справа № 5020-7/135-5/151-7/171-12/038
09 вересня 2010 року 09:34 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Харченка І.А., секретаря судового засідання Варакути К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу
за позовом Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод”
(вул. Портова, 8, місто Севастополь, 99009)
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя
(вул. Героїв Севастополя, 74, місто Севастополь, 99001)
про визнання протиправним та часткове скасування податкового
повідомлення-рішення №0000652310/1 від 14.10.2008 в частині
нарахування 10 059,41 грн., у тому числі 2 910,83 грн. податку на прибуток
підприємств та штрафні санкції у розмірі 7 148,58 грн.,
за участю представників сторін -не з'явились.
Державне підприємство “Севастопольський виноробний завод” (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (надалі - Відповідач) про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000652310/1 від 14.10.2008 в частині нарахування 10 059,41 грн., у тому числі 2 910,83 грн. податку на прибуток підприємств та 7 148,58 грн. штрафних санкцій.
У процесі розгляду спору позивач у порядку статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення №0000652310/1 від 14.10.2008 в частині нарахування 10 059,41 грн., у тому числі 2 910,83 грн. податку на прибуток підприємств та штрафні санкції у розмірі 7 148,58 грн., заява прийнята судом /т. 1 а.с. 142/.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 26.02.2009 суддею Альошиною С.М. було відкрите провадження в адміністративній справі №5020-7/135, призначене попереднє судове засідання на 24.03.2009.
Ухвалою від 24.03.2009 на виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя №48 від 23.03.2009 справа №5020-7/135 прийнята до провадження суддею Євдокімовим І.В., з присвоєнням їй номеру 5020-7/135-5/151.
Ухвалою від 15.04.2009 на виконання розпорядження виконуючого обов'язки голови господарського суду міста Севастополя №54 від 14.04.2009 справа №5020-7/135-5/151 прийнята до провадження суддею Альошиною С.М., з присвоєнням їй номеру 5020-7/135-5/151-7/171.
Ухвалою суду від 04.06.2009 зупинено провадження у справі №5020-7/135-5/151-7/171 у зв'язку з призначенням у справі судово-економічної експертизи.
16.11.2009 справа повернута з Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора Н.С. Бокаріуса з висновком експерта, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.11.2009 провадження у справі було поновлене.
Представники позивача у судовому засіданні 02.09.2010 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.09.2010 з позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у запереченні №966/9/10-041 від 23.03.2009 проти позову, і просив у позові відмовити у повному обсязі /т. 1 а.с. 129/.
Також, представник відповідача подав суду заперечення №17/9/10-0 від 12.01.2010 проти висновку судової економічної експертизи, в якому з висновком експертизи №452 від 03.11.2009 у даній справі не погодився та виклав свої заперечення з цього приводу /т. 2 а.с. 130-131/.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд
Працівниками Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя проведена планова документальна перевірка Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2008.
За результатами перевірки складений акт №635/10/23-123/05431414/230 від 23.07.2008 (далі за текстом -Акт) /т. 1, а.с. 13-120/.
В ході перевірки, зокрема, встановлено:
- в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (додаток К1/1 до рядків 01.2. 04.2 Декларації про прибуток підприємства за 1 півріччя 2007 року, за 9 місяців 2007 року, 2007 рік і за 1 квартал 2008 року) підприємством на кінець звітного періоду відображена вартість запасів готової продукції у розмірі 2768609,00 грн., 1193503,00 грн., 478744,00 грн., 1726319,00 грн. відповідно, проте по даним бухгалтерського обліку підприємства згідно з рахунком № 26 «Готова продукція» вартість запасів на кінець вищевказаних звітних періодів складає 2825344,44 грн., 1206732,23 грн., 483153,39 грн. і 1737962,29 грн. відповідно. Заниження балансової вартості запасів на 01.07.2007г. склало в грошовому еквіваленті 56735,44 грн., на 01.10.2007г. - 13229,23 грн., на 01.01.2008г. - 4409,39 грн., на 01.04.2008г. - 7233.90 грн. В результаті виявлених невідповідностей за 1 півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року, 2007 рік і 1 квартал 2008 року занижено приріст балансової вартості запасів на суму 56735,44 грн., 13229,23 грн., 4409,39 грн., 7233,90 грн. відповідно;
- в порушенні пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено заниження валових доходів за 1 півріччя 2007 року у розмірі 56735,44 грн., за 9 місяців 2007 року у розмірі 13229,23 грн., за 2007 рік у розмірі 4409,39 грн., за 1 квартал 2008 року у розмірі 7233,90 грн.
Таким чином, згідно з Актом перевірки порушення норм пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»призвело до заниження валового доходу за 2007 рік на 4409,39 грн., за 1 квартал 2008 року на 7233,90 грн., та відповідно до заниження податку надприбуток за 2007 рік на 1102,35 грн., за 1 квартал 2008 року на 1808,48 грн. Загалом заниження суми податку на прибуток становить 2910,83 грн.
На підставі акта перевірки №635/10/23-123/05431414/230 від 23.07.2008 відносно Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод” Відповідачем прийняте, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0000652310/1 від 14.10.2008 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 16588,23 грн., у тому числі 7745,45 грн. - основний платіж, 8842,78 грн. - штрафні санкції /т. 1, а.с. 7/.
Позивач, не погодившись з прийнятим Відповідачем відносно нього податкового повідомлення-рішення, звернувся до суду про його оскарження.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).
Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.
У травні 2002 року Постановою Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»№630 від 16.05.2002, було скасовано дію типових положень, які регламентують планування, облік і калькулювання собівартості в різних сферах діяльності. В даний час порядок формування собівартості продукції (робіт, послуг) як одного з видів запасів підприємства регулюється нормами Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Видатки», затверджених Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 та Методичними рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених Наказом Міністерства промислової політики №373 від 09.07.2007.
У Методичних рекомендаціях визначена нова методика розрахунку «виробничої собівартості»продукції (робіт, послуг) незалежно від того, де використовуватиметься показник виробничої собівартості. Методичні рекомендації застосовуються для планування, ведення обліку і калькуляції виробничої собівартості продукції, робіт і послуг промислового характеру, як на промислових підприємствах, так і в непромислових організаціях, які випускають продукцію, незалежно від форм власності і господарювання. Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості приведені у відповідність з внесеними змінами і доповненнями в Закони України і Положення (стандарти) бухгалтерського обліку за станом на 01.01.2007.
Пунктом 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Видатки», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 передбачені основні складові собівартості продукції (робіт, послуг). Вказано, що перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством самостійно.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерство фінансів України №246 від 20.10.1999, визначає методологічні бухгалтерському обліку інформації про запаси і звітності. Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені): витрати на збут; загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Згідно з Наказом Держкомітету Стандартизації, метрології та сертифікації України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань»№315 від 17.05.2000, тара - основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення товару.
Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Видатки», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари.
При розрахунку матеріальної складової в залишках готової продукції і незавершеного виробництва, не можна включати в розрахунок вартість готової продукції в цілому, необхідно включати лише її матеріальну частину. Оскільки, хоча продукція і є повністю матеріальним активом, її вартість складається не лише з вартості сировини і матеріалів, але ще і з вартості витраченої праці, зносу основних засобів, вартості спожитих послуг і інших «нематеріальних»витрат. Таким чином, необхідно відділяти матеріальні витрати від інших, таких, що не мають матеріальної природи.
Таким чином, не можна включати в розрахунок матеріальної складової в залишках готової продукції в цілому, необхідно включати лише її матеріальну частину. Оскільки, хоча продукція і є повністю матеріальним активом, її вартість складається не лише з вартості сировини і матеріалів, але ще і з вартості витраченої праці, зносу основних засобів, вартості спожитих послуг і інших «нематеріальних»витрат. Таким чином, необхідно відділяти матеріальні витрати від інших, таких, що не мають матеріальної природи.
При умові, якщо тара використовується для затарювання готової продукції безпосередньо у процесі виробництва, то вартість тари при вибутті включається в виробничу собівартість готової продукції.
При умові, якщо тара використовується для затарювання товарів, готової продукції і інших запасів на складах готової продукції, то її вартість включається в витрати на збут. Витрати на збут - це витрати які пов'язані з операційною діяльністю, але вони не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до висновку судової економічної експертизи №452 від 03.11.2009, проведеної Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора Н.С. Бокаріуса (т. 2, а.с. 15-98), встановлено наступне:
Сума матеріальної складової у залишках готової продукції, яка повинна брати участь при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, склала всього 6168319,39 грн., у тому числі: за 2 квартал 2007 року у сумі - 2768694,76 грн.; за 3 квартал 2007 року у сумі - 1193589,34 грн.; за 4 квартал 2007 року у сумі - 478830,47 грн.; за 1 квартал 2008 року у сумі - 1727204,82 грн.
Загалом, різниці між даними дослідження про балансову вартість запасів готової продукції та даними, відображеними у бухгалтерському обліку та Додатку КІ/1 до Декларації про прибуток Позивача становить - 1144,39 гри. (за даними дослідження більше), тому що з розрахованої суми матеріальної складової у залишках готової продукції, яка повинна брати участь при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, відрахування зворотної тари експертом не проводилося, так як наданими документами Позивача відрахування зворотної тарі документально не підтверджено.
За результатами проведеного дослідження висновки акту перевірки про заниження Позивачем приросту балансової вартості запасів за 1 півріччя 2007 року на 56735,44 грн., за 9 місяців 2007 року на 13229,23 грн., за 2007 рік на 4409,39 грн. та за 1 квартал 2008 року на 7233,90 грн. документально та нормативно не обґрунтовані.
Висновки акту перевірки про заниження валового доходу за 1 півріччя 2007 року на 56735,44 гри., за 9 місяців 2007 року на 13229,23 грн., за 2007 рік на 4409,39 гри., за І квартал 2008 року 7233,90 грн. та відповідно про заниження податку на прибуток за 2007 рік на 1102,35 гри., за І квартал 2008 року на 1808,48 грн. (загалом заниження суми податку на прибуток 2910,83 гри.) документально та нормативно не обґрунтовані.
З огляду на наведене позовні вимоги Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод” суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000652310/1 від 14.10.2008 в частині нарахування 10 059,41 грн., у тому числі 2 910,83 грн. податку на прибуток підприємств та штрафні санкції у розмірі 7 148,58 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р №31113095700007, ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22090200) на користь Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод” (вул. Портова, 8, м.Севастополь, 99009, код ЄДРПОУ 05431414) державне мито у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис І.А. Харченко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
14.09.2010.
Згідно з оригіналом
Суддя І.А. Харченко
14.09.2010
Розсилка рекомендованим з повідомленням:
1. Державне підприємство “Севастопольський виноробний завод”
(вул. Портова, 8, місто Севастополь, 99009)
2. Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя
(вул. Героїв Севастополя, 74, місто Севастополь, 99001)