номер провадження справи 9/58/23
29.08.2023 Справа № 908/623/23
м.Запоріжжя Запорізької області
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», код ЄДРПОУ 35571472 (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМАГРО», код ЄДРПОУ 38407015 (72540, Запорізька область, Якимівський район, с. Таврійське (с. Червоноармійське (п)), вул. Калініна, буд. 42)
про стягнення 743854,40 грн, витребування та передання майна
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Здоренко В.Є.;
від відповідача: не з'явився/не приєднався
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про: стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМАГРО» суми 743854,40 грн., з якої: 488433,08 грн. - заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором за період з лютого по грудень 2022 року, 204,00 грн. - компенсація понесених позивачем витрат, 255217,32 грн. - неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення; витребування від ТОВ «ДІМАГРО» та передання ТОВ «Проше Лізинг Україна» автомобіля марки Тouareg, кузов № НОМЕР_1 , рік випуску 2019, д.н.з. НОМЕР_2 .
Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 530, 549, 610, 612, 631, 785, 806 ЦК України, ст.ст. 180, 193, 230, 291, 292 ГК України, ч. 2 ст. 7, п. 4 ч. 1 ст. 10, п.п. 3, 7 ч. 2 ст. 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», умовами договору про фінансовий лізинг № 00018975 від 02.08.2019 з додатковою угодою від 31.01.2020 та Загальними комерційними умовами внутрішнього фінансового лізингу (додаток до Договору фінансового лізингу).
В позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції становить 33841,82 грн., з яких: 13841,82 грн. - витрати зі сплати судового збору, 20000,00 грн. - витрати на оплату професійної правничої допомоги з підготовки позову та комплексного представництва інтересів позивача в суді першої інстанції. Докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів з дати винесення рішення у справі.
Ухвалою суду від 07.03.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/623/23, присвоєний номер провадження 9/58/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 03.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, позовну заяву на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. Ухвалою суду від 09.05.2023 на підставі ч. 12 ст. 176 ГПК України продовжено розгляд справи (підготовче провадження), призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 12.06.2023 закрито підготовче провадження у справі №908/623/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, просив позов задовольнити в повному обсязі. Підставою для звернення з позовом позивач зазначив невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати лізингових платежів за договором про фінансовий лізинг №00018975 від 02.08.2019 у період з лютого 2022 по грудень 2022 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 488 433,08 грн. У зв'язку з порушення строків внесення лізингових платежів позивач 19.12.2022 направив на адресу відповідача вимогу №00018975 з повідомленням про відмову від договору та необхідність повернути об'єкт лізингу. Таким чином, на думку позивача, договір фінансового лізингу №00018975 від 02.08.2019 є розірваним в односторонньому порядку з 30.12.2022, з настанням для сторін відповідних наслідків, зокрема, щодо повернення предмета лізингу. Крім того, в порядку п. 9.5 Загальних умов, з відповідача підлягає стягненню компенсація сплаченого ТОВ «Порше Лізинг Україна» штрафу за вчинене адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі в розмірі 204,00 грн. Посилаючись на положення ст. 785 ЦК України, позивач нарахував до стягнення неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення за період січень-лютий 2023, яка складає 255 217,32 грн.
Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суду не повідомляв. У відзиві, який надійшов до суду 02.06.2023, ТОВ «ДІМАГРО» визнав лише заборгованість з лізингових платежів у розмірі 488 433,08 грн. Проти іншої частини заявлених позивачем вимог заперечив з наступних підстав. Позивачем не надано жодних доказів, які б доводили сплату ним 204,00 грн штрафу за адміністративне правопорушення та відправлення відповідної вимоги про відшкодування цих витрат відповідачу, у зв'язку з чим дана вимога не підлягає задоволенню. Заперечив проти факту розірвання договору фінансового лізингу №00018975 від 02.08.2019, внаслідок неотримання лізингоодержувачем письмового повідомлення від позивача підписаного уповноваженою особою. Також заперечив проти застосування положень ст. 785 ЦК України та нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення, у зв'язку з недоведенням позивачем розміру місячної орендної плати, який складає 1247,84 Євро. Висловив свою незгоду з вимогою про витребування об'єкта лізингу (автомобіля), оскільки порушення виконання зобов'язань з лізингових платежів відбулося внаслідок настання форс-мажорних обставин, про що позивача було повідомлено листом від 29.05.2023. З урахуванням викладеного просив суд прийняти визнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення основного боргу та застосувати положення ст. 130 ГПК в цій частині. В іншій частині позовних вимог відмовити.
