Запорізької області
02.08.10 Справа № 16/88/10
За позовом концерну “Міські теплові мережі” (69006, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Шевченківського району (69071, м.Запоріжжя, вул.Цитрусова, 9)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр” (69120, м.Запоріжжя, вул.Мікояна, 14, м.Запоріжжя, вул.Косигіна, 9, код ЄДРПОУ 23789177)
про стягнення 10057 грн. 15 коп.
Суддя Ніколаєнко Р.А.
Представники сторін:
від позивача - Кобець Р.В. (дов.11 від 04.01.2010)
від відповідача - Колодка В.Д. (дов.15/1 від 04.01.2010)
Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Шевченківського району заявлено позов про стягнення з ТОВ “Торговий центр на користь концерну 11516,06 грн. за спожиту в період з квітня 2009 по лютий 2010 теплову енергію.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/88/10 з призначенням судового засідання на 28.04.2010. Ухвалою від 28.04.2010 розгляд справи відкладався до 17.05.2010, ухвалою від 17.05.2010 -до 08.06.2010. Ухвалою від 08.06.2010 процесуальний строк вирішення спору продовжено до 13.09.2010, а розгляд справи відкладено до 22.07.2010.В засіданні 22.07.2010 оголошувалася перерва до 29.07.2010, потім -до 02.08.2010. В засіданні 02.08.2010 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем положеннями ст.ст. 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 276 Господарського кодексу України та умовами укладеного сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2006 № 340154. Позивач пояснив, що в період з квітня 2009 по лютий 2010 року відпустив відповідачу теплову енергію на суму 12902,90 грн. Оплата за теплоенергію здійснена відповідачем лише частково, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в розмірі 11516,06 грн.
Поданою заявою позивач, зазначаючи про часткове погашення заборгованості за платіжним дорученням від 13.04.2010 на суму 1458,91 грн., зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 10057,15 грн. боргу.
Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог прийнято судом.
Таким чином, предметом розгляду даної справи є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 10057,15 грн. основного боргу за спожиту за період з квітня 2009 по лютий 2010 теплову енергію.
Позивач проти позову заперечив в повному обсязі, про що представив суду відзив та доповнення до нього. Стверджує, що заборгованість за період з квітня 2009 по лютий 2010 року у нього відсутня, оскільки послуги відповідача оплачені. Вважає необґрунтованим неврахування позивачем в рахунок оплати теплопостачання у зазначений період платежу, здійсненого у червні в сумі 3000,00 грн., платежу у липні в сумі 1000,00 грн., у серпні в сумі 1000,00 грн., у вересні в сумі 3500,00 грн., у жовтні в сумі 3400,00 грн. та врахування лише платежу у січні в сумі 2500,00 грн., з якого, до того ж, в рахунок оплати цього періоду позивачем заліковано лише 706,78 грн. Відповідач висловився про те, що фактично позивачем заявлено до стягнення заборгованість за періоди, що передували квітню 2009 року, але будь-яких доказів на підтвердження виникнення такої заборгованості позивачем не представлені. Крім того, відповідач вказав на те, що позивач безпідставно стверджує про споживання відповідачем теплової енергії у листопаді 2008 року на суму 2119,43 грн. та у грудні 2008 року на суму 3393,94 грн. у магазині по вул.Косигина, 9 в м.Запоріжжі - одному з об'єктів відповідача, оскільки це не відповідає дійсності. Листом від 03.11.2008, отриманим позивачем того ж дня, відповідач просив опалення в магазині по вул.Косигіна, 9 не включати, що згідно з умовами договору є підставою для припинення постачання. Відповідач зазначив, що рахунки по інших об'єктах -по вул.Чарівній, 163 та по вул.Мікояна, 14, виставлені позивачем за стягуваний період, повністю оплачені.
Позивач проти доводів відповідача заперечив, що виклав у наданих суду письмових поясненнях. Зокрема, щодо твердження позивача про безпідставність внесених в період з червня по жовтень 2009 року та частково в січні 2010 року платежів в рахунок погашення заборгованості за попередні розрахункові періоди зазначив, що таке зарахування передбачено Договором (п.6.6). Щодо твердження про обов'язок позивача не включати опалення згідно з його заявою від 03.11.2008 зазначив, що відключення здійснюється лише за наявності на те технічних можливостей, а в даному випадку на підставі розпорядження міського голови “Про початок опалювального сезону 2008-2009 р.р.” та на підставі акту готовності до опалювального періоду від 13.08.2008 будинку по вул.Косигіна, 9 балансоутримувачу - КП “ВРЕЖО № 3” було включено опалення на цей житловий будинок разом із приміщеннями відповідача, які не відокремлені та не приєднані до своєї системи опалення. Позивач не підключив до опалення відокремлене приміщення вітринної зони, оскільки між сторонами не складався акт готовності до опалювального сезону 2008-2009 р.р., але 23.12.2008 при обстеженні позивачем приміщення по вул. Косигіна, 9 було виявлено, що опалення в цьому приміщенні включено, тобто відповідач самовільно, без дозволу та погодження з позивачем підключив опалення та самовільно користувався тепловою енергією з початку опалювального сезону, про що 23.12.2008 було складено акт, а ці приміщення відключені від теплопостачання. Крім того, позивач звернув увагу, що відповідно до Договору розрахунки із споживачем проводяться по тарифам, затвердженим рішенням виконавчого комітету міської ради і можлива зміна ціноутворення тарифів в період дії Договору. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2008 № 327 на виконання постанови КМУ від 10.07.2006 № 955, якою затверджено Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, з 01.08.2008 було введено двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву води для населення. Згідно з рішенням виконкому з серпня місяця 2008 року відповідачу нараховується абонплата за приєднане теплове навантаження незалежно від того, користується він опаленням чи ні.
Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлено, що 01.11.2006 сторонами у справі укладено договір № 340154 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі -Договір), відповідно до якого позивач, як теплопостачальна організація зобов'язався відпускати теплову енергію відповідачу - споживачу, а останній зобов'язався прийняти теплову енергію та оплатити її вартість згідно з діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, передбаченими Договором та додатками до нього.
За п.3.1.2 Договору споживач зобов'язався виконувати умови Договору, дотримуватися вимог актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, правил експлуатації.
Згідно з п.6.1 Договору розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
Пунктом 6.2 Договору розрахунковим періодом визначено календарний місяць.
Відповідно до п.6.3 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
Згідно з п.6.4 Договору споживач зобов'язаний до 20 числі місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
Згідно з п.п.6.6.1, 6.6.2 Договору отриманий від теплопостачальної організації акт приймання-передачі споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дня отримання. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Представлені позивачем акти приймання-передачі теплової енергії свідчать про те, що в період з квітня 2009 року по лютий 2010 року відповідачу згідно з Договором відпущено теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 12909,90 грн.
Акти за квітень, травень, червень 2009 та лютий 2010 року з боку відповідача не підписані.
Належні докази направлення цих актів відповідачу для підписання у встановлені Договором строки, а потім -повторно з листом від 31.03.2010 вих.№ 1426 позивач суду представив.
Як вбачається з відповіді відповідача від 27.03.2009 № 65 на претензію позивача причиною відмови у підписанні актів являється незгода з постачанням теплової енергії у приміщення магазину по вул.Косигіна, 9, оскільки відпускання теплової енергії мало бути з вересня 2009 року припинено на підставі заяви споживача.
Решту актів - за липень -грудень 2009 року та за січень 2010 року відповідачем підписано.
Відповідач зазначив та підтвердив банківськими виписками по рахунку, що протягом стягуваного періоду здійснив наступні платежі за Договором: 02.06.2009 -в сумі 1000,00 грн., 11.06.2009 - в сумі 1000,00 грн., 19.06.2009 -в сумі 1000,00 грн., 07.07.2009 -в сумі 1200,00 грн., 03.08.2009 -в сумі 1200,00 грн., 01.09.2009 -в сумі 1200,00 грн., 15.09.2009 -в сумі 2300,00 грн., 02.10.2009 -в сумі 3400,00 грн. та в 05.01.2010 в сумі 2500,00 грн.
Крім того, відповідач сплатив за Договором 1458,91 грн. в день пред'явлення позову - 13.04.2010.
Відповідач стверджує, що на підставі виставлених позивачем рахунків здійснив згадані платежі саме за ті звітні періоди, заборгованість за які безпідставно заявлено позивачем до стягнення та не погоджується з тим, що в рахунок оплати послуг з теплопостачання за період з квітня 2009 по лютий 2010 року позивачем було зараховано лише 971,89 грн. з платежу 05.01.2010 як часткову оплату за квітень 2009 року.
Однак, така позиція відповідача є помилковою.
Пунктом 6.6 Договору встановлено, що за наявності заборгованості споживача теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.
Саме таке мало місце в даному спірному випадку.
Позивачем представлений розрахунок заборгованості відповідача за Договором за період з вересня 2008 року по лютий 2010 року, з якого слідує, що здійснені позивачем у червні 2009 -квітні 2010 року платежі зараховано в рахунок погашення існуючої заборгованості за минулі періоди, що відповідає вимогам Договору.
До того ж, слід зауважити, що у платіжних документах відповідачем не зазначалися конкретні періоди, за які здійснювалася оплата, призначенням платежу відповідач вказував плату за послуги опалення за Договором і позивач цілком обґрунтовано зараховував отримані кошти в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди.
Також слід визнати безпідставними доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку оплачувати послуги по об'єкту по вул.Косигіна, 9 в м.Запоріжжі на загальну суму 6398,88 грн. внаслідок такого.
Як встановлено представленими доказами та не заперечується позивачем листом від 03.11.2008 вих.№ 159 відповідач просив опалення по вул.Косигіна, 9 не включати.
На думку відповідача таке заявлення тягне безумовний обов'язок теплопостачальної організації припинити постачання теплової енергії, але це не відповідає дійсності.
Згідно з п.1.1 додатку № 3 до Договору “Умови припинення постачання теплової енергії” теплопостачальна організація припиняє відпускання теплової енергії споживачу в разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання у разі його надходження до теплопостачальної організації не пізніше як за 3 доби до вказаної дати відключення при наявності такої технічної можливості.
Тобто дія наведеної позиції Договору напряму пов'язана з технічними можливостями, за відсутності яких припинення теплопостачання здійснюватися не може.
В даному випадку система опалення приміщення відповідача по вул.Косигіна, 9 є єдиною із системою житлового будинку по вул.Косигіна, 9, що знаходиться на балансі КП “ВРЕЖО № 3”, тобто технічна можливість окремого відключення відсутня, а тому відповідно до розпорядження міського голови “Про початок опалювального сезону 2005-2009 р.р.” та на підставі акту готовності до опалювального періоду будинку по вул.Косигіна, 9 від 13.08.2008 балансоутримувачу -КП “ВРЕЖО № 3” було включено опалення на будинок по вул.Косигіна, 9, разом з чим було включено опалення і на невідокремлені приміщення відповідача.
Представлений позивачем акт від 23.12.2008, складений за результатами обстеження приміщення відповідача по вул.Косигіна, 9, свідчить про те, що позивач при розпочатку опалювального сезону, в зв'язку з відсутністю акту готовності до опалювального сезону 2008-2009 р.р. не підключав до опалення відокремлену вітринну зону приміщення по вул.Косигіна, 9, але відповідач здійснив самовільне її підключення.
Крім того, слід зазначити, що за вимогами Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.25005 № 630 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 31.10.2007 № 1268) відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про теплопостачання” схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води врегульовано Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 (із змінами внесеними наказом від 06.11.2007 № 169).
Згідно з вказаним Порядком у разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати підключення відповідних мереж, але для вирішення цього питання споживач має звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії при органі виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
Відповідач не надав будь-яких доказів, щоб свідчили про ініціювання у встановленому порядку вирішення питання щодо відключення його приміщення по вул.Косигіна, 9 від теплопостачання.
Докази припинення Договору також відсутні.
Слід зауважити, що невикористання приміщення не звільняє відповідача від виконання зобов'язань за Договором.
Матеріалами справи, зокрема актами прийому-передачі теплової енергії, підтверджується, що в період з червня 2009 по лютий 2010 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 12902,90 грн.
Згідно з представленим позивачем розрахунком, визнаним судом обґрунтованим та таким, що відповідає умовам Договору, станом на 08.06.2010 вартість отриманої теплової енергії відповідач оплатив лише частково та має заборгованість в розмірі 10057,15 грн.
Позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 306 грн. 66 коп. судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий центр” (69120, м.Запоріжжя, вул.Мікояна, 14, м.Запоріжжя, вул.Косигіна, 9, код ЄДРПОУ 23789177) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69006, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 10057 грн. 15 коп. основного боргу та 306 грн. 66 коп. судових витрат на р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”.
Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Суддя Р.Ніколаєнко
Рішення оформлено та підписано 09.08.2010.