вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"11" вересня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/849/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши заяву Закарпатської обласної прокуратури від 07.09.2023 №15-876 вих-23
про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам: Державному підприємству «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» та Товариству з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням договору підряду від 21.01.2022 №7, укладеного між Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» про закупівлю робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 071305 Драгово-Сокирниця км 0+000 - 16+500 в Закарпатській області. Коригування. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» (Код ДК 021:2015 - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» загальною вартістю 238 015 000,00 грн, до набрання рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позовної заяви, законної сили.
долучену до позовної заяви
у справі № 907/849/23
за позовом: Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород в інтересах держави в особі:
позивача 1: Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м. Харків
позивача 2: Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів
до відповідача 1: Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області», м. Ужгород
відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», м. Бровари Київської області
про визнання недійсним договору підряду
Закарпатська обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою №15-875 вих-23 від 07.09.2023 в інтересах держави в особі позивачів: Північно-Східного офісу Держаудитслужби та Західного офісу Держаудитслужби до відповідачів Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», в якій просить визнати недійсним договір підряду від 21.01.2022 № 7, укладений між Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» за результатами проведення відкритих торгів на закупівлю робіт: «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 071305 Драгово-Сокирниця км 0+000 - 16+500 в Закарпатській області. Коригування. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» (Код ДК 021:2015 - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» загальною вартістю 238 015 000,00 грн.
Одночасно з поданням позову прокурор звернувся до господарського суду із заявою від 07.09.2023 №15-876 вих-23 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам: Державному підприємству «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» та Товариству з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням договору підряду від 21.01.2022 №7, укладеного між Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» про закупівлю робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 071305 Драгово-Сокирниця км 0+000 - 16+500 в Закарпатській області. Коригування. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» (Код ДК 021:2015 - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» загальною вартістю 238 015 000,00 грн, до набрання рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позовної заяви, законної сили.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2023 головуючим суддею для розгляду справи №907/849/23 визначено суддю Лучка Р.М.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що за результатами моніторингу спірної закупівлі Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області встановлено ряд порушень учасниками закупівлі законодавства у сфері закупівель та зобов'язано Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема розірвати спірний договір.
За позицією прокурора, не дивлячись на законність вимог контролюючого органу, що підтверджено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 260/2590/22 на час подання даного позову договір між сторонами не розірвано, що свідчить про відсутність в сторін договору наміру виконувати вимоги контролюючого органу та підтверджує намір виконання незаконно укладеного договору.
Вказує при цьому, що на час подання позову оспорюваний договір не виконувався сторонами, а позовна заява прокурора спрямована на попередження незаконного витрачання бюджетних коштів та неналежного виконання робіт по договору, без застосування наслідків недійсності правочину.
Пояснює, що при умові виконання сторонами договору задоволення позовної заяви унеможливить здійснення ефективного захисту порушених інтересів держави та призведе до відмови у задоволенні позову, відповідно - інтереси держави залишаться незахищеними з існуванням обґрунтованого ризику неналежного виконання Підрядником робіт через відсутність матеріально-технічної бази та кваліфікованих працівників у мінімально необхідній кількості, а відтак, необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована можливістю сторін виконати умови укладеного договору, що в свою чергу призведе до незаконного та неефективного використання бюджетних коштів, неналежного виконання робіт.
Прокурор також звертає увагу, що сам факт можливості відповідачами виконати хоча б частково умови спірного договору є беззаперечним, що відповідно унеможливить ефективний захист порушених та оспорюваних прав та інтересів прокуратури як позивача, з метою захисту яких пред'явлено позов.
Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з'ясування додаткових обставин, з огляду на вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 року № 921/40/20).
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 916/1572/19).
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі № 911/1111/20).
Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Якщо позивач звертається до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Наведена правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України). Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).
При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Як встановлено судом, предметом позову у даній справі прокурором визначено визнання недійсним договору підряду від 21.01.2022 № 7, укладеного між відповідачами у справі за результатами проведення відкритих торгів на закупівлю робіт, а самі позовні вимоги обґрунтовуються наявністю порушень Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення закупівлі робіт: «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 071305 Драгово-Сокирниця км 0+000 - 16+500 в Закарпатській області. Коригування. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» (Код ДК 021:2015 - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)».