29.08.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, повне рішення складено 11.09.2023.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
02 серпня 2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (лізингодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІМАГРО» (лізингоодержувач, відповідач у справі) укладено Договір про фінансовий лізинг № 00018975 (з додатками), за умовами якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу Об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW Тouareg 3.0 V6 TDI, шасі № НОМЕР_1 , рік випуску 2019.
За змістом п.п. 3.1 та 3.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (Додаток до Договору про фінансовий лізинг № 00018975 від 02.08.2019), лізингодавець прийняв на себе зобов'язання придбати у власність Об'єкт лізингу, який був обраний відповідно до специфікації лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає вимогам лізингоодержувача.
В розділі договору «Умови лізингу» зазначено:
- Вартість Об'єкта лізингу: еквівалент 66700,00 доларів США, що становить 1 685 508,90 грн;
- Авансовий платіж: еквівалент 13 340,00 доларів США;
- Обсяг фінансування: еквівалент 53 360,00 доларів США;
- Кількість лізингових платежів: 48;
- Строк лізингу (місяців): 48;
- Лізинговий платіж: еквівалент 1 819,03 доларів США.
Сторони визначили, що усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гриванях і підлягають розрахунку: 1) за відповідним розрахунком обмінним курсом, що встановлений українським комерційним банком ПАТ «Креді Агріколь Банк», якщо Лізингодавець не повідомить про інше відповідно до п. 6.3 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, та застосовуватиметься до еквівалентів в дол. США (відповідно до цього договору), визначених вище, відповідно до п. 6.3 та 2) відповідно до пунктів 6.4.1 або 6.4.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.
Відповідно до п. 5.1 Загальних умов, об'єкт лізингу буде доставлений та переданий ТОВ «Порше Лізинг Україна» або належним чином уповноваженою особою (Дилером-продавцем) безпосередньо лізингоодержувачу відповідно до умов договору.
Лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки об'єкта лізингу шляхом підписання лізингоодержувачем та лізингодавцем акту прийому-передачі (надалі - Акт прийому-передачі). Будь-які дефекти об'єкта лізингу фіксуються в Акті прийому-передачі. Якщо з боку лізингоодержувача немає заперечень в акті прийому-передачі, об'єкт лізингу вважається таким, що був прийнятий лізингоодержувачем в ідеальному стані та у відповідності до вимог останнього (п. 5.4 Загальних умов).
В п. 6.3 Загальних умов, зокрема, визначено, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим контрактом на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» відображають справедливу вартість об'єкта лізингу та забезпечують отримання ТОВ «Порше Лізинг Україна» суми, очікуваної станом на дату виконання Контракту відповідно до чинного курсу обміну євро/долара США (як обумовлено сторонами в контракті) за безготівковими операціями, встановленого українським комерційним банком (ПАТ «Креді Агріколь Банк» або іншим банком) або Національним банком України, як погоджено сторонами у договорі про фінансовий лізинг. З цією метою лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим Контрактом, розраховуються в євро/доларах США (як обумовлено сторонами в контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом за безготівковими операціями вказаного вище банку, чинним на робочий день, що передує дню виставлення рахунка.
Згідно з п. 6.5 Загальних умов лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок зазначений ТОВ «Порше Лізинг Україна» у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).
Відповідно до п. 8.4 Загальних умов, лізингоодержувач погоджується, що всі строки, зазначені в цьому контракті, є прийнятними для виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань.
На виконання умов договору лізингу, позивачем за договором купівлі-продажу автомобіля № 3534 від 02.08.2019 був придбаний автомобіль марки Volkswagen, модель Тouareg, кузов НОМЕР_1 , рік випуску 2019.
13.08.2019 об'єкт лізингу (автомобіль моделі Тouareg, кузов НОМЕР_1 , рік випуску 2019) був переданий позивачем лізингоодержувачу на підставі Акту прийому-передачі.
Додатковою угодою від 31.01.2020 до договору про фінансовий лізинг сторони узгодили новий розмір лізингового платежу та, який за новим графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування) був визначений в еквіваленті 1727,71 долар США.
Позивач у позові посилається на те, що у період з лютого 2022 по грудень 2022 року відповідачу були виставлені наступні рахунки на загальну суму 488 433,08 грн:
- Рахунок №0591857 від 01.02.2022 на суму 48 191,84 грн. (залишок складає 47 791,35 грн);
- Рахунок №0595812 від 01.03.2022 на суму 49 614,77 грн;
- Рахунок №00602283 від 01.04.2022 на суму 8753,67 грн;
- Рахунок №00604246 від 02.05.2022 на суму 8753,67 грн;
- Рахунок №00608156 від 01.06.2022 на суму 8753,67 грн;
- Рахунок №00612468 від 01.07.2022 на суму 49971,09 грн;
- Рахунок №00617322 від 01.08.2022 на суму 62464,72 грн;
- Рахунок №00621440 від 01.09.2022 на суму 62464,72 грн;
- Рахунок №00625234 від 03.10.2022 на суму 63288,47 грн;
- Рахунок №00628907 від 01.11.2022 на суму 63271,33 грн;
- Рахунок №00632812 від 01.12.2022 на суму 63305,62 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасного внесення лізингових платежів, позивач на електронну адресу відповідача надіслав вимогу №00018975 від 19.12.2022 про погашення суми боргу протягом десяти днів з дня відправлення вимоги. Також відповідача було повідомлено про відмову позивача від договору про фінансовий лізинг та викладено вимогу про повернення об'єкта лізингу.
Вимога залишена відповідачем без відповіді, заборгованість та додаткові витрати в добровільному порядку не сплачені, об'єкт лізингу не повернуто.
Порушення виконання відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг №00018975 від 02.08.2019 стало підставою для звернення лізингодавця з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/623/23.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 7 статті 292 ГК України визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (в редакції чинній на час укладення договору) встановлено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг», в редакції чинній на час укладення договору).
Відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), перший лізинговий платіж підлягав сплаті 02.08.2019, останній - 15.07.2023). Чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно на відповідну дату поточного місяця, що погоджена сторонами у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).
За змістом п. 6.5 Загальних умов, лізингові платежі перераховуються не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).
Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору виставляв відповідачу рахунки на сплату лізингових платежів відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).
З відзиву, який надійшов до суду 02.06.2023, зокрема, вбачається, що відповідач позовні вимоги в частині стягнення заборгованості зі сплати лізингових платежів в розмірі 488 433,08 грн визнає. Доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати лізингових платежів відповідач не надав, внаслідок чого суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості з лізингових платежів в сумі 488 433,08 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Позивач у позові, посилаючись на п. 9.5 Загальних умов, просив також стягнути з відповідача понесені витрати у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 204,00 грн.
