Рішення від 26.01.2007 по справі 13/233-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.02.07р.

Справа № 13/233-06

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ

про визнання права та зобов'язання вчинити дії

Суддя Рудь І.А.

Секретар судового засідання Кадникова Г.В.

Представники:

від позивача: Сердюк О.К., нач.юр.відділу, дов. б/н від 02.01.07 р. від відповідача: Кривуля О.А., юрисконсульт, дов. № 563 від 21.12.06 р.

СУТЬ СПОРУ:

07.08.06р. Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» - звернувся до господарського суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», в якому просить визнати за ним право не сплачувати нараховані йому Відповідачем суми за електричну енергію за період з липня 2003 року по листопад 2004 року у розмірі 3 128 929 грн. 58 коп., в тому числі ПДВ 521 488 грн. 26 коп. та зобов'язати Відповідача провести перерахунок нарахованих до сплати Позивачу сум за електричну енергію за період з липня 2003 року по листопад 2004 року та зменшити нараховані до сплати суми на 3 128 929 грн. 58 коп.

06.12.2006року Позивачем було подано до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить визнати відсутнім у позивача обов'язку сплачувати нараховані йому Відповідачем суми оплати за електричну енергію, визначені у рахунках за період з липня 2003 року по листопад 2004 року за 9 групою 1 класу, у розмірі 3 128 928 грн. 54 коп., в тому числі ПДВ 521 488 грн.09 коп., зокрема:

за липень 2003 року - 165 072 грн. 44 коп., в тому числі ПДВ 27 521 грн 07 коп.

за серпень 2003 року - 160 801 грн. 35коп., в тому числі ПДВ 26 800 грн 22 коп.

за вересень 2003 року - 174 925 грн. 09 коп., в тому числі ПДВ 29 154 грн 18 коп.

за жовтень 2003 року - 278 310 грн. 15 коп., в тому числі ПДВ 46 385 грн 02 коп.

за листопад 2003 року - 334 059 грн. 16коп., в тому числі ПДВ 55 676 грн 52 коп.

за грудень 2003 року - 337 934 грн. 56 коп., в тому числі ПДВ56 322 грн 42 коп.

за січень 2004 року - 342 414 грн. 02 коп., в тому числі ПДВ 57 069 грн 00 коп.

за лютий 2004 року - 320 171 грн. 74 коп., в тому числі ПДВ 53 361 грн 95 коп.

за березень 2004 року - 311 004 грн. 63 коп., в тому числі ПДВ 51 834 грн 10 коп.

за квітень 2004 року - 193 185 грн. 81 коп., в тому числі ПДВ 32 197 грн 63 коп.

за травень 2004 року - 102 578 грн. 61 коп., в тому числі ПДВ 17 096 грн 43 коп.

за червень 2004 року - 73 971 грн. 87 коп., в тому числі ПДВ 12 328 грн 64 коп.

за липень 2004 року - 39 664 грн. 14 коп., в тому числі ПДВ 6 610 грн 69 коп.

за серпень 2004 року - 62 370 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ 10 395 грн 10 коп.

за вересень 2004 року - 187 701 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ 31 283 грн 58 коп.

за жовтень 2004 року - 39 826 грн. 99 коп., в тому числі ПДВ 6 637 грн 83 коп.

за листопад 2004 року - 4 936 грн. 98 коп., в тому числі ПДВ 822 грн 83 коп.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 01.01.2002 року між ним та Відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №5-ц/35/02/П з додатковою угодою №1 від10.06.2002 року до договору, в якій сторони встановили порядок погашення заборгованості з оплати електроенергії.

Однак, відповідачем було виставлено позивачу рахунки за липень 2003 року по листопад 2004 року до сплати сум за електричну енергію за 9 групою 1 класу, що не підтверджувались Позивачем у своїх звітах про спожиту електроенергію та ним не сплачувались.

Позивач вважає безпідставними вимоги відповідача, так як позивач фактично не споживав вказану електроенергію. Відповідач, порушуючи Правила користування електричною енергією та умови договору від 01.01.02р., в якому закріплено обов'язок відповідача виставляти позивачу рахунки лише у точній відповідності з даними про фактичне споживання електричної енергії, обмежував лімітними повідомленнями рівні електроспоживання та електричної потужності, встановлені позивачу, а також вимагав від позивача сплатити на його користь 2184058,23коп. підвищеної плати, в зв'язку з перевищенням договірної(граничної) величини електроспоживання.

За таких обставин, Позивач просить задовольнити, зазначені в заяві від 06.12.06 р., позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що встановлений ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України перелік способів захисту не містить такого способу захисту цивільного права, як “визнання відсутнім обов'язку сплачувати нараховані суми оплати за електричну енергію».

Крім того, відповідач вважає, що позивач має заборгованість за спожиту електроенергію, яка надійшла у мережі позивача, та не була передана ним іншим споживачам, а була спожита самим позивачем.

За таких обставин, просить у позовних вимогах відмовити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2002р. між Відкритим акціонерним товариством “Дніпрошина» та Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» укладено договір про постачання електричної енергії № 5-Ц/35/02/П (далі Договір) та додаткову угоду до договору від 10.06.2002р.

Відповідно до умов вказаного договору енергопостачальник зобов'язався постачати і передавати споживачу електроенергію, а відповідач зобов'язався сплачувати за спожиту електроенергію в порядку, встановленому цим договором.