Таким чином, з огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Суд погоджується з позицією прокурора, що в спірних правовідносинах існує обґрунтована ймовірність виконання сторонами оспорюваного договору, водночас така ймовірність є наслідком дотримання обов'язку належного виконання зобов'язання відповідно до ст. 526 ЦК України та не унеможливлює ефективний захист інтересів держави щодо заявленого предмету спору.
Матеріали справи свідчать, що зобов'язання між сторонами виникли з договору підряду від 21.01.2022 № 7, який, враховуючи встановлену ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину та з огляду на відсутність підстав вважати такий договір нікчемним, підлягає виконанню його сторонами у встановленому порядку допоки його недійсність не буде встановлена судом.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Пропоновані прокурором заходи забезпечення суд не може вважати ні адекватним заходом щодо заявленого предмета спору, ані співмірним заявленим вимогам, позаяк по суті заборона виконувати умови договору є непропорційним втручанням в господарську діяльність відповідачів шляхом заборони їм виконувати господарське зобов'язання, яке виникло на підставі договору, недійсність якого судом не встановлена, що за змістом є фактично тотожним задоволенню позовних вимог до вирішення спору по суті, а за диспозицією ч. 2 ст. 136 ГПК України підставою забезпечення позову є ймовірність істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду чи ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а не забезпечення прийняття судового рішення про задоволення позовних вимог прокурора.
Не беруться судом до уваги аргументи прокурора з посиланням на правову позицією Верховного суду, що викладені в постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 щодо неефективного способу захисту в разі заявлення позовної вимоги про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору без вимоги про застосування наслідків його недійсності, позаяк у спірних правовідносинах за позицією самого ж прокурора оспорюваний договір підряду від 21.01.2022 № 7 не виконувався відповідачами, а в разі його ймовірного виконання під час розгляду даної справи в суді Закарпатська обласна прокуратура в будь-якому разі не позбавлена права/можливості заявити вимогу про застосування наслідків недійсності спірного договору, що в повній мірі забезпечуватиме ефективний захист інтересів держави у спірних правовідносинах, на захист яких прокурором подано даний позов до суду.
При цьому, подавши позов в інтересах держави про визнання недійсним договору підряду прокурор стверджує про наявність порушень таких інтересів (держави) як про факт, який має місце внаслідок самого укладення договору підряду від 21.01.2022 № 7 та на зміст (характер) відповідних порушень, які вже мають місце за позицією прокурора, можливе виконання оспорюваного договору не впливатиме, а застосування конкретного (ефективного) способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).
Висновки господарського суду за результатами розгляду заяви про забезпечення позову.
В силу положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення конкретного позову, та на які така сторона посилається.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням наведеного, суд висновує, що мотиви забезпечення позовних вимог прокурора не пов'язуються з ймовірністю істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду чи ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави у випадку прийняття рішення про задоволення позовних вимог, а доводи Закарпатської обласної прокуратури щодо можливості виконання оспорюваного договору його сторонами не можуть свідчити про необхідність вжиття заходів забезпечення позову та спрямовані фактично на забезпечення прийняття судового рішення про задоволення позовних вимог з урахуванням судової практики Верховного суду в спірних правовідносинах, що не відповідає застосуванню інституту забезпечення позову в господарському судочинстві відповідно до Глави 10 Розділу І ГПК України.
За таких обставин, слід дійти висновку, що пропоновані прокурором заходи забезпечення позову не є адекватними, необхідними та співмірними предмету позову, мета їх заявлення не відповідає застосуванню заходів забезпечення позову як таких, а відтак, суд відмовляє у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову.
Частиною 6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Закарпатської обласної прокуратури від 07.09.2023 №15-876 вих-23 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам: Державному підприємству «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» та Товариству з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» вчиняти будь-які дії, пов'язані з виконанням договору підряду від 21.01.2022 №7, укладеного між Державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» про закупівлю робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 071305 Драгово-Сокирниця км 0+000 - 16+500 в Закарпатській області. Коригування. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» (Код ДК 021:2015 - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» загальною вартістю 238 015 000,00 грн, до набрання рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позовної заяви, законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 11 вересня 2023 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Р.М. Лучко