Пунктом 9.5 Загальних умов встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний експлуатувати об'єкт лізингу відповідно до чинного законодавства. У випадку порушення законодавства лізингоодержувач несе відповідальність за всі наслідки, що можуть виникнути у зв'язку з цим та сплачує всі штрафи відповідним органам. Лізингоодержувач покриває всі витрати (включаючи штрафні (фінансові) санкції), пов'язані з використанням об'єкта лізингу відповідно до чинного законодавства, в тому числі, пов'язані з використанням об'єкта лізингу як таксі чи для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, включаючи, окрім іншого, витрати у зв'язку з не проходженням технічного огляду/обов'язкового технічного контролю та неналежною експлуатацією об'єкта лізингу тощо. У кожному випадку, коли ТОВ «Порше Лізинг Україна» сплатило будь-які платежі, штрафи та адміністративні витрати, пов'язані з ними, представницькі витрати та/або гонорари юристам, збори та інші подібні витрати, Лізингоодержувач у повному обсязі відшкодовує ТОВ «Порше Лізинг Україна» такі витрати впродовж 10 робочих днів після відправлення відповідної вимоги від ТОВ «Порше Лізинг Україна».
18.01.2022 Департамент патрульної поліції м. Києва склав постанову серії 1АВ№03956818 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України. Відповідно до зазначеної постанови патрульною поліцію встановлено, що 18.01.2022 о 12 год. 10 хв. за адресою м. Одеса, Південна дорога, 2 зафіксовано транспортний засіб Volkswagen марки Тouareg, д.н НОМЕР_2 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження руху транспортних засобів на 31 км/год, чим порушила пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
У вимозі №00018975 від 19.12.2022 позивач, зокрема, вимагав від відповідача сплатити інші витрати, понесені лізингодавцем при виконанні умов договору в розмірі 204,00 грн.
Здійснивши аналіз умов Договору про фінансовий лізинг та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про недоведеність даної позовної вимоги позивача, оскільки останнім не надано суду жодних доказів, які б доводили сплату ним штрафу в розмірі 204,00 грн. за адміністративне правопорушення.
Наявність постанови про адміністративне правопорушення не свідчить про понесення позивачем реальних витрат та, як наслідок, наявність правових підстав для відшкодування розміру штрафу зазначеного в цій постанові за рахунок відповідача.
З огляду на викладене, суд погоджується з правовою позицією відповідача про недоведеність даної вимоги. У зв'язку з чим, відмовляє позивачу у стягненні компенсації понесених витрат в розмірі 204,00 грн.
Також позивач, враховуючи положення ст. 785 ЦК України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, яка складає 255 217,32 грн.
Обґрунтовуючи дану вимогу позивач зазначив, що Договір №00018975 фінансового лізингу від 02.08.2019 розірвано в односторонньому порядку лізингодавцем з 30 грудня 2022 року, з настанням для сторін відповідних наслідків, зокрема щодо повернення предмета лізингу (відповідно до п. 4 частини 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»).
Розрахунок неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення позивачем здійснено за період січень-лютий 2023 року виходячи з умов додаткової угоди від 30.01.2020 та Графіку покриття витрат на виплати лізингових платежів до неї, якими встановлений Лізинговий платіж за грудень 2022 року в розмірі 1727,71 доларів США, що в еквіваленті станом на 31.12.2022 складає - 63804,33 грн (1727,71 дол. США х 36,93 грн (курс долара станом на 31.12.2022). Загальний розмір неустойки за два місяця складає 255 217,32 грн. (63804,33 грн х 2 (подвійна плата за користування річчю) х 2 місяці користування (січень-лютий 2023).
Здійснивши аналіз умов договору та доводів позивача щодо заявленої вимоги про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення за період січень-лютий 2023 в сумі 255 217,32 грн., суд дійшов до висновку про часткове її задоволення з наступних підстав.
Статтею 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» (в редакції чинній на час укладення договору) визначено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Аналогічні положення щодо застосування до договору лізингу загальних положень про найм (оренду) містяться у статті 806 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
За умовами абз. 2 п. 6.18 Загальних умов внутрішнього фінансового лізингу, сторони погоджуються, що у випадку припинення Контракту/відмови від Контракту за ініціативою ТОВ «Порше Лізинг Україна» відповідно до пункту 12 Контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.
Відповідно до п. 8.3.2 Загальних умов, якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг»), ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право припинити контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.
Підпунктом 12.6.1 пункту 12.6 Загальних умов встановлено, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право в односторонньому порядку припинити цей контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об'єкта лізингу, зокрема, у разі якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.
Факт порушення виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного та повного внесення лізингових платежів підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
День, що вважатиметься датою припинення/відмови від контракту, визначається ТОВ «Порше Лізинг Україна» у відповідному повідомленні/вимозі. ТОВ «Порше Лізинг Україна» надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про припинення/відмову від контракту та, за можливості, зв'язується з ним доступними засобами зв'язку для повідомлення про припинення/відмову від контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається ТОВ «Порше Лізинг Україна» на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)/місцем реєстрації (для фізичних осіб). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою УДППЗ «Укрпошта» про прийняття повідомлення для відправки (п. 12.7 Загальних умов).
Як свідчать матеріали справи позивач, у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань, на підставі Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг» 26.12.2022 надіслав на електронну адресу відповідача, яка зазначена в преамбулі Договору про фінансовий лізинг, вимогу №00018975 від 19.12.2022 про сплату суми заборгованості та інші витрати. Повідомив про відмову лізингодавця від договору та зобов'язав відповідача протягом 10 робочих днів з дати припинення контракту повернути об'єкт лізингу.
Зазначена вимога підписана електронним підписом представником позивача, про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Виходячи з наявних доказів, слідує про обізнаність відповідача про розірвання лізингодавцем контракту в односторонньому порядку та необхідність повернення об'єкта лізингу в установлені строки.
В той же час, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що договір про фінансовий лізинг №00018975 від 02.08.2019 припинився саме з 30.12.2022 року.
У випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, контракт вважається припиненим на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони (п. 12.13 Загальних умов).
Оскільки вимога була надіслана 26.12.2022 року, то з урахуванням наведеної вище умови договору, строк припинення правочину припадає на 09.01.2023 відповідно (26.12.2022 + 10 робочих днів). Таким чином 09 січня 2023 року є датою припинення господарських правовідносин між сторонами, які регулюються умовами договір про фінансовий лізинг №00018975 від 02.08.2019.
Положеннями ст. 785 ЦК України встановлений обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у зв'язку з припиненням договору найму.
Разом з тим, згідно з п. 13.1 Загальних умов лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені ТОВ «Порше Лізинг Україна», повернути об'єкт лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна» в усіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення Контракту…Якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримки повернення об'єкта лізингу, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право вилучити (повернути) об'єкт без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку.
Тобто учасники правочину на власний розсуд узгодили строки повернення об'єкта лізингу, а саме - у строк, який встановлений ТОВ «Порше Лізинг Україна».
У вимозі № 00018975 від 19.12.2022 позивач, зокрема, вимагав від ТОВ «ДІМАГРО» повернути автомобіль (об'єкт лізингу) на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» впродовж десяти робочих днів з дати припинення контракту.
Як встановлено судом вище контракт припинив свою дію 09.01.2023, таким чином, строк в якій відповідач повинен був повернути об'єкт лізингу настає 23.01.2023 (09.01.2023 + 10 робочих днів, як то встановлено у вимозі), прострочення виконання зобов'язання починається з 24.01.2023.
За таких обставин, застосування положення ч. 2 ст. 785 ЦК України у вигляді стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення є правомірним за період прострочення з 24.01.2023 по 28.02.2023 (останній день місяця лютого у 2023) у розмірі 160539,93 грн.
Відповідно до інформації з сайту ПАТ «Креді Агріколь Банк», яку використовує ТОВ «Порше Лізинг Україна» при виставленні рахунків, обмінний курс долара США за безготівковими операціями ПАТ «Креді Агріколь Банк», чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунку, тобто станом на 31.12.2022, становить 36,93 грн. за 1 долар США.
За січень 2023 - 8 днів прострочення, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення складає 32931,27 грн ((1727,71 долар США х 36,93 грн х 2) : 31 (кількість днів в січні) х 8 (кількість днів прострочення у січні)).
