Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "14" вересня 2010 р. Справа № 15/877
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: Файдюк С.М. - представник за довіреністю № 0210/14 від 09.02.2010р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр" (с.Червоногранітне Володарсько-Волинського району)
до Відкритого акціонерного товариства "Меліоратор" (смт.Черняхів)
про стягнення 15772,32 грн.
Позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення на свою користь з відповідача 15772,32грн., із яких 11205,71грн. основного боргу, 484,60грн. - 3% річних , 1764,58грн. інфляційних, 2317,43грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
08.09.2010р. від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог відповідно до якої, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 13266,08грн., із яких 11205,71грн. основного боргу, 484,60грн. - 3% річних та 1575,77грн. інфляційних. Зазначена заява фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 0335168 (а.с.58)
Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
Матеріали справи свідчать про те, що в період з 11.12.2008р. по 18.02.2009р. по видатковим накладним:
№ РН-0002158 від 11.12.2008р. на суму 742,72грн.,
№ РН-0002218 від 15.12.2008р. на суму 849,42грн.,
№ РН-0002241 від 16.12.2008р. на суму 766,58грн.,
№ РН-0002295 від 17.12.2008р. на суму 769,39грн.,
№ РН-0002259 від 17.12.2008р. на суму 801,68грн.,
№ РН-0002347 від 22.12.2008р. на суму 871,88грн.,
№ РН-0002372 від 23.12.2008р. на суму 796,07грн.,
№ РН-0000218 від 12.02.2009р. на суму 880,31грн.,
№ РН-0000211 від 12.02.2009р. на суму 804,49грн.,
№ РН-0000261 від 16.02.2009р. на суму 867,67грн.,
№ РН-0000258 від 16.02.2009р. на суму 752,54грн.,
№ РН-0000292 від 18.02.2009р. на суму 836,78грн.,
№ РН-0000289 від 18.02.2009р. на суму 739,91грн.,
№РН-0000288 від 18.02.2009р. на суму 727,27грн.,
Відкритим акціонерним товариством "Меліоратор" (відповідач у справі) було отримано від Відкритого акціонерного товариства "Лезніківський кар'єр" (позивач у справі) товар на загальну суму 11206,71грн. (а.с.25-38).
Зазначений товар було отримано Відкритим акціонерним товариством "Меліоратор" через уповноважених осіб на підставі довіреностей: серія НОМЕР_1 від 10.12.2008р., серія НОМЕР_2 від 22.12.2008р., серія НОМЕР_3 від 12.02.2009р. (а.с.39-41).
Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Згідно ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 ЦК України).
Стаття 655 ЦК України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Проаналізувавши вищевикладені обставини справи в сукупності з нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли відносини з купівлі-продажу.
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, відповідач розрахунки за отриманий по вищезазначеним видатковим накладним товар не провів.
Позивачем 04.03.2010р. було направлено на адресу відповідача вимогу (претензію) від 02.03.2010р. № 0310/07 про погашення заборгованості в сумі 11205,71грн. (а.с. 46). Зазначену вимогу відповідачем було отримано 05.03.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням № 2635 (а.с.45).
Проте, відповідач відповідь на вимогу не направив, заборгованість за отриманий товар не погасив.
Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість за поставлений товар в сумі 11206,71грн.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час розгляду справи, відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 11206,71грн. не подав.
Враховуючи викладене, обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11206,71грн., проте, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача меншу суму заборгованості в розмірі 11205,71грн., що є його правом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 11205,71грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1575,77грн. інфляційних та 484,60грн. - 3% річних.
Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує таке.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У заяві про зміну позовних вимог позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 1575,77грн інфляційних та 484,60грн. - 3% річних (розрахунок а.с. 61-62).
Перевіривши доданий позивачем до заяви про зміну позовних вимог розрахунок нарахування інфляційних та 3% річних, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ВАТ"Лезниківський кар'єр" про стягнення на свою користь з ВАТ"Меліаратор" 1575,77грн інфляційних та 484,60грн. - 3% річних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів погашення заборгованості суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі ст. ст. 509, 525, 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Меліоратор" (12301, Житомирська область смт. Черняхів, вул. Леніна, 128, ідентифікаційний код 01035223)
на користь Відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр" (12135, Житомирська область Володарсько-Волинський район, с.Червоногранітне, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 00292468)
- 11205,71грн. основного боргу,
- 484,60грн. - 3% річних,
- 1575,77грн. - інфляційних,
- 132,66грн. витрат по сплаті державного мита,
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання
Суддя Кравець С.Г.
Повне рішення складено: "20" вересня 2010 року.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу (рек. з повідомл.)