вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
31.08.2023м. ДніпроСправа № 904/375/23
за позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз”, м. Дніпро
до Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, Дніпропетровська область, м. Нікополь
про стягнення заборгованості у розмірі 1 095 147,02 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретар судового засідання Мазнов Д.С.
Представники:
від позивача Кузьміна І.С. ордер адвокат
від відповідача Вошколуп В.Г. довіреність адвокат
від відповідача Добровольський А.Т. довіреність адвокат
Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” звернулося до Господарського суду з позовом до Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 1 095 147,02 грн, з яких: 438 387,80 грн - основний борг, 283 248,19 грн - пеня, 36 943,29 грн - 3% річних, 336 467,74 грн - інфляційні втрати та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
21.02.2023 від представника Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення неустойки.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 було здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. та призначено підготовче засідання на 21.03.2023.
09.03.2023 позивач надав заперечення щодо зменшення неустойки.
21.03.2023 підготовче засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Золотарьової Я.С. у щорічній основній відпустці.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2023 призначено підготовче засідання на 29.03.2023.
10.03.2023 позивач надав відповідь на відзив та заперечення щодо клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2023 підготовче засідання відкладено на 20.04.2023.
27.03.2023 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” про зупинення провадження у справі відмовлено.
Протокольною ухвалою від 20.04.2023 оголошено перерву до 16.05.2023.
16.05.2023 відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” про зупинення провадження у справі відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.06.2023.
Протокольною ухвалою від 13.06.2023 оголошено перерву до 04.07.2023.
26.06.2023 відповідач надав додаткові пояснення по справі.
Протокольною ухвалою від 04.07.2023 оголошено перерву до 09.08.2023.
Протокольною ухвалою від 09.08.2023 оголошено перерву до 31.08.2023.
28.08.2023 відповідач надав додаткові пояснення по справі.
У судовому засіданні 31.08.2023 продовжено розгляд справи по суті: заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позові, відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 31.08.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Узагальнена позиція позивача
Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору розподілу природного газу, шляхом підписання заяви приєднання № 09420056EP016 від 01.01.2016 в частині оплати спожитого газу.
Позивач зазначає, що з урахуванням всіх платежів станом на 01.09.2021 за відповідачем обліковувалась заборгованість у сумі 898 791, 86 грн, а станом на 2022 рік з урахуванням всіх платежів утворилась заборгованість на суму 438 387, 80 грн.
Позивачем за неналежне виконання відповідачем умов договору нараховано 283 248,19 грн пеня, 36 943,29 грн 3% річних, та 336 467, 74 грн інфляційних втрат.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з твердженнями відповідача щодо існування переплати та посилається на постанову НКРЕКП від 30 грудня 2020 № 2768, відповідно до якої затверджено тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» - у розмірі 1,17 грн за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ).
Узагальнена позиція відповідача
Відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на таке.
Відповідач заперечує щодо твердженнями позивача про наявну заборгованість у нього перед позивачем за 2021 рік, яка становить 898 791, 86 грн.
Так, відповідач зазначає, що до набрання чинності нового тарифу за постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018, тобто до 01.01.2020, відповідач здійснював оплату послуг з розподілу природного газу згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425 (зі змінами та доповненнями) за тарифом, що складав 580, 60 грн за 1000 м3 (без урахування ПДВ), тобто за фізичний обсяг розподілу природного газу.
На сьогоднішній час у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (с. Бояринцева М. А.) перебуває справа №640/1125/20, предметом розгляду якої є правомірність прийняття постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018.
Тому відповідач вважає, що у 2020 році тариф на послуги з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ для позивача не встановлено, і відповідач, керуючись п. 6.2. Договору, до моменту встановлення Оператору ГРМ нового правомірно визначеного тарифу на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ сплачує за послуги позивача у 2020 році за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ за фізичний обсяг розподілу природного газу (тобто за тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425), і в строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (як це визначено п. 6.4. Договору).
За розрахунками відповідача у нього існує переплата коштів позивачу за надані послуги з розподілу природного газу.
Щодо наявності заборгованості за 2022 рік відповідач також заперечує та зазначає, що за результатами сплат у 2020 році станом на листопад 2020 року виникла переплата в розмірі 1 095 456,37 грн, яка взагалі не врахована при розрахунку заборгованості відповідача.
Також відповідач вказує, що він здійснив оплату за надані послуги у розмірі 6 639 444,04 грн, а отримав послуги (станом на 01.01.2022) на загальну суму 6 179 039, 98 грн. Відтак, твердження позивача про наявність заборгованості у відповідача за надані у 2022 році послуги є безпідставним.
Відповідач також заперечив щодо стягнення штрафних санкцій, посилався на настання форс-мажорних обставин та просив зменшити їх розмір.
Крім того відповідач виклав заперечення щодо нарахування штрафних санкцій за періоди 6-9; 35 в частині коригування величини замовленої річної потужності.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Між Акціонерним товариством «Дніпропетровська» (далі - позивач, Оператор ГРМ) та Акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (далі - Відповідач, споживач) укладено Договір розподіл природного газу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2498, шляхом підписання заяви приєднання від 01.01.2016 року № 09420056ЕОВР016.
Згідно з пунктом 1.1 договору цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Відповідно до пункту 1.3 договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633,634,641,642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання до цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви-приєднання за формою наведеною в додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими), який є невід'ємною частиною до цього договору, яку у встановленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГМР та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГМР та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених кодексом газорозподільних систем та цим договором (пункти 5.1, 5.2 договору).
Відповідно до пункту 6.1 договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно пункту 6.2 договору, тариф, встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Згідно пункту 6.4 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 6.6. типового договору, визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Згідно з пунктом 6.8. типового договору, надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом надання послуг, що оформлюється відповідно до вимог кодексу газорозподільчих систем.
У п.8.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 Договору).
На виконання норм Кодексу ГРМ щодо тарифу на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,17 грн за 1 куб. м на місяць (Постановою НКРЕКП від 30 грудня 2020 № 2768), Споживач звернувся до Оператора ГРМ з листом від 12.10.2020 вих. № 2020.10.12/9-6602/7627/4005 про становлення річної замовленої потужності в об'ємі 1 200 000 м3/12 (том 1, арк.с.92).
На виконання умов Договору позивач надав відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності):
-у лютому 2021 року на суму 140 400, 00 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81003093 від 28.02.2021;
- у березні 2021 року відповідач отримав послуги на суму 140 400,00 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП81005298 від 31.03.2021.
- у квітні 2021 року відповідач отримав послуги на суму 140 400, 00 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДҐП81007425 від 30.04.2021.
- у травні 2021 року відповідач отримав послуги на суму 140 400, 00 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП81009947 від 31.05.2021.
- у червні 2021 року відповідач отримав послуги на суму 140 400, 00 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81011862 від 30.06.2021;
- у липні 2021 року відповідач отримав послуги на суму 140 400, 00 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81014425 від 31.07.2021.
Всі вищепераховані акти містяться в матеріалах справи та підписані сторонами без зауважень (том 1, арк.с. 66-71).
Споживач здійснив оплату за послуги розподілу природного газу 30.08.2021 у сумі 10 352, 69 грн.
Відтак, станом на 01.09.2021 за Споживачем обліковувалась заборгованість у сумі 832 047, 31 грн.
В серпні 2021 року на адресу Оператора ГРМ надійшов лист вих. № 2021.08.03/61-6602/7627/4005 від 03.08.2021 від АТ «НЗФ» про збільшення РЗП до 1 916 620 м3/12. (том 1, арк.с. 93).
В подальшому на виконання умов Договору позивач надав відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності):
- у серпні 2021 року Споживач отримав послуг з урахуванням корегування на 811 156,33 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП8014885 від 31.08 2021.
29.09.2021 Споживач здійснив оплату за послуги розподілу природного газу у сумі 224 244, 54 грн.
- у вересні 2021 року відповідач отримав послуги на суму 224 244, 54 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП81017992 від 30.09.2021.
28.10.2021 року Споживач здійснив оплату за послуги РЗП у сумі 224 244,55 грн.
- у жовтні 2021 року відповідач отримав послуги на суму 224 2444,54 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81020510 від 31.10.2021.
29.11.2021 року Споживач здійснив оплату за послуги РЗП у сумі 224 244,55 грн.
- у листопаді 2021 року АТ «НЗФ» отримало послуг на суму 224 2444,55 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81023124 від 30.11.2021.
30.12.2021 року Споживач здійснив оплату за послуги РЗП у сумі 157 499,99 грн.
- у грудні 2021 року відповідач отримав послуги на суму 224 2444,54 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП81024428 від 31.12.2021.
Всі вищеперераховані акти містяться в матеріалах справи та підписані сторонами без зауважень (том 1, арк.с. 72-76).
З огляду на вищеперераховані акти та часткові оплати споживача, за відповідачем обліковувалась заборгованість у сумі 898 791, 86 грн.
30.09.2021 позивач надав Споживачу акт приймання-передачі природного газу №ДГП0050312 яким встановлено, що річна замовлена потужність для відповідача на 2022 рік становить 1 665 310,17/12 місяців = місячна замовлена потужність 138 775,84 м3 (том 1, арк.с.88).
Листом від 06.10.2021 вих. № 2020.10.0 6/12-6602/7627/4005 споживач скорегував обсяги РЗП на 1 250 000 м3/12 = 104 166,67 м3 - місячна замовлена потужність (том 1, арк.с.94).
25.01.2022 Споживач здійснив оплату за послуги розподілу природного газу у сумі 157 500, 02 грн.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності) у січні на суму 157 499, 99 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП82000926 від 31.01.2022
25.02.2022 року Споживач здійснив оплату за послуги розподілу природного газу у сумі 157 499, 99 грн.
У лютому 2022 року відповідач отримав послуги на суму 157 500,02 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП82004237 від 28.02.2022, даний акт підписаний сторонами без зауважень.
30.03.2022 року Споживач здійснив оплату за послуги розподілу природного газу у сумі 157 499, 99 грн.
У березні 2022 року відповідач отримав послуги на суму 157 499, 99 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП82005378 від 31.03.2022.
29.04.2022 року Споживач здійснив оплату за послуги розподілу природного газу у сумі 157 500,02 грн.
У квітні 2022 року відповідач отримав послуги на суму 157 499, 99 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП82007836 від 30.04.2022.
30.05.2022 року Споживач здійснив оплату за послуги розподілу природного газу у сумі 157 499, 99 грн.
У травні 2022 року відповідач отримав послуги на суму 157 500,02 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП82010163 від 31.05.2022.
29.06.2022 року Споживач здійснив оплату за послуги розподілу природного газу у сумі 157 499, 99 грн.
У червні 2022 року відповідач отримав послуги на суму 157 499, 99 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП82011183 від 30.06.2022.
У липні 2022 року відповідач отримав послуги на суму 157 499,99 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП82013967 від 31.07.2022.
У липні 2022 року від відповідача на користь позхивача коштів не надходило.
02.08.2022 року Споживач здійснив оплату за послуги розподілу природного газу у сумі 157 500,02 грн та 30.08.2022 на суму 157 499,99 грн.
У серпні 2022 року відповідач отримав послуги на суму 157 500,02 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП82016162 від 31.08.2022.
Всі вищеперераховані акти містяться в матеріалах справи та підписані сторонами без зауважень (том. 1, арк.с.77-84)
Листом від 14.09.2022 вих.№5-23/6310 Споживач скорегував обсяги розподілу природного газу на 4 904 000,00 м3/12 = місячна замовлена потужність 408 666,67 м3 (том 1, арк.с.95).
30.09.2022 року Споживач здійснив оплату за послуги розподілу природного газу у сумі 617 903, 98 грн.
У вересні 2022 року відповідач отримав послуг з урахуванням корегування на суму 4 301 135, 99 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП82016313 від 30.09.2022. Цей акт підписаний сторонами без зауважень (том 1, арк.с. 85).
17.10.2022 року Споживач здійснив оплати за послуги розподілу природного газу у сумах 460 403,99 грн. та 3 683 232,01 грн.
28.10.2022 року Споживач здійснив оплату за послуги розподілу природного газу у сумі 617 904,05 грн.
У жовтні 2022 року відповідач отримав послуг з урахуванням корегування на суму 617 903,98 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг № ДГП82018389 від 30.09.2022. Цей акт підписаний сторонами без зауважень (том 1, арк.с. 86).
18.11.2022 позивач направив відповідачу лист, в якому просив останнього підписати та скріпити печаткою акти.
Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору нараховано 283 248,19 грн пені, 36 943,29 грн 3% річних, та 336 467, 74 грн інфляційних втрат.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Правовідносини щодо розподілу природного газу, які виникли між сторонами врегульовані Законом України “Про ринок природного газу”, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015 (надалі - Кодекс ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 “Про затвердження Типового договору розподілу природного газу”.
Частинами 1 - 2 статті 40 Закону України “Про ринок природного газу” визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Відповідно до пунктів 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.
Відповідно до частини 2 статті 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу).
Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між позивачем та відповідачем укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання заяви приєднання.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.
Щодо суми основного боргу
З доводів відповідача убачається, що більшість зводяться до незгоди останнього з тарифами, встановленими НКРЕКП щодо наданих послуг з розподілу природного газу.
Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3018 затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,04 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно;
Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1156 «Про внесення змін до Постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року №3018» затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,14 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01.07.2020 по 31.12.2020;
Постановою НКРЕКП від 30 грудня 2020 року № 2768 затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,17 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ) на період з 01.01.2021 по 31.12.2021;
Постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2745, затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ) діє по теперішній час.
Жодна з вищевказаних постанов не визнана протиправною у судовому порядку. Вказані Постанови НКРЕКП втрачали чинність автоматично з моменту вступу в силу кожної наступної Постанови.
З доводів відповідача убачається, що більшість заперечень відповідача щодо наявності заборгованості зводяться до незгоди останнього з тарифами, встановленими НКРЕКП щодо наданих послуг з розподілу природного газу:
- тарифи, які діяли за постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, яка на переконання АТ «Дніпроазот» має застосовуватися й на теперішній час;
- постанова НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 втратила чинність з 01.07.2020 у зв'язку з набранням чинності постанови НКРЕКП №1156 від 24.06.2020;
- постанова НКРЕКП від 24.06.2020 №1156 є законною, винесена у межах, на підставі наданих йому повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством;
- постанова НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 не визнана протиправною, що спростовує доводи відповідача.
Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 №2745 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). Діючий у 2022 році , тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» не переглядався у зв'язку з прийняттям Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479-ІХ, яким протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів, в т.ч. на послуги з розподілу природного газу.
Враховуючи вищевикладене, відповідач здійснював оплату послуг з розподілу природного газу, а позивач у свою чергу, приймало вказані кошти за існуючими тарифами, у свою чергу, постанова НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 не визнана протиправною, що спростовує доводи відповідача про наявність переплати.
До того ж акти надання послуг відповідачем підписано без заперечень, мотивовану відмову від їх підписання не надано.
У Постанові від 23.12.2022 по справі №904/1125/20 Верховним Судом висловлена така правова позиція:
«Зі змісту наведених правових норм вбачається, що рішення НКРЕКП з питань установлення цін та тарифів, у тому числі на послуги розподілу природного газу, є за своєю юридичною природою нормативно-правовим актом.
Норми оспорюваної постанови поширюються на невизначене коло осіб та розраховані на неодноразове застосування, що в свою чергу дає підстави вважати, що ця постанова є нормативно-правовими актами…
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої' влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень врегульовано статтею 264 КАС України».
Відтак, незгода відповідача з постановами НКРЕКП у тому числі внаслідок відсутності економічного та правового обґрунтування тарифу на послуги Оператора ГРМ на відповідні роки та збільшення у значному розмірі для Відповідача витрат грошових коштів на сплату послуг з розподілу природного газу за Договором, не є предметом розгляду цієї справи. Ці питання мають розглядатися в межах адміністративного судочинства.
Щодо оскарження постанов НКРУКП слід також зазначити таке.
у січні 2020 року АТ «Дніпроазот» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про визнання протиправними дій НКРЕКП по встановленню тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» та визнання протиправною і скасування постанови №3018 від 24.12.2019 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз».
За результатами судового оскарження постанови НКРЕКП від 24.12.2019 №3018, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2020 у справі №640/1125/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.202 у справі №640/1125/20, постанова НКРЕКП від 24.12.2019 №3018 визнана протиправною та скасована.
В подальшому, постановою Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №640/1125/20 скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд.
Тобто, постанова НКРЕКП від 24.12.2019 №3018 наразі не скасована, а тому підлягає застосуванню до правовідносин між позивачем та відповідачем протягом І півріччя 2020 року.
В свою чергу, постанова НКРЕКП від 24.06.2020 №1156, яка діяла протягом II півріччя 2020 року також є не скасованою.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №640/31995/20 АТ «Дніпроазот» відмовлено в задоволенні позову до НКРЕКП, третя особа АТ «Дніпропетровськгаз» про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 24.06.2020 №1156.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.11.2021 у справі №640/31995/20 залишив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №640/31995/20 без змін, а апеляційну скаргу АТ «Дніпроазот» - без задоволення.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі №640/31995/20 набрала законної сили 30.11.2021.
Відтак, на теперішній день постанови НКРЕКП про затвердження тарифів на розподіл природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» на 2020 рік не скасовані.
Матеріалами справи встановлено, що тариф на 2021 рік також є чинним, оскільки справа №640/9962/21 перебуває на розгляді у суді першої інстанції).
22.12.2021 НКРЕКП прийнята постанова від 22.12.2021 № 2745 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (надалі - «Постанова № 2745»), якою на 2022 рік Оператору ГРМ був встановлений новий тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Вказана Постанова також оскаржується у адміністративному суді (справа №№2640/7137/22), але на час прийняття рішення по цій справі, рішення по адміністративній справі ще не прийнято.
Відтак Постанова НКРЕКП №2745 також є діючою та не скасованою.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач надавав послуги відповідачу з розподілу природного газу, а відповідач їх частково сплачував.
Водночас, умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати наданих послуг. Відповідно до пункту 6.6 договору, строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 438 387, 80 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 стаття 232 Господарського кодексу України).
За умовами пункту 8.2 договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Загалом позивачем було нараховано пеню на 283 348, 19 грн за кожний окремий період на кожну окрему суму починаючи з 11.01.2022 по 09.01.2023.
Відповідно до періоду 35 згідно з актом за вересень 2022 року, позивачем нараховано пеню у розмірі 37 660, 47 грн за період з 11.10.2022 по 16.10.2022.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично неточним.
В серпні 2021 року на адресу Оператора ГРМ надійшов лист вих. № 2021.08.03/61-6602/7627/4005 від 03.08.2021 від АТ «НЗФ» про збільшення РЗП до 1 916 620 м3/12. (том 1, арк.с. 93).
Позивачем не враховано, що відповідно до п 3 ст. 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, при збільшенні величини замовленої річної потужності, різниця вартості послуги розподілу природного газу яка утворилася внаслідок перерахунку вартості такої послуги за період з початку поточного календарного року до місяця, у якому здійснюється уточнення величини замовленої річної потужності (включно), оплачується споживачем, що не є побутовим, за тарифами на розподіл природного газу відповідних періодів протягом 10 робочих днів з дня виставлення Оператором ГРМ рахунку та включається в нарахування за послуги розподілу природного газу поточного календарного місяця.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем не доведено, що у відповідача за сплату збільшення величини замовленої річної потужності почалось прострочення, так як відповідно до п. 3 ст. 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем оплата відбувається протягом 10 робочих днів з дня виставлення рахунку.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази виставлення позивачем коригуючого рахунку, відсутні підстави для стягнення з відповідача суми пені у розмірі 37 660, 47 грн., яка була нарахована позивачем.
Відтак, перевіривши розрахунок пені суд встановив, що сума пені, яка може підлягати стягненню з відповідача становить 245 687, 72 грн.
Щодо зменшення пені, суд зазначає таке.
21.02.2023 відповідач подав клопотання про зменшення неустойки, обґрунтовуючи його тим, що оскільки він розташований в районі проведення воєнних (бойових) дій; 18.07.2022, 15.08.2022 ворожі війська обстріляли його територію, будівлі і потужності, що перешкоджає виконанню договірних зобов'язань.
Відтак відповідач просить зменшити розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн.
Позивач заперечив щодо клопотання відповіді про зменшення неустойки та зазначив, що останнім не наведено вагомих аргументів, що військова агресія перешкоджає відповідачу здійснювати свої господарські зобов'язання.
В силу положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно із статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд зазначає, що інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18).
Суд зазначає, що відповідач розташований в районі проведення воєнних (бойових) дій; 18.07.2022, 15.08.2022 ворожі війська обстріляли його територію, будівлі і потужності, внаслідок чого йому за рахунок знищення майна завдано збитків, а внаслідок російської агресії відповідачем втрачені господарські ланцюжки поставок сировини та збуту його продукції.
Також, відповідач зазнає тяжкого матеріального становища, а саме внаслідок падіння рівня виробництва та реалізації готової продукції.
Тому суд бере до уваги матеріальне становище відповідача, складну ситуацію, яка склалася у м. Нікополі, руйнування на території заводу відповідача, та значення діяльності відповідача для економіки України.
Вирішуючи питання про зменшення пені, суд оцінив доводи відповідача та заперечення позивача, а тому вирішив зменшити розмір пені до 104 013, 63 грн.
Щодо 3 % річних та інфляційних втрат
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Загалом позивачем було нараховано 3% річних на суму 36 943, 29 грн за кожний окремий період на кожну окрему суму починаючи з 11.03.2021 по 09.01.2023 та інфляційні втрати на суму 336 487, 74 грн за той же період.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою додатку «Ліга360» з урахуванням вищевикладеного, вказує про те, що розрахунки позивача в цій частині є обґрунтованими та правильними.
Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% та інфляційних втрат, суд встановив, що він є арифметично неточним. Так, позивачем не враховано, що відповідно до п. 3 ст. 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, при збільшенні величини замовленої річної потужності різниця вартості послуги розподілу природного газу, яка утворилася внаслідок перерахунку вартості такої послуги, за період з початку поточного календарного року до місяця, у якому здійснюється уточнення величини замовленої річної потужності (включно), оплачується споживачем, що не є побутовим, за тарифами на розподіл природного газу відповідних періодів протягом 10 робочих днів з дня виставлення Оператором ГРМ рахунку та включається в нарахування за послуги розподілу природного газу поточного календарного місяця.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази виставлення позивачем коригуючого рахунку, відсутні підстави для стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 5556, 13 грн., яка була нарахована позивачем та суми інфляційних втрат у розмірі 124 535, 17 грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 34 387, 16 грн 3% річних та 211 932, 57 грн інфляційних втрат.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн, суд не убачає підстав для задоволення клопотання в цій частині, оскільки нарахування 3% річних та інфляційних втрат становлять відсоток суми за користування коштами та знецінення валюти та не є штрафними санкціями.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 13 955, 93 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Клопотання Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про зменшення неустойки - задовольнити частково.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (Україна, 53200, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, вул. Електрометалургів, будинок 310; ідентифікаційний код 00186520) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Шевченка, будинок 2; ідентифікаційний код 03340920) 438 387, 80 грн основної заборгованості, 104 013, 63 грн пені, 34 387, 16 грн 3% річних, 211 932, 57 грн інфляційних витрат та судовий збір у розмірі 13 955, 93 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення виготовлено - 11.09.2023.
Суддя Я.С. Золотарьова