За лютий 2023 (за повний місяць, що складається з 28 календарних днів), неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення складає 127608,66 грн (1727,71 долар США х 36,93 грн х 2).
Таким чином, вимога про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення підлягає задоволенню в загальному розмірі 160539,93 грн. В іншій частині вимог про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення суд відмовляє, внаслідок безпідставності її заявлення.
Відносно вимоги позивача про витребування об'єкта лізингу, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, відповідач в порушення умов договору про фінансовий лізинг припинив сплачувати лізингові платежі, вимогу позивача про їх сплату залишив без задоволення, у зв'язку з чим позивач скористався своїм правом, передбаченим п. п. 8.3.2., 12.6 Загальних умов на відмову від договору в односторонньому порядку. Оскільки повідомлення про відмову від договору отримано відповідачем 26.12.2022, договір припинив свою дію 09.01.2023.
За визначенням п. 13.1 Загальних умов Лізингодавець зобов'язаний у строки, встановлені ТОВ «Порше Лізинг Україна» повернути об'єкт лізингу Лізингодавцю в усіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення контракту, крім випадку, коли Лізингоодержувач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до умов контракту.
Відповідно до частин 2, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, наслідком розірвання договору є відсутність у позивача обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Тобто, у разі розірвання договору лізингу невнесена лізингоодержувачем у складі лізингових платежів покупна вартість об'єкта лізингу не підлягає стягненню з лізингоодержувача, у зв'язку з припиненням зустрічного зобов'язання лізингодавця по переданню у майбутньому об'єкта лізингу у власність.
Як вже зазначалось вище, відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» на правовідносини, що склалися між сторонами з приводу користування об'єктом лізингу поширюються загальні положення про оренду (найм). Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, встановлений обов'язок наймача негайно повернути об'єкт оренди у разі припинення договору.
З урахуванням викладеного, користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється неправомірно. Отже, як було встановлено судом вище з 24.01.2023 відповідач є таким, що прострочив повернення об'єкта лізингу.
Станом на час вирішення даного спору, матеріали справи не містять доказів добровільного повернення відповідачем об'єкта лізингу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМАГРО» автомобіля Тouareg, кузов № НОМЕР_1 , рік випуску 2019, д.н.з. НОМЕР_2 та передання транспортного засобу Товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна».
Щодо доводів відповідача на неотримання ним письмової вимоги, яка у відповідності до п. 12.7 Загальних умов повинна надсилатися лише засобами поштового зв'язку та, як наслідок, відсутності правових підстав вважати договір про фінансовий лізинг розірваним, суд зазначає наступне.
Так, дійсно умовами договору про фінансовий лізинг №00018975 від 02.08.2019 учасниками правочину узгоджений порядок надсилання вимоги засобами поштового зв'язку (п. 12.7 Загальних умов).
Разом з тим, суд приймає до уваги той факт, що зареєстрованим та фактичним місцезнаходженням відповідача є: с. Таврійське (с. Червоноармійське (п)) Якимівського району Запорізької області.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку уся територія Якимівської селищної територіальної громади входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 24.02.2022 по теперішній час). Відправлення поштової кореспонденції, адресати якої розташовані на тимчасово окупованій території, відділеннями АТ «Укрпошта» не приймаються, у зв'язку з тим, що відділення Укрпошти на таких територіях не працюють.
Отже, виходячи з наведеного, позивач з незалежних від нього обставин, не міг повідомити відповідача в узгоджений учасниками правочину спосіб (надсилання вимоги засобами поштового зв'язку) про прийняте ним рішення про розірвання договору та необхідність відповідача вчинити певні дії.
Тому направлення вимоги на електронну пошту боржника, яка зазначена лізингоодержувачем в договорі, є належним доказом вжиття заходів щодо дотримання позивачем умов договору.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис (КЕП) має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що відправлення та передавання електронних документів здійснюється автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообігу» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Таким чином, заперечення відповідача, які викладені у відзиві стосовно не отримання ним вимоги в паперовій формі, підписання вимоги не стороною за контрактом, а саме - не Йоахім Арером судом відхиляються. Тим більше, що відповідач маючи сумніви щодо належного підписання вказаного листа уповноваженою особою позивача не вчинив жодній дій для з'ясування цього питання з позивачем. При цьому, позивач у позовній заяві підтвердив факт підписання уповноваженою особою та направлення вказаного листа в електронній формі відповідачу.
Стосовно посилання відповідача на форс-мажорні обставини, які виникли у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та перебуванням відповідача на тимчасово окупованій території, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з частиною 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.
Втім, відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.
Таким чином, за загальним правилом, зацікавленій стороні по кожному конкретному випадку необхідно доводити факт невиконання зобов'язання саме у зв'язку з введенням воєнного стану.
Належних та допустимих доказів настання форс-мажорних обставин та наявність правових підстав для звільнення лізингоодержувавча від відповідальності за порушення зобов'язання відповідач суду не надав.
Крім того, в пункті 17.1 Загальних умов встановлено, що у разі якщо внаслідок форс-мажорних обставин будь-яка сторона не може виконувати або затримує виконання будь-яких своїх зобов'язань за цим контрактом та негайно інформують про це іншу сторону, зазначаючи обставини, що становлять форс-мажор із тими доказами, які можливо надати, а також приблизний строк, протягом якого виконання своїх зобов'язань за цим Контрактом такою стороною буде унеможливлене або відстрочене. Сторона, яка зазнала впливу таких форс-мажорних обставин, звільняється від відповідальності перед іншою стороною за невиконання або відстрочення виконання своїх зобов'язань за цим Контрактом.
Отже, виходячи з наведеної умови контракту, сторони узгодили, що у випадку настання форс-мажорної обставин учасник правочину негайно повідомляє про це іншу сторону та надає відповідні докази, що становлять форс-мажор.
Разом з тим, відповідач лише 29.05.2023 повідомив позивача про настання для лізингоодержувача форс-мажорних обставин під час виконання зобов'язань за договором № 00018975 від 02.08.2019.
Суд також зазначає, що посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, як на підставу для звільнення його від відповідальності, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі (ТОВ «Порше Лізинг Україна») також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому лізингових платежів та інших, визначених договором та законом, нарахувань як способу захисту його майнових прав, передбаченого законом.
На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом частково.
Витрати зі сплати судового збору у відповідності до положень статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Клопотання відповідача щодо застосування статті 130 ГПК України у зв'язку з визнанням ним вимоги про стягнення заборгованості з лізингових платежів, судом відхилено, оскільки дана норма права застосовується лише у випадку визнання відповідачем позову в цілому (усіх позовних вимог), а не частково.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМАГРО», код ЄДРПОУ 38407015 (72540, Запорізька область, Якимівський район, с. Таврійське (с. Червоноармійське (п)), вул. Калініна, буд. 42) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», код ЄДРПОУ 35571472 (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В) суму 488 433 (чотириста вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять три) грн 08 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів, суму 160539 (сто шістдесят тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн 93 коп. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення.
Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМАГРО», код ЄДРПОУ 38407015 (72540, Запорізька область, Якимівський район, с. Таврійське (с. Червоноармійське (п)), вул. Калініна, буд. 42) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», код ЄДРПОУ 35571472 (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В) автомобіль Тouareg, кузов № НОМЕР_1 , рік випуску 2019, д.н.з. НОМЕР_2 .
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМАГРО», код ЄДРПОУ 38407015 (72540, Запорізька область, Якимівський район, с. Таврійське (с. Червоноармійське (п)), вул. Калініна, буд. 42) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», код ЄДРПОУ 35571472 (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В) суму 12418 (дванадцять тисяч чотириста вісімнадцять) грн 60 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 11.09.2023.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва