33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"08" вересня 2010 р. Справа № 19/108
за позовом підприємець ОСОБА_1
до відповідача підприємець ОСОБА_2
про стягнення в сумі 24 544 грн. 48 коп.
Суддя Тимошенко О.М.
Представники:
Від позивача : ОСОБА_3
Від відповідача : не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 24544,48 грн., з яких: 19250,00 грн. - основний борг, 3626,36 грн. - пеня, 1668,12 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови договору-доручення № 10 від 11.03.2010 р. на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в частині оплати наданих послуг. Просить стягнути кошти в судовому порядку.
В судовому засіданні 08.09.2010 року позивач повідомив, що після порушення провадження у справі відповідачем здійснено часткову сплату боргу в сумі 7140,00 грн. Відтак, сума основного боргу складає 12110,00 грн.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав та вимог не заперечив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
11 березня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір-доручення № 10 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні.
Відповідно до предмету договору, Експедитор-2 (відповідач) доручає, а Експедитор-1 (позивач) зобов'язується за винагороду організувати в інтересах Експедитора-2 транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, наданих ним для перевезення автомобільним транспортом згідно заявки, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно умов договору та транспортно-експедиційних заявок № 004 від 11.03.2010 р., № 006 від 16.03.2010 р. позивачем були надані відповідачу транспортно-експедиційні послуги за маршрутами : Італія - м. Харків (Україна), Італія - м. Новоград-Волинський (Україна), на загальну суму 40250,00 грн. Факт надання послуг стверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 080410/1 від 19.03.2010 р. та CMR № 180630 від 22.03.2010 р.
За умовами п. 3.2 договору, оплата Експедитором-2 здійснюється шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок Експедитора-1 протягом 5 банківських днів з моменту отримання ним оригіналів документів: двох екземплярів ЦМР, рахунка, акта виконаних робіт, оригіналу договору та підтвердженої заявки з мокрою печаткою.
Належний до оплати пакет документів було надіслано позивачем на адресу відповідача 31.03.2010 року. Згідно п. 3.2 договору оплата мала бути здійснена до 07.04.2010 року.
В порушення умов договору відповідач у визначений термін оплату не здійснив. Згідно наданих позивачем виписок з банківського рахунку, відповідачем було проведено часткову оплату, а саме:
- 17.05.2010 року - 7000,00 грн.;
- 08.06.2010 року - 5000,00 грн.;
- 06.07.2010 року - 4000,00 грн.;
- 23.07.2010 року - 3000,00 грн.;
- 27.07.2010 року - 2000,00 грн.
Таким чином, на момент порушення провадження у справі (02.08.2010 року) відповідачем було сплачено 21000,00 грн. (7000,00 + 5000,00 + 4000,00 + 3000,00 + 2000,00 = 21000,00). Залишок боргу складав 19250,00 грн. (40250,00 - 21000,00 = 19250,00).
19 липня 2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою добровільно погасити борг в сумі 24250,00 грн. (який існував на момент направлення претензії), однак відповідачем заборгованість повністю не була сплачена.
За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.
Частиною 1 ст. 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. (ст. 931 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
З огляду на викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 19250,00 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню. Разом з цим судом встановлено, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено частину боргу в розмірі 7140,00 грн., що стверджується виписками з банківського рахунку позивача. (10.08.2010 р. - 4000,00 грн.; 01.09.2010 р. - 3140,00 грн.). Таким чином на момент винесення рішення у справі сума основного боргу склала 12110,00 грн. (19250,00 - 7140,00 = 12110,00). Доказів сплати всієї суми боргу відповідач суду не надав. За таких обставин з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 12110,00 грн. В частині сплачених 7140,00 грн. провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що за прострочення розрахунку Експедитор-2 оплачує Експедитору-1 пеню в розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати, а також сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Вбачаючи прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, позивач нарахував пеню в сумі 3626,36 грн. та відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 1668,12 грн. Надані суду розрахунки перевірено та визнано правильними.
Зважаючи, що прострочення виконання зобов'язання з боку відповідача має місце, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 3626,36 грн. та відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 1668,12 грн. підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково в сумі 17404,48 грн. (12110,00 + 3626,36 + 1668,12 = 17404,48). Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України на відповідача покладають судові витрати по справі внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; фактична адреса АДРЕСА_2, ідент. № НОМЕР_1), р/р НОМЕР_3 в ВАТ "Державний експортно-імпортний банк", МФО 333539 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідент. № НОМЕР_2), р/р НОМЕР_4 в ЛОФ АК "Укрсоцбанк", МФО 325019 - 12110 грн. 00 коп. боргу, 3626 грн. 36 коп. пені, 1668 грн. 12 коп. відсотків, 270 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині провадження у справі припинити.
Суддя Тимошенко О.М.
підписано "14" вересня 2010 р.