14.09.2010 Справа № 10/77
За позовом МПП „Ельдорадо”, Тячівський район, с.Ганичі
до відповідача ДП „Брустурянське лісомисливське господарство”, Тячівський район, с.Лопухів
про стягнення 73923,33 грн.
Головуючий суддя -І.В. Івашкович
представники:
від позивача - Бора П.А., довіреність №14 від 13.09.10
від відповідача - Бігун М.М., директор
Суть спору: мале приватне підприємство „Ельдорадо”, с. Ганичі Тячівського району звернулось з позовом до державного підприємства „Брустурянське лісомисливське господарство”, с. Лопухів Тячівського району про стягнення 73 923,33 грн. пені.
Позов мотивує тим, що відповідач не дотримується порядку погашення заборгованості згідно з мировою угодою, яка укладена сторонами на стадії виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 26.07.06 по справі 5/15 та затверджена ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.03.08 по справі 5/15. Зазначено, що станом на 01.04.10 за відповідачем рахується непогашена заборгованість в розмірі 148 600 грн.
Посилаючись на визначення цивільно-правової природи мирової угоди, як правочину, з якого в силу ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України виникають цивільно-правові зобов'язання, а також на ті підстави, що умовами п.3.1 мирової угоди передбачено забезпечення виконання зобов'язання за мировою угодою неустойкою у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, позивач провів нарахування пені за період з 25.03.08 по 01.04.10 в розмірі 73 923,33 грн., вимогу про стягнення якої заявлено згідно з даним позовом.
Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Представник відповідача заявив, що проти позову заперечує. Згідно з письмовим відзивом на позов вказує на те, що договори на будівництво дороги та інженерних споруджень чотирьох мостів підписувались без наявності відповідної ліцензії та без виробничо-технічної документації. Стверджує про зловживання з боку бувшого керівника ДП ”Брустурянське ЛМГ”, з приводу яких мало місце звернення до органів прокуратури.
У відзиві на позов заявлено клопотання про витребування від ПП ”Ельдорадо” копій документів, що стосуються проведення робіт по будівництву доріг, без наявності яких, як стверджує відповідач, договори №46 від 28.11.03 та №52 від 12.08.04 не мають юридичної сили.
Зазначене клопотання відповідача судом відхилено, оскільки аналіз та оцінка документів, що стосуються проведення відповідних робіт, не входять в межі предмету доказування по даній справі.
Суд зауважує, що предметом спору по даній справі є вимога про стягнення пені за невиконання відповідачем умов мирової угоди, укладеної сторонами на стадії виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 26.07.06 по справі 5/15 та затвердженої ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.03.08 по справі 5/15. Мировою угодою передбачено порядок та строки погашення відповідачем заборгованості в розмірі 537 041,22 грн. за виконані на підставі договорів №46 від 28.11.03 та №52 від 12.08.04 роботи, яка присуджена до стягнення з відповідача на користь позивача вищезгаданим рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.07.06 по справі 5/15. Будь-які питання стосовно правомірності дій сторін при укладенні договорів №46 від 28.11.03 та №52 від 12.08.04 та виконанні відповідних робіт були предметом розгляду та оцінки по справі 5/15 при вирішенні спору про стягнення заборгованості за ці роботи, за результатами якого винесено судове рішення від 26.07.06, що набрало законної сили та в силу норм ст.124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим до виконання на всій території України. Зазначене судове рішення у відповідності до ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиційне значення при розгляді даної справи, а отже факти укладення договорів №46 від 28.11.03 та №52 від 12.08.04 та законність всіх дій, вчинених при їх виконанні, не потребують повторного доведення при розгляді даної справи.
Дослідивши та проаналізувавши доводи та заперечення сторін, додані до справи документальні докази, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.07.06 по справі 5/15 стягнуто з ДП ”Брустурянське лісомисливське господарство”, с. Лопухово на користь МПП ”Ельдорадо”, м. Тячів 530 122 грн. боргу та 6919,22 грн. відшкодування судових витрат.
На стадії виконання вказаного судового рішення сторонами укладено мирову угоду від 21.03.08, яку подано до господарського суду на затвердження .
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.03.08 по справі 5/15 затверджено мирову угоду сторін від 21.03.08 про погашення заборгованості ДП ”Брустурянське ЛМГ” перед МПП ”Ельдорадо”, за умовами якої ДП „Брустурянське ЛМГ” суму 537 041,22 грн. заборгованості за виконані роботи (в т.ч. судові витрати) погашає шляхом здійснення разового платежу в сумі 300 000 грн. протягом трьох днів з дня затвердження мирової угоди та після зняття арешту з рахунків, решту суми (237 041,22 грн.) сплачує рівними частинами (47 408,24 грн.) щомісячно в термін до 20 числа поточного місяця.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов мирової угоди, оскільки ним проведено часткове погашення боргу та з порушенням узгодженого графіка, а станом на 01.04.10 рахується непогашена заборгованість в розмірі 148 600грн., позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми 73 923,33 грн. пені, що нарахована на підставі умов п. 3.1 мирової угоди за період прострочки з 21.03.08 по 01.04.10(згідно доданого розрахунку).
При оцінці доводів позивача суд не погоджується із його правовою позицією щодо цивільно-правової природи укладеної сторонами в господарському процесі мирової угоди, як правочину, з якого в силу ст.11 Цивільного кодексу України виникають цивільно-правові зобов”язання.
Мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.
На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі (в процесі розгляду справи у господарському суді або на стадії виконання рішення господарського суду) має за формою і змістом відповідати вимогам, передбаченим процесуальним законодавством,та підлягає затвердженню господарським судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову.Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому.
Як вбачається із змісту поданої на затвердження суду мирової угоди сторін від 21.03.06, до її тексту було включено п.3.1, за умовами якого виконання зобов'язання за мировою угодою забезпечується неустойкою у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Така умова фактично не стосується виключно прав і обов'язків сторін щодо предмету спору по справі 5/15, а встановлює додаткові зобов'язання відповідача, виникнення яких пов'язано із недотриманням встановленого мировою угодою порядку оплати. Мирова угода сторін від 21.03.08 була затверджена ухвалою господарського суду від 25.03.08 по справі 5/15 лише на умовах встановленого сторонами порядку погашення заборгованості та судових витрат, присуджених до стягнення судовим рішенням. При цьому умову п.3.1 мирової угоди, як і інші умови, що не стосують предмету спору по справі 5/15, судом вказаною ухвалою не затверджено.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми 73 923,33 грн. пені, нарахованої за порушення узгодженого мировою угодою порядку платежів, заявлено безпідставно та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя І.В.Івашкович
Повний текст рішення складено 20.09.10