61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
про залишення позовної заяви без руху
11.09.2023 Справа № 905/1165/23
Суддя Господарського суду Донецької області Хабарова М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1) Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька обл., м. Авдіївка, пр. Індустріальний, буд. 1);
2) Компанії «Метінвест Б.В.» (1082 МА, Королівство Нідерланди, м. Амстердам, площа Густава Малера, 74 Б);
3) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про стягнення збитків
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «Метінвест Б.В.» та ОСОБА_2 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) у розмірі 70 698 440,67 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір».
Пунктом 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 2684,00 грн.
Розміри ставок судового збору встановлено п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання позовної заяви майнового характеру в 2023 році мінімальний судовий збір складає 2684,00 грн, а максимальний - 939400,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, заявлені позивачем вимоги мають майновий характер (стягнення 70698440,67 грн ).
В той же час, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір» (п. 8.23).
Відтак, враховуючи, що даний позов подано в електронній формі за допомогою системи «Електронний суд», то для визначення розміру судового збору підлягає застосуванню встановлений наведеною нормою коефіцієнт пониження, виходячи з якого розмір судового збору, яким підлягає оплаті заявлена за поданим позовом майнова вимога становить 751520,00 грн (939400 грн * 0,8).
Крім того, позивач просить врахувати судовий збір, сплачений у справах №905/1060/21 та №910/11303/22 у розмірах 20119,48 грн та 4381,82 грн відповідно.
31.08.2023 через систему «Електронний суд» до суду від Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» надійшли заперечення на клопотання позивача про зарахування до цієї справи сплаченого судового збору у справах №905/1060/21 та 910/11303/22 з посиланням на ч. 5 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір»).
При цьому відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після пред'явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно з випискою з казначейського рахунку (крім передбачених законодавством випадків звільнення від сплати судового збору).
Важливим є не лише факт сплати судового збору, а й коректне та повне заповнення реквізитів. Водночас для відкриття провадження у справі долучення самого платіжного доручення до позовної заяви замало.
Платіжні документи, зокрема, платіжне доручення №6034130858 від 20.05.2021 про сплату судового збору у розмірі 20119,48 грн та квитанція №32528798800006240756 від 31.01.2023 про сплату судового збору у розмірі 4381,82 грн було подано за подання інших позовних заяв у справі №905/1060/21 та справі №910/11303/22 не можуть бути прийняті судом як належні докази, що підтверджують сплату судового збору у даній справі №905/1165/23, оскільки існує механізм повернення судового збору, визначений Законом України «Про судовий збір», що виключає можливість зарахування попередньо сплаченого судового збору в інших справах.
Також позивачем в якості доказів сплати судового збору була надана платіжна інструкція №0.0.3165983323.1 на суму 60000 грн.
Таким чином, сума недоплаченого судового збору по справі №905/1165/23 складає 691520,00 грн (751520,00 грн - 60000,00 грн).
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про розстрочення судового збору протягом часу розгляду справи в суді першої інстанції, посилаючись на фінансові проблеми, пов'язані з війною в Україні, та неможливістю одразу сплатити судовий збір у сумі 731918,96 грн. При цьому, на підтвердження складного матеріального стану позивач надає лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів за 2022 рік.
В наданому суду клопотанні позивач посилається на ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Вказує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), згідно якої сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Ставки сплати судового збору за звернення до суду з відповідним позовом встановлені в Законі України «Про судовий збір».
Таким чином, саме законодавець встановив вимоги до позовної заяви та ставки сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак, таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених у ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений у ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/4473/21 (910/8061/21) вказано, що Закону України «Про судовий збір» не містить визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують незадовільний майновий стан особи. Такими документами можуть бути, наприклад, довідка податкового (фіскального) органу про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік та / або відповідна довідка органу Пенсійного фонду про розмір отриманої пенсії за цей же період у разі якщо скаржник є пенсіонером, довідка про перелік розрахункових та інших рахунків, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо.
Питання зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статей 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Законодавець передбачив можливість зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, однак, єдиним критерієм для цього є саме майновий стан сторони. Для вирішення питання щодо зменшення суми судового збору вирішальним є дослідження майнового стану сторони в цілому, при цьому, не обмежуючись лише відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків.
Саме заявник повинен довести, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору в установленому розмірі, однак, ОСОБА_1 не надав жодного підтверджуючого документа про свій складний майновий стан, лише пославшись на війну в Україні та фінансові проблеми і неможливість одночасної сплати всієї суми судового збору.
Для оцінки майнового стану позивача ним не надано відомостей стосовно того чи володіє він нерухомістю, автотранспортними засобами, того, що він не є власником акцій та не отримує дивіденди, не має банківських рахунків та коштів на них, депозитів, тощо.
Викладаючи фактичні обставини даної справи, позивач зазначив, що 24.05.2018 він отримав кошти в сумі 5884500,00 грн, однак доказів витрати, відсутності вказаних коштів позивачем суду не надано.
Оцінивши доводи, наведені позивачем в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання про розстрочення судового збору, з огляду на те, що будь-яких документів на підтвердження майнового стану позивача, які б переконливо свідчили про неможливість або суттєву ускладненість сплати судового збору у встановленому законом розмірі суду не надано, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для розстрочення сплати судового збору.
За таких обставин суд відмовляє в клопотанні позивача про розстрочення сплати судового збору та залишає позовну заяву без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «Метінвест Б.В.» та ОСОБА_2 про стягнення збитків залишити без руху.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 691520,00 грн.
3. Повідомити сторін, що у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду тимчасово обмежений, запроваджено роботу суду у віддаленому режимі.
Заяви, клопотання тощо, можуть бути подані засобами електронного зв'язку: inbox@dn.arbitr.gov.ua, а також через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
4. Повідомити сторін, що відповідно до розпорядження керівництва Господарського суду Донецької області №1-р від 30.01.2023 «Про відправку вихідної кореспонденції» за результатами закупівлі знаків поштової оплати, з метою раціонального використання наявних ресурсів для відправки вихідної кореспонденції, з метою мінімізації ризиків для життя та здоров'я працівників суду, рекомендовано суддям та працівникам суду здійснювати відправлення через поштового оператора «Укрпошта» за потреби після вичерпання використання альтернативних способів повідомлення сторін та учасників процесу (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема «Електронний суд», «Судова влада України» тощо) та можливістю фактичної доставки поштового відправлення за місцем призначення.
З огляду на зазначене, суд звертає увагу учасників на те, що процесуальні документи, у тому числі дана ухвала, будуть надсилатися на електронні адреси, які відомі суду, або сторони будуть повідомлені телефонограмами, а також суд пропонує альтернативний спосіб отримання процесуальних документів та необхідної інформації у справах в системі «Електронний Суд» http://cabinet.court.gov.ua.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.В. Хабарова