Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "17" вересня 2010 р. Справа № 3/920
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Машевської О.П.
судді
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача Вірьовкін О.І. - пред. за дов. № 3 від 01.03.2009 р.
Розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Трубосталь" (м. Коростень)
до Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" (м.Житомир)
про стягнення 7177,76 грн.
Позивач звернувся з позовом до відповідача стягнути на його користь залишок боргу в сумі 7 177,76 грн. за отриманий товар на загальну суму 37 177,76 грн. згідно видаткової накладної РН4-41.000588 від 17.03.2010р.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Письмовим клопотанням № 1160 від 14.09.2010 року позивач повідомив суд про можливість розгляду спору за наявними у справі матеріалами за відсутності представника товариства, про підтримання позову у повному обсязі та про непогодження укладення мирової угоди з відповідачем.
Представник відповідача в усній формі підтвердив визнання позовних вимог.
Заслухавши повноважного представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
На підставі усної домовленості позивач поставив відповідачу товар - металопродукцію на загальну суму 37177,76 грн. згідно видаткової накладної № РН4-41.000588 від 17.03.2010р. та на підставі довіреності № 98 від 17.03.2010 року.
Наявними у видатковій накладній реквізитами підтверджується узгодження сторонами предмету усного договору, його ціни та форми розрахунків ( безготівкова).
Зобов'язання відповідача з попередньої оплати товару визначено у самій накладній, з посиланням на рахунок - фактуру № СФ4-41.000678 від 12.03.2010 року.
Докази виконання відповідачем зобов'язання з попередньої оплати товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача у матеріалах справи відсутні.
Натомість поданими сторонами доказами підтверджено як обставини передачі позивачем товару відповідачу без дотримання умов щодо його попередньої оплати, так і щодо здійснення останнім часткового розрахунку за нього на суму 30 000,00 грн., що визнається обома сторонами.
За наведених обставин, позивач просить стягнути з відповідача залишок боргу в сумі 7 177,76 грн. за отриманий товар. Відповідач проти позовних вимог не заперечує.
Як засвідчують матеріали справи, сторонами не використано право на врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди.
На підставі встановлених обставин справи, керуючись ст. 4-7, 33, 43 ГПК України, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. ст. 202, 205 -209, 638 та 639 ЦК України цивільний договір як правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (зміст договору зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах тощо) та, у випадках, передбачених законом, письмовій формі з нотаріальним посвідченням.
Відповідно до ч. 1 статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Усно можуть вчинятися тільки ті правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення. При цьому, юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (ст. 206 ЦК України).
Таким чином, за своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є відносинами купівлі-продажу, що виникли на підставі усного правочину.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, незалежно від його форми ( усної, письмової, нотаріально посвідченої) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як справедливо наголошено позивачем, сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу.
Позивач, як продавець товару, зобов'язання з передачі товару у власність відповідачу як покупцю виконав у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Натомість відповідач, отримавши товар у власність, а отже, у повне користування та розпорядження у власних цілях, знаючи про строк та спосіб його оплати, свого обов'язку не виконав як до звернення позивача з позовом, так і після такого звернення, чим не вжив заходів для відновлення порушеного права сторони правочину.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення основного боргу у сумі 7 177,76 грн. за отриманий товар визнається господарським судом обгрунтованою, а відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.
Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач вимоги процесуального закону виконав, вимоги до відповідача довів належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 625, 655, 692 та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" ( вул. Баранова, 93, м. Житомир, 10001, р/р 26003011624 в ЖФ АКБ "Укрсиббанк" МФО 311681, ідентифікаційний код 13568038) на користь Закритого акціонерного товариства "Трубосталь" ( вул. Шатрищанська, 65, м.Коростень, Житомирська область, 11500, р/р 2600314330 в ЖОД "Райффайзен банк "Аваль", МФО 311528, ідентифікаційний код 13548581) 7 177,76 грн. основного боргу, 102,00 грн. витрат на сплату державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Машевська О.П.
"21" вересня 2010 року
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу