Іменем України
27 липня 2010 року справа № 5020-9/118
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Утес” (99008, м. Севастополь, вул. Панаса Мирного, буд. 19),
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарватер-С”(99055, м. Севастополь, вул. Індустріальна, буд. 15),
про виконання умов договору 1/07 від 22.07.2009,
Суддя Рибіна С. А.
Представники сторін:
Позивача (ВАТ “Утес”) - Соловйова Людмила Анатоліївна - директор, наказ № 50 від 06.12.2008;
Відповідача (ТОВ “Фарватер-С”) - Шамрай Роман Віталійович - представник, довіреність № б/н від 01.07.2010.
Відповідача (ТОВ “Фарватер-С”) - Майоров Аріян Русланович - представник, довіреність № б/н від 27.07.2010.
Суть спору.
Відкрите акціонерне товариство “Утес” (далі ВАТ “Утес”) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фарватер-С”(далі ТОВ „Фарватер-С”) про виконання умов договору поставки №1/07 від 22.07.2009 (далі -Договір).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем не належним чином виконані умови договору поставки №1/07 від 22.09.2009, що виразилося у відсутності документів, які підлягали передачі за умовами договору. Доводи та обґрунтування викладені у позові (а. с. 2-3).
Ухвалою суду від 22.06.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі №5020-9/118.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просить зобов'язати відповідача надати докази того, що поставлений агрегат наддуву (приводний турбокомпресор) (далі - Товар) є обладнанням без наробітки (а. с. 29). В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідач ТОВ “Фарватер-С” зобов'язання за договором виконав неналежним чином, не передав йому документацію, яка підтверджує якість поставленого товару і те, що він поставлений без наробітки (а.с.73-75).
У відзиві на позов відповідач проти задоволення заявлених позивачем позовних вимог заперечує, мотивує це тим, що до укладення договору між сторонами було узгоджено, що єдиним документом, підтверджуючим походження та якість товару, являється копія формуляра відсіку двигуна, котра завірена печаткою ТОВ “Фарватер-С”. Копія формуляру була досліджена позивачем до укладення договору, заперечень стосовно неї позивачем надано не було, копія даного документу була передана позивачу. Інших документів позивач не витребував та не може витребувати, оскільки це не передбачено договором. Обґрунтування та інші доводи викладені у відзиві на позов (а. с. 48-51).
Крім того, відповідачем в процесі розгляду спору було заявлено клопотання про витребування в позивача для дослідження судом оригіналів певних документів, які в копії долучені відповідачем до матеріалів справи (а.с.81).
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,
22.07.2009 між ВАТ “Утес” (Покупець) та ТОВ “Фарватер-С” (Постачальник) укладений договір поставки № 1/07 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Товар, а Покупець прийняти та сплатити в порядку укладеному Договором, агрегат наддуву (приводний турбокомпресор) № 0409-22.
Згідно пункту 2.1 Договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку Товару в місто Севастополь на вул. Дибенко, 1 (територія ВЧ А4414) у продовж 5 п'яти банківських днів після підписання Договору. Товар вважається поставленим Постачальником Покупцю з моменту його фактичної передачі та підписання документів на здачу-приймання Товару.
Крім цього, у відповідності до пункту 2.4 Постачальник одночасно з поставкою Товару надає документи для пред'явлення військовій прийомці у відповідності із Додатком № 1 до даного Договору.
22.07.2009 на виконання умов Договору відповідачем позивачеві був виставлений рахунок № 5 (а.с.24).
23.07.2009 сторонами була підписана накладна № 2, згідно якої ВАТ “Утес” отримав від ТОВ “Фарватер” агрегат наддуву (приводний турбокомпресор) № 0409-22.
З пояснень сторін та наданих суду доказів вбачається, що інших документів на здачу-приймання Товару сторони не укладали.
Факт отримання позивачем Товару відповідач також підтверджує непрямими доказами: повідомленнями №№1, 4 та протоколами №№ 1, 5 про швартові та ходові випробування, актом приймання наданих послуг та актом звірки розрахунків між позивачем та Військово-морськими силами Збройних сил України (а.с.53-58).
Відповідач також надав позивачеві завірену ним копію формуляру відсіку дизеля М507А-1П ОТ ФО, частиною якого був агрегат наддуву №0409-22. Інші документи відповідач не надав, пояснив що до зазначеного вище формуляру будь-які документи стосовно агрегату наддуву, який є складовою частиною відсіку, непередбачені.
Позивач вважає, що відповідач зобов'язання за Договором виконав не належним чином, не передав йому документацію, яка підтверджує те, що проданий товар є товаром без наробітки, тому звернувся до суду з даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності із статтею 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
На підставі викладеного вище позивач вважає, що відповідач зобов'язаний надати йому докази того, що агрегат наддуву є обладнанням без наробітки.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши умови Договору поставки № 1/07 від 22.07.2009 суд дійшов висновку, що надання витребуваних позивачем доказів не є зобов'язанням виконати умови договору в розумінні зазначених вище статей.
Не може бути прийнятий судом довід позивача, що надання даних доказів необхідно на підставі пункту 2.4 Договору поставки № 1/07 від 22.07.2009 з тих підстав, що документи для військової прийомки повинні були бути зазначені сторонами у Додатку № 1 до даного Договору, який, згідно пояснень сторін, ними не укладався. Посилання позивача на те, що таким Додатком є Специфікація № 1 до Договору не підтверджується матеріалами справи, оскільки в даному документі відсутній перелік документів, які підлягають передачі та відсутнє будь-яке посилання на ці документи.
Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звертатись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом другим статті 16 Цивільного кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Стаття 20 Господарського кодексу України також визначає способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання:
- визнання наявності або відсутності прав;
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
- присудження до виконання обов'язку в натурі;
- відшкодування збитків;
- застосування штрафних санкцій;
- застосування оперативно-господарських санкцій;
- застосування адміністративно-господарських санкцій;
- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
- інші способи, передбачені законом.
Заявлені позивачем позовні вимоги, а саме: зобов'язати відповідача надати докази того, що поставлений товар є обладнанням певної якості, не відповідають зазначеним вище способам захисту прав.
З вищевикладеного вбачається, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту прав, які він вважає порушеними, тому позовні вимоги ВАТ “Утес” про зобов'язання ТОВ “Фарватер-С” надати доказі на підтвердження того, що агрегат наддуву є обладнанням без наробітки, визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів документів (а.с.81), суд зазначає, що ці документи не стосуються предмету спору, тому клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що надані суду сторонами документи не стосуються саме агрегату наддуву (приводного турбокомпресора) № 0409-22, з пояснень відповідача вбачається, що інші документи у нього відсутні, тому позивач не позбавлений можливості звернутися з іншим позовом за захистом своїх прав у належній спосіб.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Вирішив:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя С.А. Рибіна
Рішення оформлено та підписано
у порядку ст. 84 ГПК України 02.08.2010