.04.21 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Запорізької області щодо зобов'язання відповідача 2 повернути земельну ділянку площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025.
Стосовно права прокурора на звернення до суду з даним позовом.
Предметом спору, в даному випадку є передача в оренду земельної ділянки з порушенням вимог чинного законодавства.
Однак, Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області з моменту набуття права власності на спірну земельну ділянку не вживалися заходи до її повернення, визнання договору недійсним.
Відповідно до ст. ст. 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
За приписами ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
В силу ч. ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 1-1/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження" визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
З наведеного вбачається, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 по справі № 4/166 "Б".
Крім того, право звернення прокурора в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування підтверджене у постанові Великої Плати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18).
Таким чином, прокурором цілком правомірно заявлено позов у цій справі.
За результатом розгляду спору, враховуючи часткове задоволення касаційної скарги касаційною інстанцією, а також закриття провадження у справі в частині вимог про зобов'язання вчинити дії та задоволення позову в частині вимог про визнання недійсним договору, при новому розподілу судових витрат за результатами розгляду спору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь Запорізької обласної прокуратури судовий збір за подання позову та скарг за задоволеною позовною вимогою. При цьому, сторони не позбавлені права звернення до суду із відповідними заявами про поворот виконання рішення, повернення судового збору, тощо.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Закрити провадження в частині вимог про зобов'язання фізичної особи-підприємця Зозуля Василя Анатолійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ін. код НОМЕР_1 ) повернути земельну ділянку площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, що розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, на користь територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70413, Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Широке, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 26013402).
2. Позов задовольнити в частині вимог про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 10.12.2015, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_1 , на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право № 12533520 щодо оренди земельної ділянки площею 33,0900 га, кадастровий номер 2322184600:03:001:2025, що розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Зозуля Василя Анатолійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ін. код НОМЕР_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури 1 051 (одна тисячі п'ятдесят одна) грн 00 коп. судового збору за позовною вимогою, 1 576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн 50 коп. за апеляційною скаргою. Видати наказ.
4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689) на користь Запорізької обласної прокуратури 1 051 (одна тисячі п'ятдесят одна) судового збору за позовною вимогою, 1 576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн 50 коп. за апеляційною скаргою. Видати наказ.
5. Стягнути з Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (69061, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17; адреса для листування: вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 53, м. Запоріжжя, 69089) на користь Фізичної особи-підприємця Зозуля Василя Анатолійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ін. код НОМЕР_1 ) 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. судового збору за касаційною скаргою. Видати наказ.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 11.09.2023.
Суддя А.О. Науменко