03.03.2003р., відповідно до акту прийняття-передачі електричних мереж, позивач передав ОКП «Електромережі-Південне» трансформаторні підстанції з точками обліку електричної енергії та електричні мережі, які обслуговували вказаний житловий фонд з електропостачання.

01.04.2003р. позивач передав державний житловий фонд, що знаходився на балансі «ВАТ «Дніпрошина», на баланс ОЖКП «Південне», що підтверджується відповідним актом прийому житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури ВАТ «Дніпрошина»у спільну власність територіальних громад області.

Пунктом 7.10 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі припинення споживання електричної енергії внаслідок звільнення споживачем займаного об'єкта він за 7 днів до виїзду зобов'язаний повідомити про це постачальника електричної енергії та здійснити повний розрахунок, а постачальник електричної енергії припиняє постачання електричної енергії на об'єкт з дати, обумовленої в повідомленні та оформлює нового споживача в порядку, встановленому зазначеними правилами.

23.06.2003р. Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина»звернулося до відповідача, відповідно до п.7.10. Правил користування електричною енергією, з листом, яким повідомило про припинення з 01.07.2003р. споживання та закупівлі електроенергії для житлового фонду та про передачу державного житлового фонду, що знаходився на балансі Позивача, на баланс ОЖКП «Південне», а транспортних підстанцій та електричних мереж, які обслуговують вказаний житловий фонд -на баланс ОКП «Електромережі-Південне», а також здійснило повний розрахунок з Відповідачем.

Пунктом 6.11 Правил користування електричною енергією встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі встановленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та (або) розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що Позивач здійснює остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці на підставі рахунку, наданого Відповідачем.

Згідно з умовами пункту 2.9 договору про постачання електричної енергії №5-ц/35/02/П від 01.01.02р., Позивач в підтвердження фактичного обсягу спожитої ним електроенергії на протязі липня 2003 року -листопада 2004 року надавав Відповідачу щомісячні звіти про спожиту електроенергію з довідками про витрати електроенергії на ВАТ “Дніпрошина».

Однак, Відповідач надавав Позивачу для сплати рахунки, що містили дані розрахункового обліку електричної енергії, які включали спожиту електроенергію по 1 класу 9 групи (населення).

Розмір електричної енергії, що підлягав сплаті, відповідно до наданих Відповідачем Позивачу рахунків, перевищував розмір фактично спожитої Позивачем електричної енергії, який було підтверджено ним звітами про спожиту електроенергію за липень 2003 року -листопад 2004 року, на величину електричної енергії, що була використана ОКП “Електромережі-Південне» та житловим фондом, який знаходився в спільній власності територіальних громад області та на балансі ОЖКП “Південне».

Лімітними повідомленнями №5646/13-Ц від 17.12.2003р. та №08/06-Ц від 17.01.2004р. відповідач обмежував рівні електроспоживання та електричної потужності, встановлені позивачу на виробничі потреби, враховуючи відсутність оплат з боку позивача за спожиту не ним електроенергію.

Вказані обставини підтверджуються як звітами позивача про спожиту електроенергію, рахунками відповідача, виставленими ВАТ «Дніпрошина», лімітними повідомленнями відповідача, що містяться в матеріалах справи, так і встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №9/164 від 01.06.2005року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина»до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», третя особа-1 Обласне житлово-комунальне підприємство «Південне», третя особа-2 Обласне комунальне підприємство «Електромережі-Південне», залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

Вищезазначеним рішенням господарського суду встановлено факт необґрунтованості вимог ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»щодо сплати ВАТ «Дніпрошина»електричної енергії, спожитої житловим фондом, який був переданий на баланс ОЖКП «Південне», та відповідно припинення обов'язку ВАТ «Дніпрошина»щодо обліку спожитої цими об'єктами електроенергії з дати передачі їх ОЖКП «Південне».

Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Правилами користування електричною енергією та договором №5-ц/35/02/П від 01.01.2002 року закріплений обов'язок Відповідача виставляти Позивачу рахунки лише у точній відповідності з даними про фактичне споживання електричної енергії.

Відповідач своєчасно не оформив договірні правовідносини з постачання електричної енергії з новим власником цих об'єктів або ОЖКП «Південне», якому були передані об'єкти житлового фонду і в подальшому продовжував безпідставно нараховувати Позивачу електричну енергію, що була спожита іншими споживачами - ОКЖП «Південне» та населенням житлового фонду, що підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача про наявність заборгованості позивача за спожиту електроенергію, яка не була передана ним іншим споживачам, а була спожита самим позивачем, не обґрунтовані належними доказами та спростовуються наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний об'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні інтереси таких суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності чи відсутності прав.

Визнання права- спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права та цивільного обов'язку. Такий спосіб захисту здійснюється на підставі пред'явлення позову про визнання, який може поєднувати не тільки правову вимогу про визначення наявності чи відсутності правовідносин, а й про присудження певного обов'язку на підставі наявності чи відсутності права.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина»щодо захисту своїх прав шляхом визнання відсутнім у нього обов'язку сплачувати нараховані йому ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»суми оплати за електричну енергію, визначені у рахунках за період з липня 2003 року по листопад 2004 року за 9 групою 1 класу, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І ШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати відсутнім у Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» обов'язку сплачувати нараховані йому Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» суми оплати за електричну енергію, визначені у рахунках за період з липня 2003 року по листопад 2004 року за 9 групою 1 класу, у розмірі 3 128 928 грн. 54 коп., в тому числі ПДВ 521 488 грн.09 коп., зокрема: